Через 10 років органічне виробництво стане нормою
Про це пише Аgrostory.
«Клімат змінюється щорічно, що має великий вплив на виробництво фруктів і овочів. Сьогодні неможливо передбачити, яким буде наступний сезон. Це веде до змін на ринку. Ми постійно шукаємо альтернативи, щоб заповнити ті чи інші прогалини», – говорить представник Naturelle Каріна Діаго.
Експерт зазначає, що сьогодні найбільш перспективним є виробництво органічної продукції. «В органічному секторі спостерігається загальна тенденція до зростання: у секторі фруктів це, наприклад, чітко видно за пропозицією авокадо, чорниці і цитрусових. Сьогодні все більше і більше виробників переходять на органічне виробництво. Як результат, в органічному секторі відбувається подальше зниження цін, що робить органіку доступнішою для споживача, а отже, популярнішою. Сьогодні різниця в ціні між органічними і звичними продуктами харчування становить не більше 20-25%. Іноді органічні продукти харчування можуть бути навіть дешевше своїх традиційних аналогів. Завдяки цьому, споживачі можуть частіше купувати органічні продукти, а органіка стає більш конкурентоспроможною на ринку», – зазначає Каріна Діаго.
За словами експерта, вже через 10 років органічне виробництво не тільки зможе на рівних конкурувати з традиційним, а й стане новою нормою в сільськогосподарському секторі.
Нестандартна альтернатива: замість соків - рідке м'ясо
М'ясник Пітер Классен з Рейнланд-Пфальца (Німеччина) винайшов цілих три різновиди напоїв з м'яса і запевняє, що нововведення сподобається всім. Про це пише Зерно.
Рідке м'ясо — це швидкий і поживний перекус для всіх, у кого не вистачає часу пообідати, для водіїв вантажівок, туристів або спортсменів. Пітер Классен планує продавати м'ясовмісні напої в магазинах роздрібної торгівлі, а також на автозаправних станціях.
Близько € 1 млн 55-річний м'ясник інвестував у виробництво м'ясних напоїв. В тиждень буде випускатися 10 тисяч напоїв, а в майбутньому кількість збільшиться до 30 000.
За словами розробника нового продукту, вже укладені договори з виробниками у Франції, Люксембурзі та Бельгії, а також подана заявка на міжнародний патент.
Три роки знадобилося Пітеру Классену, його синові Філіппу і кухареві Стефану Киммелю на розробку унікального продукту. Основна складність полягала в подрібненні м'яса до консистенції подібної напою какао, щоб зовсім не відчувалися волокна. Було проведено близько 100 експериментів, і в результаті вийшло 3 види напоїв: «Стейк», «Бомбейська яловичина» і «Королівська курка».
Для приготування напоїв м'ясо варять у великих казанах з овочами в бульйоні і доводять до пюреподібної консистенції. Потім рідину розливають у пляшки і стерилізують за допомогою температурної обробки. Таким чином, напій в охолодженому вигляді може зберігатися близько року. Розробник вважає, що м'ясний напій можна також використовувати для потреб збройних сил та гуманітарної допомоги.
Аграрії оцінили роботу антирейдерських штабів
Робота оперативних штабів, до яких входять представники територіальних управлінь Міністерства юстиції, Національної поліції, прокуратури, Держгеокадастру та громадських об’єднань, допомагає швидко донести інформацію про випадок рейдерства та отримати реакцію всіх органів, переконаний директор агропідприємства «Пісківське» (Чернігівська обл.) Валерій Колоша.
«Дуже добре, що створені ці штаби і що до селян почали прислухатися. У штабі працюють представники силових структур і Мін’юсту, присутні місцеві ЗМІ. Фермери нарешті сіли з ними за один стіл. Тепер, якщо десь відбуватиметься напад, туди одразу будуть виїжджати представники Мін’юсту, Нацполіції і прокуратури. Однак у нас ще багато роботи, якщо ми хочемо організувати дійсно ефективні штаби», - розповів Валерій Колоша.
Поки що штаби мають дуже обмежене коло повноважень та функцій, зауважив партнер Юридичної фірми «ОМП», керівник юридичного напряму Служби корпоративної безпеки Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Кирило Левтеров, який є учасником штабу Київської області.
«Зараз відбуваються організаційно-установчі збори, на яких учасники штабів намагаються зрозуміти, чим вони мають займатися. Ніяких рішень оперативні штаби виносити не можуть, вирішувати спори – тим більше. Єдина можлива функція для них – бути «провідниками» між постраждалими від рейдерства та органами влади і правоохоронцями. Вони можуть лише збирати інформацію про випадки захоплень і передавати її правоохоронцям та органам юстиції», - сказав юрист.
Так чи інакше, в боротьбі з рейдерством аграрії мають покладатися в першу чергу на свої власні сили та об’єднуватися для ефективного протистояння. 6 вересня в ТРЦ «Термінал» (м. Бровари) відбудеться Антирейдерський форум ВАР, ініційований аграріями України. Юристи та силовики на реальних прикладах розкажуть аграріям про методи «профілактики», систему «раннього оповіщення», захисту активів і дадуть перелік конкретних кроків, якщо рейдери вже на полі. З програмою заходу можна ознайомитися за посиланням.
Недоекспорт свинини через АЧС: мінус $ 5 млн щороку
Про це повідомляє Аналітичний відділ АСУ, з посиланням на дані ДФС.
Проте експортний доробок міг би бути вищим, як мінімум на 5 млн дол. США, якби на заваді розвитку зовнішньої торгівлі не стало поширення АЧС, — минулого року від української свинини та продуктів з неї відмовилися сусідні Білорусь, Вірменія, Молдова та Румунія.
Білорусь у цьому списку відіграла незначну роль, хоча й заблокувала поставки продукції українського свинарства з усіх уражених АЧС областей. А все тому, що з 2015-го свининою з нею Україна не торгувала.
Схожа ситуація з Румунією. Цей ринок для українських постачальників свинини був «закритим» ще до заборони через АЧС, оскільки країна входить до ЄС, а поставки свинини та продуктів з неї туди — перспектива бажана, але далека.
Болісним було припинення торгівлі з Молдовою. Три роки тому вона активно закуповувала свинину з України: протягом січня-липня 2014-го туди поставили 2 тис. т свинини сукупною вартістю 5,5 млн дол. США.
У Вірменію за перші сім місяців минулого року вітчизняні трейдери продали 0,57 тис. т свинини сукупною вартістю 0,87 млн дол. США.
Таким чином, заборона імпорту свинини українського походження через АЧС не дозволила збільшити експортний доробок січня-липня 2017-го щонайменше на 2,5 тис. т чи понад 5 млн дол. США у грошовому еквіваленті.
В Україні дефіцит потужностей зі зберігання зерна
Про це повідомив завідуючий відділом інвестицій ННЦ «Інститут аграрної економіки» Микола Кисіль в інтерв'ю, «АгроПерспектива», пише agravery.com.
«Незважаючи на те, що галузь розвивається ― за останні 10 років ємність зерносховищ збільшилася на 10-12 млн тонн, ― попит перевищує пропозицію. Досить багато сільськогосподарських товаровиробників, перш за все мова йде про малий і середній бізнес, потребують елеваторів для зберігання власного врожаю перед продажем його великим трейдерам», ― зазначив Кисіль.
За його словами, дефіцит потужностей зі зберігання зерна спостерігається в усіх регіонах.
«Найменш забезпеченими є чотири області. Зокрема, елеватори в Донецькій області покривають лише 24,3% від загальної потреби регіону, Закарпатській ― 25,9%, Івано-Франківській ― 27,2%, Львівській ― 30,1%», ― зауважив експерт.
Він додав, що найбільш благополучна ситуація щодо співвідношення обсягу виробництва зерна ― ємності зерносховищ в Одеській області ― 69,3% з урахуванням коефіцієнта обороту 1,2, Житомирській ― 65,2%, Миколаївській ― 63,9%, Полтавській ― 60,6% і Херсонській ― 57,9%.
«Ще одна проблема - старі елеватори, які працюють неефективно, де в принципі проблематично якісно зберігати зерно. Через неправильне зберігання зерна втрати становлять близько 15% врожаю. Старі зерносховища більш енерговитратні, через що ціни на їхні послуги вище не менш ніж на 10% в порівнянні з сучасними», ― наголосив Кисіль.
Крім того, за його словами, через застаріле обладнання збільшується час на завантаження і розвантаження вагонів-зерновозів. В результаті цього виникають додаткові витрати і з'являються ризики втрат.
«В Україні зараз тільки чверть елеваторів сучасні, з повним технологічним циклом і можливістю відвантаження до 5 тис. тонн на добу», ― сказав експерт.
«Ми як інститут для вирішення цих проблем пропонуємо стимулювати розвиток сільськогосподарської інфраструктури, в тому числі щодо збільшення сучасних потужностей для зберігання зерна і поліпшенню логістики, а також надавати державну підтримку малих і середніх виробників для будівництва елеваторів на основі кооперації», ― підсумував він
Закупівельні ціни ДПЗКУ і "Аграрного фонду" планують перевести в долари
Про це йдеться в аналітичному огляді Міністерства економічного розвитку і торгівлі "Топ-100 найбільших держкомпаній в 2016 році", пише БізнесЦензор.
Як наголошується в документі, девальвація гривні є головною перешкодою для підписання нових форвардних контрактів між держкомпаніями і місцевими агровиробниками.
Міністерство також вказує, що необхідними умовами для поліпшення корпоративного управління компаніями і запобігання випадкам шахрайства в ДПЗКУ і "Аграрний фонд" є прозорість операцій і контроль з боку професійного наглядової ради.
Крім того, ДПЗКУ має визначити бажаний рівень вертикальної інтеграції (виключно зерновий трейдинг з відповідною інфраструктурою або переробка зернових на борошно). Рівень зносу потужностей компанії для зберігання і перевалки становить 80%, що свідчить про термінову необхідність в інвестиціях.
Мінекономрозвитку також зазначає, що "Аграрний фонд" може купувати або продавати сільгосппродукцію тільки на організованому ринку (через Аграрну біржу).
"Ця платформа залишається дуже неліквідною, що призводить до появи неринкових комерційних пропозицій і неефективності спотових закупівель. Необхідно створити більш надійну систему порівняльного аналізу цін, можливо з використанням позабіржових цін, наданих промисловими консультантами, або котирувань Чиказької товарної біржі", - йдеться в звіті.