Через тіньову оренду сільгоспземель держбюджет щороку недоотримує до 22 млрд грн

Інститут соціально-економічної трансформації (ISET) та Центр соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine дослідили схеми ухилення від податків. З’ясувалося, що бюджет України найбільше недоотримує коштів через контрабанду, офшори, зарплати «в конвертах» та тіньову оренду сільгоспземель.

Про це повідомляє Інститут соціально-економічної трансформації.

Так, через «сірий імпорт» держбюджет щороку недоотримує від 63 до 93 млрд грн, офшорні схеми – 22-36 млрд грн, зарплати «в конвертах» – 25-74 млрд грн, тіньову оренду сільгоспземель – 6-22 млрд грн.

Втрачає бюджет також через конвертаційні центри (12-18 млрд грн), контрафакт (10-12 млрд грн), маніпуляції з ПДВ (7-9 млрд грн), оформлення штатного працівника підприємцем (4-7 млрд грн) та заниження оборотів (2-2,5 млрд грн).

«За останні роки рівень тіньової економіки значно скоротився, і це збіглося зі скороченням перерозподілу через державні фінанси. Тінізація є закономірною відповіддю на надмірний податковий тиск. Водночас наявність великого «тіньового сектору» не дозволяє зменшити податкове навантаження і спотворює умови конкуренції», – зазначив старший економіст CASE-Ukraine, співавтор дослідження Володимир Дубровський.

У дослідженні зазначається, що тіньова економіка, яку уряд оцінює в 30% від ВВП, сконцентрована здебільшого у великому бізнесі, який домінує в економіці і зловживає у великих обсягах завдяки своїм неформальним зв’язкам з владою.

Вперше дослідження схем ухилення від податків було проведено у 2017 році. Тоді втрати від тіньового ринку оренди землі були третіми за обсягами після оффшор та контрабанди.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні вирощують гриби шиїтаке

«NG нарешті відкриває свої двері для бізнесу після двох років планування, будівництва, розвитку та забезпечення стабільної якості врожаю» — йдеться у повідомленні.

Також додається, що для вирощування грибів використовують лише органічні компоненти. 

Гриби планують реалізовувати як на місцевому, так і на міжнародному ринках.

Окрім шиїтаке, на фермі планують вирощувати також гриби пом пом (лев’яча грива), шімеджі, ерінги та інші екзотичні гриби.

Ферма має виробляти понад 200 тонн високоякісного шиїтаке щомісяця, і створювати робочі місця, — додав керівник відділу продажів компанії NG Пітер Сазерленд.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії чекають на справедливу ціну на добрива після повалення монополії компанії OSTCHEM

Минулого тижня Антимонопольний комітет України ухвалив рішення про примусовий поділ групи компаній OSTCHEM Дмитра Фірташа у частині виробництва азотних мінеральних добрив. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

"Це справді історичне рішення для нашої країни. Аграрна галузь вже кілька років потерпає від штучного завищення ціни на азотні мінеральні добрива, що стало можливим саме через монополізацію ринку корпорацією OSTCHEM, яка об’єднує основні підприємства з виробництва добрив в Україні –  ПАТ «Азот», ПрАТ «Рівнеазот», ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання азот».

Розділ монополії Дмитра Фірташа означатиме, що ціну на добрива зможе формувати сам ринок внаслідок конкуренції між виробниками", - йдеться у повідомленні.

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», яка представляє інтереси малого та середнього аграрного бізнесу, вітає рішення АМКУ. Адже протягом останніх чотирьох років саме ВАР активно наполягала на крайній необхідності такого рішення.  

"Більше того, аграрії сподіваються, що рішення АМКУ буде враховано і в ході  розслідування Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) щодо імпорту мінеральних добрив. Рішення про початок такого розслідування комісія ухвалила наприкінці серпня за зверненням саме компанії OSTCHEM, мотивуючи це захистом вітчизняного виробника добрив від «недобросовісного» імпорту.

Однак, аграрії та трейдери одразу попередили, що розслідування, в ході якого можуть бути запроваджені обмежувальні заходи щодо постачання добрив з країн-партнерів України, включаючи США, країни Європи, Персидської затоки, Північної Африки, Туреччини, Білорусі та інших, призведе до їх дефіциту та здорожчання. А особливо – до ще більшого посилення монополії OSTCHEM.

Тепер, коли зловживання монопольним становищем групи компаній OSTCHEM офіційно підтверджено АМКУ, а керівництво Міністерства економіки змінилось, аграрії закликають Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі переглянути своє рішення щодо проведення розслідування та скасувати його, як таке,  що суперечить національним інтересам України". - підкреслили у ВАР.

Нагадаємо, 5 вересня Антимонопольний комітет ухвалив рішення примусово розділити хімічні активи Фірташа. Компанію підозрюють у тому, що воно зловживає монопольним становищем на ринку мінеральних добрив та продавала добрива за завищеними цінами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якими будуть ціни на яблука

За прогнозами експертів, у порівнянні з 2018 роком, урожай яблук буде скромніше на тридцять відсотків. Більш того, в деяких регіону України аграрії отримають урожай на половину менший, ніж в минулому сезоні, інформує enovosty.com/news.

Причин для негативних прогнозів кілька. Зокрема, в цьому році частина врожаю була пошкоджена градами. Після цього врожай стає промисловим, а недобір столового яблука складе до 50 відсотків. Логічно, що це спричинить за собою різке підвищення ціни. Якщо в минулому році супермаркетам продавали яблука за ціною в 4-5 гривень за кілограм, то в цьому році вони закуповуються за 13-14 гривень. Крім того, вартість надалі буде тільки збільшуватися.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вільний продаж землі підтримує половина українців

Такі дані були отримані в ході соціологічного опитування, передає УНН з посиланням на прес-службу Фонду “Демократичні ініціативи” ім.І.Кучеріва.

Згідно з соцопитуванням, 50,4% населення України вважає, що людина, яка має у власності землю, повинна мати право її продати. Не згодні з цим 28% і ще 21% певної думки не має. Серед тих, хто має землю, 56% упевнені, що власник землі повинен мати право її продати, 33% дотримуються протилежної думки, а серед тих, хто землі не має, за право продажу виступають 46%, проти — 28%. Серед жителів міста підтримують право власників землі на її продаж 51% (проти — 27%). Серед жителів сіл — відповідно, 46% і 35%. Регіонально найбільше підтримують право власника на продаж землі в західному регіоні (“за” — 62%, “проти”“ — 14%), найменше — на Донбасі (“за” — 44%, “проти” — 43%).

Серед прихильників різних політичних сил найбільше підтримують право власника на продаж землі виборці партій “Голос” та “Європейська солідарність”, найменше — виборці партії “Опозиційна платформа — За життя”, де голоси “за” і “проти” діляться навпіл.

Третина громадян України (33%) переконані, що земля в принципі не може бути об’єктом купівлі-продажу, водночас лише 8% вважають, що земля повинна бути у вільному продажу, без будь-яких обмежень.

Решта 45% громадян припускають можливість продажу землі за певних умов: не продавати землю іноземцям (22%), ввести обмеження на величину площі, що продається одній людині чи одній фірмі (12%), законодавчо забезпечити гідну ціну, нижче за яку земля продаватися не може (11%). Причому ставлення до зняття мораторію та перспективи продажу землі майже не залежить від того, мають громадяни землю чи ні.

Довідка: Наведені дані були отримані в ході загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Автономної Республіки Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На вирощуванні нуту можна побудувати високорентабельний бізнес

Особливо люблять страви з нуту жителі Азії і Африки, його ще називають турецьким горохом. В Україні більше популярний звичайний горох, а нутом засіваються поки порівняно невеликі площі - в 2017 році всього 9 тис. га. Майже весь зібраний українськими аграріями урожай нуту призначений на експорт, оскільки внутрішній ринок цієї культури поки що не розвинений. Однак, все може зміниться досить скоро. Вже згадані послідовники здорового способу життя і вегетаріанці дуже цінують нут за високий вміст в його складі білків, вуглеводів та інших потрібних для організму речовин. Крім того, з нуту можна робити висококалорійні корми для сільськогосподарських тварин. Так що, недалекий той день, коли нут стане відомий широкому колу українців, а не тільки любителям екзотичних страв, таких як хумус або фалафель.

Проведені консалтинговою компанією Pro-Consulting маркетингові дослідження показують, що інвестувати у вирощування нуту в Україні вигідно вже сьогодні. Навіть при мізерному обсязі внутрішнього ринку, привабливі експортні ціни дозволяють побудувати на нуті високорентабельний бізнес. Це підтверджує і розроблений аналітиками Pro-Consulting бізнес-план організації підприємства з вирощування нуту.

Проектом передбачено виробництво нуту на площі 200 га. Розмістити господарство краще в південному регіоні країни, де через потепління клімату вже погано ростуть традиційні культури, а нут є самим посухостійкою рослиною серед бобових, недарма він такий популярний в посушливих регіонах. Саме на півдні України можна отримати врожайність нуту в 2 т/га, як передбачено бізнес-планом, але при цьому необхідно виконувати всі зазначені в ньому рекомендації.

Отже, для організації підприємства буде потрібно € 430 тис., Які будуть витрачені на покупку техніки для польових робіт, транспортних засобів, будівництво зерносховища, гаража, складів та інших необхідних споруд.

Щорічний врожай нуту становитиме до 400 тон, при продажу яких на експорт підприємство отримає € 300 тис. доходу. Відповідно до фінансової моделі, розробленої в рамках бізнес-плану організації підприємства з вирощування нуту, рентабельність продажів даного господарства складе 52%. Неважко підрахувати, що інвестовані в реалізацію проекту кошти повернуться у вигляді прибутку протягом трирічного періоду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview