Через фальсифіковане масло молокозавод оштрафували на 70 тисяч

Про це під час звіту Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області розповів начальник відомства Роман Гурський, пише golos-info.com.

Нагадаємо, журналісти показали результат унікальної акції, яку здійснили за допомогою громадських активістів. Як виявилось, лідер із кількості фальсифікату – Прикарпаття. Івано-Франківський  міськмолокозавод «наплодив» найбільше фейку – аж п’ять зразків.

Нагадаємо, Держпродспоживслужба проведе позапланові перевірки потенційних виробників-порушників масла.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які зміни в обігу аграрних розписок передбачені новим законопроєктом

Про це повідомив Кирило Мухомедзянов, спеціаліст фінансового сектору проєкту IFC «Аграрні розписки в Україні». Також він висловив сподівання, що документ набуде чинності вже в цьому півріччі, пише agrotimes.ua.

Законопроєкт, над яким працював проєкт «Аграрні розписки в Україні», розширює бізнес-можливості, водночас зберігаючи напрацьовані практики.

Так, аграрна розписка стане неемісійним цінним папером. Це буде електронний документ, який створюватиметься та існуватиме в Реєстрі аграрних розписок, з можливістю отримати друкований витяг.

Нотаріальне посвідчення планується зробити необов’язковим. Реєстрація можлива у нотаріуса або через особистий кабінет.

Вартість видачі аграрних розписок стане нижчою – лише тариф реєстрів проти 150 грн за кожну ділянку і тариф реєстрів, як наразі. «Нотаріальне посвідчення забирало на себе щонайменше 80% від вартості посвідчення аграрної розписки», – уточнив Кирило Мухомедзянов.

Також законопроєкт передбачає прозоре оподаткування, оскільки кредитори зможуть включити аграрні розписки до своєї операційної діяльності.

Зміни мають відбутися і в колі постачальників: планується розширити його секторами тваринництва, первинної переробки, а також сільськогосподарськими кооперативами, а не лише рослинництва, як у чинному законі.

У документі передбачено і зручне рефінансування наданих позик шляхом продажу аграрних розписок, навіть із дисконтом.

«Завдяки певним змінам до закону ми робимо можливим довгострокове фінансування, яке дуже важливо для виробників із галузі садівництва та виноградарства», – зазначив Кирило Мухомедзянов.

Крім того, посилюється процедура примусового виконання, додав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

USDA: виробництво соєвих бобів, кукурудзи та соняшнику зросте

Також за новими даними, у 2019/20 МР очікується збільшення світових обсягів торгівлі кукурудзою на 742 тис т та на 4,6 млн т, порівняно з минулим звітом та 2018/19 МР, відповідно. Така ситуація спричинена, в основному, збільшенням імпортних поставок до Туреччини (+400 тис т) та Бразилії (+245 тис т). При чому зниження об’єму експортних поставок з США (-975 тис т) компенсуються збільшенням поставок з країн ЄС (+400 тис т), Південної Африки (+500) та України (+2 тис т).

На відміну від кукурудзи, прогнози щодо світових обсягів виробництва пшениці у 2019/20 МР знизили на 440 тис т, порівняно з січневим звітом, але ці дані все одно більші на 32,5 млн т, порівняно з 2018/19 МР. Щодо рівня виробництва пшениці в Україні і прогнози залишились на тому ж рівні, а саме  - 29 млн т у 2019/20 МР, що на 3,9 млн т більше, порівняно з 2018/19 МР.  В результаті нових прогнозів виробництва очікування щодо світового рівня споживання пшениці знизили на 180 тис т, порівняно з даними січневого звіту. Натомість, за новими прогнозами загальні об’єми експотру цієї культури у світі зростуть на 1,5 млн т, порівняно зі звітом минулого місяця за рахунок збільшення експорту з країн ЄС (+1 млн т) та США (+500 тис т).

Також американські аналітики продовжуть нарощувати обсяги виробництва соняшникового насіння у світі, зокрема в Україні та Росії. Так, за новими прогнозами у 2019/20 МР обсяги виробництва цієї культури у світі встановлено на рівні 54,4 млн т, що на 3,9 млн т більше, порівняно з прогнозами за 2018/19 рік. Таким чином, для Росії та України прогнози щодо виробництва соняшникової олії у 2019/20 МР підвищили на 785 тис т на 408 тис т відповідно, порівняно з даними за 2018/19 МР.

Збільшення прогнозів виробнитцва у новому звіті стосується й соєвих бобів. Так, американські аналітики очікують обсяги виробництва цієї культури на рівні 339, 4 млн т, що на 1,7 млн т більше, порівняно з даними січневого звіту. В результаті, очікуваня щодо об’єму експортних поставок соєвих бобів у світі збілшили на 2,3 млн т, порівняно з даними попереднього звіту. Виробництво соєвого шроту за новими прогнозами збільшиться на 568 тис т, порівняно з даними попереднього звіту, в основному за рахунок нарощенння обсягів виробництва цього продукту в Китаї, Україні та Бангладеш.

Джерело: Аналітичний департамент УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Світові ціни на лохину можуть впасти до рекодного рівня

«Не дивлячись на те, що європейський сезон лохини ще не почався, вже зараз можна підбивати проміжні підсумки експортної кампанії Південної Півкулі. І ми бачимо перші ознаки насичення ринку, навіть без урахування проблем з коронавірусом», – розповідає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

«Навіть до того, як був виявлений коронавірус, оптові ціни на лохину в Чилі, Перу та США вже були найнижчими в історії, незважаючи на те, що дуже тривалий час вони залишалися порівняно стабільними з листопада по березень. Після того, як попит на лохину в Китаї різко знизився, так само як і споживання в багатьох інших країнах внаслідок колапсу туристичного бізнесу, ціни виявилися під ще більш сильним тиском», – зазначає Андрій Ярмак.

Окрім коронавируса, найважливішою причиною зниження цін на лохину стало дуже активне розширення її виробництва в багатьох країнах світу. Наприклад, за інформацією EastFruit, Перу в 2019 календарному році наростила експорт лохини майже на 70% і поставила на зовнішні ринки більше блакитної ягоди, ніж Чилі – близько 125 тис. тонн! Таким чином, вперше за багато років, відбулася зміна лідера світового ринку лохини. Однак і інші країни, такі як США, ПАР, Іспанія, Польща і навіть Україна, продовжували збільшувати обсяги експорту досить інтенсивно.

«Раніше темпи зростання попиту на лохину приблизно відповідали темпам зростання виробництва, проте в останні пару років цей баланс порушився. Зараз вже очевидно, що попит сповільнюється, а виробництво, навпаки, стрімко збільшується. Тому цінам на лохину просто необхідно буде знизитися, щоб запустити ще один канал збуту – переробку лохини. Це дозволить істотно наростити обсяги продажів та стабілізувати на час ціни, але вже на іншому, значно менш високому рівні. Звичайно ж, ця тенденція не обійде стороною Україну. Адже не секрет, що значну підтримку українським цінам на лохину надавали поставки в Росію різними шляхами, але і в Росії і в Білорусі зараз реалізуються дуже великі проекти з вирощування лохини», – зазначає Андрій Ярмак.

Експерти EastFruit також підтверджують, що нові проекти по закладці великих промислових плантацій лохини анонсуються навіть в таких віддалених країнах, як Узбекистан, де лохина майже невідома.

«Південна Півкуля вже отримала найнижчу ціну на лохину в історії за підсумками цього сезону. Якщо в 2020 році не буде значних природних катаклізмів, то в більшості країн Європи та Північної Америки може теж бути відзначений рекордно низький рівень оптових цін на цю ягоду», – прогнозує експерт ФАО.

Джерело: прес-служба УПОА

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нові правила інформування споживачів про терміни придатності – доступно в інфографіці

6 серпня 2019 року відбулося введення в дію Закону України «Про інформацію для споживачів харчових продуктів», який було розроблено за участю фахівців Держпродспоживслужби та експертів Проекту Європейського Союзу «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Закон встановлює загальні принципи та вимоги щодо інформації про харчові продукти, зокрема стосовно їх маркування, а також обов'язки операторів ринку стосовно доведення цих даних до споживачів.

Статтею 18 Закону України надаються роз’яснення, яким чином мінімальний термін придатності («краще спожити до…», «краще спожити до кінця…») зазначається і у чому його відмінність від дати «вжити до».

Основна ідея такого підходу полягає в тому, що на ринку існують швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до». Така позначка інформуватиме про те, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним. Водночас, є ряд продуктів, які, за дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні. Для таких продуктів буде вказана дата завершення мінімального терміну придатності, що позначатиметься фразами «краще спожити до…», «краще спожити до кінця…». Однак, як після закінчення терміну «вжити до…» так і термінів «краще спожити до…», «краще спожити до кінця…» продукти мають бути вилучені з реалізації.

Більш детальна інформація щодо вимог до нанесення терміну придатності харчових продуктів та рекомендації для споживачів у разі закінчення терміну придатності наведена на інфографіках:

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Волині фермер занедбав 157 га землі

Теґи: 

Любомльський відділ Ковельської місцевої прокуратури вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про безгосподарське використання фермерським господарством земель площею 157 га, пише volyn.com.ua.

У 2016 році Головне управління Держгеокадастру у Волинській області передало фермерам у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 202 га за межами Любомльської міської ради.

На тепер, як з'ясували прокурори, частина угідь – 157 га – перебуває в занедбаному стані (забур’янені, вкриті чагарниками та частково заліснені), відтак землі виведені із сільськогосподарського обороту.

За цим фактом розпочато кримінальне провадження, досудове розслідування у якому здійснюватиме Любомльський відділ поліції.

Зауважимо, що згідно із санкцією ч.1 ст. 254 КК України, безгосподарське використання земель, яке спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту, карається штрафом до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview