Чому аграрний південь може стати пустелею

Про це Громадському радіо розповів директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Ромащенко, повідомляє АgroРolit.com.

Експерт зазначив, що степінь загрози дефіциту води залежить від змін клімату.

“В Україні темпи підвищення середньорічної температури є найвищими серед країн Східної Європи — за останні 25 років склали близько одного градуса. Якщо ті прогнози, які були виконані в Гідрометеорологічному інституті за декількома кліматичними моделями, збережуться, то до 2100 року це підвищення температури складатиме 3,2 – 3,3 градуса. Процес змін клімату характеризується досить істотним зростанням температури на фоні практично незмінної кількості опадів або незначного зростання. А це зумовлює різке зростання сумарного випаровування — формується додатковий дефіцит. Те, що випадає як опади, надходить із поверхневим стоком із інших територій, випаровується з більшою інтенсивністю, внаслідок цього зменшуються запаси поверхневих і підземних вод. Цей процес супроводжується ще й тим, що погіршується якість води”, — сказав М. Ромащенко.

За його словами, площі зрошення в Україні з 2,5 млн га скоротилися до менш ніж 500 тисяч. До того ж, держава не турбується питаннями зрошення.

“З 1990 року практично жодної копійки в розвиток зрошення, дренажу, за виключенням утримання, не вкладається і не фінансується. Це загальновідомі речі. Тому площі зрошення з 2,5 млн га, які були в Україні, скоротилися до менш ніж 500 тисяч. Це дуже сильно загрожує опустелюванню півдня України. З тих 3,3 млн га осушувальних систем, які в нас є на півночі, сьогодні в нормальному проектному режимі, коли здійснюється водорегулювання, використовується менш ніж 500 тисяч”, — пояснив експерт.

Він вважає, що якщо в найближчий час Україна не відновить свій зрошувальний потенціал, то його буде втрачено. Тоді, за вище згаданим кліматичним прогнозом, до 2100 року вологі умови в Україні збережуться тільки на півночі або на частині Волинської області – навіть Полісся стане вододефіцитним.