178171
182818

Через дешеві китайські добрива в Україні почали гинути бджоли

Про це ГолосUA повідомив депутат Київради, голова постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Володимир Бондаренко.

«Господарські комплекси, де можна виготовляти добрива для сільгоспвиробників,віддані під контроль закордонним структурам. Колись  Україна сама виробляла мінеральні добрива, а зараз дійшла до того, що китайці продають нам добрива набагато дешевше і сільгоспвиробники, безумовно, орієнтуються на дешевші», - описав ситуацію депутат.

В. Бондаренко навів приклад обприскування квіток сої неякісними добривами китайського виробництва.

«Ці добрива не завжди якісні ... Я не можу сказати, яка партія і звідки вона точно, але, наприклад, в 2018 році половина бджіл загинула. Це сталося після того, як хімічними добривами імовірно з Китаю, обробили квітки на сої. Так ось довіряти закордонним виробникам можна, але лише після ретельної перевірки, і ці закупівлі повинні бути економічно обґрунтованими. А краще ці добрива виробляти в Україні. При бажанні влади відновити виробництво добрив можна за три доби», - зазначив депутат.

Нагадаємо, бджолярі воюють проти фермерів. Перші дорікають останнім, що через їх захоплення пестицидами загинули сотні бджолиних роїв. Пасічники запевняють, що крилаті збирачі меду не можуть пережити контакту з пестицидами, якими агропідприємства обробляють поля.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Додатковий приріст надходжень до бюджетів сільських громад може перевищити 1 млрд грн

Крім збільшення надходжень від справляння єдиного податку 4 групи, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» містить й інші положення, що формують додатковий фіскальний потенціал для сільських бюджетів, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи новації законопроекту №6490-д від 18.05.2018, прийнятого Парламентом 10 липня 2018 року та підписаного Головою Верховної Ради України 18 липня 2018 року.

За його словами, це, у першу чергу, стосується змін до пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України. Ними передбачається, що суми податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) із доходів від здавання фізичними особами земельних ділянок (паїв) в оренду повинні сплачуватись податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди.

Нині ж суб’єкти господарювання, орендуючи у селян земельні ділянки (паї), сплачують суми утриманого ПДФО із орендних доходів за своєю податковою адресою. Причому остання часто не співпадає із місцем розташування цих ділянок (паїв) і, відповідно, місцем проживання їх власників із числа сільських мешканців. Внаслідок цього суттєво зменшується доходна база бюджетів сільських громад, а відповідно, й їх можливості щодо надання якісних суспільних послуг своїм мешканцям, зокрема й з числа власників земельних ділянок (паїв), підкреслив Леонід Тулуш.

З огляду на те, що орендарями земельних паїв зазвичай є агрохолдинги, зауважив він, то відокремлені підрозділи за місцем фактичного здійснення господарської діяльності, як правило, не створюються. У цьому, з одного боку, відсутня потреба у самих агрохолдингів: наявна модель структуризації їх бізнесу цього не передбачає, адже створення низки відокремлених підрозділів за усіма місцями здійснення діяльності сформує додаткове навантаження на бізнес. З іншого боку, норми Господарського кодексу України (стаття 64) не зобов’язують підприємства створювати такі відокремлені підрозділи та їх офіційно реєструвати – це є їх правом, а не обов’язком, пояснив науковець.

Водночас таких «районів діяльності» у крупного агрохолдингу може бути значна кількість. Але незважаючи на це, ПДФО як із доходів у вигляді орендної плати за паї, так і з заробітної плати найманим працівникам спрямовується до бюджету місцевого самоврядування лише за однією – податковою – адресою такого підприємства.

Натомість норми прийнятого Верховною Радою закону фактично унеможливлюють такі ситуації. Спрямування ПДФО із орендних доходів змінюється: із територіальної громади за податковою адресою орендаря – на територіальну громаду за місцезнаходженням об’єкта оренди, зазначив експерт.

Це суттєво підвищить рівень доходів бюджетів місцевого самоврядування, які відносяться до сільських територій. За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, додатковий приріст надходжень до бюджетів сільських громад може перевищити 1 млрд грн.

Водночас проблема створення відокремлених підрозділів та їх офіційної реєстрації за місцем фактичної діяльності, а також спрямування ПДФО, утриманого із заробітної плати працівників, зайнятих у таких підрозділах, до бюджетів місцевого самоврядування за місцем їх розміщення залишається відкритою, підсумував Леонід Тулуш

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


90% молочно-товарних ферм не отримають дотацій

«Господарства АВМ занепокоєні, тим що 100% із них ризикують не отримати відшкодування за закуплену і використану спермопродукцію у цьому році. Адже у пункті 10 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107 зазначено наступне „...за закуплену в Україні ідентифіковану сперму бугаїв вітчизняного походження або за ввезену в режимі імпорту, за умови внесення плідників до Каталогу бугаїв молочних, молочно-м’ясних порід/ Каталогу бугаїв м’ясних порід і типів з визначеною племінною цінністю — 100 гривень за одну дозу у розрахунку не більше трьох доз на одну голову власного маточного поголів’я“», — йдеться в зверненні.
 
Даний пункт Порядку унеможливлює отримати дотацію практично 90% молочно-товарних ферм України. На відшкодування дотації зможуть розраховувати господарства, які використовують у селекційні роботі тільки вітчизняну спермопродукцію або іноземного походження, однак за умови, що господарство, котре подається на відшкодування, самостійно імпортувало її з-за кордону. Проте, господарств, які б використовувати тільки вітчизняний генетичний матеріал або самостійно займаються його імпортом, майже немає. 
 
«Іноземна генетика є більш досконалою. Аналізуючи стрімкий ріст продуктивності українських господарств після використання сперми завезеної з-за кордону, ми розуміємо, що рішення про проведення закупівель саме іноземної спермопродукції було вірним. Проте, вивчаючи систему розподілення дотацій складається враження, що держава хоче змусити нас використовувати дешеву і не зовсім якісну сперму вітчизняного виробництва. Особисто я переконаний, що це — крок назад, який не сприятиме зростанню продуктивності МТФ. Разом з цим, прогалини в законодавстві роблять неможливим самостійний імпорт сперми: величезний перелік ветеринарних норм і особливості митних кодексів. Сперма є біологічним матеріалом, тому завезення великої партії спермопродукції фізичною особою неприпустиме. Купити спермопродукцію в іноземному представництві компанії, яка займається продажем такої продукції також неможливо, оскільки вони не працюють з фермою напряму, а реалізують спермопродукцію через своє офіційне представництво в Україні», — пояснив Ігор Присяжнюк, керівник Українсткої голштинської асоціації.



Погодні умови стримують жнива зернових

Похмура погода, помірно теплий температурний режим і висока вологість повітря стримували темпи висихання зерна і тим самим гальмували темпи проведення жнив ранніх зернових культур.

Про це йдеться в агрометеорологічному огляді Укргідрометцентру, пише apk-inform.com.

При цьому наголошується, що для формування врожаю пізніх сільськогосподарських культур, зокрема кукурудзи, агрометеорологічні умови були в основному сприятливими завдяки достатньому і оптимальному зволоженню ґрунту і невисоким температурам.

«В центральних областях країни переважали сприятливі умови для всіх сільськогосподарських культур, однак на окремих площах через перезволоження ґрунту і надлишкової для цього періоду відносної вологості повітря спостерігалося почорніння колоса озимої пшениці. Тоді як в південних і східних областях дощі і підвищення вологості повітря позитивно вплинули на подальшу вегетацію пізніх культур, місцями дощі заважали проведенню жнив ранніх колосових культур», — зазначають фахівці.

Крім того, у багатьох районах Херсонської, Одеської, Миколаївської, а також в окремих районах Дніпропетровської, Харківської, Донецької областей кількість ефективних опадів була недостатньою. Локальні дощі, найчастіше у вигляді малоефективних злив, істотно не поповнили запаси продуктивної вологи, і зволоження ґрунту залишилося на низькому або недостатньому рівні. Зокрема, запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту під соняшником в деяких районах цих областей були вичерпані повністю.

«З огляду на погодні умови, що склалися в областях, де ще багато неприбраних площ ранніх зернових, для зменшення втрат зерна, в тому числі його якості, необхідно прискорити темпи зернозбиральних робіт», — додають в Укргідрометцентрі.

Ваш вибір 'Подобається'.


Рентабельність вирощування основних нішевих культур впала

Водночас вирощування вівса суттєво збільшилась, повідомив заступник директора Інституту аграрної економіки Микола Пугачов, пише agrotimes.net.

За його словами, в найближчі роки високу рентабельність можуть забезпечити також квасоля, гірчиця, нут і олійний льон.

Микола Пугачов зазначив, що вирощуванням нішевих культур в Україні сьогодні в основному займаються малі товаровиробники.

Основними проблемами з якими вони зустрічаються є відсутність досвіду роботи з цими культурами, труднощі маркетингу та логістики, а також зростання цін на перевезення.

У таких умовах доцільним є стимулювання державою виробництва нішевих культур і розроблення інтерактивних посібників щодо виробництва нішевих культур та їх збуту, додав Микола Пугачов.

Ваш вибір 'Подобається'.


ТОП-3 компанії за обсягом поставок пшениці

Про це повідомляє «АПК-Інформ».

Всього за підсумками сезону, що завершився 1150 компаній поставили на зовнішні ринки 17,2 млн тонн зазначеної зернової (-1,9% до 2016/17 МР).

Як і у попередньому сезоні, в трійку лідерів за обсягом поставок пшениці увійшли ТОВ СП «Нібулон» (10% від експорту пшениці за сезон), ЗАТ «АТ Каргілл» (6%) і ТОВ «Кернел-Трейд» (5%), відміну по відношенню до сезону 2016/17 лише в порядку двох останніх компанії, які в 2017/18 МР помінялися місцями в рейтингу.

Ваш вибір 'Подобається'.