Чому підприємцям невигідний відкритий ринок землі?

На Черкащині діє невелика ферма, яку заснував три роки тому киянин Ігор Сафронов, йдеться у сюжеті Громадського Телебачення.

Він має 45 кіз та 3 корови, з молока яких щодня варить сир на продаж. Площа ферми — 4 гектари.

Частина землі належить фермеру. частину — орендує у місцевих  людей.

Договір із власником земельних ділянок чоловік переукладає щороку.

Сафронов каже, земельні ділянки, які він придбав, належать одній людині, тому йому було зручно домовлятися.

Фермер не проти розширити територію ферми, аби було де вирощувати кормовий буряк, зерно, збирати сіно.

Йому не вистачає ділянок, які б могли стати кормовою базою. Не проти б купити, але чи варто?

В Україні діє мараторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Запровадили його ще у 2001 році, як тимчасове обмеження.

Передбачалось, що за час мараторію парламент підготує законодавчу базу для відкритого ринку землі.

Втім вільного ринку землі немає і досі.

Фермер Сафронов виступає проти відкриття ринку землі, поки в Україні не врегульоване і не захищене право власності.

Чоловік не проти збільшити кількість землі, на якій працює, але до ідеї відкриття ринку землі ставиться дуже обережно, хоч і має можливості її купити.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Равликова ферма на Київщині годує європейців

У селі Великі Гуляки Київської області функціонує ферма Олексія Антонкова з вирощування равликів. Підприємство займається видами мюллер і максима, які є найбільш цінними за кордоном, пише uatv.ua.

Як відомо, в країнах Європи, за винятком Кіпру та Мальти, збір равликів заборонений – це шкодить природі й екології. Сьогодні їх виробляють переважно на спеціалізованих тваринницьких фермах.

“Максима більші за розмірами. Вони менш вибагливі, ніж мюллер, більш стійкі до змін температури, швидше прокидаються, дають більше потомства. Для нормальної життєдіяльності равликів ми щодня їх миємо, один раз у вечірній час годуємо, тому що харчуються вони вночі. У денний час равлики у сплячці”, – розповів Євген Лагода, керуючий фермою.

Щоб набрати товарну вагу, равлик мюллер має рости орієнтовно 5-5,5 місяців, максима – близько 6 місяців. Основна складність вирощування – в дотриманні мікроклімату, комфортного для равликів. Що стосується вологості – вона повинна бути в межах 90-93%. Крім цього, для равликів небезпечна як висока, так і дуже низька температура повітря. Загалом, не такий і простий шлях від ікри до дорослого равлика.

“Після того, як равлик відклав ікру, ми її збираємо, переносимо у спеціальне приміщення – інкубатор. В лотках вона орієнтовно дозріває 15-20 днів. Після цього вилуплюються маленькі равлики. Далі їх переміщають у теплиці, де росте трава перко. Там равлики підростають. Коли погодні умови комфортні, їх переносять на відкритий ґрунт у поле”, – розповів Олексій Антонков.

Пізніше, коли відбувається збір “урожаю”, равликів ділять на перший і другий сорт.

“Кілограм равликів, які готові на продаж, за період дорослішання з’їдає 1,5-2 кг комбікорму. Ми домішуємо і даємо їм також моркву, гарбуз. Годуємо органічно чистими продуктами, тому що від хімії равлик починає хворіти, а потім помирає. Молюски тим і корисні, що вони – екологічно чистий продукт, який засвоюється організмом практично на 100%”, – додав Антонков.

Водночас дієтологи вказують на низькокалорійну й харчову цінність равликів.

“На 100 г м’яса равликів – у середньому 90 калорій. Тому їх можна використовувати в своєму раціоні для різноманітності. У равликів білка навіть трохи більше, ніж у курячому яйці. Крім цього, м’ясо равликів містить такі мікроелементи, як кальцій, залізо, цинк, а також вітаміни групи А, В”, – повідомила дієтолог Євгенія Розум.

Як зазначив аналітик Артем Чорний, з 2012-2013 років кількість компаній, які займаються вирощуванням равликів, значно збільшилася, і наразі (якщо брати до уваги великі ферми, які виробляють близько 10 тонн равликів на рік) становить близько десяти. Також на ринку присутні 15-20 невеликих підприємств. Українські фермери закуповують як ікру равликів, так і дрібних равликів для їхнього розведення і вирощування, здебільшого в Польщі.

“Основним виробником та експортером є Марокко – близько 40% усього експорту равликів. Далі йдуть Франція й Індонезія. Найбільші споживачі – Китай і країни ЄС”, – каже Чорний.

Варто відзначити, що ферма Олексія Антонкова вже знайшла кілька каналів збуту равликів в Європі – це Іспанія, Франція та Італія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині органічна ферма вирощує незвичні рослини

Фермер Антон Дундій займається вирощуванням органіки. Проект організовувався для обмеженого кола людей ще 9 років тому, пише uatv.ua.

“Зараз ми працюємо як кооператив. Кожен охочий може інвестувати в нього чи приїхати попрацювати, або приєднатися до цього руху і створювати це разом із нами”, – говорить Дундій.

Спершу на фермі, яка розташована в селі Великі Гуляки Київської області, почали вирощувати зелень – кріп, петрушку, салат (щонайменше 5-7 видів). Потім додалися пряно-ароматичні трави, базилік, рукола, а також капуста, помідори, огірки, перець, баклажани, цукіні. Через деякий час підприємство почало займатися розведенням і незвичайних для українського ринку рослин: листової капусти Кейл, салату мангольд, який дуже поширений в Європі, бамії – яка популярна на індійському й американському ринках. Окремий напрям ферми – вирощування мікрогріну.

Взимку фермери займаються мінімум 15 видами продукції. У літній, весняний, осінній періоди їх до 25. Зараз загальна площа підприємства становить близько 21 га, з яких задіяно лише 20 відсотків.

“У процесі вирощування ми використовуємо все, що у нас є. Відходи не викидаються, а переробляються, в результаті виходить добриво”, – розповів Дундій.

Як повідомила агроном Олександра Рибалко, на фермі замінюють хімічні засоби захисту біологічними або природними рослинними. Наприклад, відвари з полину, чистотілу. Вони згубні для шкідників, як і хімія, але не приносять шкоди людині й тваринам.

За словами аналітика Олександра Соколова, світовий ринок органічної продукції активно набирає обертів.

“Понад 40 відсотків органічної їжі має ринок США. Досить високі позиції займають Німеччина,Франція, Китай. Що ж до основних лідерів із вирощування органічної продукції,то перша тут Австралія – ​​понад 900 млн сільськогосподарських земель, які зайняті органічною продукцією. Також попереду Аргентина і той же Китай”, – повідомив Соколов.

Він зазначив, що споживання органічних продуктів в Україні щороку зростає, ринок приносить близько 30 мільйонів євро на рік.

“У 2018 році в Україні було засіяно близько 201 тис. га саме органічною продукцією – олійні, злакові культури, на овочі відводиться досить невеликий відсоток – трохи більш як 2. У минулому році Україна експортувала 6,7 тисячі тонн продукції в країни Євросоюзу. У Нідерланди – на них припадає понад половина експорту, вагому частку займає Польща – приблизно 16 відсотків експорту, Німеччина – 11 відсотків, Китай – більш ніж 2 відсотки від загального експорту органічних продуктів. Основна культура, яку ми експортуємо, це горох. Він становить 90 відсотків усього експорту органічної продукції з України. Також ми постачаємо нут, сочевицю, гриби”, – додав аналітик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Без хімії та з кондиціонером: на Черкащині працює найбільша в Східній Європі кроляча ферма

Олександр Цюрупа з Черкащини побудував найбільшу у Східній Європі кролячу ферму, де кролі живуть, як у раю, пише shotam.info.

Тут живуть 80 000 кролів у 8 кролятниках І у кожного з пухнастиків є паспорт. Взимку гріються обігрівачем, влітку мають кондиціонер. І не їдять жодної хімії, антибіотиків чи гормональних препаратів. А харчі їм готують на власному комбікормовому заводі.

Вирощує щасливих кролів Олександр Цюрупа з Черкащини. Почав ще у 2006 році з одного кролятника у селі. Навіть їздив у Францію вчитися доглядати за кролями.

“Ми хотіли, аби кроля перестали сприймати продуктом від бабці з ринку”, – каже Олександр Цюрупа.

Тепер продукція чоловіка лежить на полицях величезних магазинів А Олександр готується експортувати її в ОАЕ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер на Черкащині влаштував пекарню для туристів, аби врятувати село

У селі Івківці, що в Чигиринському районі проживають  трохи більше 200 мешканців. Тут навіть продовольчого магазину немає. Однак місцевий  підприємець Назар Лавриненко три роки тому вирішив відкрити  хлібопекарню та облаштувати   туристичний комплекс. Назар взяв участь у конкурсі “Село: Кроки до розвитку”, який проводить агрохолдинг  МХП. І отримав грант на розвиток своєї справи, пише espreso.tv.

Хлібопекарня розташована на території просвітницько-розважального комплексу “Зернолен”. Це родзинка Івківців! На туристів на природі чекають  найрізноманітніші майстер-класи. Серед них помел  зерна в борошно за допомогою жорен. Кожен може самостійно намолоти собі борошна. А потім з нього випікають козацькі коржі.  «Діти самі замішують тісто, самі роблять вироби. А  потім забирають з  печі. Везуть додому  або зразу їдять їх. І це такий елемент позитиву дуже важливий”, - розповідає Назар.

Територію “Зерноленду” господар постійно облаштовує   новими приміщеннями та об'єктами старовини. В комплексі є і свій краєзнавчий музей.  Експонати  знаходили й збирали по околицям Івківців. А ще Назар відновив млин, який стояв у селі. Тепер  мріє створити  ще й музей вітряків.  «Ми хочемо зробити на схилах Національний парк вітряків. В співпраці з Українською млинарською асоціацією ми проводимо роботу над збором інформації, над домовленостями про те, щоб нам передали вітряки різних типів з усіх куточків України. Їх одиниці збереглися взагалі”, - ділиться планами підприємець.

Проект МХП “Село: кроки до розвитку” – щорічний конкурс спрямований на розвиток малого підприємництва на селі. Конкурс стартував у 2016 році і був реалізований у 3 районах Черкаської області, а у 2019- му охопив уже  7 областей України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер створив унікальний метод посадки картоплі: білоруси про таке і не мріяли

Український фермер, житель селища "Довге" Андрій Кубай у соціальних мережах виклав відео під назвою "Картофельфест на Прикарпатті". Ось де можна добре розглянути новий спосіб посадки цінного овоча, пише znaj.ua.

"Мені кілька разів доводилося садити картоплю, після чого спину не розігнути. Спрацював захисний режим і я придумав цей винахід. Може, зі сторони це виглядає смішно, але сміється той, хто сміється останній. Хто хоче спробувати, то даю одну пораду — трубу потрібно робити з пластикових пляшок, бажано однакових і щоб були рівної форми, відрізаємо горловину і дно, запихаємо один в одного і щільно перемотувати скотчем", — розповів фермер.

Варто звернути увагу, що вже за кілька днів відео переглянуло півмільйона користувачів, залишаючи в коментарях свій захват від нового способу.

"Ідею можна продати китайцям", "Нанотехнології", — із захопленням коментують користувачі.

Варто нагадати, що всім українцям стало цікаво те, які досягнення за час каденції Петро Порошенко може записати собі в актив. На ділі виходить так, що ці "досягнення" мають негативне забарвлення. Ось і Михайло Шнайдер визначив для себе обіцяні "покращення" діючого гаранта, якими поділився на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview