ChemChina завершила купівлю Syngenta

Швейцарська компанія Syngenta AG завершила операцію з китайською хімкомпаній China National Chemical Corp. (ChemChina). Про це повідомляє interfax.com.ua.

Syngenta після угоди з ChemChina буде нарощувати частку на ринку ЗЗР та розглядає можливість нових угод в насінництві

«Компанія буде прагнути збільшити свою частку ринку (в напрямку засобів захисту рослин (ЗЗР) — ІФ) за рахунок внутрішнього зростання бізнесу і розвитку співробітництва з третіми сторонами, розглядаючи цільові придбання для зміцнення бізнесу насіння», — йдеться в прес-релізі Syngenta.

Компанія після злиття з ChemChina планує зайняти третю позицію серед виробників насіння в світі.

За інформацією Syngenta, в 2016 році вона займала частку в 20% на світовому ринку ЗЗР, перебуваючи на першій позиції серед лідерів ринку із загальними продажами по цьому напряму в $9,6 млрд. У напрямку насіння в 2016 році Syngenta була на третьому місці після Monsanto і DuPont з обсягом продажів $2,7 млрд.

«Ключовими факторами для наступного етапу зростання будуть подальше розширення на ринках, що розвиваються, зокрема в Китаї, активізація цифрових пропозицій в галузі сільського господарства і поточні інвестиції в нові технології для збільшення врожайності сільськогосподарських культур при одночасному скороченні викидів CO2 та збереження водних ресурсів», — відзначають в Syngenta.

Голова Ради директорів ChemChina Рен Цзяньсин (Ren Jianxin) підтвердив, що операційна незалежність Syngenta після угоди буде збережена, і існуюча управлінська команда продовжить керувати компанією.

Ця угода є історичною з багатьох причин. Це не тільки найбільше придбання, коли-небудь зроблене китайською компанією, але і угода, орієнтована на зростання. Всі зацікавлені сторони отримують вигоду від зміни власника», — цитується в повідомленні заступник голови Syngenta і провідний незалежний директор Мішель Демар (Michel Demaré).

За його словами, Syngenta, як і раніше, буде мати головний офіс в Базелі і платити податки в Швейцарії, а також мати великі виробничі та науково-дослідні центри в цій країні.

«Ми в захваті від глобальних перспектив і, зокрема, в Китаї, де ми будемо використовувати і розвивати наші технології і ноу-хау для просування найвищих стандартів у галузі сільського господарства, безпеки харчових продуктів і навколишнього середовища, а також для підвищення продуктивності», — зазначив генеральний директор Syngenta Ерік Фірвальд (Erik Fyrwald).

Він уточнив, що в 2016 році Syngenta інвестувала $1,3 млрд в дослідження і розробки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим допоможе українським фермерам грант від USAID?

До кола донорських інституцій, які допомагають українським фермерам, долучився й Проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Підтримка аграрного і сільського розвитку». Про це повідомив віце-президент АВМ Любомир Дикун, пише Gre4ka.info.

Даний проект допоможе реалізувати річну грантову програму, до участі в якій запросили малих та середніх сільгоспвиробників. Асоціація виробників молока (АВМ) стала першим переможцем конкурсу та отримала грант.

За словами пана Дикуна, останні три роки були дуже критичними для молочної галузі України. Це спонукало молочників шукати резерви ― в економіці, у виробництві та в якості того самого молока. І одним із таких резервів стало створення лабораторії, яка дасть можливість контролювати якість молока від кожної корови, показники жиру, білку та сечовини. А також контролювати збудниеи захворювань всередині молока.

«Якщо діяти самотужки, реалізація наших планів може розтягнутися на роки. Проект USAID допомагає нам прискорити цей процес. Тим більше, що крім додаткового фінансування ми змогли отримати ще й консультаційний супровід Проекту, аби правильно добрати необхідне обладнання, знайти експертів, із якими далі спілкуватися. Купити обладнання ― це півділа, купити правильне обладнання ― трохи більше за половину, головне ― навчити людей. USAID це дуже гарно структурує. Його фахівці підказують нам значно ширші підходи. Приміром, як використовувати енергоефективні будівельні матеріали для приміщень лабораторії», ― розповів віце-президент АВМ.

За його словами, від Проекту асоціація отримує 2,6 млн гривень, вони будуть витрачені на закупівлю частини обладнання для лабораторії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Названо ТОП-3 імпортерів української «молочки»

За п'ять місяців цього року Україна експортувала молока і незгущених вершків на більш ніж $2 млн. Про це повідомляє Державна фіскальна служба України.

Зокрема, в січні-травні цього року в Республіку Молдову було експортовано молока на $977 тис. У той же час експорт молочної продукції до Грузії склав близько $ 599 тис., а в Саудівську Аравію – $ 275 тис

При цьому імпорт Україною молока за звітний період склав $ 431 тис.

Нагадаємо, Україна увійшла в ТОП-3 найбільших країн експортерів аграрної продукції на ринок Європейського союзу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Прогнози відносно врожаю можна робити лише при зібраних 15-20% зернових

Поки що причин для підстав для паніки через можливу нестачу врожаю зернових немає. Про це пише на офіційній сторінці у Facebook перший заступник міністра аграрної політики України Максим Мартинюк.

«Варто очікувати експертних прогнозів за декілька тижнів. Адже прогноз можна робити лише тоді, коли уже зібрано 15-20% зернових», - пише він.

До того ж частка експорту зерна на зовнішні ринки в Україні складає 43% від усього вирощуваного зерна. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (FAO) Україна посідає восьме місце у світі за цим показником.

Така статистика доводить, на думку Максима Мартинюка, що причин хвилюватися в українців немає. Внутрішній ринок "застраховано" 30+ тоннами зерна, призначеного для експорту. Використання цього зерна як подушки безпеки допоможе повністю забезпечити потреби внутрішнього споживача. Кількість експортованих зернових зазвичай коригується залежно від врожаю. При цьому потреби внутрішнього ринку ставлять як пріоритет відносно експорту.

2016 рік був роком рекордно високого врожаю. І хоча цього року погодні умови несприятливі, зниження врожайності не досягне критичного показника. Продовольчій безпеці країни нічого не загрожує. Максим Мартинюк підкреслив, що очікується висока якість пшениці нового врожаю. Це допоможе збільшити експорт борошна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Постачальники назвали країну з найнижчою у Європі ціною на хліб

Асоціація постачальників торговельних мереж промоніторила найнижчу ціну на чорний хліб в супермаркетах або гіпермаркетах різних країн. Про це пише AgroReview з посиланням на повідомлення у соціальній мережі директора асоціації Олексія Дорошенка.

«В Україні кілограм чорного хлібу обійдеться у 21 грн, - вказує експерт. - Враховуючи, що середня ціна за кілограм соціального чорного хлібу становить 11,8 грн., то знайдений хліб значно дорожчий».

В той же час найдешевший хліб у Литві можна купити за 33,7 грн., тобто на 60% дорожче. В Білорусі житній хліб обійдеться у 34,4 грн., в Естонії у 35,2 грн., а Польщі – 41,4 грн. Ціна чорного хліба в Угорщині найвища серед серед усіх порівнюваних країн, і становить 66,2 грн.

«Розуміючи, що внутрішні ціни на продукти зростають до рівня європейських, ми бачимо лідера. Питання лише в тому, за який час це відбудеться», - прогнозує пан Дорошенко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Чому Кабмін скасував держрегулювання цін на продукти?

В Україні з 1 липня скасовано державне регулювання цін на продукти харчування. Про це сказано в постанові Кабміну №394 від 7 червня, яка вступила в дію у суботу.

Зазначається, що головна мета цих змін - зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції й дебюрократизація (дерегулювання) у сфері ціноутворення.

Очікується, що це рішення спростить процедуру зміни цін залежно від цінових коливань ринку, що дасть змогу виробникам швидше реагувати на зміни кон'юнктури.

Цією постановою Кабмін скасував для виробників продовольчих товарів зобов'язання подачі в Держпродспоживслужбу обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін на свою продукцію.

Також скасовано порядок формування цін на продовольчі товари, що був затверджений у 2008 році.

Дія постанови поширюється на граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину й м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі не вище ніж 15%.

Також постанова діє на граничні рівні рентабельності й торговельні надбавки на дитяче харчування, граничні розміри плати за послуги, що надаються в торговельних об'єктах, на граничні рівні цін, нормативи рентабельності (у розмірі не вище ніж 20%), на ринках із продажу продовольчих і непродовольчих товарів.

Як повідомлялося, на жовтень-грудень 2016 року уряд як експеримент скасував норми із встановлення максимальної торговельної надбавки в 15-20% на 17 груп товарів, зокрема, на крупи, м'ясо, молоко, борошно, ковбаси, яйця, сир, сметану, масло з метою ухвалення рішення про дію такого регулювання в майбутньому.

Дослідження результатів експерименту показало, що за час, поки не діяло державне регулювання цін на основні продовольчі товари, ціни зростали не більше, ніж зазвичай. Також, згідно аналізу ЕП, стрімкого зростання цін після скасування регулювання не відбулося.

За матеріалами Економічна правда

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview