Через високий попит Україна подвоїть імпорт жита

Але на тлі уподобань споживачів попит на житнє борошно, а значить і на саме жито росте, пише landlord.ua.

«В цьому сезоні площі під культурою розширені на 19%. Та засуха й аномальна спека вплинула на врожайність і валовий збір прибавив лише 15%. Якість урожаю – середня», – говорить Олена Нероба, директор Daniel Trading SA.

У 2017/18 маркетинговому році очікується ріст загальної пропозиції жита до 450 000 тонн завдаки збільшенню обсягів переробки. Та це все одно недотягує до 2015/16 МР, коли пропозиція склала 479 000 тонн.

Через високий попит з боку виробників житнього борошна імпорт культури збільшиться в 2-2,5 раза, прогнозують в Daniel Trading.

Поточний сезон відрізняється від попередніх. В першу чергу, ринок дуже залежить від погодних факторів. Великий обсяг пропозицій російської пшениці тисне на ціни в Чорноморському регіоні, і закупівельні ціни на жито у порівнянні з початком сезону знизилися на 100-200 грн, повторивши тренди пшениці: різке збільшення і подальше падіння. Виробники знову почали обмежувати партії в очікуванні сприятливої кон’юнктури.

«Враховуючи, що якість українського жита залишається не найкращою, зростаючий попит буде підтримувати ціни», – зазначає Нероба.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу, вітчизняні аграрії щороку вирощують 400-600 тис. тонн жита, більшість зерна споживається на внутрішньому ринку. Частка України в світовому експорті складає всього 0,6%.

Об’єми світової торгівлі житом торік були найнижчими за останні 15 років. Найбільші експортери – Польща, Німеччина та Канада.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як попередити загибель бджолосімей

До ДНДІЛДВСЕ неодноразово зверталися як фізичні особи так і організації різних форм власності щодо причин масового отруєння бджіл, особливо пестицидами, повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, з підозрою на отруєння було направлено зразки підмору бджолиного, пилку, перги, стеблів рослин з оброблених полів 29 населених пунктів (у 2015 р. – 13, 2016 р.–2, 2017 р. – 14) Житомирської, Київської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Дніпропетровської, Рівненської, Тернопільської областей, де зафіксована загибель 1139 (2015р. – 69, 2016 р. – 4, 2017 р. – 1066) бджолосімей.

За даними замовників, загибелі бджіл передувала обробка полів такими препаратами (хімікатами): дифлюнікан, альфа-циперметрин, лямда-цигалотрин, карате, ацетохлор, трибенурон-метил, флудіоксоніл, імідаклоприд, ацетаміприд, хлорпірифос, циперметрин, диметоат, дельтаметрин, фенвалерат, біфентрин. Основною причиною загибелі бджіл було використання засобів захисту рослин у період їхнього цвітіння без своєчасного попередження про це бджолярів. Часто бджоли, зібравши нектар і пилок з оброблених рослин, гинули у полі.

За результатами хіміко-токсикологічних досліджень виявляли: Флутриафол – у підморі бджолиному; Лямда-цигалотрин – у підморі бджолиному, пилку, перзі; Імідаклоприд– у підморі бджолиному; Хлорпірифос – у підморі бджолиному, стеблі з квітками ріпака.

Слід зауважити, що відповідно до ст.37 ЗУ «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата  обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Згідно із ст.38 ЗУ «Про бджільництво» (Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва) порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

До уваги бджолярів:

Після одержання повідомлення про майбутню хімічну обробку полів та садів бджоляр повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів. Також необхідно вжити заходи щодо охорони бджіл від можливого отруєння.

Строки ізоляції бджолиних сімей залежить від ступеня токсичності і періоду збереження активності пестицидів на рослинах. Вони можуть збільшуватися на 1-2 дні при зниженні температури і збільшенні вологості повітря відносно прийнятих норм в даній зоні. Більшість пестицидів втрачають свою токсичність і стають безпечними для бджіл через 1-3 доби після обробки рослин, невелика група – через 5-7днів.

Після закінчення строку детоксикації рослин відкривають льотки у 1-2 сім’ях: якщо на протязі 2-3 годин льоту признаки отруєння у бджіл не проявляються, відкривають льотки у всіх сім’ях. Вивезення пасік на період обробок до іншого місця медозбору відбувається на період 5 діб і більше на відстань понад 5-7 км від місць проведення авіаційних обробок, а при проведенні наземних обробок пестицидами на відстань 3-5 км.

При обробці рослин значення мають спосіб, час застосування препаратів і погодні умови. Так, при обприскуванні, обпилюванні і аерозольному способі обробки рослин у вітряну погоду з наземних машин чи літаків, вони розносяться на декілька кілометрів. В результаті, навіть на віддалених ділянках відбувається отруєння бджіл.

Крім того, не завжди отруєння бджіл проявляється одразу. Може бути й так, що отруєний мед вони запасають на зиму, і гинуть тільки через кілька місяців, коли починають його споживати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перевалка зернових в Україні подешевшає

Про це пише УкрАгроКонсалт.

За останні два роки ціна перевантаження зернових в портах впала до близько 12 доларів за тонну.

"АМПУ не займається перевалкою, це парафія стивідорного бізнесу. Я думаю вартість перевалки буде зменшуватися, оскільки зростає конкуренція. У найближчі роки ціна перевалки складе 8-10 доларів (за тонну), тоді як у Прибалтиці, наприклад, - 6 євро", - зазначив Вецкаганс.

Як прокоментували в ЦТС-Консалтинг, вартість перевалки в портах буде знижуватися в тому числі через введення нових потужностей, причому самі сучасні термінали зможуть розраховувати на більш високі ставки.

"Вартість перевалки буде відображенням попиту і пропозиції на ринку - тобто співвідношенням обсягів експорту та наявних потужностей зернових терміналів. На сьогодні, виходячи з переліку заявлених до будівництва проектів у портах, можна констатувати, що зростання потужностей терміналів буде випереджати зростання експорту. Як наслідок, ставки будуть знижуватися. На найближчі роки ми бачимо ставки на рівні однозначних показників, причому високими вони будуть у нових і сучасних терміналах, а найнижчими - у мілководних портах зі старими технологічними схемами", - зазначив керівник експертного спрямування ЦТС-Консалтинг Андрій Шкляр.

Нагадаємо, раніше Вецкаганс заявив, що в Україні вже будуються чи готові до запуску у реалізацію проекти нових зерноперевалочних комплексів, які сукупно зможуть обробляти 100 млн тонн на рік.

За підсумками роботи в січні-липні українські морські порти за даними АМПУ перевалили 22,82 млн тонн хлібних вантажів, що на 17,3% перевищує аналогічний показник того ж періоду минулого року. З цього обсягу 22,16 млн тонн - це зерно (+16,5%). Найбільші порти перевалки зернових у країні - Південний, Одеса, Миколаїв і Чорноморськ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виноградарі заявляють про змову виноробів при закупівлі сировини

Про це повідомляє ІА «Контекст-Причорномор'я».

31 серпня відбулася зустріч голови Одеської обласної державної адміністрації Максима Степанова з представниками виноробної галузі, оскільки в Одеській області виник конфлікт із-за заниження вартісты закупівлі винограду. Виробники сировини заявили про так звану «картельну змову» виноробів. За словами одеських виноградарів, в цьому році їм запропонували ціни на сировину не тільки нижче, ніж в 2016, але нижче собівартості.

«Нам озвучили ціну в районі 6-6,5 гривень за кілограм винограду при собівартості виробництва — 6,5-7 гривень! Площі виноградників скорочуються, а обсяг вина, виробленого в Україні, не зменшується. І при цьому нам дають таку ціну за нашу продукцію, взагалі нижче нашої рентабельності. Ми будемо викорінювати виноградники», — зазначив представник виноградарського підприємства Віталій Горбалінський.

Виробники, у свою чергу, запевняють, що у них ситуація не краще через обвал ринку майже на 50%. На це вплинула і велика частина імпортної продукції, реалізованої в Україні. На багатьох заводах є залишки виноматеріалу, тому закуповувати сировину взагалі немає сенсу.

Голова ОДА запропонував надсилати свої пропозиції змін до законодавства про державне регулювання галузі та підтримки виноробства, а якщо дійсно має місце картельна змова — звертатися до Антимонопольного комітету України. Зараз жодної такої заяви до відомства від одеських виноградарів не надходило.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок землі: ціна за гектар буде від $1 тис. до $2 тис

"Зараз обговорюється можливість надання права купівлі сільськогосподарської землі юридичним особам. Але це буде не більше 1 тис. гектарів "в одні руки" і до потенційного покупця будуть висуватися досить жорсткі кваліфікаційні вимоги", - сказав в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

Він зазначив, що раніше передбачався при впровадженні земельного ринку продаж землі тільки фізичним особам-громадянам України в розмірі не більше 200 га "в одні руки".

"Спочатку продаж землі юрособам не планувався. Ця норма з'явилася в результаті широких дискусій з аграрними асоціаціями", - уточнив Максим Мартинюк.

За його словами, купувати землю матимуть право підприємства, які вели сільськогосподарську діяльність мінімум останні три роки. Крім того, серед їх засновників не повинно бути нерезидентів України.

М.Мартинюк також зазначив, що, згідно з соціологічними дослідженнями, в перший рік роботи земельного ринку активно викуповувати землю будуть ті орендарі, які обробляють до 1 тис. га.

"Це буде найактивніша верства покупців", - вважає він.

Що стосується продавців, то, на думку першого заступника міністра аграрної політики і продовольства, ними будуть переважно люди, які успадкували свої ділянки і не живуть в сільській місцевості.

Що стосується вартості землі, то М.Мартинюк вважає, що на старті ціна за гектар буде відштовхуватися від розцінок "чорного ринку", а це від $1 тис. до $2 тис.

"При цьому досвід країн Східної Європи показує, що ціна буде мати постійну тенденцію до зростання - не дуже суттєву в перший рік, але дедалі більшу в наступні", - зазначив він.

М.Мартинюк також повідомив, що Міністерство агрополітики і продовольства практично завершило роботу над законопроектом про обіг сільгоспземель і, можливо, вже у вересні документ буде внесений на розгляд Верховної Ради.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні вироблятимуть органічний цукор

Про це на початку серпня домовились представники компаній, пише Куркуль.

В Україні це буде перший завод, що виготовлятиме екологічно чистий цукор.

«Незважаючи на те, що врожайність екологічно чистого буряка значно менша, цукор, отриманий з нього буде коштувати не € 350, а € 1300», — йдеться в повідомленні Гнідавського цукрового заводу.

В планах компаній розпочати переробку з 50 га, та поступово нарощувати обсяги, вийшовши за 2 роки на показник в 500 га екологічно чистого цукрового буряка.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview