Черкаський «Азот» відновив виробництво аміаку і карбаміду

Про це повідомили на підприємстві, пише spravda.com.

За словами голови правління ПАТ Віталія Склярова, весь комплекс заходів з капітального ремонту в основних цехах був спрямований на відновлення ресурсу технологічного обладнання, забезпечення його ефективної роботи в процесі виробництва.

«Першим до пускових операцій приступив цех А-5 з виробництва аміаку. Зараз його агрегат щодоби виробляє 1300 тонн аміаку. Наступним кроком став пуск цеху М-2 з виробництва карбаміду, який вже виходить на добовий виробіток продукції», — розповідає Віталій Скляров.

На «Азоті» відзначають, що серед основного переліку запланованих робіт в цехах підприємства було виконано перезавантаження каталізатора печі первинного риформінгу, усунення дефектів на паровій турбіні в компресорі технологічного повітря, відновлення теплоізоляції окремих тунелів, ревізія визначених вузлів, діагностика труб, також зроблений ремонт конденсатора високого тиску.

Тому по технологічному ланцюжку пуск цеху А-5 дав можливість запустити і цех М-9 з виробництва аміачної селітри.

«Збільшення добового вироблення аміачної селітри до 2800 тонн стало можливим після того, як цех з виробництва аміаку почав виробляти продукцію. Зараз обидві технологічні нитки нашого цеху з виробництва аміачної селітри завантажені повністю», — констатує начальник цеху Ігоря Симків.

До речі, виробництво аміачної селітри і карбаміду повністю орієнтоване на внутрішній ринок і є початком напрацювання азотних мінеральних добрив для українських аграріїв під весняну посівну кампанію 2018 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Луганщині готують проекти з будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів

Про це повідомляє прес-служба Луганської ОДА.

Також буде закуплено 220 голів великої рогатої худоби, 200 – свиней, 200 – кролів, 100 – кіз на загальну суму 6,5 млн гривень.

Впровадження вищезазначених заходів дасть змогу збільшити поголів’я свиней на 5 тис. голів, великої рогатої худоби на 3 тис. голів.

Наразі у тваринництві працює 75 % зайнятого населення сільського господарства. Більшість сільськогосподарських тварин утримується господарствами населення – 69%. І лише 31 % припадає на сільськогосподарські підприємства.

Нагадаємо, що в усіх категоріях господарств протягом минулого року вдалося наростити поголів’я великої рогатої худоби на п’ять тисяч двісті голів, у тому числі корів на одну тисячу голів, овець та кіз на чотири тисячі чотириста голів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рентабельність виробництва мінеральної води сягає 150%

Як свідчать розрахунки Pro-Consulting, рентабельність продажів складе 30%, пише agroday.com.ua.

Експерти оцінюють ємність внутрішнього ринку мінеральної води в $1 млрд. Причому ринок має великий потенціал для зростання. Середньостатистичний українець випиває всього 40 літрів води в рік, тоді як у Європі споживання втричі вище.

У 2015 році виробництво мінеральної води в Україні зменшилось, її добули на 6% менше, ніж роком раніше. Вже у 2016-му ринок демонстрував відновлення, виробництво додало 4%, склавши 114,3 млрд дал.

Більше половини води видобувається в Закарпатській, Полтавській, Львівській та Дніпропетровській області. Практично весь обсяг споживається всередині країни.

Щоб забезпечити високий рівень продажів Pro-Consulting рекомендує орієнтуватися на якісну, але й доступну за ціною продукцію, випускаючи її у звичній ПЕТ-тарі по 0,5, 1 і 1,5 літри, а також скляних пляшках по 0,33 літри.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи готові селяни до нових правил закупівлі молочної сировини

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення з 1 липня 2018 року,  з перехідним періодом до 2022 року. Все через санітарні вимоги до молочної сировини, які прописані в угоді. Цим критеріям не відповідають 75% всього молока, що виробляють в Україні. Більша частка майбутнього неліквіду припадає на господарства населення, пише landlord.ua.

Відмовитись від молока 2 ґатунку намагались ще у далекому 2004 році, коли підписали угоду зі Світовою організацією СОТ. Тоді, з економічних міркувань, не стали цього робити, адже для багатьох домогосподарств це єдине джерело доходів.

В Асоціації виробників молока чекають, що заборона підвищить якість молока. Для цього фермерам надали перехідний період, кажуть там. І на кінцеву ціну заборона не повинна вплинути.

«До подорожчання кінцевого продукту, який надходить у роздрібну торгівлю, на думку фахівців, це не призведе, бо чим вища якість сировини, тим менше витрат на її перероблення. Відповідно, можна буде підвищити закупівельну ціну без зростання вартості кінцевого продукту — принаймні теоретично», — заявили в асоціації та запропонували державі відшкодовувати фермерам вартість придбаних доїльних апаратів, а приватним підприємцям — кооперуватись.

«Дієвим заходом є кооперація: маючи доїльний апарат, можна обслуговувати не одну-дві корови, а значно більше, залежно від продуктивності апарата. Вкрай важливо створити на місцях невеликі пункти збирання молока, де відбуватиметься його охолодження. На це варто спрямувати частину грошей, запланованих у бюджеті на підтримку фермерства», — наголосили там.

За словами віце-президент Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк,  фермери не розраховують на держпідтримку: за 8 місяців 2017 року  державні дотації отримали лише 30% зі 135 учасників об’єднання, аж 10 мільйонів гривень на всіх.

«В кінцевому варіанті бюджету 2018 року, ухваленому Верховною Радою, кошти в розмірі 4 мільярдів перекочували на державну підтримку тваринництва — наче теж непогано, але загалом їх планують використати на часткове відшкодування вартості побудови тваринницьких комплексів. Але, щоб отримати згадане відшкодування, треба спочатку побудувати комплекс на власні кошти, а де їх взяти? Сільська громада самотужки не потягне», — заявила вона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які овочі вирощують у Космосі

В даний час у розпорядженні фахівців знаходяться спеціальні «космічні городи», на яких вирощують деякі овочі, пише electrovesti.com.

Група космонавтів і вчених відібрала рослини, які змогли пристосуватися до космічних умов, пройшовши ряд перевірок, і тепер дають непоганий урожай, придатний не тільки для подальших вивчень, але і для вживання в їжу.

В даний час на МКС ростуть редиска, карликовий горох, японська капуста, іменована також мізунь і пшениця. Однак у зв'язку з невагомістю космонавти не можуть зібрати великий урожай. Крім того, рослини можуть вижити виключно в особливих оранжереях, роботу яких підтримує субстрат, що не дозволяє овочам «полетіти».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни купують українське пиво

Згідно з податковими даними, в натуральному вираженні експорт пива зріс в 1,5 рази – до 11,33 млн дал, пише Сьогодні.

Основними покупцями українського пива були Алжир, Білорусь і Молдова.

Крім того, імпорт пива в Україну в 2017 році зріс на 35% – до 2,94 млн дал, в грошовому вираженні – на 43,7% – до 35,82 млн доларів.

Основними імпортерами пива до України були Бельгія, Мексика і Німеччина.

У 2016 році Україна експортувала пиво на суму 19,14 млн доларів, що на 13% менше, ніж у 2015 році, в натуральному вираженні експорт пива зріс на 2% – до 7,69 млн дал. Імпорт пива в Україну в 2016 році скоротився на 24% – до 2,2 млн дал, в грошовому вираженні зріс на 5,2% – до 24,93 млн доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview