Чому працювати в сільському господарстві стає престижно?

Однозначно так, але тільки за наявності хороших компетенцій і бажання вчитися, пише Pro-Consulting.

За даними спільного дослідження компанії EY і KyivPost «Стратегічні перспективи ринку праці в Україні — 2017», в якому проводилося опитування топ-менеджерів і HR-директорів провідних компаній, 95% респондентів назвали аграрний сектор найбільш перспективним напрямком для ведення бізнесу. На другому і третьому місці розташувалися сектор інформаційних технологій та фармацевтична галузь відповідно.

Прогрес і автоматизація виробничих процесів позначаються на оптимізації кількості людей в полях і на фабриках, а також істотно впливають на функціональні обов'язки співробітників. «Від кандидатів на працевлаштування і співробітників ми очікуємо високого рівня розуміння сучасних технологій, готовності вчитися новому і максимальної ефективності. Компанія пропонує безмежні можливості для зростання і розвитку людей, а не формує для кандидатів список завдань і обов'язків, тому не менш важлива проактивність та особиста мотивація кожного», — розповідає про вимоги агрохолдингу«МХП» Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом та комунікацій.

Перехід в цифрову середу — це ключова особливість сучасного українського агросектору. «За останні роки аграріям вдалося остаточно зруйнувати стереотип «радянського колгоспу» і перетворитися на інноваційний бізнес, в якому кожен працівник повинен мати достатню кваліфікацію для управління сучасною сільгосптехнікою і промисловими агрегатами», — вважає Тетяна Вороченко, HR-директор AgricomGroup.

Хороших спеціалістів агрокомпанії починають шукати ще зі студентської лави. «В агросфері зараз існує потреба в досвідчених техніках та механіках, а також в висококваліфікованих агрономах. Попит не зменшується, незважаючи на велику кількість випускників з відповідним дипломом. Також агропромислові підприємства і фермерські господарства створюють потребу у трактористах-машиністах», — зазначає Анастасія Скибчук, аналітик компанії Pro-Consulting.

Працювати в найперспективнішому секторі країни наразі бажають не лише агрономи і технологи, а й IT-фахівці, інженери, логісти. HR-директор агропромхолдингу «Астарта» — Ольга Ковальчук, — повідомила, що її компанія зацікавлена в залученні людей з інших секторів економіки. «Ми потребуємо оригінальних поглядів, свіжого бачення ситуацій, інноваційних рішень. Інтегроване експертне поле — далеко не нова тема для бізнесу. Але, що важливо, це також відкриває нові можливості для досвідчених фахівців, які вже досягли певної межі в своїй звичній сфері діяльності», — каже представник« Астарти». Цю думку підтверджує Лідія Клочан, HR-директор агрохолдингу HarvEast. За її словами, сільське господарство з кожним роком стає все більш привабливою галуззю для талановитих і амбіційних фахівців. По-перше, тому, що агросектор динамічно розвивається за рахунок впровадження новітніх технологій. По-друге, цей напрямок бізнесу має величезні перспективи в майбутньому. По-третє, багатьом людям важливо знати, що вони працюють в галузі, яка годує людство.

Попит на тих чи інших фахівців диктують поточні потреби бізнесу і найбільш важливі вектори його розвитку. Наприклад, у МХП на 2018 рік заплановано запуск 3-ої черги Вінницької птахофабрики, в зв'язку з чим холдинг буде шукати технологів м'ясопереробки.

Робота у великій агрокомпанії відкриває ряд унікальних можливостей: від стрімкого просування по кар'єрних сходах до придбання безцінного досвіду на різних етапах виробництва продукції, включаючи вирощування і переробку. У МХП очікують побачити у кандидатів бажання ефективно працювати, розвиватися, прагнути до нових знань. «Ми шукаємо людину, а не позицію. Тому не менш важливо, щоб кандидат або співробітник поділяв цінності компанії. Ми володіємо унікальною корпоративною культурою, в цьому наша сила. Освіта також грає важливу роль, але брак досвіду з лишком компенсується правильним настроєм — сильною внутрішньою мотивацією на розвиток і продуктивність. У підготовку персоналу компанія готова інвестувати», — каже Ксенія Прожогіна.

Холдинг МХП не обмежується короткою серією освітніх курсів. Всі програми з розвитку персоналу багатокомпонентні та довгострокові.

Наприклад, програма «Розпочни кар'єру з МХП» орієнтована на студентів і молодих фахівців. В її рамках проводиться робота з ВУЗами, що дозволяє студентам відвідати підприємства агрохолдингу, пройти практику і стажування в МХП з подальшим працевлаштуванням. Сюди входять: процес адаптації молодого фахівця в компанії, система наставництва та багато іншого. Завдяки цій програмі вчорашній випускник швидше почувається «на своєму місці» — навіть без досвіду роботи.

Комплексна програма «Кадровий резерв», в свою чергу, спрямована на розвиток наявних співробітників. Так компанія знаходить справжні таланти всередині і вирощує потенційних менеджерів та управлінців, щоб заміщати відповідні вакансії власним резервом. МХП допомагає своїм співробітникам будувати індивідуальний кар'єрний шлях. Процес формування кадрового резерву не швидкий, не простий, але дуже необхідний будь-якій компанії, яка хоче стійкості бізнесу.

«Розкривати потенціал своїх фахівців важливо, оскільки говорити про розвиток компанії, її лідерство без можливостей кар'єрного росту всередині — не можна. Кожен учасник, який потрапив в програму «Кадровий резерв», стає реальним кандидатом на заміщення ключових посад в холдингу. Такий співробітник отримує унікальні знання і абсолютно новий досвід протягом курсу навчальних програм в рамках проекту. У цю програму потрапляють люди не тільки з професійною експертизою, а, перш за все, з високою особистою мотивацією», — розповідає Ксенія Прожогіна. За її словами, при відборі для участі в програмі співробітник проходить комплексне тестування, яке виявляє його потенціал, сильні сторони, мотивацію і багато іншого. Така оцінка дозволяє сформувати індивідуальний план розвитку, виходячи з компетенцій людини. Важливо, щоб у співробітника було також відповідальне ставлення до свого розвитку, серйозні наміри. Бажання розвиватися і розвивати свою компанію завжди вітають в МХП.

Великі підприємства готові боротися за хороших фахівців не тільки зарплатою і соцпакетами. «Опитування співробітників «Астарти» демонструє, що головним мотиваційним чинником є ​​робота над цікавими проектами і сприятлива атмосфера в команді», — зазначила Ольга Ковальчук. За її словами, в компанію приходять експерти з сфер телекомунікацій, FMCG, фінансів, IT, логістики, важкої промисловості та інших секторів. За прогнозами HR-директора «Астарти», подальший розвиток технологій призведе в майбутньому до збільшення міграції фахівців з великих міст (де зазвичай розташовані штаб-квартири великих агрохолдингів) в села (де знаходиться виробництво).
Чи може професія тракториста в Україні стати такою ж престижною і високооплачуваною, як і айтішника? Однозначно так, але тільки за наявності хороших компетенцій і бажання вчитися. За даними спільного дослідження компанії EY і KyivPost «Стратегічні перспективи ринку праці в Україні — 2017», в якому проводилося опитування топ-менеджерів і HR-директорів провідних компаній, 95% респондентів назвали аграрний сектор найбільш перспективним напрямком для ведення бізнесу. На другому і третьому місці розташувалися сектор інформаційних технологій та фармацевтична галузь відповідно.

Прогрес і автоматизація виробничих процесів позначаються на оптимізації кількості людей в полях і на фабриках, а також істотно впливають на функціональні обов'язки співробітників. «Від кандидатів на працевлаштування і співробітників ми очікуємо високого рівня розуміння сучасних технологій, готовності вчитися новому і максимальної ефективності. Компанія пропонує безмежні можливості для зростання і розвитку людей, а не формує для кандидатів список завдань і обов'язків, тому не менш важлива проактивність та особиста мотивація кожного», — розповідає про вимоги агрохолдингу«МХП» Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом та комунікацій.

Перехід в цифрову середу — це ключова особливість сучасного українського агросектору. «За останні роки аграріям вдалося остаточно зруйнувати стереотип «радянського колгоспу» і перетворитися на інноваційний бізнес, в якому кожен працівник повинен мати достатню кваліфікацію для управління сучасною сільгосптехнікою і промисловими агрегатами», — вважає Тетяна Вороченко, HR-директор AgricomGroup.

Хороших спеціалістів агрокомпанії починають шукати ще зі студентської лави. «В агросфері зараз існує потреба в досвідчених техніках та механіках, а також в висококваліфікованих агрономах. Попит не зменшується, незважаючи на велику кількість випускників з відповідним дипломом. Також агропромислові підприємства і фермерські господарства створюють потребу у трактористах-машиністах», — зазначає Анастасія Скибчук, аналітик компанії Pro-Consulting.

Працювати в найперспективнішому секторі країни наразі бажають не лише агрономи і технологи, а й IT-фахівці, інженери, логісти. HR-директор агропромхолдингу «Астарта» — Ольга Ковальчук, — повідомила, що її компанія зацікавлена в залученні людей з інших секторів економіки. «Ми потребуємо оригінальних поглядів, свіжого бачення ситуацій, інноваційних рішень. Інтегроване експертне поле — далеко не нова тема для бізнесу. Але, що важливо, це також відкриває нові можливості для досвідчених фахівців, які вже досягли певної межі в своїй звичній сфері діяльності», — каже представник« Астарти». Цю думку підтверджує Лідія Клочан, HR-директор агрохолдингу HarvEast. За її словами, сільське господарство з кожним роком стає все більш привабливою галуззю для талановитих і амбіційних фахівців. По-перше, тому, що агросектор динамічно розвивається за рахунок впровадження новітніх технологій. По-друге, цей напрямок бізнесу має величезні перспективи в майбутньому. По-третє, багатьом людям важливо знати, що вони працюють в галузі, яка годує людство.

Попит на тих чи інших фахівців диктують поточні потреби бізнесу і найбільш важливі вектори його розвитку. Наприклад, у МХП на 2018 рік заплановано запуск 3-ої черги Вінницької птахофабрики, в зв'язку з чим холдинг буде шукати технологів м'ясопереробки.

Робота у великій агрокомпанії відкриває ряд унікальних можливостей: від стрімкого просування по кар'єрних сходах до придбання безцінного досвіду на різних етапах виробництва продукції, включаючи вирощування і переробку. У МХП очікують побачити у кандидатів бажання ефективно працювати, розвиватися, прагнути до нових знань. «Ми шукаємо людину, а не позицію. Тому не менш важливо, щоб кандидат або співробітник поділяв цінності компанії. Ми володіємо унікальною корпоративною культурою, в цьому наша сила. Освіта також грає важливу роль, але брак досвіду з лишком компенсується правильним настроєм — сильною внутрішньою мотивацією на розвиток і продуктивність. У підготовку персоналу компанія готова інвестувати», — каже Ксенія Прожогіна.

Холдинг МХП не обмежується короткою серією освітніх курсів. Всі програми з розвитку персоналу багатокомпонентні та довгострокові.

Наприклад, програма «Розпочни кар'єру з МХП» орієнтована на студентів і молодих фахівців. В її рамках проводиться робота з ВУЗами, що дозволяє студентам відвідати підприємства агрохолдингу, пройти практику і стажування в МХП з подальшим працевлаштуванням. Сюди входять: процес адаптації молодого фахівця в компанії, система наставництва та багато іншого. Завдяки цій програмі вчорашній випускник швидше почувається «на своєму місці» — навіть без досвіду роботи.

Комплексна програма «Кадровий резерв», в свою чергу, спрямована на розвиток наявних співробітників. Так компанія знаходить справжні таланти всередині і вирощує потенційних менеджерів та управлінців, щоб заміщати відповідні вакансії власним резервом. МХП допомагає своїм співробітникам будувати індивідуальний кар'єрний шлях. Процес формування кадрового резерву не швидкий, не простий, але дуже необхідний будь-якій компанії, яка хоче стійкості бізнесу.

«Розкривати потенціал своїх фахівців важливо, оскільки говорити про розвиток компанії, її лідерство без можливостей кар'єрного росту всередині — не можна. Кожен учасник, який потрапив в програму «Кадровий резерв», стає реальним кандидатом на заміщення ключових посад в холдингу. Такий співробітник отримує унікальні знання і абсолютно новий досвід протягом курсу навчальних програм в рамках проекту. У цю програму потрапляють люди не тільки з професійною експертизою, а, перш за все, з високою особистою мотивацією», — розповідає Ксенія Прожогіна. За її словами, при відборі для участі в програмі співробітник проходить комплексне тестування, яке виявляє його потенціал, сильні сторони, мотивацію і багато іншого. Така оцінка дозволяє сформувати індивідуальний план розвитку, виходячи з компетенцій людини. Важливо, щоб у співробітника було також відповідальне ставлення до свого розвитку, серйозні наміри. Бажання розвиватися і розвивати свою компанію завжди вітають в МХП.

Великі підприємства готові боротися за хороших фахівців не тільки зарплатою і соцпакетами. «Опитування співробітників «Астарти» демонструє, що головним мотиваційним чинником є ​​робота над цікавими проектами і сприятлива атмосфера в команді», — зазначила Ольга Ковальчук. За її словами, в компанію приходять експерти з сфер телекомунікацій, FMCG, фінансів, IT, логістики, важкої промисловості та інших секторів. За прогнозами HR-директора «Астарти», подальший розвиток технологій призведе в майбутньому до збільшення міграції фахівців з великих міст (де зазвичай розташовані штаб-квартири великих агрохолдингів) в села (де знаходиться виробництво).

В українському агросекторі всі давно розуміють, що агроном повинен вміти користуватися планшетом, аналізувати дані супутникових знімків полів, керувати дроном і швидко приймати рішення. «Оскільки технічне оснащення сучасних агрокомплексів змінюється, вимоги до працівників в цій області теж ростуть. Зокрема, збільшується потреба в технічній грамотності фахівця», — пояснює аналітик компанії Pro-Consulting. Важливо не тільки вміти працювати з конкретною машиною, але в найкоротші терміни освоювати будь-яку нову техніку. Те ж саме стосується вивчення передових методик і технологій вирощування рослин та тварин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські фермери здають молоко в півтора рази дешевше, ніж в Росії

Таким припущенням поділився Максим Фастеев, аналітик «Інфагро», пише agroday.com.ua

На початку минулого року вартість молока в Польщі, Україні та Литві була на одному рівні — приблизно 30 євроцентів. А в великих українських господарств молоко закуповували ще дорожче. Тоді ж в Російській Федерації рівень цін становив 50 євроцентів.

У другій половині 2017-го молоко в Європі почало дорожчати слідом за зростанням попиту на вершкове масло. Але якщо поляки тримали зростаючий тренд до кінця року, то литовці встигли прореагувати на спад світового ринку ще в листопаді-грудні.

Станом на кінець 2017 року вартість молока в Україні була найнижчою серед досліджуваних країн — 28 євроцентів або приблизно 9,7 грн/кг. Трохи дорожче сировину закуповували в Литві і Польщі — 31 і 36 євроцентів відповідно. У Росії ж цінник склав всі €0,4 за літр.
У січні, за даними Асоціації виробників молока, сировина сорту екстра в Україні подешевшала на 0,17 грн, до 9,96 грн/кг. Близько 10 грн отримують лише поодинокі компанії з великими обсягами виробництва.

Практично всі переробники зараз мають запаси сухого молока. Із-за цього зацікавленість в сировині падає. Але вже в лютому підтримку українським цінами забезпечить зростання попиту в період святкування Масляної.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна купує помідорів більше, ніж продає

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти» з посиланням на дані митної статистики. Так, у 2017 р. імпорт цієї продукції в Україну на 60% перевищив показники її експорту.

За офіційними даними, в минулому році Україна імпортувала 34,5 тис. тонн томату. У той же час, відвантаження цієї продукції на зовнішні ринки склали 21 тис. тонн.

Варто зазначити, однак, що обсяги імпорту томата на український ринок в 2017 р. скоротилися на 6%. Основним постачальником цієї продукції традиційно виступала Туреччина, на частку якої припало 96% ввезених обсягів.

При цьому варто відзначити, що в минулому році Туреччині не вдалося наростити свою присутність на українському ринку томату, незважаючи на російське ембарго, яке діяло щодо турецьких томатів аж до 1 листопада 2017 р. Так, в минулому сезоні Україна імпортувала з Туреччини всього 33 тис. тонн зазначеної продукції, що практично відповідає результатам попереднього року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Уряд розглядає передачу земель як один із стимулів до об'єднання в громади

Необхідність розширити повноваження ОТГ в частині управління землями була основним ідеологічним підґрунтям для прийняття такого рішення.

Про це написав  перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк у своєму блозі.
«Примушувати до об'єднання «зверху» було б неправильно, та й просто неможливо, але можна створити стимули, які зроблять сільради зацікавленими у формуванні ОТГ. Тому Кабмін розглядає передачу земель як один із стимулів до об'єднання», - зауважив Максим Мартинюк.

За словами першого заступника Міністра, результатом від передачі земель об'єднаним територіальним громадам стане істотне розширення ресурсної бази, якою місцеві органи влади зможуть розпорядитися на користь громад. Умовно кажучи, сільрада краще розуміє, як розставляти пріоритети – передати певну ділянку в оренду фермеру чи використати її під пасовище.

«Звичайно, отримання у власність земель за межами населених пунктів – лише перший етап організації успішного управління ними. Наступним кроком має стати розробка документації на ці землі та визначення планів розвитку цих територій», - відмітив заступника Міністра.

Передача земель здійснюється за ініціативи об'єднаних територіальних громад, після подання відповідного звернення до Держгеокадастру. Далі – підписання акту прийому-передачі та подання цього документу для реєстрації комунальної власності на ділянки.  

В середньому, для окремо взятої ОТГ процедура передачі земель у власність займе близько двох місяців. Проте, загальнонаціональний дедлайн – 31 грудня 2018 року. Варто зазначити, що у разі передачі землі в оренду, за ОТГ зберігається зобов'язання такої передачі виключно на відкритих земельних торгах.

Для отримання відповідей на всі питання запрацювала Гаряча лінія (0 800 502 528). Також створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua).
 

Довідка:
Уряд знайшов механізм, який в межах чинного законодавства дозволяє передати землі сільськогосподарського призначення у власність об’єднаних територіальних громад.
Зокрема, передача земель від Держгеокадастру у власність об'єднаних територіальних громад відбувається на підставі таких нормативних актів:
1. Земельний кодекс, стаття 117 «Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність»;
2. Постанова Кабміну, яка зобов'язує Держгеокадастр провести передачу земельних ділянок в частині земель ОТГ;

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії незадоволені розподілом зерновозів Укрзалізниці

Про це повідомив генеральний директор компанії "Гермес-Трейдинг" Юрій Скічко, в ході зустрічі з керівництвом ПАТ "Укрзалізниця" в Американській торговельній палаті в понеділок, пише Мінпром.

"Раніше, до прикладу, нам показували барвисту презентацію з механізмом розподілу зерновозів, але так цей механізм і не запрацював. Ми б хотіли повернутися до питання про прозорість розподілу зерновозів. Поки ми не розуміємо, де і як вони працюють, як формуються ринкові ціни на використання зерновозів", – зазначив він.

Ю. Скічко нагадав, що в грудні 2017 року стало відомо про заплановану дерегуляцію вагонної складової у тарифах на вантажоперевезення. "Але угоди по закупівлі товарів були здійснені на багато місяців вперед, у компаній все було пораховано виходячи з вартості типових позицій, але надалі йде така зміна з 19 лютого. Чому з 19 лютого, для нас незрозуміло, звідки визначена ціна 655 грн (за зерновоз – ред.), теж невідомо, що за механізм визначення – ринок з ним не знайомий", - констатував він.

Між тим, глава "Гермес-Трейдинг" зазначив, що в самому механізмі присутня логіка і, можливо, ринкова складова, але ринок не побачив жодного тендеру, на якому була б визначена вартість зерновоза, так само як і схеми подальшої роботи цього механізму.

"Також, виявляється, залізниця віддала пріоритет маршрутами, а сьогодні ми почули, що йде переоформлення вагонів (філія ПАТ "Центр транспортної логістики"), знову якийсь сюрприз для ринку, знову тисячі заявок не задовольняються. Немає прогнозованості, немає розуміння, як працює ринок, як він буде далі працювати", - резюмував Ю. Скічко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-15 найбільших українських виробників мінеральних добрив

За останні п’ять років український ринок мінеральних добрив суттєво просів. Обсяги виробництва скоротилися в понад удвічі: з майже 8 млн тонн у 2012 році до 3,65 млн — у 2016‑му. Вочевидь, уся справа в нестабільній політичній і економічній ситуації. Крім того, зброй­ний конфлікт із Росією на Донбасі й припинення постачань дешевого газу призвели до зупинки великих вітчизняних підприємств. А скорочення постачань добрив із країни‑агресора — до неможливості задовольнити попит на продукцію навіть шляхом її імпорту.
Не секрет, що основними споживачами мінеральних добрив є агропідприємства: у 68 випадках зі 100 вони користуються саме азотними добривами — 28% їх загального обсягу припадає на комплексні добрива, 3,7 — на калійні, 0,3% — на фосфорні.

Лідерська позиція у застосуванні добрив азотної групи була історично зумовлена доступом до відносно дешевого природного газу та виробничим потенціалом. Українські азотні підприємства традиційно задовольняли потреби внутрішнього ринку й були орієнтовані на експорт. У той час як вітчизняні виробники фосфорних і калійних добрив, залежні від імпортної сировини, не могли конкурувати щодо цінових пропозицій із виробниками з основних країн‑експортерів, і лише незначно закривали потреби українських аграріїв. Рівень споживання комплексних добрив, вироблених на основі різних поживних елементів (азоту, фосфору, калію), зумовлено їх більшою доступністю, порівнюючи з калійними та фосфорними добривами, і вищою вартістю проти добрив азотної групи.

Редакція журналу LandLord проаналізувала сьогоднішній стан ринку мінеральних добрив і представляє вашій увазі рейтинг найбільших українських виробників мінеральних добрив, підготовлений спільними зусиллями з аналітиками консалтингової компанії «Про‑Консалтинг».

Щодо безпосереднього розташування компаній у рейтингу, зазначимо, що, навіть незважаючи на регулярні й тривалі зупинки виробництва, лідерами ринку є великі підприємства хімічної галузі, такі як Ostchem й Одеський припортовий завод.

№1 Холдингова група Ostchem

№2 ПАТ «Одеський припортовий завод»

№3 ДніпроАзот

№4 Украгрохімхолдинг

№5 Хімдивізіон

№6 Сумихімпром

№7 Укртехнофос

№8 ТОВ «Мінерал-груп»

№9 ТОВ «Смілянська агрохімічна компанія»

№10 ТОВ «Інфоазот»

№11 ТОВ «МП «МБР»

№12 ТОВ «Орій»

№13 ТОВ «Агрохімпак»

№14 ТОВ ГК «Ярило»

№15 ТОВ Фірма «Цеоліт»

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview