Чому ДФС списує аграріям кошти з рахунків у системі адміністрування ПДВ?

Як виявилося, Державна фіскальна служба проводила помісячний перерахунок показників сум перевищення в накладних, починаючи з 1 липня, пише Аgravery.com.

В  результаті такого перерахунку майже у всіх підприємств, що застосовували спеціальний режим оподаткування, виникло від’ємне значення по формулі у СЕА ПДВ.

«Наші кошти списалися 15 листопада. Ви знаєте, дивлюся як вони їх знімали, і не можу знайти логічного пояснення, бо списання із загальної декларації робилося два рази. Навіть уявлення не маю, чого вони їх зняли. Ми одразу звернулися до Всеукраїнської Аграрної Ради, щоб дізнатися, можливо, не лише в нас така проблема, і виявили, що таки дійсно ми не одні», - розповіла Інна Мельник, бухгалтер підприємства «Перлина Поділля» (Хмельницька обл.).

«26 жовтня я помітила, що кошти з нашого рахунку пропали, хоча увечері я зробила витяг і все було добре. Ні Податкова, ніхто ніяк пояснити мені це списання не може, я не розумію, на яких підставах це відбулося, і найголовніше, навіть якщо ці гроші знялися, чому ця інформація не потрапляє до нас у витяги. Я вже дзвонила і на гарячу лінію, і писала листа, але реакції поки що не отримала», - скаржиться головний бухгалтер господарства «Відродження» (Черкаська обл.), Ірина Ткаченко.  

Як пояснила партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine, голова Податкового комітету Громадської ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Ольга Богданова списання коштів відбулося тому, що Державна фіскальна служба проводила перерахунок показників сум перевищення за накладними і коригуваннями за липень-жовтень, щоб мати в базах суми не наростаючим підсумком, а помісячно. Експерт розповіла, що таким чином ДФС виконувала вимоги Податкового кодексу щодо реєстрації накладних/коригувань із запізненням в рахунок показника «Сума перевищення», незважаючи на розмір показника «Сума накладної».

«Зареєструвати із запізненням можливо тільки податкові накладні за ті звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у податкових деклараціях, над сумою податку, що міститься в податкових накладних і розрахунках коригування, зареєстрованих в реєстрі», - зазначила Ольга Богданова.

Однак, за словами аудитора, агросектор неочікувано постраждав від дій ДФС. Податківці перерахували суми перевищення окремо по загальних деклараціях (у порівнянні із зареєстрованими податковими зобов’язаннями по податкових накладних/коригуваннях) та по скорочених деклараціях (у порівнянні із зареєстрованими податковими зобов’язаннями по окремих накладних за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування). В результаті такого перерахунку майже у всіх підприємств, що застосовували спецрежим ПДВ, виникло від’ємне значення по формулі у СЕА ПДВ.

«Але є й інші причини виникнення від’ємного значення за результатами такого перерахунку. Законодавчі підстави саме для такого алгоритму перерахунку є сумнівними, оскільки закон не містив і містить норм щодо визначення окремого показника формули СЕА ПДВ окремо по загальній та скороченій декларації», - наголосила Ольга Богданова.

Експерт порадила агропідприємствам переконатися, що вони не потрапили в цю ситуацію. А в разі, якщо виявлять списання коштів, звернутися на гарячу лінію щодо протидії корупції в ДФС, зафіксувати негативні наслідки і вимагати проведення перерахунку за новим алгоритмом (без перерахування показника «Сума перевищення» окремо по декларації загальній і скороченій). «Позиція щодо негативних наслідків такого перерахунку доведена до ДФС та Мінфіну і наразі тривають роботи, щодо змін алгоритму проведення такого перерахунку сум перевищення. Очікуємо, що найближчим часом в наслідок проведення нового перерахунку показник формули у СЕА ПДВ буде анульовано», - зазначила Ольга Богданова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може залишитися без свинини: поголів’я свиней стрімко скорочується

Про стрімке падіння поголів’я свиней свідчать дані Держкомстату, повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

Якщо на 1 листопада 2016 року в Україні їх налічувалося 7 338 100 голів, то за рік ця цифра знизилася на або майже на 8,9%, і становить 6 687 500 голів.

Ще в 2016-му падіння було не таким швидким, зокрема, кількість свиней знизилася на 4,6% порівняно з 2015-м роком.

Тобто, можна говорити, негативна динаміка стала удвічі швидшою.

«Така невтішна картина – логічний результат критичної ситуації з африканською чумою свиней, яку ми маємо зараз, - прокоментувала голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. - Ще у 2015 році ми прогнозували, що якщо не вжити термінових заходів щодо боротьби з АЧС, Україна може залишитися без свинини. І ось що маємо зараз: виробники вирізають поголів’я сотнями тисяч, а ціна м’яса й сала для споживача зросла майже удвічі. І поки що дієвих кроків від влади для зупинення АЧС не спостерігається. Хоча ще в лютому 2017 року ми разом із підприємцями, науковцями та Держпродспоживслужбою розробили та передали на розгляд Мінагрополітики проект «Програми профілактики та боротьби  з поширення захворювання африканської чуми свиней на території України на 2017-2022 роки». Та до цього часу документ не підписаний, а припадає пилом десь у кабінетах. Дуже шкода, що влада не усвідомлює всієї серйозності цієї проблеми, яка веде нас до зникнення цілої галузі тваринництва».

Про те, що головною причиною падіння поголів’я свиней є саме АЧС, свідчить і статистика минулих років. Погляньмо на цифри:

У 2013 році, коли чуми в країні ще майже не було (крім поодиноких випадків), кількість свиней станом на 1 листопада була 8 405 500 голів, що було більше на 3,7 % до попереднього 2012 року року.

А вже в 2014, коли спалахи АЧС зафіксували вже 16 випадків АЧС у трьох областях України, поголів’я впало на 1,5% і становило 8 099 800 голів.

В 2015 році ця цифра знизилася вже на 3,2% і становила  7 695 900 голів, в 2016-му – на 4,6%, і тепер вже маємо зниження на 8,9%.

Таким чином, загальна кількість свиней від 2014 року, коли країну почала охоплювати епідемія АЧС, знизилася більше ніж на 1,7 млн голів!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна встановить новий рекорд з експорту меду (інфографіка)

Експерти порахували, що за даними ДФС та ДССУ, за 10 місяців поточного року було експортовано 53,7 тис. тон меду загальною вартістю $103,2 млн. Для порівняння, за підсумками всього 2016 року, ці цифри становили 57 тис. тон або $97,3 млн.

 
Трійка лідерів серед покупців українського меду залишилася незмінною, але Німеччина практично наздогнала США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на огірки побили рекорд за роки незалежності України

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За даними щоденного моніторингу проекту, тільки за тиждень огірок на українському ринку подорожчав на 20-33%. Сьогодні ціни на цю продукцію варіюються в межах 40-42 грн/кг (1,28-1,35 євро/кг), що є рекордним показником для середини листопада за всю історію незалежності України.

Таке стрімке подорожчання огірка спровоковано дефіцитом цієї продукції, оскільки більшість тепличних комбінатів вже завершили сезон реалізації. У той же час, поставки огірка з Туреччини поки досить незначні і нестабільні, що, за словами трейдерів, пов'язано з несприятливими погодними умовами в цій країні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які потенційні економічні збитки від передачі державних земель у власність громад

10 листопада на засіданні Національної ради реформ головою комітету з питань аграрної політики та земельних відносин – Олександром Бакуменком була озвучена ініціатива щодо передачі всіх державних земель за межами населених пунктів (не враховуючи 5-7% земель особливого призначення) об'єднаним територіальним громадам, а в регіонах, де ОТГ ще не створені, – районним адміністраціям.

Про це пише у своєму блозі на НВ Григорій Кукуруза, економіст IMF group of Ukraine

Про який ресурс йдеться?

На сьогодні у розпорядженні Держгеокадастру знаходиться 10,4 млн га сільськогосподарських земель. З яких – 7,4 млн га або майже 72% передано в користування державним підприємствам та науковим інститутам (наприклад, тільки земельний банк НААН становить 478 тис. га). Відповідно до Земельного Кодексу, земельні фонди даних установ можуть бути передані на місця тільки в разі їхньої ліквідації, про що мова поки не йде. А ось 28% або 3 млн га, які залишилися і які Держгеокадастр здає в оренду, як раз будуть віддані на відкуп місцевим васалам. Маю сміливість припустити, що мова йде про вилку в $280-450 млн щорічного тіньового доходу.

На чому грунтується дана оцінка? Згідно з постановою Кабміну №413, прийнятою в червні – мінімальна ставка орендної плати за лотами держ. земель повинна бути не нижчою за 8% їхньої нормативно-грошової оцінки. При цьому, оскільки всі торги по аукціонах прав оренди в обов'язковому порядку були переведені в електронну форму, що функціонує на платформі Blockchain і не допускає будь-яких зловживань, – за підсумками 9 місяців 2017-го року середня ставка оренди вже виросла до 14% від НДО.

Але постанова №413 стосується виключно земель державної форми власності, решта землі (включно з комунальною власністю, куди пропонується передати землі Держгеокадастру) регулюються Податковим кодексом, де мінімальна ставка оренди становить всього 0,3-1% (ставка орендної плати не може бути нижчою, ніж ставкв земельного податку). З огляду на, що середня нормативно-грошова оцінка 1 га сьогодні становить 31 тис. грн – легко розрахувати, що різницю в 8-13% (припустимо, що деяка частина земель все ж буде здаватися прозоро і середньозважена ставка оренди впаде не до межі в 1%, – а буде знаходитися в проміжку 1-6%) або (14% - (1-6%))*31 тис. грн*3 млн га = 280-450 млн. $ тепер будуть як раніше – заносити кешем головам ОТГ або районних адміністрацій. Фактично, передаючи держ. землі на місця, замість декларованої децентралізації ми, – навпаки знижуємо потенційні доходи місцевих бюджетів від здачі земель в оренду з 13 млрд грн до 1-5 млрд грн і переводимо різницю в тінь.

Проте,це лише частина потенційних економічних збитків від передачі державних земель у комунальну власність.

Основна проблема, вважай, в тому, що, позбавляючи Госгеокадастр землі, ми ризикуємо зірвати земельну реформу формату "рівності стартових можливостей", яку передбачає урядовий законопроект і зіткнутися або з черговим продовженням мораторію, або – хаотичним введенням землі в обіг. Оскільки ключовою метою земельної реформи є вирівнювання конкурентного поля в АПК і створення тимчасових преференцій для малих і середніх фермерів. Для цього урядом пропонується двоетапне зняття мораторію. Спочатку – введення в обіг приватизованих на аукціонах 1,5-2 млн. га держ. земель, які повинні встановити цінові орієнтири на ринку, але головне – дозволять сформувати фінансовий ресурс для надання фермерам безпроцентних іпотечних кредитів під покупку земельних масивів до 200 га. І тільки потім – становлення повноцінного ринку землі, де фермери і агрохолдинги будуть мати рівні можливості щодо формування своїх земельних банків.

Очевидно, що змусити керівництво 201-ої ОТГ і ще більш ніж сотні районних адміністрацій провести прозорі аукціони з приватизації земель, що їм належать, – а потім змусити на базі сформованого ресурсу на таких же прозорих умовах надати місцевим фермерам безвідсоткові кредити під придбання землі – абсолютно нереально. Масштаб відкатів і розпилювання на кожному етапі досягне таких обсягів, що позитивний ефект початкової мети – укріплень позицій малого та середнього фермерства – буде повністю знівельовано.

Таким чином, використовуючи рамкове сприйняття слова "децентралізація", яке так подобається народу, окремі особи в Адміністрації Президента замість того, щоб допомогти профільному міністерству відбити атаки агролобі і провести земельну реформу – навпаки, намагаються зміцнити Вертикаль за допомогою корупційного кешу. Дуже шкода, що політтехнологи, які їх консультують, оцінюють електоральний ефект від підтримки влади головами ОТГ і районних адміністрацій вище, ніж ефект від проведення найбільш очікуваної як світовою спільнотою і внутрішнім бізнесом, так і громадянами України економічної реформи. Залишається сподіватися, що дана ініціатива не знайде значної підтримки у Верховній раді і буде забута, як інструментарій – пережиток старої епохи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна - срібний призер експорту зернових (Інфографіка)

В останні роки Україна експортувала більше 65% свого виробленого зерна, а частка зернових у структурі експорту країни сягнула 17%. Такі цифри свідчать про провідну роль України у забезпеченні світової продовольчої  безпеки, на що звернула увагу заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час конференції Global Grain Geneva (Швейцарія).

 

 

«Цікавим є той факт, що ще на початку тисячоліття Україна експортувала всього-на-всього 4-5 млн тонн зерна на рік. Сьогодні українське зерно постачається у понад 90 країн світу, з яких близько 20 купляють 1 млн тонн і більше. Згідно з даними міністерства сільського господарства США в 2016/2017 МР в рейтингу найбільших експортерів зернових Україна посіла 3 місце за обсягом поставок ячменю, 4 - по кукурудзі, 6 - по пшениці. У сукупності за обсягом експорту всіх зернових ми стали «срібними призерами», пропустивши вперед лише США», - зазначила заступник Міністра у своєму виступі перед учасниками конференції.

У той же час Олена Ковальова додала, що поточний виробничий потенціал в аграрному секторі України залишається не реалізованих в повному обсязі. При цьому, світові демографічні тренди, а також прогнози розвитку світових економік акцентують увагу на необхідності нарощування сільськогосподарського виробництва з метою забезпечення світової продовольчої безпеки.

 

Згідно з прогнозом на наступні 10 років, Україна буде орієнтована на збільшення виробництва зернових до 77-80 млн тонн з метою забезпечення експорту на рівні 53-55 млн тонн.

 

«Водночас подальший системний розвиток зернового сектору України, так й Чорноморського басейну , що підтверджується виступами учасників Форуму, вже в короткостроковій перспективі потребуватиме нагального вирішення завдань з розвитку і диверсифікації зернової логістики. Також ключовою вимогою стає якість зерна» - підкреслила заступник Міністра.

Крім того, нею були озвучені короткострокові та довгострокові прогнози щодо виробництва зернових. Так, незважаючи на незначне зниження врожаю зернових у 2017/2018 МР у порівнянні з минулим сезоном через погодні умови, поточний прогноз урожаю у 63,6 млн тонн є другим за обсягом за всю українську історію. Причому, за оперативними даними, врожай пшениці залишився на рівні минулого року – 26 млн тонн.

 

Довідково:

Global Grain Geneva - це одна з найбільших і впливових конференцій для тих, хто виробляє, переробляє, купує і торгує різними видами зерна.

 

Щорічно, більше 1200 делегатів з 65 країн світу зустрічаються в Женеві, щоб дізнатися найостанніші новини і прогнози на майбутній рік, а також укласти угоди і розширити коло клієнтів і постачальників з усього світу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview