Чому Кабмін скасував держрегулювання цін на продукти?

В Україні з 1 липня скасовано державне регулювання цін на продукти харчування. Про це сказано в постанові Кабміну №394 від 7 червня, яка вступила в дію у суботу.

Зазначається, що головна мета цих змін - зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції й дебюрократизація (дерегулювання) у сфері ціноутворення.

Очікується, що це рішення спростить процедуру зміни цін залежно від цінових коливань ринку, що дасть змогу виробникам швидше реагувати на зміни кон'юнктури.

Цією постановою Кабмін скасував для виробників продовольчих товарів зобов'язання подачі в Держпродспоживслужбу обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін на свою продукцію.

Також скасовано порядок формування цін на продовольчі товари, що був затверджений у 2008 році.

Дія постанови поширюється на граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину й м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі не вище ніж 15%.

Також постанова діє на граничні рівні рентабельності й торговельні надбавки на дитяче харчування, граничні розміри плати за послуги, що надаються в торговельних об'єктах, на граничні рівні цін, нормативи рентабельності (у розмірі не вище ніж 20%), на ринках із продажу продовольчих і непродовольчих товарів.

Як повідомлялося, на жовтень-грудень 2016 року уряд як експеримент скасував норми із встановлення максимальної торговельної надбавки в 15-20% на 17 груп товарів, зокрема, на крупи, м'ясо, молоко, борошно, ковбаси, яйця, сир, сметану, масло з метою ухвалення рішення про дію такого регулювання в майбутньому.

Дослідження результатів експерименту показало, що за час, поки не діяло державне регулювання цін на основні продовольчі товари, ціни зростали не більше, ніж зазвичай. Також, згідно аналізу ЕП, стрімкого зростання цін після скасування регулювання не відбулося.

За матеріалами Економічна правда

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які переваги отримали аграрії від повернення експортного ПДВ?

Після повної відміни спецрежиму для АПК і заміну його бюджетною дотацією, агробізнес поступово таки відвоював практику відшкодування експортного ПДВ рослинникам. Про це пише AgroPolit.com.

Агросектор заплатив у бюджет у 2016 році 27,9 млрд грн всіх податків, а на 1 червня — 13,167 млрд грн. Держава відшкодувала аграріям у 2016 році 3,2 млрд грн, а у 2017 (станом на 1 червня) — 1,456 тис. грн.

Тож скасування спецрежиму не погіршило роботу галузі. Навпаки, повернення експортного ПДВ урівноважило ситуацію для рослинників, а загальний експорт цієї продукції з країни продовжив зростати. Тож логічно, що саме рослинникам повертають експортний ПДВ.

За словами опитаних експертів, повернення експортного ПДВ принесло українському агробізнесу три великих плюси.

Перший — утримання закупівельних цін на внутрішньому ринку. За словами нардепа Івана Мірошніченка, завдяки поверненню експортного ПДВ у закупівельну ціну на внутрішньому ринку додалося 450—500 грн на кожну тонну зерна. Таким чином компенсувалася відміна спецрежиму для рослинників і вирівнялася фінансова ситуація для них. Наразі ж ціна на зерно не змінилася: вона як і була $175—180 за тонну, так і залишилася.

Другий плюс — збереження темпів розвитку рослинницької галузі. Підтвердженням цього є показники експорту рослинницької продукції. Так, за даними заступника міністра агрополітики Олени Ковальової, за 4 місяці 2017 року агроекспорт склав $6,03 млрд (на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року). Однак ці рекорди — заслуга переважно рослинників. Так, вони продали на зовнішні ринки зернових на $3 млрд, що на $2,4 млрд більше, ніж у січні—квітні минулого року.

Третій плюс — мінімізація корупції за отримання відшкодування. «Це стало можливим завдяки об’єднанню двох реєстрів в один. Раніше ПДВ отримували двома способами ― "автоматом" і "кулеметом". Ті, хто мав "автомат", отримував усі кошти, як сьогодні. А ось "кулеметники" мали серйозні проблеми. Для того, щоб отримати свої гроші, вони повинні були платити хабарі», ― наголосив нардеп, голова Міжфракційного депутатського аграрного об’єднання, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

«Сьогодні ситуація значно покращилася, але проблеми все одно є. Програмне забезпечення Фіскальної служби працює недосконало, у них там інколи виникають якість проблеми. Хоча усі ті неполадки можна було б усунути, аби тільки було бажання», — додав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вартість дизельного палива в Україні залишилась на рівні 22.45 грн/л

Станом на ранок 03 липня ціни на паливо в Україні залишилися незмінними. Про повідомляє AgroReview.

Зокрема, середня вартість дизельного палива (ДТ) склала 22.45 грн/л, а «ДТ+» - 23,49 грн/л.

Бензин «А-92» коштує в середньому 24.10 грн/л, «А-95» - 24,91 грн/л, «А-95+» - 26,42 грн/л.

В той же час за літр бензину «А-98» в середньому просять 29.15 грн.

За матеріалами http://vseazs.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Офіційний курс гривні встановлено на рівні 26,023 грн/дол

На сьогодні офіційний курс гривні встановлено на рівні 26,023 грн/долар. Таким чином, згідно з інформацією, наданою Нацбанком України, а також українськими банками, основні іноземні валюти станом на ранок 03 липня обмінються за таким курсом:


Порівняно з минулим тижнем курс основних валют змінювався різнонаправлено, але в незначній мірі.

За матеріалами https://kurs.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ФАО розпочинає в Україні новий проект з безпеки харчових продуктів

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (FAO) починає реалізацію в нашій країні проекту зі створення Сучасної національної системи безпеки харчових рибних продуктів України, що відповідає вимогам Європейського союзу. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на Мінагрополітики.

Реалізація проекту буде здійснюватися до квітня 2018 року, доповнюючи недавні зусилля Міністерства аграрної політики та продовольства України, Делегації ЄС при міністерстві і ФАО, яка нещодавно завершила аналіз стану рибальства і аквакультури в Україні.

Фінансований Норвегією і реалізується у тісному співробітництві з Міністерством аграрної політики та продовольства України, проект передбачає удосконалення законодавства, розвиток виробничо-збутових ланцюжків рибної продукції і забезпечення доступу української рибної продукції до міжнародних ринків.

В рамках проекту буде також проведена інформаційно-просвітницька кампанія для співробітників лабораторій рибогосподарської галузі, в ході якої будуть роз'яснено їх відповідальність згідно з новим законодавством, та навчання інспекторів законодавчим нормам ЄС у галузі імпорту рибної продукції та вимогам щодо її сертифікації.

Інспектори з перевірки продуктів харчування пройдуть спеціальну підготовку з проведення перевірки риболовецьких суден, місць вивантаження улову, рибопереробних заводів, а також з питань забезпечення безпеки та якості харчових продуктів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені не виявили відмінностей між «магазинною» і «фермерською» продукцією

Так звані «органічні продукти» - м'ясо, фрукти і овочі, вирощені в «природних» умовах без застосування інсектицидів, антибіотиків, гербіцидів і синтетичних добрив - сьогодні все частіше потрапляють на прилавки магазинів. Їх виробники заявляють, що подібні продукти корисніші для здоров'я людини і містять в собі набагато менше токсинів, ніж «магазинні» м'ясо і овочі.

Як розповідає Кім Райлі (Kim Reilly) з університетського коледжу Кірка (Ірландія) і його колеги, подібні заяви досить часто привертають увагу вчених, які сумніваються в подібних твердженнях. П'ять років назад біологи з Стенфордського університету порівняли дані та висновки більш двох сотень публікацій, що стосуються користі або шкоди «органічної» їжі, і прийшли до висновку, що відмінностей між магазинної і «фермерської продукції не існує.

Райлі і його команда вирішили самостійно з'ясувати, чи це так, вирощуючи два сорти популярного в Ірландії сорти цибулі - «Червоний барон» і «Хайскин» - у «звичайних» і «органічних» умовах протягом шести років. Щороку вчені висаджували цибулю, доглядали за нею і збирали урожай, порівнюючи хімічний і молекулярний склад цибулин. Приміром, їх цікавило, як багато антиоксидантів, флавоноїдів та інших корисних рослинних гормонів містять цибулини, як довго вони зберігаються і як активно вони діють на токсини і клітини людини.

Крім того, біологи стежили і за тим, як змінювалася врожайність і того і іншого сорту цибулі, і їх реакція на добрива та ротацію ґрунтів, а також як змінювалася концентрація корисних речовин від року до року. Як показали ці спостереження, «органічна» цибуля одного і іншого сорту містила у собі приблизно на 20% більше антиоксидантів і флавоноїдів протягом усіх шести років експерименту, незважаючи на значні зміни в урожайності, пов'язані з наступами посухи і спеки. Крім того, антиоксиданти органічного цибулі значно активніше зв'язувалися з киснем і агресивними молекулами в клітинах, ніж їх аналоги з «магазинного» лука.

Отримавши подібні висновки, Райлі і його колеги підкреслюють, що вони стосуються лише цибулі і не говорять про те, що інші «органічні» продукти виграють в корисності порівняно з їх аналогами, вирощеними за допомогою пестицидів і мінеральних добрив.

За матеріалами РИА Новости

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview