Будемо їсти картоплю польську і помідори турецькі

Будемо їсти картоплю польську і помідори турецькі. Такі прогнози Радіо Свобода оприлюднив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, пише propozitsiya.com.

Експерт зазначив, що ціни в Україні прив’язані до цін на ринках у сусідніх європейських країнах. Це, на думку економіста, може зумовити ріст частки імпортної городини на українському ринку.

Проте, додає він, зростання цін до рівня європейських не означає аналогічного рівня доходів. У зв’язку з цим українці насправді їдять менш поживні харчі, ніж європейці, зауважує О. Пендзин із посиланням на дослідження Економічного дискусійного клубу.

«Можливо, лідером подорожчання стане картопля, адже вона менше за всіх зросла в ціні за останній рік, і все ж таки це найдешевша культура в нашому раціоні. Її ціна складає близько 7 грн/кг. Це найдешевший продукт і, очевидно, буде собою витісняти всі інші в міру того, як дохід у багатьох родинах знижується», – вважає генеральний директор Української асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко.

У той же час, керівник інформаційного центру для аграріїв «Інфо Шувар» Тетяна Гетьман щодо овочів «борщового набору» припускає, що Україна могла би забезпечити себе цими продуктами, адже має достатньо овочевих та фруктових сховищ для зберігання.

«Але цього сезону, по-перше, не дуже сприятливі погодні умови для врожаю, по-друге, скорочення виробничої площі», – констатує вона.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У скільки оцінюють вартість найбільшого українського агрохолдингу

Про це пише «Інтерфакс-Україна».

"Якщо виходити з вартості активів, то у нас вона (капіталізація компанії) становить близько $150 млн. А якщо говорити про вартість всього бізнесу, ґрунтуючись на оцінці майбутніх грошових потоків, це вже інша справа. Тут потрібно дивитися на те, скільки я готовий зараз віддати за ті прибутки, які зможу отримувати через енну кількість років", - сказав він

За оцінками С.Чернявского, на земельному банку агрохолдингу в рік можна заробити $50-60 млн. "Для нашої галузі використовується мультиплікатор 5-6 - це $250-350 млн в залежності від інвестклімату та бачення потенційного покупця. Це цілком розумна ціна для земельного банку, що працює ефективно", - зазначив гендиректор холдингу.

С.Чернявскій розраховує, що починаючи з 2018 року, коли завершиться реструктуризація і становище агрохолдингу стане більш стабільним, вартість компанії зросте.

Він зазначив, що в питанні реструктуризації "Мрія" знаходиться на завершальній стадії імплементації домовленостей з трьома з чотирьох забезпечених кредиторів.

"Ми також очікуємо, що до кінця року завершимо цей процес і з нашим четвертим забезпеченим кредитором. Що стосується незабезпечених кредитів, то тут процедура дуже складна і вимагає узгодження багатьох фінансових інститутів. Уже проведена велика робота: досягнута домовленість з усіма ключовими кредиторами і спільно з ними розроблений план реструктуризації, який ми зараз реалізуємо", - повідомив ген директор "Мрії".

За його словами, у вересні холдинг буде запускати реструктуризацію боргу в Україні через процедуру банкрутства декількох ключових юридичних осіб.

"Це робиться для того, щоб кредитори могли формально узгодити реструктуризацію боргу і списання старого кредиту", - уточнив С.Чернявскій.

Керівник агрохолдингу, вказав, що зараз якщо мова і йде про продаж компанії, то тільки як цілого бізнесу.

"Це відсіває практично всі пропозиції. Мало хто в Україні готовий інвестувати таку суму в цілому, і особливо в сільському господарстві. Звичайно, це може бути великий міжнародний стратегічний інвестор. Є кілька країн, які цікавляться сільським господарством в нашому регіоні. Але поки борги «Мрії» не реструктуровані, складно говорити про предмет потенційної угоди - дуже багато юридичних нюансів", - зазначив С.Чернявскій.

Агрохолдинг "Мрія" - вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, заснований в 1992 році. До теперішнього часу його земельний банк становить близько 180 тис. га, розташованих в Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській і Рівненській областях. Вирощує пшеницю, соняшник, картоплю, кукурудзу, сою, рапс, ячмінь, горох, гречку і сорго. Елеваторні потужності холдингу оцінюються в 600 тис. тонн.

У серпні 2014 року "Мрія" повідомила про прострочення виплати близько $9 млн процентного доходу і близько $120 млн в рахунок погашення боргу за її зобов`язаннями. Сукупна заборгованість перед усіма фінансовими кредиторами з урахуванням гарантій, наданих пов`язаним з сім`єю Гут компаніям, на момент оголошення дефолту агрохолдингу становила близько $1,3 млрд.

На початку лютого 2015 року операційний контроль над ним перейшов до кредиторів, які обрали нове керівництво, а у вересні 2016 року комітети кредиторів і бондхолдерів агрохолдингу погодили умови реструктуризації боргового портфеля, який наразі складає близько $1,1 млрд.

За фактом шахрайства порушено низку кримінальних справ. Син І.Гути - Микола - оголошений в розшук по лінії Інтерполу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінфін спрощує реєстрацію податкових накладних для аграріїв

Міністерство фінансів розробило рішення, яке спрощує платникам аграрного сектора реєстрацію податкових накладних. Про це повідомляє прес-служба міністерства, пише РБК.

Таке рішення було прийнято у зв'язку із збільшенням зупинених Системою оцінки ризиків ДФС податкових накладних вказаної категорії підприємців.

Зокрема, спостерігається зростання зупинених накладних у представників сільського, лісового і рибного господарств. У червні їх кількість за вказаною сектору склало 5% від загальної кількості зупинених накладних, в липні - 18%, у серпні - 29%.

Тому, для спрощення процесу Мінфін розробив такі зміни в критерії:

1. Для всіх платників. Платники можуть надати документи (технологічну карту) до вчинення правочину, і вона буде розглянута протягом 10 робочих днів. Якщо ця картка за встановленою формою врахується ДФС, податкові накладні/розрахунки коригування з цієї операції зупинятися не будуть.

2. Для платників сільськогосподарського сектору. Технологічна карта буде враховуватися автоматично системою моніторингу без розгляду ДФС, якщо:

2.1. платник - товаровиробник сільськогосподарського сектора внесений в Реєстр отримувачів бюджетної дотації згідно з Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України";

2.2. платник на 31 грудня 2016 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року); 2.3. А також, якщо такі платники (пункт 2.1, 2.2) мають загальну площу власної або орендованої земельної ділянки понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, яка задекларована до 20 лютого 2017 року і за період з 1 січня 2017 не було одночасного зміни засновника та директора підприємства.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які дотації у европейських фермерів

Близько 19 млрд євро витрачено на розвиток сільських територій, ще 3 млрд євро пішло на заходи з покращення конкуренції, пише landlord.ua.

За інформацією Європейської комісії, половину від загального об’єму державної підтримки отримали чотири країни: Німеччина, Італія, Іспанія та Франція. Це цілком прогнозовано, оскільки тут виробляється 55% аграрної продукції та проживає майже половина сільського населення Європи.

Проте державна підтримка в ЄС не завжди відповідає обсягам виробництва продукції, підрахували в Економічному дискусійному клубі. Наприклад, у Болгарії виплати на третину перевищують виробництво.

У середньому європейські фермери тільки прямих виплат отримують 229 євро на гектар оброблюваних земель. В Мальті та Греції цей показник перевищує 400 євро. Найменше виплачують в Латвії – 94 євро на гектар.

«Для порівняння, торік в Україні на гектар сільгоспугідь виплачено 1,5 євро. У 2017 році аграрії отримають до 5 євро», – кажуть аналітики ЕДК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може втратити другий за величною експортний ринок пшениці

Про це повідомляє finbalance.com.ua.


Україна експортувала близько 2,5 млн. тонн пшениці в Єгипет в маркетинговому сезоні 2016/2017 року, що відповідає приблизно 14% загального обсягу експортованої пшениці в розмірі 17,5 млн. тонн, за даними аналітичного центру УкрАгроКонсалт.

"Я не виключаю, що у нас цього року виникнуть проблеми з експортом в Єгипет - вони будуть брати нашу пшеницю в менших обсягах", - сказав Мартинюк. – Ми можемо в цілому вийти з єгипетського ринку, оскільки у нас немає партій такого обсягу та специфікацій, які ми могли б поставити в Єгипет".

На днях Єгипет, найбільший в світі імпортер пшениці, ввів нові правила імпорту зернових, підвищивши необхідне вміст протеїну до 12,5 відсотка з 11,5 відсотка для пшениці, що купується в Україні та Росії.

Мартинюк сказав, що це рішення може пойти на користь російським постачальникам.

"Є думка, що це (зміна вимог до товарних партій) робиться для нарощування поставок російської зерна. І якщо продавець заданий ціллю купувати російське зерно, то ми навряд чи зможемо щось змінити", - сказав він.

Україна та Росія конкурують на глобальному зерновому ринку.

Мартинюк сказав, що Україні доведеться збільшити обсяги експорту на ринки Азії, щоб компенсувати ймовірне зниження обсягу торгівлі з Єгиптом.

"Нам потрібно розбудувати поставки на азійський ринок, який споживає великі обсяги як харчового, так і фуражного зерна. Це зумовлено в т.ч. культурою споживання хліба, яка в азійських країнах може пектися із зерна з меншим вмістом протеїну", - сказав Мартинюк.

У маркетинговому сезоні 2016/17 року (липень-червень) Україна експортувала близько 6,6 мільйона тонн пшениці в Таїланд, Індонезію, Бангладеш і Південну Корею, а також на Філіппіни. На ці ринки припадає приблизно 38% загального обсягу експорту.

Мартинюк сказав, що в поточному році Україна, ймовірно, збере 61-63 тонн зерна, включаючи 26,6 мільйона тонн пшениці, 8,6 мільйона тонн ячменю і близько 26 мільйонів тонн кукурудзи.

Роком раніше урожай зернових на Україні склав рекордні 66 мільйони тонн, включаючи 26 мільйонів тонн пшениці і 28 мільйонів тонн кукурудзи.

Мартинюк сказав, що експорт зернових в маркетинговому сезоні 2017/2018 року може досягти 44-45 мільйонів тонн, перевищивши рекорд попереднього сезону на рівні 43,9 мільйона тонн.

За його словами, обсяг експорту пшениці може скласти 17 мільйонів.

Аналітики очікують, що експорт зернових в поточному сезоні складе 42 мільйони тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині молокозавод заборгував селянам 4,5 млн грн

4,5 мільйона гривень - така сума боргу перед трудівниками, пише gorod.sumy.ua

Щоб реально виконати рішення суду про стягнення коштів з ТОВ «Малка-Транс» на суму близько 4,5 мільйона гривень, призначених для виплат селянам за здачу молока, виконавчою групою державних виконавців відділу примусового області та виконавчою службою міста Конотоп був здійснений виїзд до підприємства - боржника.

Незважаючи на опір з боку посадових осіб ТОВ «Малка-Транс», працівниками органів юстиції перевірено наявність і умови зберігання раніше описаного державними виконавцями майна. Були виявлені факти порушення пломб на транспортних засобах, самовільно запущений в роботу раніше заарештований і опломбований сирний цех. За вказаними фактами в правоохоронні органи направлено відповідні матеріали.

Разом з цим, описано все інше майно підприємства, в тому числі транспортні засоби, які перебували в розшуку, нерухоме майно, земельну ділянку, а також виробничі цехи. Не гаючи часу, експертами, які були присутні при описі, відразу розпочато оцінку майна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview