170513

Черги біля елеваторів: врожаю зерна бракує місця

Саме із такою ситуацією зіткнулись у Житомирській області. Як пише на своїй сторінці у Фейсбук компанія «Зернова База», до елеваторів вишукувались автомобільні черги, які не зменшуються, хоча у регіоні досить багато елеваторів. Причиною називають повільне відвантаження, а також нестачу потужностей, пише landlord.ua.

Під час збору врожаю, коли вартість зерна знижується, власники не виставляють його на продаж, а привозять на зберігання. Проте елеватори мають обмежений обсяг.

У компанії розповіли, що знайшли вихід із цієї ситуації. Зерно вже не перший рік розміщують у полімерних зернових рукавах. Так вдається уникнути його зберігання у складських приміщеннях. У полімерних рукавах зерно може зберігатись до 18 місяців, в залежності від вологості.

ТОВ «Зернова База України» володіє елеваторами у Житомирській області. Потужність одночасного зберігання — 50 тис. т. Продуктивність приймання зерна — 3 тис. т на добу. Потужність зерносушильного обладнання — 3 тис. т на добу.

Нагадаємо, станом на 8 листопада українські аграрії намолотили 62,9 млн тонн зерна з площі 13,9 млн га (94%) при врожайності 45,1 ц/га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Акцизи на алкоголь вирішили не збільшувати

Про це йдеться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації з приводу прийняття Верховною Радою в першому читанні законопроекту №9260 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби та ряду інших акцизів, а також про зниження порогу безподаткових пересилань для фізичних осіб, пише Економічна Правда.

У 2017 році акцизи на лікеро-горілчані вироби було збільшено на 20%. Однак, це не забезпечило додаткових надходжень до державного бюджету, як передбачалось, але й призвело до їх зменшення. Так, обсяги надходження до бюджету від вироблених та реалізованих в Україні горілки та лікеро-горілчаних виробів склали у 2017 році 6,246 млрд грн в порівнянні з 6,405 млрд грн у 2016 році.

В період з 2014 по 2017 роки ставка акцизного податку зросла на 125% - з 56,42 грн за 1 л 100% спирту до 126,96 грн за 1 л 100% спирту. Водночас, надходження зросли лише на 14% - з 5,491 млрд грн до 6,246 млрд грн.

При цьому частка нелегального ринку алкогольної продукції продовжує збільшуватись. І чергове зростання ставок акцизного податку сприяло б цьому процесу.

Так, за оцінками Держслужби статистики, уже понад 50% міцного алкоголю (горілка, коньяк тощо) на нашому ринку є нелегальними. З однієї пляшки горілки нелегали сьогодні заробляють у 100 разів більше, ніж офіційний виробник українського алкоголю. Від цього легальний бізнес зазнає серйозних втрат.

При цьому якість нелегального алкоголю часто не відповідає навіть мінімальним вимогам харчової безпеки. За даними медиків, щороку більше 10 тис людей опиняються в лікарні через неякісний алкоголь.

"Виробники та імпортери алкоголю вітають дане рішення Верховної Ради та сподіваються на фінальне прийняття документу без внесення змін щодо ставок на алкоголь. Це дозволить прозорим виробникам сповільнити падіння виробництва. А країні, в цілому, зробити крок в напрямку врегулювання ситуація з нелегальним алкоголем на ринку", - резюмувала ЄБА.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українець розробив унікальну формулу корму для тварин

Такий корм складається лише з рослинних складників і без жодної хімії, пише kurkul.com.

За словами винахідника, люди, які споживатимуть м'ясо цих тварин будуть значно здоровішими.

В основу корму окрім зернових культур винахідник додав лікарські трави. Усе це подрібнюється, а потім нагрівається до 160 градусів. Як результат, утворюються пластівці.

Олесь Черкасов стверджує, що тварини краще ростуть та стають здоровішими.

У цьому переконалися і його односельчани. Вони говорять, що кури, які їли цей корм почали краще нестися. Кози та корови після споживання такого корму почали давати більше молока, а птиця добре набирала вагу. Селяни говорять, що найкраще результат дії корму видно на поросятах. Таким кормом житель Івано-Франківська годує навіть равликів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Обрано кращий у світі сир

Головну премію отримав місцевий норвезький сир Фанауст (Fanaost), який виробляють на фермі Устегорден під Бергеном. Друге місце дісталося теж норвезькому сиру — володарем срібла став сир Хельфейт (Helfeit). Це традиційний коричневий козячий сир, який виробляється на фермі Стурдален Гардсбрюк в містечку Тинн в провінції Телемарк.

На конкурс було представлено 3472 сорти сиру з 41 країни. Неважко здогадатися, що такі «сирні» держави, як Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина привезли до Норвегії велику кількість різноманітних сирів. Однак справжнім сюрпризом стала рекордна кількість місцевих норвезьких сирів: честь країни захищали 175 різновидів цього улюбленого багатьма продукту.

До складу журі конкурсу крім професійних суддів і експертів увійшли і прості поціновувачі сиру — блогери, журналісти, представники музеїв і інших установ, які прямо не пов'язані з гастрономією. В цьому році в журі працювали 50 норвежців і 180 суддів з 29 інших країн. Вони оцінювали зовнішній вигляд сиру, якість скоринки, основні характеристики (вміст вологи, жиру, колір, консистенцію) і, звичайно ж, смак.

Джерело: milkua.info

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український аграрний експорт до країн ЄС перевищив $4,1 млрд

За результатами січня-вересня 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами ЄС складає $6,07 млрд та збільшився на 5,4%, порівняно з відповідним періодом попереднього року. Український експорт при цьому складає $4,12 млрд, а імпорт - $1,9 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, позитивна динаміка розвитку двосторонньої торгівлі спостерігається третій рік поспіль.

«ЗВТ працює як для наших виробників, так і для європейських. Наприклад, за 9 місяців 2016 року український аграрний та харчовий експорт до ринків ЄС склав майже $2,9 млрд, але за той самий період  2017 року – вже $4,2 млрд. Попри зниження темпів росту українського аграрного та харчового експорту на ринки ЄС в поточному році, ми впевнені в тому, що подальше зниження торгівельних бар’єрів між Україною та ЄС даватиме позитивний ефект для двох сторін, і все більше українських експортерів буде виходити на ринки ЄС зі своєю продукцією», - наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, якщо подивитись на товарну структуру українського аграрного експорту до європейських країн, можна виділити ТОП-5 ключових товарних груп, експорт яких помітно збільшився порівняно з 2017 роком. «Йдеться про насіння свиріпи або ріпаку, пшеницю, горіхи та кондитерські вироби, м’ясо птиці, жито, шоколад та вироби з нього», - розповіла Ольга Трофімцева.

Також заступник Міністра розповіла, що в 2016 році за січень-вересень вартість імпорту аграрних та харчових товарів з країн ЄС Україною складала $1,4 млрд, в 2017 році – майже $1,6 млрд, а в 2018 році, за той самий період, вона сягнула майже $1,9 млрд.

Найбільш активно ми купували в ЄС в 2018 році такі товари АПК як: тютюн та вироби з нього, продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, м'ясо та субпродукти, насіння олійних культур, алкогольну продукцію та інші товари.

«Рада відмітити, що вже три роки поспіль стабільно в ТОП-5 наших торговельних партнерів в сфері АПК серед країн ЄС входять Нідерланди, Польща, Італія, Німеччина та Іспанія», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Із 2,2 млн зрошуваних земель функціонує лише 510 тисяч гектарів

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Системи зрошення і меліорації практично повністю амортизовані і кожен рік затягування по їх відновленню призводить до все більших втрат. На розгляд було винесено концептуальне бачення окремого базового проекту про об’єднання водокористувачів, що, як показує досвід інших держав, є ефективним механізмом управління та експлуатації меліоративних систем.  

Сьогодні необхідні мільярди гривень інвестицій для того, щоб повернути ті системи зрошення, які попередньо Україна мала в своєму користуванні. «Із 2,2 млн зрошуваних земель фактично функціонує лише 510 тис. гектарів. Це дуже незначні площі, особливо з огляду на стрімкі кліматичні зміни, які вже спостерігаються на півдні України. Запропонована народними депутатами система об’єднання водокористувачів може запрацювати та бути ефективною, але лише за умови, якщо і держава, і безпосередньо власники земельних ділянок будуть об’єднуватись та спільними зусиллями здійснювати відновлення та модернізацію систем зрошення», - прокоментував Роман Граб, заступник генерального директора зі взаємодії з органами державної влади Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».  

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview