182818
178171

Частка дикоросів у структурі експорту ягід з України впала з 90% до 50% за останні три роки – УПОА

Але очікується, що обсяг експорту цієї ягоди буде знижуватися, як і її частка в експорті. Основна причина полягає в тому, що кількість людей, які займаються збиранням лісової ягоди знижується, адже багато людей виїхало на сезонні заробітки до ЄС, завдяки безвізу. 

До речі, приблизно 6% експорту ягоди в вартісному та кількісному вимірах припадає на дикорослу лісову ожину. Отже "дикороси" дають 50% всього експорту кількісно та понад 50% у виручці.
 
Але ще три роки тому ситуація була інакшою. Тоді на дикориси припадало близько 90% всього експорту. Отже, можемо зробити висновок, що виробництво та експорт культурної ягоди розвивався в Україні останніми роками досить швидко.
 
Вже зараз малина займає в експорті 29%, а три роки тому її частка сягала лише 5-7%.
 
Зростає і суниця садова – її частка в експорті вже сягнула 12% проти 5% три роки тому.
 
Якщо ж відкинути дикороси, то на малину вже в 2017 році припадало 59% експорту, на суницю садову – 24%, а на лохину (чорницю садову) – 15%.
 
Цікаво відмітити, що частка свіжої ягоди в експорті всіх ягід, включаючи дикорослі, зростає досить помітно, і в 2017 році сягнула вже майже 17% – проти 3% три роки тому. А ось в культурній ягоди тенденція протилежна – зростає частка заморозки, власне завдяки тому, що дуже стрімко зростає експорт малини, яку, переважно, експортують в замороженому вигляді.
 

Структура експорту м’яких ягід з України, 2017 рік, у об’ємах

 

 
 
У 2017 році Україна отримала 66,5 мільйонів доларів США від експорту м'яких ягід. Левову частку виручки – близько 61% – приносять чорниця та лохина.
 
Аналітики Української плодоовочевої асоціації відзначають наступні важливі тенденції в розвитку експорту ягід:
 
☑ Зростання частки малини в експортній виручці за три роки з 5,3% до 22,5%;
☑ Зростання частки експорту свіжих ягід з 2% три роки тому до 16,3% в 2017 році! Що є дуже позитивним, якби не одне "але" – значна частка цих свіжих ягід йшла на переробку до сусідів в ЄС, де вже до них додавали вартість. Натомість, потрібно створювати власну переробку!
☑ Різке падіння цін на заморожену дикорослу чорницю, що негативно впливає на її збір на фоні проблем з робочою силою в Україні. За три роки середня ціна впала більше ніж на третину.
☑ Зростання експорту культурної лохини (чорниці садової) в 5,4 рази протягом всього трьох років!
☑ Зростання експорту малини в 9 разів протягом всього трьох років!
☑ Падіння середньої вартості експортованої продукції внаслідок загострення конкуренції на зовнішніх ринках та дефіциту потужностей з переробки всередині країни приблизно на третину за останні три роки.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Молочні війни: імперія наносить удар у відповідь

За повідомленням Асоціації тваринників України, акція протесту зібрала близько тисячі тваринників з усієї України. Із гаслами «Не дамо знищити тваринництво!», «Геть чиновників від корита!», «Тваринникам – гроші, чиновникам – нари!» виробники пройшлися вулицею Грушевського до будівлі Уряду.

Голова АТУ Ірина Паламар відзначила, що наприкінці 2016 року держава, відмінивши повернення тваринникам ПДВ, фактично забрала в них близько 10 млрд грн. Режим квазіакуміляції, який було запропоновано натомість у 2017 році, також виявився неефективним, оскільки не всі виробники змогли отримати ці гроші. А в 2018 році взагалі забрали гроші за даними статтями, натомість давши 4 млрд на підтримку тваринництва. 

«Минулого року наша Асоціація цілий рік оббивала пороги владних кабінетів, - відзначила Ірина Паламар. - Ми просили про підтримку, і нас почув Прем’єр-Міністр Володимир Гройсман, віділивши 4 млрд. Проте Міністерство АПК хоче ці гроші пустити за своїми кишеньковими схемами!»

Ірина Паламар відзначила, що лише на утримання свого апарату Мінагрополітики витратило минулого року 2 млрд 607 млн грн. Натомість же тваринництво знищується. Лише за минулий рік було вирізано 10% корів, 8% свиней.

Як красномовне свідчення того, що може статися з тваринництвом, під будівлю Уряду принесли роги й копита тварин, а просто на дорогу вилили цистерну молока.

А на іншому боці столиці упродовж Національного круглого столу "Державна підтримка тваринництва України" Ольга ​Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань Європейської інтеграції, відповідаючи на доповідь Михайла Соколова, заступника голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» зазначила:

Минулоріч програма затрималась в своєму організаційному запуску і фактично почала працювати з кінця вересня - початку жовтня минулого року. За ці 3 місяці 2017 року було використано 136 мільйонів гривень і програмою підтримки скористалася тисяча фермерів по всій Україні. Як на мене, це показник успішності програми.

З огляду на це замміністра підтримує виділення цьогоріч більшої суми, позаяк ще більший відсоток витрат аграріїв буде компенсований. Трофімцева закликала уважно читати офіційні документи, а не орієнтуватись на інтерпретовані презентації. І окремо наголосила, що навіть минулий рік показав, що такі фокусовані програми підтримки аграрного сектору і аграрних виробників працюють. Також спікер пообіцяла, що у 2018 році програми підтримки сільського господарства працюватимуть краще для того, щоб:

«Молочний сектор, і не тільки молочний сектор, а й виробництво яловичини, в якому вбачають великий потенціал в Україні - дійсно почали працювати. Підтримка, яка закладена на 2018 рік є першою цеглинкою, щоб підтримувати цю галузь і цей сектор в довгостроковій перспективі. Тому що ми хочемо будувати довгострокову стратегію підтримки галузі».

За повідомленням голови Всеукраїнської Аграрної Ради Андрія Дикуна серед присутніх в залі молочарів були представники більше ніж половини вітчизняного молочного ринку. Серед виробників упродовж дискусії було проведено декілька голосувань, зокрема стосовно державної підтримки щодо компенсації витрат на будівництво тваринницьких комплексів, присутні висловили таку точку зору: 

 

46,48% респондентів виказали готовність брати участь у програмі підтримки і 53,52% опитуваних відповіли, що не планують звертатися по державну допомогу щодо компенсації витрат на побудову/реконструкцію тваринницьких комплексів.

Андрій Дикун наголосив, що вибірку можна вважати репрезинтативною, адже 760 представників із 280 провідних молочних ферм України виробляють 70% всієї вітчизняної молочної продукції.

Яким буде вітчизняний молочний ринок у наступному сільськогосподарському році, слідкуйте на  AgroReview.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Найкраща молочна продукція експортується, решта залишається українському споживачеві - Андрій Ярмак

Так, за словами експерта, минулого року ціни на молочні жири продемонстрували безпрецедентний рівень зростання за останні п’ять років, збільшившись на 60 %.

Андрій Ярмак підкреслив, що український молочний бізнес стає більш професійним, про що свідчить відсутність значного коливання закупівельних цін на молоко.

Що стосується прибутковості виробництва молока, то за рік вона зросла на 32 %, а прибутковість переробки навпаки впала.

«Серед негативних тенденцій варто відмітити зниження споживання українцями молочних продуктів як в цілому, так і в порахунку на одну людину. Найбільше зниження споживання спостерігається на цільномолочну продукцію. Позитивним фактором є те, що відбулася реабілітація молочних жирів в очах споживачів. Люди споживають все більше молочних продуктів з нормальною жирністю.  Але, як і раніше, найкраща молочна продукція експортується, а решта  залишається українському споживачеві», -  підкреслив Андрій Ярмак.

За його словами, структура експорту молочної продукції якісно не змінюється. Експерт нагадав, що Україна стала другим за обсягами постачальником вершкового масла до ЄС

10 фактів від Андрія Ярмака про молочну продукцію:

Факт №1. Прибутки виробників молока в лютому 2018 року знову впали. Швидкість падіння прибутковості пришвидшилася, і склала за місяць відчутних 7,6%❗

✅ Факт №2. Прибутки з початку року вже зменшилися на 11,7%❗

✅ Факт №3. Основна причина падіння прибутковості виробництва молока не має майже нічого спільного з молочним ринком – це наслідок девальвації валюти, та підвищення цін на концентровані корми, які ми, переважно, експортуємо.

✅ Факт №4. В лютому 2018 року прибутковість виробництва молока була вже відчутно (на 5%❗) нижчою, ніж в тому ж місяці 2017 року. В січні прибутковість була майже співставною.

✅ Факт №5. Невтішні прогнози поки що справджуються. До подорожчання кормів додався також фактор зниження цін на молоко. І це вже в лютому. І це не зважаючи на те, що глобальні ціни в січні-лютому, переважно росли.

✅ Факт №6. Прибутковість виробництва молока за перші два місяці поточного року на порядок вища, ніж в кризові 2015-2016 роки, але нижча на 3,1% ніж середня за останні шість років.

✅ Факт №7. Світові ціни на молокопродукти лишаються занадто високими, якщо брати до уваги фундаментальні чинники. Це неодмінно спровокує ще більше зростання виробництва, яке буде тиснути на ціни. При цьому дуже дорогі молочні жири спричиняють ще більше тиску на ціни білку. Тому існує імовірність цінового обвалу ще в поточному році. А ми зараз дуже щільно прив’язані до цін експорту, адже наша експортозалежність зростає (про це покажу слайд на конгресі).

✅ Факт №8. Світові ціни на нафту зросли, і лишаються відносно високими. А ось це - дуже позитивний фактор для потенціалу споживання молочних продуктів в тих країнах, які залежать від експорту енергоносіїв. Щоправда за північним забором ціни щось впали так, що там, схоже, хочуть ввести санкції проти всього імпортного молокопродукту. Навіть браття-нереекспортери-білоруси під санкції потрапили.

✅ Факт №9. Сезонність внутрішніх цін на молоко знижується. Це прогнозувалося минулого року, і так і сталося. Якщо ця тенденція збережеться, то ми можемо отримати цілком пристойний рівень УМІ влітку, та відносно низький в другій половині сезону. Але тут забагато "якщо".

✅ Факт №10. Насправді дуже важко зараз прогнозувати будь-що, бо кількість чинників, що не підлягає прогнозуванню, лишається дуже високою, а наша залежність від експорту зростає. Тому висновок простий – не буде ціни на масло, не буде у нас ціни на сире молоко.

Поки що з ціною на масло все добре. То ж саме час розвивати виробництво експортабельної якості сирів та інших молочних продуктів. Бо гратися в казино на чистих commodities дуже небезпечно!



Молоко та зернові дорожчають, ціна на м'ясо стабільна – оцінки ФАО

У лютому 2018 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО (ІПЦФ) склало 170,8 пункту, що на 1,1% (1,8 пункту) вище січневого рівня, але на 2,7% нижче відповідного показника минулого року. 
 

Індекси цін ФАО на продовольство, 2017-2018

 

 
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на зернові склало в лютому 160,8 пункту, що на 2,5% (чотири пункти) вище січневого показника і на 6,8% нижче в порівнянні з рівнем лютого 2017 року. У лютому відзначено друге поспіль суттєве збільшення показника індексу після періоду відносної його стабільності з серпня по грудень минулого року. У лютому ціни на зернові в цілому зросли в зв'язку з високою активністю на торгових майданчиках і занепокоєннями щодо несприятливих погодних умов для озимої пшениці в США, а також в районах вирощування кукурудзи в Аргентині. Зросли також світові ціни на рис, проте чинником, що обмежує це зростання, є падіння попиту на індійські сорти.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на рослинні олії в лютому склало 158 пунктів, що на 3,1% (5,1 пункту) нижче рівня січня; таким чином, індекс опустився до мінімального значення за останні 19 місяців. Ціни на більшість видів рослинних олій знизилися в зв'язку з очікуваним зростанням обсягів виробництва в світі в сезоні 2017-2018 років. Найбільше впали котирування цін пальмової олії на тлі більш млявого, ніж передбачалося, експортного ринку і зростання запасів в Малайзії та Індонезії. У той же час, світові котирування цін на сою падають у зв'язку з очікуваним рекордним рівнем виробництва соєвої олії в США, а ціни на рапсову олію падають в результаті млявого попиту – головним чином, з боку сектора виробництва біодизельного пального.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію склало в лютому 191,1 пункту, що на 11,2 пункту (6,2%) вище січневого показника, але трохи нижче рівня відповідного періоду минулого року. Зросли світові котирування цін по всіх чотирьох групах молочної продукції, чому сприяв активний імпортний попит у зв'язку з меншими, ніж очікувалося, обсягами виробництва молока в Новій Зеландії. Котирування цін на вершкове масло зросли майже на 6% після чотирьох місяців падіння слідом за їх піковими рівнями в вересні 2017 року. Також зросли котирування цін на сир і незбиране сухе молоко в зв'язку з високим попитом в Європі і Азії, а активний попит на світових ринках сприяв зростанню котирувань знежиреного сухого молока.
 
У лютому середнє значення Індексу цін ФАО на м'ясо склало 169 пунктів, залишаючись незмінним щодо переглянутого показника за січень 2018 року, проте воно було майже на 5% вище показника за той же період минулого року. Зростання котирувань цін на яловичину відбувалося на тлі падіння котирувань м'яса птиці і свинини, а котирування цін на баранину майже не змінилися. Ціни на яловичину ростуть другий місяць поспіль у зв'язку з обмеженою експортною пропозицією з боку Нової Зеландії. Четвертий місяць триває падіння котирувань світових цін на м'ясо птиці, що відбувається, головним чином, у зв'язку зі значними обсягами експортної пропозиції в основних регіонах-виробниках. У зв'язку з обмеженим імпортним попитом в світі з вересня 2017 року триває падіння Індексу цін на свинину.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на цукор склало в лютому 193 пункти, що на 3,4% (7 пунктів) нижче його січневого значення, досягнувши найнижчого рівня за останні два роки. Падіння світових цін на цукор триває в зв'язку з неухильним збільшенням виробництва в таких великих країнах-виробниках, як Таїланд і Індія. Продовжується падіння цін на ринках цукру в зв'язку з очікуваннями різкого зростання виробництва в ЄС в 2017-2018 сільгоспсезоні; цьому також сприяли високий урожай цукрових буряків і скасування квот на виробництво в минулому році, в результаті чого було збільшено посівні площі.
 
 

Динаміка зміни індексу цін ФАО, 1961 – 2018 роки

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В 2018 році можливе зниження світового виробництва пшениці

Збирання зернових культур врожаю 2017 року основному завершене, і згідно з прогнозами ФАО, світове виробництво зернових становить 2 642 мільйона тонн, що на 2 мільйона тонн (менше 1%) вище прогнозного обсягу минулого місяця. Ця зміна в порівнянні з минулим місяцем відбулася головним чином у зв'язку фуражними зерновими, по яких в сторону підвищення був переглянутий прогноз по Австралії, а також по ряду країн Східної і Західної Африки. По рису більш сприятливі види на урожай в Камбоджі і перегляд у бік підвищення тенденцій у Камеруні та Ірані були частково компенсовані зниженням прогнозу виробництва у Венесуелі. У річному підсумку, світове виробництво рису очікується на рівні близько 502,2 мільйона тонн, що трохи вище (на 0,3%) абсолютного рекорду 2016 року.
 
Згідно з підготовленим ФАО першим прогнозом виробництва пшениці в світі, її обсяг в 2018 році складе 744 мільйона тонн, що свідчить про зниження обсягів другий сезон поспіль, проте очікується, що обсяг світового виробництва все ж буде вище середнього. Основна частка цього очікуваного зниження обумовлена скороченням виробництва в ЄС і в Російській Федерації в результаті зниження врожайності в порівнянні з високим рівнем 2017 року. Можливе відновлення обсягів виробництва в Австралії, що, як очікується, допоможе запобігти більш глибокому спаду виробництва на глобальному рівні. Прогнози виробництва фуражних зернових в 2018 році в південній півкулі вказують на ймовірність його скорочення головним чином за рахунок скорочення посівних площ і несприятливих погодних умов в Південній Америці і на півдні Африки. 
 
Більш високі темпи споживання кормів сприяють зростанню показників споживання зернових в світі
 
Прогноз ФАО щодо світового обсягу споживання зернових в 2017-2018 році знижений на 5 мільйонів тонн (0,2%) до 2 608 мільйонів тонн, що все ж на 38 мільйонів тонн (1,5%) вище, ніж в 2016-2017 році. Перегляд у бік збільшення в порівнянні з прогнозом минулого місяця відображає, головним чином, більш високі темпи зростання споживання кукурудзи на фураж в країнах Азії, що з надлишком компенсує деяке зниження споживання пшениці.
 
Як і раніше, очікується, що споживання рису в світі в сезоні 2017-2018 років зросте на 1%до 503,6 мільйона тонн. Цей приріст буде повністю забезпечений збільшенням продовольчого споживання на 6,1 мільйона тонн, чого достатньо для збереження показника споживання в світі в цілому на стабільному рівні в 54 кілограми на душу населення.

У сезоні 2017-2018 років обсяг світової торгівлі може дещо знизитися
 
Очікується, що обсяг світової торгівлі всіма видами зернових в сезоні 2017-2018 років досягне 405 мільйонів тонн, що трохи нижче прогнозу минулого місяця, проте, як і раніше, на 1 мільйон тонн (0,2%) нижче рівня 2016-2017 років. Цей перегляд у бік підвищення обумовлений головним чином збільшенням обсягів торгівлі рисом, якого виявилося досить для того, щоб компенсувати скорочення поставок в Індію, Японію і В’єтнам.
 
Прогноз торгівлі рисом на 2018 рік становить 46,0 мільйонів тонн, що на 3% менше рівня минулого року, проте як і раніше є другим показником за всю історію. Прогнозоване скорочення річних обсягів відображає очікування того, що Бангладеш, Сенегал і Шрі-Ланка скоротять закупівлі на величину, яка значно перевищує зростання поставок в Індонезію, Нігерію і Філіппіни.
 

                                                           Зведені таблиці
 




 

Ваш вибір 'Подобається'.


Закупівельні ціни на молоко в Україні, Польщі, Литві, Білорусі та Росії

Україна, Білорусь, Росія – великі підприємства; Польща, Литва – загальна ціна відповідно до євростату. Всі тренди в перерахунку на європейські показники жиру/білка без ПДВ.

• Європейські закупівельні ціни на молоко (Польща, Литва) прогнозовано знижувалися (активніше в Литві). У гривневому еквіваленті через курс валют, європейські ціни, навпаки, зросли.

• Цікава ситуація в Росії, де середній рівень закупівельної ціни опускається вже третій місяць поспіль і в еквіваленті євро вже нижче серпня, тобто мінімального значення минулого року.

• Також цікавий той факт, що ціна молока у Росії за результатами лютого, напевно виявиться нижчою ніж у Польщі, що є парадоксом. Ця ситуація підтверджується і на ринку біржових товарів, де деякі російські продукти (наприклад, масло, СЦМ, сироватка) в ціновому вираженні вже можуть конкурувати на зовнішніх ринках.

• Вдалося роздобути тренд закупівельної ціни і Білорусі. У перерахунку на однакові показники жиру і білка, і одну валюту, виявилося, що вартісний рівень відповідає Україні (ферми).

• Необхідно також звернути увагу, що з урахуванням падіння ціни сирого молока в Росії (динаміка напевно продовжиться), білоруська молочка втрачає люфт, який використовувався для демпінгу на ринку РФ. Не виключено, що тренди можуть зійтися в період «великого молока».

Ваш вибір 'Нічого сказати'.