178171
182818

Чому інвестори не зацікавлені у приватизації Аграрного фонду

Міністерство аграрної політики і продовольства повідомило, що Аграрний фонд, який Фонд держмайна вніс до списку пріоритетних компаній до приватизації на 2018 рік, провів переговори з інвесторами, які могли б потенційно зацікавитися його приватизацією. Ніхто з інвесторів не виявив інтересу до придбання компанії.

Про це йдеться в матеріалах Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації, пише 112.ua.

"Щодо приватизації ПАТ "Аграрний фонд", Мінагропрод інформує, що товариством були проведені переговори з потенційними інвесторами, у ході яких стало відомо, що через відсутність активів, виробничих потужностей і складських приміщень, товариство не викликає інвестиційного інтересу", - сказано в проекті рішення комісії.

У документі йдеться про те, що, згідно з висновками Мінагропроду, приватизація Агрофонду не дозволить забезпечити мету приватизації держмайна, встановлену законом "Про приватизацію держмайна", та забезпечити виконання його основних принципів: "Товариство не має власного виробництва, а основні активи – це кошти на рахунках, дебіторська заборгованість і запаси зерна на інших елеваторах, тому така приватизація пропонує майбутньому інвестору по факту купити кошти за кошти".

У матеріалах ФДМУ вказується, що головний напрям діяльності Агрофонду – торгівля зерном і продуктами його перероблення на внутрішньому і зовнішньому ринках. Ринок збуту – борошномельні та хлібопекарські підприємства. Компанія орендує офісні приміщення для розміщення регіональних відділень по Україні, також для співробітників головного офісу в Києві. Число працівників – 202. До приватизації пропонуються 100% акцій компанії. Чистий прибуток Агрофонду зменшився з 666,4 тис. грн у 2014 році до 48,7 тис. грн в 2016 році.

"Агрофонд" створювався як ціновий регулятор на ринку зерна. Планувалося, що він буде гасити цінові стрибки на зерно і борошно за допомогою товарних інтервенцій.

Ваш вибір 'Подобається'.


Українцям повернули 6 млн грн за неякісні товари

Про це заявив Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби, пише agroday.com.ua.

Зазначається, що 39% заяв зі скаргами від споживачів були задоволені. Зокрема, з приводу якості продовольчих товарів, було задоволено майже 43% розглянутих звернень від громадян.

В результаті споживачам повернули 6 млн грн за неякісні товари та надані послуги. Ця сума у 2 рази перевищує показник попереднього року.
Лапа говорить, що кількість звернень від споживачів до Держпродспоживслужби останнім часом значно зросла, що свідчить про зростання обізнаності вітчизняних споживачів щодо своїх прав. Однак якість підготовки звернень вказує на низький рівень юридичної грамотності українських громадян у сфері захисту своїх прав.

За словами чиновника, служба активно працює над підвищенням рівня освіти вітчизняних споживачів. Зокрема, затверджений план заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів до 2020 року, спрямований на вирішення цього питання.

Загалом за порушення законодавства у сфері захисту споживачів до адміністративної відповідальності у минулому році було притягнуто 1376 осіб на суму 189,7 тис. грн. Крім того, на 644 суб’єкта господарювання було накладено санкції на суму понад 4,3 млн гривень.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Агрохімічний ринок України на порозі чергового шоку

Про це повідомляє infoindustria.com.

«І це незважаючи на те, що згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) антидемпінгове імпортне мито на російську аміачну селітру зросло втричі з 9,76-11,91% до 20,51-36,03%, а на карбамід та КАС встановлена ставка 31,84%», — йдеться у повідомлені.

Так, на виконання доручення уряду, Мінекономіки працює над проектом постанови щодо внесення  відповідних змін до своєї ж постанови від 30 грудня 2015 р. № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації», яка була доповнена  20 грудня 2017 року рішенням про заборону ввезення в Україну сульфату амонію, вапнякової селітри. Список хімічних продуктів, які заборонено імпортувати з Російської Федерації, пропонується доповнити добривами групи 3102 і 3105. Це так звані азотні та NPK добрива, які містять азот, фосфор та калій. Вважається, що росіяни збільшивши обсяг імпорту цих добрив, обходять антидемпінгове мито на азотні добрива та шкодять вітчизняному виробникові.

На думку експертів «Інфоіндустрії», такі кроки можуть призвести до гострого дефіциту NPK-добрив на ринку України, оскільки в Україні вони не продукуються, а Білорусь, яка їх виробляє, може перекрити лише 20% потреби українських аграріїв.

«Це величезна загроза для АПК, бо ці зміни відбуваються в сезон, напередодні комплексу весняних польових робіт. В цей період не можна відмовлятися від цієї групи добрив. Замість того, щоб відкрити дискусію, в ході якої знайти розумне рішення, Уряд намагається заборонити повністю імпорт російських добрив в закритому режимі», — додають експерти.

Заборона російського імпорту все одно не вирішує проблему вітчизняних виробників хімічних добрив, оскільки азотні добрива на весну були закуплені, і в разі активного виробництва вітчизняними компаніями, на ринку спостерігатиметься надлишок продукції, тож вони не зможуть реалізувати їх за тими цінами, якими хочуть.

Проблему, яка турбує вітчизняних виробників, слід було б вирішувати іншим шляхом, визначивши на законодавчому рівні, які саме продукти слід відносити до добрив нітратної групи, наприклад, так, як це зроблено в країнах ЄС, де азотними добривами (селітрою) вважаються такі, які містять більше 28% нітрату. Але забороняти імпорт російських NPK, через те, що вони містять азот, просто нерозумно, це вбивче рішення, яке може призвести до серйозних втрат врожаю, підірве фінансовий стан аграріїв.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Британський фермер вимагає прибрати зі словника образливі для свиней вирази

Про це повідомляє британська газета Daily Mail, пише landlord.ua.

Фермер вважає, що стійкі вирази типу eat like a pig – «жерти як свиня», pig-out – «обжерливість» і porker – «жирний, як свиня» не відповідають дійсності і шкодять його бізнесу.

Фергюс Хауи зазначає, що 90% людей люблять смак свинини, але тільки 30% купують м’ясо щотижня через забобони, що воно жирне. «Тепер у свинях на 44% менше жиру, ніж в 1970-і роки, люди ж за цей час стали товщі на 30%», – цитує фермера Daily Mail.

Британська рада з розвитку сільського господарства і садівництва (AHDB) з’ясувала, що сучасні свині значно «стрункіші» за своїх предків. Довга селекція і підвищення вимог до змісту і годівлі свиней зробили свою справу. Багато хто вирощує пшеницю і ячмінь для свиней на своїй фермі, а за раціон для тварин відповідає дієтолог.



Канадці планують відкрити на Львівщині молокопереробне підприємство

Як повідомив голова ЛОДА Олег Синютка у Фейсбуці, про це йшлося під час його зустрічі з Послом Канади в Україні Романом Ващуком, пише zik.ua.

«Продуктивна зустріч з Послом Канади в Україні Романом Ващуком.

Сподіваюсь, що вже в квітні, під час проведення масштабної агропромислової виставки «AGROPORT-2018», ми підпишемо з канадцями угоду про відкриття на Львівщині кооперативного заводу з переробки молочної продукції.

Запрошую 19 квітня до Львова фермерів, бізнес та тих, хто вболіває за розвиток аграрного сектору Львівщини та України, відвідати цей потужний традиційний форум.

Наша спільна мета – відродити українське село, а головне – забезпечити достойні доходи людям, які живуть і працюють на селі», – написав О.Синютка.

Ваш вибір 'Подобається'.


Система обліку пального окупається за два тижні посівної

Про це в ефірі Першого ділового розповів Юрій Петрук, голова асоціації AgTech Ukraine, пише agroday.com.ua.

За його словами, вітчизняні аграрії почали біль-менш активно впроваджувати ag-tech десь п’ять років тому. Але досі найбільшою проблемою введення нових технологій є внутрішнє несприйняття в аграрних компаніях, саботаж з боку колективу.

Однак інновації швидко окупаються. Приміром, витрати на систему обліку пального повертається вже за два тижні посівної. Бо дуже знижуються витрати пального – точніше неможливими стають крадіжки.

Саме тому це одна з технологій, які найчастіше впроваджуються агрокомпаніями, каже Петрук.

Разом з тим, нові технології підвищують вимоги до кваліфікації кадрів. Деякі професії зникають, з’являться нові. Наприклад, діловоди, що займались документообігом, все менш незатребувані, адже автоматизовані системи роблять це швидше і краще. Це не означає, що зі впровадженням інновацій хтось залишиться без роботи – варто просто підвищувати свою кваліфікацію.

Необхідності держпідтримки у впровадженні ag-tech фахівець не бачить. «Це бізнес, і він має бути бізнесом, а не чекати вливань від держави. Компанії самі вирішують, інвестувати, чи ні, і мають від цього ефект», — каже голова AgTech Ukraine.

Разом з тим, місія держави може полягати в промоушині інновацій, інформаційній підтримці. Важливо, аби про нові технології знали в освітніх закладах і навчали студентів з ними працювати.

Нагадаємо, за темпами впровадження інновацій Україна знаходиться на 46 місці в світі. Лідирує в рейтингу Південна Корея, Швеція та Сінгапур.

Ваш вибір 'Цікаво'.