182818
178171

Через митницю незаконно завозять міндобрива з Росії

Про це на засіданні уряду сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, пише УНН.

"Даю урядове доручення ДФС провести комплексну перевірку Сумської митниці на предмет створення там системи з обходу антидемпінгових мит, введених урядом щодо мінеральних добрив, які завозяться з Російської Федерації", - сказав Гройсман.

Як наголосив він, якщо рішення уряду прийняте, воно має виконуватись.

У березні уряд вирішив підвищити мито на імпорт міндобрив з Росії.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Аграрії закликають уряд не вводити режим квотування імпорту нафтопродуктів

Найбільші аграрні асоціації, що входять до складу ГС «Всеукраїнський аграрний форум»: Український клуб аграрного бізнесу, Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), Аграрний союз України, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, Українська аграрна конфедерація, - направили офіційне звернення на ім’я прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із закликом не вводити режим квотування імпорту нафтопродуктів, оскільки це призведе до дефіциту паливно-мастильних матеріалів, монополізації паливного ринку, а також зростання цін на бензин і дизельне паливо, яке є надважливим для функціонування сільського господарства. Про це повідомляє УКАБ.

На переконання аграрних асоціацій, обмеження імпорту паливно-мастильних матеріалів з Росії, Білорусії та інших країн шляхом встановлення квот призведе до різкого зростання цін на паливо не тільки для громадян, а й вплине на вартість польових робіт в аграрній сфері. Весняна посівна кампанія цього року складатиме 127 млрд грн., що на 23% перевищує минулорічний показник (103 млрд грн у 2017 році). У порівнянні з минулим роком витрати на паливно-мастильні матеріали збільшились на 29% і сягнули 25 млрд грн.

На даний момент, в Україні діють тільки два нафтопереробних заводи, які задовольняють 45% потреб українського ринку у бензині та лише 15% - у дизельному паливі, яке є основним засобом виробництва в АПК.

Обмеження імпорту не вирішить проблеми ефективності українських нафтопереробних заводів і не призведе до відновлення роботи зупинених заводів, адже цей сектор потребує значних інвестицій в оновлення і збільшення власних виробничих потужностей.

При цьому, за прогнозами експертів, в результаті квотування імпорту дефіцит на ринку паливно-мастильних матеріалів перевищить 15%. Крім того, буде зруйнована стійка і диверсифікована система постачання нафтопродуктів в Україну

Варто зазначити, що дане обмеження призведе до створення монополії на ринку виробництва бензину. У той же час дизельне паливо, яке мало виробляється всередині країни, в результаті квотування значно зросте в ціні. Це призведе до переходу на альтернативні види енергоносіїв, або взагалі до зупинки роботи техніки в аграрному секторі. Також, зазначені дії можуть призвести до погіршення міжнародних економічних відносин.

При цьому, встановлення імпортних квот не тільки для Росії та Білорусії, а й інших країн, зокрема, Європейського Союзу, негативно вплине на торговельні взаємовідносини.

«Просимо Вас, шановний Володимире Борисовичу врахувати думку аграріїв та не ініціювати проведення спецрозслідування щодо імпорту палива, зокрема не вводити режим квотування імпорту… У разі початку проведення спецрозслідування, просимо долучити експертів з організацій-членів ГС «Всеукраїнський аграрний форум» для спільної оцінки даної ситуації, і врахування позиції аграрного сектору», - підсумували аграрні асоціації у тексті звернення.

Довідка. Наприкінці березня ПАТ "Укртатнафта" звернулась до Мінекономрозвитку з вимогою провести спецрозслідування щодо критичного зростання обсягів нафтопродуктів імпортного виробництва на вітчизняному паливному ринку. Введення квот на імпорт бензину і дизпалива планувалось з травня 2018 року. Метою даної ініціативи є поступове доведення частки нафтопродуктів з однієї країни (з одного джерела) до 30%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


З якими проблемами зіштовхнуться українські фермери у 2018 році

З одного боку, агропромисловий комплекс отримає фінансову підтримку від держави і більш високу виручку за продукцію. З іншого боку, на врожаї можуть негативно позначитися кліматичні зміни, пише etcetera.media.

На початку року прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що аграрний сектор в Україні забезпечує близько 17-18% ВВП, тому державна підтримка цієї сфери в 2018 році складе 6 млрд гривень. В уряді хочуть стимулювати технологічний розвиток у цій галузі шляхом державної підтримки. Як відомо, держава профінансує закупівлю техніки українського виробництва і створення молочних ферм і тваринницьких комплексів.

Тим часом в Україні стартувала посівна. Цієї весни українським аграріям доведеться засіяти зерновими близько 3 млн гектарів.

Генеральний директор консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов зазначає, що український експорт сільськогосподарської продукції в 2018 році залежатиме від врожаю, проте в грошовому вираженні вартість сукупного експорту може збільшитися, оскільки глобальні кліматичні зміни в світі впливають на зростання цін на зернові, які експортує Україна .

За словами Феофілова, на аграрному ринку України різко зросла роль кліматичного чинника. На даний момент в Україні досить складні стартові погодні умови для врожаю, який фермери повинні почати збирати з середини червня. Феофілов пояснив, що та волога, яка накопичилася в землі за зимовий період, через підвищення температури може дуже швидко випаруватися. Експерт зазначає, що в таких складних кліматичних умовах в першу чергу виграють підприємства, які змогли налагодити ефективну структуру посівів, оскільки посівна проходитиме в умовах різкого коливання температури.

Спеціаліст підкреслює, що на успішність і прибутковість українських підприємств агропромислового комплексу останні 5-7 років впливають аграрні технології. Завдяки застосуванню передових аграрних технологій Україна змогла досягти хороших результатів по збору зернових та олійних культур. Однак технології та їх обслуговування – дороге задоволення. За словами Феофілова, близько 85% від вартості цих технологій платить фермер. Це, своєю чергою, впливає на витрати.

Експерт пояснив, що зерно з України довгий час було висококонкурентним на міжнародному ринку завдяки тому, що витрати на його виробництво були порівняно низькими. Зараз же витрати зростають, оскільки дорожчає добриво і пальне, а дорога техніка потребує не менш дорогого обслуговування.

Прибуток фермерів у 2018 році залежатиме від врожаю і світових цін на зерно. І, швидше за все, він буде вищим за минулорічний. Однак зростання цін, за прогнозами експертів, буде короткостроковим. За словами Феофілова, розраховувати на довгострокове зростання цін не варто, оскільки воно буде повільним і обмеженим в найближчі 7-10 років.



Кабмін затвердив порядок проведення еколого-експертної оцінки для реєстрації пестицидів і агрохімікатів

Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні в середу, пише Інтерфакс-Україна.

У проекті постанови зазначено, що еколого-експертна оцінка є обов'язковою умовою державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів та проводиться Мінприродою на основі документів, поданих заявниками.

Для підготовки пропозицій і рекомендацій щодо еколого-експертної оцінки створюється робоча група, склад якої затверджується міністром екології та природних ресурсів.

Термін проведення оцінки повинен складати не більше 30 днів з дня надходження реєстраційних документів. У разі необхідності цей термін може бути продовжений до 45 днів. Строк проведення цієї оцінки для азотних добрив, які містять діючу речовину, яка входить до складу вже зареєстрованого препарату того ж призначення і для тієї ж групи культур, становить не більше 15 днів з дня надходження документів. У разі необхідності цей термін може бути продовжений до 25 днів.

Результати еколого-експертної оцінки затверджуються заступником міністра екології та природних ресурсів і можуть бути оскаржені в судовому порядку.



Українські поля будуть інтенсивно засівати квасолею через високий закордонний попит

Про це повідомляє UBR.

Найбільше в українській квасолі зацікавлені Румунія, Італія, Німеччина, а також Туреччина і ОАЕ. Перевагою України для поставок квасолі в країни ЄС є вигідне географічне положення. За рахунок цього вона може випередити своїх основних конкурентів — Китай, США, Канаду, Аргентину та Бразилію.

Інтерес до квасолі обумовлений споживчими цінностями. За кількістю білка квасоля не поступається м'ясу, містить вітаміни групи В, С та інші корисні речовини. Вирощувати культуру непросто — вона чутлива до заморозків, вимагає ретельного відбору насіння і не менш ретельного висіву. Сіяти квасолю необхідно в прогрітий грунт, і особливо ретельно стежити за рівнем води, адже її надлишок веде до хвороб, а недолік — до недобору врожаю.

Тому квасолю в Україні вирощують переважно дрібні фермери. При цьому на внутрішньому ринку попит на квасолю поки невисокий. В залежності від сорту ціни коливаються від 18 тис. до 20 тис. грн за тонну. За оцінками фахівців, витрати на гектар квасолі складають приблизно 10,5 тис. грн.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Віталій Хомутиннік продає аграрні активи

Про це повідомляє Антимонопольний комітет України, пише УНІАН.

Сума угоди офіційно не розголошується, але, за оцінками аудиторської компанії Ernst & Young, могла становити понад 50 мільйонів доларів.

Кінцевим 100% власником компанії DNIPRO AGRO ALLIANCE LTD є інвестиційний фонд Віталія Хомутинніка.

Директор інвестиційного фонду "Каскад-Інвест" Анатолій Шахновський підтвердив факт продажу частини агробізнесу, але коментувати деталі угоди відмовився.

Земельний банк DNIPRO AGRO ALLIANCE LTD знаходиться на території Дніпропетровської області і становить понад 50 тисяч гектар, а також елеватори з одночасним обсягом зберігання 80 тонн. Окрім цього, в активах компанії знаходився хлібобулочний комбінат виробничою потужністю 50 тонн хлібобулочних виробів в добу.

Ваш вибір 'Цікаво'.