Була б якість, були б гроші: чому українським виробникам платять за сливу менше,ніж молдавським фермерам

За останній тиждень, виробники підняли ціни на товарну сливу до 12-15 грн/кг (0,37-0,46 EUR/кг), тоді, як тиждень тому, продажі здебільшого здійснювались в діапазоні 10-13 грн/кг (0,31-0,40 EUR/кг), пише «Інфо-Шувар».

Але самі покупці вважають, що українські виробники могли б отримувати значно вищу ціну, якби докладали додаткових зусиль для покращення якості продукції. Насправді, українську сливу сьогодні закуповують не тільки компанії з Польщі, нею цікавляться також представники Італії та Іспанії. Але, частіше за все,українська продукція поставляється на переробні підприємства, тоді, як слива з сусідньою Молдови досить вдало і помітно дорожче продається на свіжому ринку в ЄС.

За даними «Інфо-Шувар», середня закупівельна ціна на сливу для переробки в Польщі сьогодні становить 0,48-0,55 EUR/кг, а за товарну сливу для свіжого ринку польські перекупники готові платити майже в 1,5 рази дорожче - 0,74-0,82 EUR/кг .

Слід зазначити, що саме Молдова в цьому сезоні стала одним з головних конкурентів України на ринку сливи в ЄС. Європейські покупці доволі часто віддають перевагу саме молдавській сливі з огляду на її кращий товарний вигляд. Як вже повідомлялось, Україна в цьому сезоні має всі шанси встановити рекорд с експорту сливи за рахунок поставок в ЄС. До 2017 року, експорт української сливи стагнував, за останні 10 років, ми експортували, в середньому, 400-500 тонн цієї продукції , а імпортували в 5-8 разів більше. Головним покупцем української сливи завжди була Росія. В серпні 2017 року, на зовнішньому ринку було продано одразу 1 тис. тонн української сливи на суму $625 тис. Офіційно майже весь обсяг розподілився між двома країнами: Польщею та Білоруссю: більше 700 тонн української сливи купила Польща на суму $530 тис. В Білорусь ми відправили 165 тонн сливи на суму $ 60 тис.

Для порівняння, Молдова щороку експортує 28-36 тис. тонн сливи, з яких майже 20% припадає на країни ЄС. Імпортує Молдова в 10 разів менше сливи, при цьому, протягом останніх 5 років ця країна стабільно знижує обсяги імпорту та нарощує експорт цієї продукції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зібрано більше половини соняшнику – результати не радують

За останній тиждень темпи збиральних робіт прискорилися, а відставання від показників минулого року скоротилося на 2,6%, врожайність на 14% нижче торішньої, повідомляє УкрАгроКонсалт.

Станом на 26 вересня соя зібрана з площі 655,8 тис. га (-20% до минулого року) із запланованих 1991,6 тис. га, отримано 1119,4 тис. тонн (-36% до минулого року) соєвих бобів при врожайності 1,71 т / га (-19% до минулого року).

Крім того, завершується сівба озимого ріпаку. До 26 вересня посіяно 787,3 тис. га, що на 1% більше запланованого обсягу робіт - 776,7 тис. га. Темпи посівних робіт на 15% випереджають торішні. Так, роком раніше сівба озимого ріпаку було проведено на площі 683 тис. га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти розкажуть про всі ключові юридичні аспекти агробізнесу

В умовах постійних змін законодавства, посилення тиску фіскальних органів на бізнес, неясних перспектив ринку землі, розгулу рейдерства та фінансових проблем роль юристів в агробізнесі значно зросла. Юристи аграрних підприємств використовують свої знання та вміння в багатьох галузях права. А значить, накопичують досвід, практичні навички та мають потребу в обміні кейсами. II щорічна Конференція аграрних юристів стане майданчиком для спілкування представників аграрного юридичної спільноти, обміну досвідом, розбору правових ситуацій і підвищення рівня обізнаності щодо можливостей вирішення юридичних суперечок.

Під час конференції учасники обговорять ряд ключових юридичних аспектів, цікавих агробізнесу, а спікери-практики поділяться власним досвідом у наступних питаннях:

  • Проблеми земельних відносин: організація роботи з власниками паїв, правильне оформлення оренди, захист орендаря, спілкування з державними та податковими органами
  • Відстоювання інтересів агробізнесу, пов'язаних з проблемними питаннями оподаткування: ПДВ, податок на прибуток 4 групи, експортне відшкодування ПДВ; податкове планування
  • Трансфертне ціноутворення
  • Претензії фіскальних органів: як оцінити ризики, завжди бути готовим та успішно протистояти
  • Особливості захисту активів в українському АПК, організаційні недоліки, "аудит безпеки", протистояння шахрайству та рейдерству
  • Продаж і покупка сільгоспактивів: аудит, виявлення ризиків і боргів, корпоративні права, передпродажна підготовка, залучення інвесторів; перехід права на майбутній урожай
  • Юридичне та корпоративне структурування агробізнесу, нерезидентні компанії в структурі бізнесу
  • Юридичний супровід операцій ЗЕД, оптимізація оподаткування, грамотна робота з офшорними компаніями, використання інструментів міжнародного права
  • Робота з контрагентами, ризики непостачання/неплатежів: нові інструменти управління
  • Юридичний супровід зовнішнього фінансування, підготовка інвестиційних угод, повернення (вивід) інвестицій
  • Кримінальна відповідальність в агробізнесі

В якості спікерів виступлять як співробітники юридичних і фінансових служб агрогосподарств і холдингів, так і представників юридичних компаній - вирішення низки питань в сучасному агробізнесі неможливо без залучення висококласних фахівців, що спеціалізуються на захисті інтересів аграрних підприємств.

II щорічна Конференція аграрних юристів пройде 20 жовтня 2017 року в Київському Гольф Центрі. Ми будемо раді бачити вас серед спікерів та учасників конференції!

З питань участі в роботі заходів, партнерських програм, організації доповіді та розміщення реклами звертайтеся в інформаційну компанію "ПроАгро":

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Куди Україна експортує найдорожчу ягоду

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти» з посиланням на дані митної статистики.

За останній місяць літа 2017 р. Україна відвантажила на зовнішній ринок 897 тонн лохини Для порівняння: у серпні 2016 р. експорт цієї ягоди склав 582 тонни.

Всього ж за червень-серпень нинішнього року Україна експортувала 1,6 тис. тонн лохини, а це на третину перевищує показники за аналогічний період роком раніше. Головними експортними напрямками, як і в попередньому сезоні, виступали Нідерланди, Білорусь і Великобританія. Причому поставки до Нідерландів зросли на 19% порівняно з 2016 р. Експорт до Білорусі на 15% перевищив минулорічні показники. У той же час, Великобританія збільшила обсяги закупівель української лохини відразу в 3 рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європейці підсіли на українські соки

До 2014 року приблизно 50% експортного сегмента становив російський ринок. Нині виробники переключаються на збут до Західної Європи, свідчить дослідження компанії KOLORO, пише landlord.ua.

Головна проблема безмитного ввезення соків на територію ЄС — складність отримання сертифікату походження, зазначають експерти. Якщо мова йде про томатний і яблучний соки, сертифікат отримати не важко, адже всі інгредієнти були вироблені в Україні. Якщо ж експортувати екзотичні серії або цитрусові соки, отримання сертифікату ускладнюється.

Останні три роки обсяг зовнішніх поставок знижується. Не в останню чергу — через невідповідність рівня якості. До прикладу, в країнах Західної Європи все більш популярні соки прямого віджиму. Натуральна продукція маркується знаком NFC, що означає not from concentrate — не з концентрату.

45% українських соків експортується в Польщу. У 2015 році частка цієї країни займала всього 18%. А ось білоруси відмовляються від українських напоїв. З 2015 року обсяг поставок зменшився на 9%. 11% вітчизняних соків купує Словаччина, 6% — США.

Згідно з даними Maxrise Consulting, середньостатистичний українець за рік випиває 10 літрів соку. У Західній Європі – утричі більше, у США — в 5 разів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для розвитку села альтернативи фермерству немає, - Максим Мартинюк

Нещодавно уряд схвалив представлену Міністерством аграрної політики і продовольства концепцію держпрограми розвитку фермерства в Україні.

Сама програма спрямована на розвиток малого і середнього бізнесу в селах, створення нових робочих місць і на загальний розвиток сільських територій. Реалізація програми дасть можливість протягом трьох років збільшити кількість робочих місць в селі вп'ятеро.

Передбачається, що інструменти підтримки будуть розділені на дві групи - фінансові і земельні. При цьому у фінансові будуть включені здешевлення кредитів, агрострахування та введення дотацій для нових фермерських господарств.

Про те що які перспективи відкриваються у фермерів завдяки реалізації цієї програми і яку вигоду від цього отримає держава, в інтерв'ю НВ Бізнес розповів Максим Мартинюк, перший заступник міністра агрополітики та продовольства України.

– Традиційно загравання з аграріями, які складають третину українського електорату, практикують  політичні партії. Але останні кілька місяців інтереси АПК представляє або намагається представляти Кабмін - прийнято Концепцію розвитку фермерства, в бюджеті закладено рекордні суми підтримки. На який фідбек розраховує уряд?

– Уряд вперше за історію української незалежності чітко сформулював свої пріоритети в підтримці сільгоспвиробників. Це питання не політичної, а економічної та соціальної доцільності, причому питання, яке  через загрозливі тенденції в українському селі, перейшло в статус невідкладних.

Фермерство – це не просто один з видів підприємництва. Це не просто малий бізнес, це ще і спосіб життя, це певна культура, яка має глибоке коріння, і в силу своєї специфіки може стати основою соціального і економічного устрою сільських територій.

Тому ми розраховуємо, підтримавши фермерів, отримати ефект у вигляді відродження села. Фермери традиційно спеціалізуються на нішевих високомаржинальних видах діяльності, які складно піддаються механізації. Садівництво, вирощування ягід, утримання великої рогатої худоби передбачають високий рівень використання ручної праці. Якщо у нас в кожному селі буде 3-4- 5 фермерів, які створять робочі місця, які будуть залучати членів своєї сім'ї до роботи в сільському господарстві, то я більш ніж упевнений, що такі села будуть соціально стабільними, вони будуть мати потенціал до розвитку і ми  врешті переламаємо ті негативні тенденції, які зараз існують і в демографії, і в економіці сільської місцевості.

Тобто розвиток фермерства для уряду дорівнює розвитку сільської місцевості, тому і зроблено акцент на підтримці цієї категорії сільгоспвиробників.

– Але такі програми і концепції підтримки, і розвитку фермерства існували і раніше. 

– Так, це не перший документ в Україні, який декларує, що фермери для нас важливі, але це точно перший документ, який під цю тезу має чітке фінансування. У проекті бюджету на 2018 рік запропоновано виділити на підтримку цієї категорії сільгоспвиробників 1 млрд грн.

– У порівнянні з минулим роком, це багато чи мало?

– Це рівно на один мільярд більше, ніж було.

Цифра в 1 млрд грн сама по собі виглядає переконливо, але наскільки вона значима в масштабах галузі? 

– Навіть якщо просто роздати їх кожному з 33 тис. фермерських господарств в Україні, то вийде по майже $1000 на кожне, що чимало. Але в цьому випадку ця підтримка не буде ефективною.

У нас є пріоритети і бачення, які напрями ми хочемо підтримати. Це бачення буде опрацьовуватися і узгоджуватися з фермерським середовищем, зокрема з Асоціацією фермерів.

У зв'язку з тим, що уряд перейшов до трирічного бюджетного планування, ми точно розуміємо, що на найближчі 3 роки рівень підтримки розвитку фермерства буде зберігатися на рівні не нижче, ніж у 2018 році.

Три роки стабільної і прогнозованої підтримки – це дуже значимий фактор для розвитку галузі і ми розраховуємо, що він дасть позитивний ефект, що вийде за межі АПК. Ключові індикатори ефективності – збільшення робочих місць (до 0,5 млн з нинішніх 0,1 млн) і збільшення питомої ваги продукції, яку виробляють фермерські господарства, в ВВП аграрної галузі (з поточних 6-8% до 12%). Також ми будемо моніторити динаміку технічного переоснащення фермерів, підвищення їх продуктивності, розширення площ під нішевими культурами і органікою, збільшення кількості фермерських господарств, у тому числі шляхом переходу господарств населення в цей статус.

Уряд досить гнучкий в плані трансформацій програм підтримки. Ми зможемо коригувати їх перелік і наповнення, якщо побачимо неефективність, або отримаємо фідбек від фермерів про їх неактуальність.

– Тобто ви вважаєте фермерство єдино правильним форматом для українського сільського господарства?

– Сільське господарство не буде моноформатним. Ми не говоримо про те, що агрохолдинги треба якось розформувати і замінити всіх фермерами. Потенціал індустріалізованого сільськогосподарського виробництва, безумовно, повинен реалізуватися.

Але ми повинні підтримувати фермерство як основу розвитку сільських територій. І тут, дійсно, альтернативи немає.

– Ви задоволені обсягом фінансування для АПК, який запропонований проектом держбюджету на 2018 рік?

– На це питання рідко відповідають позитивно, але насправді – так, задоволений, оскільки  фінансування: а) рекордне; б) концентроване на найбільш проблемних галузях.
Це дуже позитивний відступ від української традиції дати всім потроху, не рахуючись з ефективністю такої підтримки.

– На яких галузях буде зосереджена бюджетна підтримка у 2018 році?

– Третина всієї суми – 2,3 млрд грн – це програми підтримки тваринництва. Відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими на будівництво тваринницьких комплексів, або на часткове відшкодування вартості вже побудованих ферм. 0,3 млрд грн передбачено на здешевлення придбання високопродуктивного поголів'я. Також, в контексті АЧС, будуть частково компенсовані витрати на проведення заходів з біобезпеки або підвищення її рівня.

1 млрд грн отримають фермери. Майже стільки ж піде на часткову компенсацію вартості придбання вітчизняної сільгосптехніки. 2 млрд грн спрямовані на програму бюджетної дотації для сільгоспвиробників.

У бюджеті-2017 на АПК було менше грошей, але більше програм. Не всі вони були достатньо ефективними. На наступний рік уряд свідомо не розпиляє фінансовий ресурс, він концентровано спрямований на підтримку тваринницької галузі. Це дозволить істотно наситити внутрішній ринок і наростити свої експортні можливості.

– Уже визначено, як саме будуть розподілятися ці рекордні суми?

– Планується, що в частині фермерських програм, основним інструментарієм розподілу коштів буде Державний фонд підтримки фермерства. Самі механізми [отримання дотацій] будуть максимально спрощені, автоматизовані і прозорі. Асоціація фермерів буде виступати своєрідним аудитором розподілу цієї допомоги.

Значна частина коштів буде спрямована на підтримку фермерів через підтримку їх кооперації. Це стосується в основному сегментів переробки продукції. Досвід європейських країн показує, що невеликому сільгоспвиробнику без об'єднання з іншими фермерами досягти навіть середньої по галузі ефективності дуже складно.

За програмою бюджетної дотації діє автоматичний режим, що повністю виключає вплив людського фактора. Механізм простий: скільки заплатив [ПДВ], стільки пред'явив до отримання дотацій, розрахунок йде автоматично. Тому я думаю, що цей принцип залишиться в наступному році.

Оскільки проект закону про бюджет внесено вчасно, у нас є 2-3 місяці для того, щоб наповнити програми підтримки конкретними алгоритмами. Але підтримка буде йти туди, де з її допомогою можна створити точки зростання для галузі і економіки. Це органічне виробництво, садівництво, овочівництво, тваринництво.

– Не можу не запитати про врожай. На який результат виходять сільгоспвиробники і який ресурс для експорту буде в України?

– За великим рахунком, загальна картина мало відрізняється від минулорічної. Мінагрополітики неодноразово оприлюднювало прогноз врожаю 61-63 млн тонн. На сьогодні у мене немає підстав цей прогноз коригувати. Але потрібно враховувати, що збирання кукурудзи тільки починається, і тут можливі коливання як в одну, так і в іншу сторону від прогнозу (27 млн тонн), а це значна частина врожаю. Прогноз експорту ми також зберігаємо на торішній позначці, але знову ж із застереженням - «поки».

Що стосується внутрішнього споживання, то Україна повністю забезпечена зерном усіх категорій. Навіть жита – культури, що має низьку врожайність і яку ми традиційно докуповували з-за кордону – в 2017 році вирощено на рівні попиту (490 тис. тонн). Тому за основними продовольчими позиціями я прогнозую стабільність цін.

– Вас не бентежить, що два найбільших державних гравці в агросекторі – ДПЗКУ і Укрспирт вже багато місяців працюють без керівників?

– Ви назвали два найбільш проблемних активи, які є у нас в управлінні. Призначення керівників  у ці компанії, що відносяться до особливо великих, відбувається відповідно до постанови №777 через номінаційний комітет Мінекономіки. Нещодавно була визначена перша хвиля держпідприємств, керівники яких будуть відбиратися за новою процедурою. За пропозицією Мінагрополітики, в цю першу хвилю увійшли і Укрспирт, і ДПЗКУ. Ми сподіваємося, що конкурси будуть проведені до кінця поточного року.

Стратегічно держава зацікавлена в приватизації цих підприємств. Тільки за цієї умови вони перестануть бути джерелом якихось неправомірних доходів для різних груп впливу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview