Через відсутність снігу фруктові сади можуть загинути

Про це ГолосUA повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Денис Марчук.

«Ще тиждень такої погоди, і ми на фруктових деревах побачимо бруньки. Щоб зрозуміти масштаб небезпеки, достатньо згадати торішні заморозки на початку травня, які завдали значної шкоди садівникам. Подекуди в господарствах пропав весь врожай», - зазначив експерт.

За його словами, аномальне тепло спровокувало ранній розквіт весняних рослин.

«Якщо пам'ятаєте казку «12 місяців», то у нас на Новий Рік збирають вже не тільки проліски. У південних областях України фіксуються випадки, коли цвітуть кульбабки, які є пізніми весняними квітами», – уточнив Д. Марчук.

За його словами, фруктовий врожай може бути врятований, якщо до настання морозів в Україні на поля випаде сніг.

«Зараз дуже важливо, щоб до настання морозів випав сніг. У зв'язку з глобальним потеплінням Україна увійшла у фазу «ризикованого землеробства». Адже потепління, про яке багато говорять, насправді не відкриває Україні можливість збирати по 2 урожаю і вирощувати екзотичні фрукти, а несе значні ризики. Для розвитку рослини важливий температурний баланс без різких коливань. Все повинно відбуватися в свій час», - підсумував експерт.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китай бере курс на біологізацію сільського господарства

Очікується, що її затвердять на Центральній робочій конференції по сільському господарству. У Стратегії ключова роль відведена біологізації землеробства і впровадження екологічно безпечних методів в сільгоспвиробництво, пише agroxxi.ru.

«Курс на біологізацію сільгоспвиробництва - важливий аспект Стратегії розвитку сільських регіонів. Він допоможе вирішити проблеми, викликані традиційними хімічними методами ведення сільгоспвиробництва, які призвели до забруднення навколишнього середовища в сільських районах», - сказав Вень Тьечжун, економіст і професор сільськогосподарського розвитку Університету Женьмінь Китаю в Пекіні.

Китай буде приділяти пріоритетну увагу охороні навколишнього середовища при розробці сільськогосподарських проектів. Влада сподівається, що до 2030 року їм вдасться наростити виробництво засобів захисту сільгоспугідь. Міністерство сільського господарства буде докладати зусилля для заміни синтетичних добрив органічними, зокрема у виробництві фруктів, овочів і чаю. Очікується, що використання синтетичних добрив буде зменшено на 20% і більше до 2020 року у районах, де фрукти, овочі та чай є основними сільгосппродуктами.

Лю Сюй, віце-президент Китайської інженерної академії, нагадав, що сільське господарство стикається з серйозними проблемами, викликаними погіршенням екології, такими як ерозія родючих ґрунтів в північно-східних районах, дефіцит води в Північному Китаї і забруднення важкими металами в південних районах Китаю.

«Зелене виробництво життєво необхідно для сталого розвитку сільських регіонів, забезпечення продовольчої безпеки і модернізації сільського господарства Китаю», - підкреслив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український коньяк стане дорожчим

За ст.215 Податкового кодексу встановлена ідентична ставка акцизного податку на спирт і коньячні спирти - 126,96 за літр 100% спирту, пише Інтерфакс-Україна.

Разом з тим, перехідними положеннями Податкового кодексу (підрозділ 5 розділу ХХ) було передбачено, що в 2017 році на коньячний спирт діє пільгова ставка - 105,8 грн/л 100% спирту.

Як повідомлялося, акцизи на інші види алкогольних напоїв залишилися на рівні 2017 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Держстаті назвали лідерів подорожчання серед овочів у 2017 році

Ціна на буряк у 2017 році зросла в 1,7 рази - до 6,52 грн за кг, на моркву - в 1,6 рази, до 6,54 грн за кг в середньому по Україні, пише Інтерфакс-Україна.

Згідно з інформацією на сайті Державної служби статистики, ціна на цибулю зросла на 22,6% - до 5,38 грн за кг, на капусту - на 18,4%, до 4,5 грн за кг, на картоплю - на 17%, до 6,14 грн за кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший світовий портовий оператор вийшов на український ринок

Свої послуги компанія буде надавати в порту «Південний». Про це пише propozitsiya.com.

"P&O Maritime - один з «капітанів» індустрії, який починав працювати ще в 1830-х у Великобританії, а сьогодні належить глобальному гігантові DP World Group, почав оперувати буксирами в Україні", - написав партнер SD Capital Андрій Ставніцер в своєму Facebook.

На його думку, ця новина багато значить для ринку private equity, так як це перший великий exit ( «вхід», покупка частки в капіталі компанії - ред.) в Україні за останні кілька років.
«SD Capital з партнерами продав контроль в українській компанії стратегічному інвесторові, значить ринок ліквідний і у нас є перспективи», - написав Ставніцер.

У SD Capital також додали, що P&O Maritime придбала контроль над українською буксирною компанією LB Shipping. Со-інвестором угоди виступила інвестиційна компанія SD Capital, яка належить Андрію Ставніцеру і Філіпу Грушко. Сума угоди не розголошується.

Варто додати, що P&O Maritime надає різні портові послуги в усьому світі, має в своєму розпорядженні власний флот буксирів, швартових, науково-дослідних суден, пасажирських і круїзних лайнерів. DP World Group - один з найбільших портових операторів світу, яка оперує 78 морськими, наземними терміналами в 40 країнах світу і керує 50 суміжними бізнесами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чотири села створили молочну спілку

В Україні залишаться три сорти молока: екстра, вищий і перший. Заводи не зможуть приймати молоко в населення. Його вважають другим сортом. На базарах торгувати домашнім молоком не заборонятимуть, пише gazeta.ua.

Україна має привести свої держстандарти до рівня Євросоюзу. Що ж до молока, то зараз їхнім вимогам відповідає наше сорту екстра. Тому продукція, що експортується в ЄС, має бути виготовлена лише з такого.

З 1 липня, коли почне діяти новий держстандарт, переробні підприємства не зможуть приймати молоко другого ґатунку. Дехто з експертів пропонує ще відтермінувати запровадження цих змін, враховуючи соціальну складову. Наприклад, зробити перехідний період до 2022 року.

Щоб не втратити заробіток, селяни мають покращувати якість молока. Це і безконтактне доїння, й охолодження. Можна створювати сімейні ферми на 5–10 корів. Або сільські кооперативи. Цим мають зайнятися керівники об'єднаних громад — організувати людей, знайти кошти.

"Домовилися з Новгород-Сіверським сирзаводом, що прийматиме у нас молоко. Створили молочну спілку "Десна". Входять 110 сімей із чотирьох сіл — Бондарівка, Велике Устя, Бутівка, Долинське", — розповідає Валентина Циганок, сільський голова Великого Устя Сосницького району Чернігівської області.

"Відкрили шість приймальних пунктів. Перевіряємо якість і жирність молока, як вимагає завод. Купили апарат "Екомілт" за 19 тисяч гривень. Заливаєш у пробірку молоко, ставиш у пристрій. Одразу показує щільність молока, жирність, кількість білків, води. Ще є апарат для перевірки кислотності. Спершу бувало, люди розбавляли молоко водою. Потім зрозуміли, що за неякісне їм не платитимуть. Влітку приймаємо тільки охолоджене. Тому вдома кожен у морозилці тримає пляшки з водою. Якщо хтось корові колов антибіотики, чотири дні молоко не здають. Або несуть на інший приймальний пункт. Наш завод таке не прийме. Для перевірки на антибіотик маємо теж пристрій. Ціна молока залежить від жирності й щільності. Її щодня вираховуємо окремо. За жирності 4,8 — літр коштує 7,55 гривні. За жирності шість — 9,42 гривні. Щоб виходило жирніше, люди почали давати худобі кращі харчі. У нашій спілці 150 корів. Більшість господарів мають доїльні апарати. Багатьох налякали нові стандарти, що заводи з нового року перестануть приймати молоко в населення. Люди збиралися позбуватися худоби. Недавно здали сім корів. На заводі нас заспокоїли. Сказали, молоко братимуть. Сирзавод працює переважно на закордонні ринки. Випускає сир і масло", - каже Валентина Циганок.

"В Україні за рік виробляють майже 10 мільйонів тонн молока. 70 відсотків — у приватних домогосподарствах, — говорить Олена Жупінас із Асоціації виробників молока. — На переробні підприємства надходить майже 5 мільйонів тонн молока. Із них від населення — 35%. Решту закуповують на сільгосппідприємствах. Працює майже 600 спеціалізованих ферм".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview