Чернігів стає центром переробки картоплі

Новий завод  будується за технічної підтримки датської компанії SiccaDania і стане одним з найсучасніших виробництв у Європі.


"Наше підприємство має більш ніж двадцятип’ятирічний досвід виробництва картопляного крохмалю. За ці роки ми постійно покращували якість продукції, сформували цивілізований ринок картопляного крохмалю в Україні, а закупівельну ціну підняли для виробників картоплі на рівень, вищий від загальноєвропейських цін. Влітку 2018 року ми запускаємо нове виробництво, щоб задовольнити потреби наших клієнтів, а також з метою реалізації проекту глибокої переробки картоплі. Ми впевнені - майбутнє українського картоплярства за глибокою переробкою картоплі.

Так, лише запуск нового крохмального заводу збільшить загальну виручку виробників картоплі  України більш ніж у 10 разів, а подальші плани по випуску картопляного протеїну та харчових волокон дозволять поглибити переробку картоплі та отримувати продукцію з ще більшою вигодою, як для виробників картоплі  - учасників проекту так і для підприємства", - зазначає директор ПБП «ВИМАЛ» Самоненко С.

На новому заводі, для рафінації крохмалю, передбачені роздільні лінії гідроциклонів - для великих і дрібних зерен, що дозволить не тільки отримати крохмаль найвищої якості, але і дасть можливість фракціонувати крохмаль і пропонувати продукцію з великою або дрібною фракцією, тим споживачам, які мають потребу в цьому, а також в майбутньому виробляти модифікований крохмаль на основі зерен дрібної фракції.
Також на новому заводі планується випускати фармацевтичний крохмаль і спеціальний крохмаль для дріжджових виробництв.

"Після запуску крохмального виробництва в 2018 році, ми плануємо в 2020 році запуск заводу, який буде отримувати протеїн з картопляного соку, виробляти сухі картопляні волокна і рідке органічне добриво. Картопляний технічний протеїн є високо ліквідним  кормовим білком, а харчовий протеїн - відмінною сировиною для харчової промисловості. Картопляні харчові волокна - здоровий продукт, попит на який постійно зростає. Рідке органічне добриво - концентрований картопляний сік, який містить всі необхідні поживні елементи в біодоступному вигляді» - підсумовує засновник ПБП «ВИМАЛ» Лазар В.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 переробників соняшника

На її частку припадає близько 23% виробництва нерафінованої, а також 20% випуску рафінованої соняшникової олії.

Про це повідомляє «ПроАгро», пише latifundist

У ТОП-5 виробників нерафінованої соняшникової олії увійшли:

1. «Кернел» — 23% (частка у загальному обсязі виробництва);
2. Vioil — 7%;
3. «Оптімус Агро» — 6%;
4. «Європейська транспортна стивідорна компанія» — 6%;
5. «Миронівський Хлібопродукт» — 6%.

При цьому найбільшими виробниками рафінованої соняшникової олії є «Кернел» (20%), «Bunge Україна» (17%) та «Дельта Вілмар СНД» (14%). А лідерами з виробництва соняшникової шроту/макухи є «Кернел» (22%), «Оптімус Агро» (7%) і «Європейська транспортна стивідорна компанія» (7%).

За підсумком 2016/17 МР підприємства України переробили на 46,3% більше насіння соняшнику, ніж у попередньому маркетинговому році внаслідок рекордного врожаю олійної в 2016 р. та активного попиту на соняшникову олію українського виробництва на світовому ринку.

Нагадаємо, що Україна в січні-липні 2017 р. виробила 3,18 млн т нерафінованої соняшникової олії, що на 36% перевищує показник за аналогічний період 2016 р.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Водні ворота України" поєднають Херсонщину з Гомельщиною

Цього року генеральний директор компанії «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський презентував учасникам форуму нові інвестиційні плани компанії з розвитку логістики в Україні. На сьогодні компанія  «НІБУЛОН» – лідер України з експорту сільгосппродукції.  Отож підприємство має можливість забезпечувати потреби Білорусі  в якісній сільгосппродукції, що доставлятиметься водним транспортом. І не останню роль у реалізації цих інвестиційних планів відіграє Херсонщина.

Першочерговим завданням для успішної реалізації цього проекту є відновлення повноцінної роботи судноплавного шляху Е-40 і річкових перевезень на маршруті Балтійське море – Гданськ – Дніпро – Чорне море, а саме: виконання днопоглиблювальних  робіт на лімітуючих перекатах Дніпровського і Дніпродзержинського водосховищах та збільшення габаритів водного шляху на ділянці Київська ГЕС  – Нижні Жари, необхідного для проходу суден класу  «ріка-море».

За підрахунками спеціалістів, потенційний товарообіг між Україною та Білоруссю становить 10 млн тонн. Зокрема з України в Білорусь можна постачати водним транспортом зерно і зернопродукти, олійні культури і шрот, універсальні контейнери, будівельні матеріали (пісок, глина, гравій, гіпсові), овочі, фрукти і соки. В Україні користуються попитом білоруські продукти нафтопереробки,  калійні, азотні та інші мінеральні добрива, шини, продукція деревообробної промисловості, сільгосптехніка, трактори, легкові та вантажні автомобілі.

Результатом роботи форуму стало підписання меморандуму про співробітництво та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією, Гомельським обласним виконавчим комітетом та компанією «НІБУЛОН».

«Республіка Білорусь є сьогодні промисловою державою, ми не маємо своїх корисних копалин, виходу в море, тому у нас розвинута оброблювальна промисловість, нам треба завезти сировину, оброблювати її та отримати готовий продукт. Тому ми сьогодні шукаємо шляхи виходу в море, для нас це сьогодні дуже важливо. А чим довше водний шлях руху товару, тим дешевша логістика. Тому для нас дуже важливим є вихід у Чорне море, адже тоді  наша продукція буде конкурентоспроможною на всіх ринках світу», – зазначив Голова Гомельського обласного виконавчого комітету Володимир Дворнік.

Андрій Гордєєв, голова Херсонської ОДА, на своїй сторінці у Фейбуці вже прокоментував історичність події: «Будуємо "Водні ворота України" спільно з компанією "Нібулон" і поєднуємо дві держави – Україну з Білоруссю, Херсонщину з Гомельщиною. Відновлення водного шляху Е-40 значно спростить торгівлю між Україною і Білоруссю, дозволить вивільнити від вантажного автотранспорту обласні центри, що розташовані на річці Дніпро."Водні ворота України" відкриє для нас нові перспективи і можливості для розвитку, сприятиме налагодженню торгових зв’язків з іншими країнами».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські яйця знову подорожчають

Теґи: 

До Нового року, коли в українців з'являться гроші, яйця значно додадуть у ціні.

Про це ГолосUA заявив виконавчий директор громадської організації «Економічний дискусійний клуб» Олег Пендзин.

«Якщо на весь ринок домашні яйця продають два-три продавця, то вони встановлюють ціни, які хочуть. Один день ціна може бути вище, інший нижче день. Тому вартість домашніх яєць не є показником. Взагалі все, що стосується домашніх яєць, ексклюзивності видів виробництва, і людей, які готові платити на три-чотири номіналу більше за видиму особливість – це право кожного. Але в кінці останньої декади вересня яйця в супермаркетах подорожчали на 11%. Це факт. І на сьогоднішній день ціна десятка яєць наближається до 19 гривень. Але, знову ж, потрібно розуміти, які це яйця, яка категорія», - уточнив експерт.

За його словами, на сьогоднішній день спостерігаються досить серйозні зміни в цінах.

«З вересня минулого року яйця подорожчали на 22%. Але якщо порівняти нинішню ціну з тією, яка була 1-го січня 2017 року – то яйця сьогодні дешевше на 10%», - уточнив О. Пендзин.

На думку експерта, вартість яєць на сьогоднішній момент - яскравий приклад маніпуляції цінами лідерів монополизированного ринку.

«Антимонопольний комітет повинен був би серйозно проаналізувати ситуацію з яйцями, але чомусь не робить цього. Крім того, цей ринок дуже тісно пов'язаний з ринком Європи. І як тільки на європейському ринку з'являється можливість розширення присутності українських виробників, вони тут же везуть товар, і загальний баланс українського ринку погіршується, і, як наслідок, ціна на цю продукцію в Україні зростає. Та захисту внутрішнього споживача поки немає», - пояснив О. Пендзин.

Експерт звернув увагу, що ціна на яйця безпосередньо залежить від платоспроможної здатності населення і зазначив, що до кінця року вони значно подорожчають.

«Наприкінці року В нас, як правило, проводяться великі фінансові виплати, і збільшується попит на продукти. Яйця входять у велику кількість страв, які готують українці. Тому до Нового року ціни на яйця однозначно піднімуться», - резюмував О. Пендзин.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Ціни на цибулю раптом обвалилися: чого чекати далі

Хоч, здавалося б, причин для такого стрибка немає, адже в розпалі збір врожаю, пише газета "Експрес".

"Наприкінці серпня господарства справді спробували підвищити ціни на цибулю, - розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи. - Тоді ринком поповзли чутки, що врожай буде нижчим, бо багато цибулі  поганої якості. Це спричинило певний ажіотаж серед перекупників, які почали закуповувати ріпчасту з надією, що у другій половині року її можна буде продати дорожче й заробити. Тому ціни різко й підскочили - до 8 - 10 гривень за кілограм"

За її словами, у цьому бізнесі працює багато компаній, які пам'ятають ситуацію дворічної давності, коли в серпні 2015-го також почала зростати ціна цибулі. У вересні темпи підвищення збільшилися, у жовтні вартість досягла максимальних показників - 8 - 10 гривень за кілограм. Перекупники почали скуповувати ріпчасту по цій ціні й закладати на зберігання, бо врожай того року був не дуже гарним. Ті, хто купив цибулю у жовтні по високій ціні, зберігали її до весни 2016-го і в квітні-травні змушені були продавати по 5 гривень за кілограм.

"От що зробили паніка, штучний дефіцит. Цього сезону хотіли прокрутити таку ж аферу, але не вдалося. Стрімке зростання негативно вплинуло на внутрішній попит. Гуртові компанії, навчені невдалим досвідом сезону 2015/2016, вирішили не поспішати із закупівлею продукції та почали активно проробляти питання імпорту з Польщі. Але до імпорту так і не дійшло, бо вже ближче до середини вересня ціни в українських господарствах почали знижуватися. І це цілком нормально для цього періоду, коли йде збір та багато пропозиції. Зауважу, що поточне зниження ціни перш за все пов'язане зі збільшенням пропозиції цибулі низької якості, яку фермери не планують зберігати. Якісну продукцію виробники переважно закладають в сховища, а залишки пропонують щонайдешевше 3,5 грн/кг (0,11 євро за кг). Для порівняння, в сусідній Польщі господарства продають її по 0,08 -0,09 євро за кг", - зазначає Тетяна Гетьман.

У 2016-му врожай цибулі перевищував 1 млн тонн, позаминулого - 950 тисяч тонн. Врожаю в цих межах очікують й цього року. Його цілком вистачить для забезпечення власних потреб.

Ціна цибулі цього року на 25% вища, аніж торік через  скорочення площі під нею. "З цього бізнесу пішли ті, хто професійно цибулею не займається. Побачивши високі ціни два роки тому, торік вони посадили цей овоч, але не мали жодного досвіду вирощування. І прогоріли. Річ у тому, що під боком - Польша, один із найбільших виробників цибулі в Європі. Якщо у нас неврожай, то починаємо імпортувати звідти. І саме за цінами імпортної цибулі у другому сезоні в Україні формується внутрішня ціна. Тобто вона зростає до того рівня, коли імпорт стає економічно обгрунтовним. Так було два сезони тому, коли ціна зросла до 8 - 10 гривень, але почали завозити польську цибулю по 7 гривень за кілограм, і це спричинило зниження ціни", - підкреслила Тетяна Гетьман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нагодуємо ЄС: набули чинності нові торговельні преференції для України

З 1 жовтня 2017 року набули чинності нові торговельні преференції Європейського Союзу для України, пише РБК-Украина.

Тепер експорт із України в Євросоюз більшості видів сільськогосподарської продукції буде проходити без застосування митних зборів, повідомляє прес-служба представництва ЄС в Україні.

Поки зняття торгових обмежень стосується лише кількох видів сільськогосподарської продукції. Експорт української пшениці, ячменю і кукурудзи в Євросоюз без сплати митних зборів стане можливим із 1 січня 2018 року. "Серед сільськогосподарської продукції Україна отримає можливість збільшити кількість безмитного експорту до ЄС пшениці, кукурудзи, ячменю, вівсяних та ячмінних круп і гранул. Ця пропозиція також сприятиме безмитному експорту до ЄС більшої кількості томатів, натурального меду та виноградного соку", - заявили в представництві Євросоюзу.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview