Чай і кава стануть доступнішими для українців

В результаті вартість низки товарів у сьогоднішніх цінах знизиться. Але очікувати здешевлення в 2018 році продуктів не варто із-за девальвації гривні.

Про це повідомляє генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише KV.

"Найбільш відчутне буде зниження мита на чай, мелену каву, лосось і тверді сири. На чай і каву мито відразу знижується з 10 до 2,5%, лосось - з 10 до 5%, а на сир Брі і Гауда - з 10 до 5%. Тому середня пачка чаю вагою 100 гр повинна в сьогоднішніх цінах знизитися в наступному році на 2,7 грн, меленої кави - на 5,4 грн, а кілограм Брі - на 17 грн. Найбільшу вигоду із-за зниження мита отримають люди середнього достатку, так як вони купують більший асортимент продукції. Менш забезпечені відчують зниження митного навантаження переважно на чай та каву", - зазначив Олексій Дорошенко.

Однак, за його словами, очікувати здешевлення в 2018 році цих продуктів не варто із-за девальвації гривні.

«Уряд заклав можливість зниження гривні на 11%. Таким чином, зниження мит буде перекрито зниженням курсу гривні. Але ці товари будуть дорожчати в наступному році менше ніж інші», - заспокоїв Олексій Дорошенко.
Також він зазначив, що після закінчення перехідного періоду Україна буде мати нульові ставки мита практично на всі товари, які наші виробники будуть поставляти в Європу. У той же час компанії з ЄС також будуть практично на рівних конкурувати з вітчизняними виробниками. А українському бізнесу доведеться вчитися конкурувати не тільки на зовнішніх, але і на внутрішньому ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати вирішили стягнути із селян новий податок

Про це повідомляє Закон і Бізнес.

Проект закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (№7184) передбачає відміну пільг щодо сплати земельного податку для всіх фізичних осіб. Як стверджується у пояснювальній записці, «держава повинна рухатися в напрямку скасування будь-яких пільг, пов’язаних із наданням послуг чи здійсненням оплати, які мають корупційну складову та передалися нам з комуністичного минулого».

На думку нардепа, інваліди, пенсіонери, ветерани, багатодітні сім’ї, котрі наразі користуються пільгою, якщо будуть краще працювати на своїх «сотках», зможуть отримати прибутки у десятки тисяч грн. з гектара. Тож будуть спроможні заплатити за рахунок городини та іншого врожаю  пару сотень гривень державі, які стануть серйозним поповненням для місцевого бюджету.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії відзвітували про зібраний врожай зернових

Загалом, зернових та зернобобових культур вже зібрано 43,7 млн тонн із 11,3 млн га (78% до 14,6 млн га) при врожайності 38,6 ц/га. У тому числі:

- проса - 74 тис. тонн із площі 51 тис. га (91% до 56 тис. га) при врожайності 14,5 ц/га;
- кукурудзи - 5,8 млн тонн із 1,4 млн га (31% до 4,5 млн га) при врожайності 42,1 ц/га.

Крім того, технічних культур зібрано:
- соняшнику - 9,3 млн тонн із 9 млн га (82% до 5,9 млн га) при врожайності 19,1 ц/га;
- сої - 2,3 млн тонн із 1,2 млн га (62% до 2,0 млн га) при врожайності 18,2 ц/га.
- цукрових буряків - 5,4 млн тонн із 125 тис. га (39% до 318 тис. га) при урожайності 429 ц/га.

Поряд із збиранням врожаю проводиться підготовка ґрунту під посів озимих культур. На даний час, підготовлено 7,7 млн га (95% до прогнозованих 8,1 млн га).

Посів озимих культур на зерно під урожай 2018 року проведено на площі 5,4 млн га (75% до 7,2 млн га). У тому числі:
- озимої пшениці та тритикале - 4,9 млн га (80% до прогнозних 6,1 млн га);
- жита - 127 тис. га (79% до 161 тис. га);
- ячменю - 420 тис. га (45% до 926 тис. га).

Крім того, проведено посів озимого ріпаку на площі 816 тис. га (105% до прогнозних 777 тис. га).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кому Україна продає своє зерно

Про це свідчать дані митної статистики, оприлюднені Державною фіскальною службою (ДФС) України, пише ЦТС.

Питома вага товарної групи в загальному обсязі експорту в грошовому вираженні склала 15,6%. Серед позицій товарної групи найбільші грошові надходження традиційно забезпечили експортні поставки кукурудзи, пшениці та ячменю.

Зокрема, кукурудзи експортовано 15,065 млн тонн на $2,352 млрд. Найбільші експортні поставки в грошовому вираженні здійснені в Єгипет — на $352,452 млн (14,9% всього експорту товарної позиції), Нідерландів — на $340,805 млн (14,5%) і Іспанії — на $281,395 млн (11,9%). В інші країни кукурудзи експортовано на $1,377 млрд (58,6%). Питома вага товарної позиції у загальному обсязі експорту в грошовому вираженні склала 7,5%.

Пшениці експортовано 11,956 млн тонн на $1,888 млрд. Найбільші експортні поставки в грошовому вираженні здійснені в Єгипет — на $355,803 млн (18,8% всього експорту товарної позиції), Індію — на $234,834 млн (12,4%) і Бангладеш — на $204,663 млн (10,8%). В інші країни пшениці експортовано на $1,092 млрд (57,9%). Питома вага товарної позиції у загальному обсязі експорту в грошовому вираженні склала 6%.

Ячменю експортовано 4,199 млн тонн на $606,514 млн. Найбільші експортні поставки в грошовому вираженні здійснені в Саудівську Аравію — на $253,926 млн (41,9% всього експорту товарної позиції), Китай — на $112,558 млн (18,6%) та Лівію — на $49,081 млн (8,1%). В інші країни експортовано ячменю на $190,948 млн (31,5%). Питома вага товарної позиції у загальному обсязі експорту в грошовому вираженні склала 1,9%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна ставить рекорд з експорту яєць

Про це свідчать дані ДФС, пише Delo.UA.

Зазначається, що у вересні експорт яєць становив 10,54 тис. т проти 24,02 тис. т яєць у серпні.

При цьому згідно з даними митної статистики, основними імпортерами українських яєць у січні — вересні є ОАЕ (на $21,33 млн), Ірак (на $6,73 млн) і Катар (на $3,73 млн). Експорт у ці країни склав 30,57 тис. т, 9,65 тис. т і 5,34 тис. т яєць відповідно.

Нагадаємо, що в Україні за січень — серпень 2017 р. вироблено 10,75 млрд шт. яєць від птиці всіх видів, що на 57,3 млн шт. більше аналогічного періоду 2016 року.

Згідно з прогнозами, Україна до 2017 р. збільшить виробництво яєць до 16 млрд штук.

Нагадаємо, керівник асоціації "Птахівники України" Сергій Карпенко анонсував зростання цін на яйця у вересні.

"У другій половині року ми очікуємо підвищення цінових трендів на яйця курячі харчові, оскільки з лютого по вересень виробники були змушені відпускати їх за цінами значно нижче собівартості... Цінова ситуація в цьому році була навіть гіршою, ніж у минулому році, відпускні ціни в певні періоди опускалися до рівня 2014 року. Як ми вже неодноразово констатували, для українського ринку яєць притаманні сезонні коливання, а починаючи з вересня, цей фактор починає повноцінно діяти", — заявляв експерт.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Програма компенсації вартості сільгосптехніки майже не працює

Це лише 2,3% з 550 млн грн, виділених у Державному бюджеті 2017 року на програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ярослав Навроцький.

За його словами, перевагами програми найбільш активно скористалися аграрії південних областей України: 39 підприємств закупили 56 одиниць техніки на суму 24,9 млн грн.

Сільгосптоваровиробники центральних областей – 24 підприємства – придбали 35 одиниць агротехніки та обладнання на 10,3 млн грн. Машинно-тракторний парк 14 сільгосппідприємств Сходу поповнився 29 одиницями нової техніки, за яку заплатили 11,2 млн грн. У Західній Україні 12 агропідприємств закупили 19 одиниць вітчизняної техніки на суму 8,5 млн грн.

Найменше вітчизняної техніки – 10 одиниць на суму 3,0 млн грн – в рамках державної програми придбали сільгосптоваровиробники 7 підприємств північних областей.

У регіональному розрізі найбільша кількість заявок надійшла із Запорізької області – 17 на 19 одиниць техніки, та Миколаївської – 10 на 19 одиниць техніки. По дев’ять заявок надійшло від агропідприємств Луганської та Черкаської областей – на 13 та 11 одиниць техніки відповідно.

Підприємства Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей не подали жодної заявки. Решта регіонів також досить пасивно реагують на спроби держави підтримати вітчизняного товаровиробника сільгосптехніки, зауважив Ярослав Навроцький.

На його думку, низька дієвість програми компенсації вартості сільськогосподарської техніки зумовлена, перш за все, бюрократичними аспектами процесу – оформлення заявки, подача інформації для заповнення форм, відкриття додаткових рахунків у державних банках тощо.

Негативно вплинуло й подовження у 2017 році термінів прийому заявок від виробників сільськогосподарської техніки щодо включення їх продукції до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету, до 1 травня. Адже до цього часу аграрні підприємства вже не лише здійснили більшість весняних польових робіт, під які могла би закуповуватися сільгосптехніка в рамках державної програми, а й частково вже визначилися з її придбанням на осінньо-польовий період.

Крім того, згідно бюджетного розпису Мінфіну, перша виплата компенсацій відбулася лише у ІV кварталі (жовтень), тоді як закупівля техніки здійснюється протягом всього року. Отже, відтермінування отримання компенсації зменшує привабливість державної програми підтримки.

Але найважливішим чинником, який зумовив невиконання державної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», є недостатня якість та ефективність вітчизняної техніки порівняно з іноземними аналогами, що демотивує потенційних претендентів брати участь у цій програмі, підсумував Ярослав Навроцький.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview