Чому Україна другий рік не використовує €400 млн кредиту для аграрної галузі?

Про це йдеться у зверненні, підписаному головою комітету у закордонних справах Ганною Гопко, пише zik.ua.

Фінансова угода в рамках проекту «Основний кредит для аграрної галузі Україна» підписана між Україною та Європейським інвестиційним банком у 2015 і ратифікована в 2016 році. Згідно з угодо, кредит у розмірі €400 млн має піти на фінансування проектів для зернових і олійних культур, рибного господарства та аквакультури. При цьому гроші мають отримати малі та середні підприємства агропромислового комплексу.

Хоча гроші європейська сторона давно виділила, вони, за інформацією МіАПК, досі не використовуються, бо українські відомства, насамперед Мінфін, не виконали передбачених угодою процедур, – відзначає голова комітету.

«Комітет у рамках виконання парламентом контрольних функцій просить міністерство фінансів поінформувати про поточний стан справ із реалізацією угоди, про причини із затриманням початку її фактичної реалізації, а також повідомити про вжиті заходи з метою виходу із ситуації, що склалася», – говориться у зверненні.

Як відомо, західні партнери та вітчизняні експерти неодноразово наголошували на тому, що, звертаючись по нові кредити, Україна повільно і не повністю використовує вже надані позики.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки Україна заробила на експорті молочних продуктів

Про це поінформувала аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко.

Експорт сирів склав 7,4 тис. тонн, що на 16,4% більше, ніж торік. Основним покупцем українського сиру за аналізований період став Казахстан - 48%, або 12,6 млн дол. Зокрема у вересні туди поставили продукції на 1,7 млн дол. Другим найбільшим ринком є Молдова — 6,3 млн дол, або 23,9% у структурі. До Єгипту за десять місяців було поставлено сиру на 2,9 млн дол. (11% у структурі).

Імпорт сиру за 10 місяців зріс на 42,8% у натуральному виразі та склав 7,7 тис. тонн, в грошовому виразі він зріс на 58,45% — до 35,6 млн дол.

Експорт сироватки молочної за аналізований період склав 27,5 тис. тонн, що на 38,4% більше ніж торік. У вартісному виражені це склало 21,6 млн дол. (+92,2%). Основним покупцем є Китай (10 млн дол, або 46,7% всього експорту).

За даними митної статистики  експорт масла у січні-жовтні склав 24,5 тис. тонн, що на 152% більше, ніж торік. Це принесло країні 96,8 млн дол., що в три рази більше, ніж було у 2016-му. Трійка найбільших покупців залишається незмінною: Туреччина (18,2 млн дол.), Марокко (16,6 млн дол.) та Нідерланди (10 млн дол.).

Імпорт масла за аналізований період склав лише 470 тонн, що на 52% менше, ніж в минулому році. В грошовому виразі імпорт скоротився на 17%, до 2,8 млн дол.

Купують масло у: Нідерландів (1,4 млн дол.), Німеччини (564 тис. дол.) та Франції (360 тис. дол.).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На полях ріпаку озимого спостерігається масова поява мишоподібних гризунів

Як повідомляє Держпродспоживслужба, у посівах ріпаку озимого та пшениці нараховується від поодиноких нір до 1-3 жилих колоній на гектарі. Небезпека пошкодження озимих культур, багаторічних трав і насаджень зберігається повсюди, пише agronews.ua.

Збереження сходів озимих зернових та ріпаку забезпечує своєчасне виявлення та знешкодження гризунів у разі 3-5 жилих колоній на гектарі, використовуючи отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди.

«Найбільше масове заселення мишоподібними гризунами  у посівах ріпаку озимого та сходах озимих зернових розпочалось на полях у Вінницькій, Кіровоградській та Херсонській областях»,- розповідає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

За його словами, в першу чергу, знешкодження досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів.

«Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність проведення винищувальних заходів, шляхом застосування родентицидів»,- пояснює Олександр Мигловець.

Серед мишоподібних гризунів переважають полівки (скрізь звичайна, у південному Степу — гуртова) та миші (скрізь — лісова і хатня, польова здебільшого в Поліссі та Лісостепу, курганчикова — в Степу та в південному і центральному Лісостепу). Звичайні місця резервацій мишоподібних — це багаторічні трави, лісосмуги, скирти тощо.

Фахівці Інституту захисту рослин НААН України підрахували, що п’ять пар полівок в абсолютно оптимальних умовах можуть за рік дати до 6 млрд звірків. При живій масі дорослої полівки 30 г маса батьків на початку року становитиме 300, а їх приплоду в кінці року — 130 т. За добу вони можуть повністю з’їсти урожай пшениці у фазі колосіння на площі 30 тис. га.

З огляду на ці цифри питання контролю мишоподібних гризунів для фермера є вкрай актуальним.

Як ми уже відзначали, найбільш ефективним засобом знищення гризунів є родентициди. Група компаній UKRAVIT пропонує аграріям високоефективний препарат «БРОДІВІТ» - рідкий концентрат для приготування отруйних принад для знищення шкідливих мишоподібних гризунів в закритих приміщеннях різного призначення, на присадибних ділянках та  сільськогосподарських угіддях.

Його застосування допоможе фермеру зберегти свій врожай та суттєво заощадити фінанси, адже «БРОДІВІТ» є досить економним препаратом - однієї літри препарату вистачає для захисту посівів площею понад 30 га.

«БРОДІВІТ» є також абсолютно нешкідливим для навколишнього природного середовища, на відміну від фосфіду цинку. При цьому він на «відмінно» виконує свою найголовнішу функцію – ефективно знищує мишоподібних гризунів на Ваших полях»,- підкреслив Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які переваги вирощування розсади на гідропоніці

Гідропонні рухомі стелажі – це водонепроникні піддони з пластику, в яких зрошують рослини в касетах методом припливно-зливного подавання води або поживного розчину. З нижнього боку касет є отвори, через які розчин зволожує коріння під час підтоплення, пише AgroTimes.

Однією з переваг такої технології є те, що на відміну від поливу, під час вирощуванні на гідропоніці краплі води не потрапляють на листки, а вологість повітря від цього не зростає.

Також за такої технології вирощування виникає менше грибних хвороб. Крім цього, рослини простіше поливати, коли листки стають великими і закривають зверху касету.

Зручним є і те,  що стелажі можуть пересуватися: для цього знизу їх обладнують пазами з колесами на підшипниках, тож задля економії площі можна ставити їх впритул один до одного.

Оскільки стелажі підняті над рівнем підлоги, відпадає проблема боротьби з ґрунтовими шкідниками.

Зазвичай середня ширина стелажа становить 1,825 м, а його довжина може бути довільною. Головна умова для обладнання теплиці такими стелажами – ідеально рівна поверхня підлоги, інакше вода буде збиратися в місці з найменшим нахилом.

Щоб забезпечити рівень, доводиться бетонувати або асфальтувати підлогу. Як альтернатива, можливий варіант закопування залізобетонних стовпчиків під опори стелажів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ворог аграрної держави №1

Попри чималі успіхи у розширенні експортних потужностей країни, нові напрямки точок збуту, угоду про асоціацію, збільшення квот, розмаїття лінійки експортованого, всі досягнення євроінтеграційного АПК можуть зійти на пси. Причиною цього на думку Андрія Ярмака є неадекватні заяви лідерів-популістів сусідньої країни. І мова зараз зовсім не про східного сусіда. Українці отримали нового старого ворога. І на думку Ярмака, яку він висловив на сторінці facebook

Торгова війна вже триває, на превеликий жаль. Поляки, на фоні антиукраїнських заяв своїх неадекватних лідерів-популістів, прискіпуються на кордоні до всього, за що тільки можна зачепитися.

Ілюструючи непрості шляхи експорту української продукції, експерт наводить кейс Юлії Шулімової, додаючи, що наразі таких прикладів тисячі.

Кейс последних 2 недель:

Мы новенькие и маленькие. Работаем только на экспорт. Основные клиенты - фарм. заводы работающие с растительным сырьем, пищевые предприятия+трейдеры.

Срочный контракт с немецкой фарм.компанией. Экстракционный завод. 20 тонн сырья и заводу настолько горит, что они оверпрайсят за то, что бы мы сразу перепаковали в нужную тару из которой потом можно высыпать на линию. Сырье на стоке есть.

1. Отправляем образцы на анализы и согласование. Отправить легально по почте или DHL из Украины - слишком долго+запрашивать фитосанитарный сертификат на несчастные 500 г. Для МСБ это убийству подобно. Передают мне в Варшаву, из Варшавы отправляю ПочтаПольска, честно пишу, что сырье на анализы - без проблем отправляют.
2. Ок, требованием отвечает, подписываем спецификации и контракт.
3. Заказываем машину. Подписываем. 2 ночи это перепаковывают и перевешивают с точности до 10 г. каждое тарное место.
4. Аааааааа....только стартуем, кассовый разрыв. Клиент задерживает платеж. Идешь в банк, просишь на коленях кредитный лимит. Работаем 2 квартала, прозрачной МСБ с валютной выручкой дали 0,3% от оборота в гривне.
5. Вытягиваем из собственного кармана. А это как - берешь условные 100 евро, меняешь на 3000 гривен, теряешь на обмене, даешь займ компании. Если молодец и повезет, то вытянешь через год свои 3000 гривен и обратно поменяешь в евро. Вопрос только сколько будет стоить 3000 гривен. 100 евро? 120? 50? 3 евро? А если вы довносите не 100? не 1000? не 10000?
6. День погрузки. 7 утра - звонок. Лимиты выданные на вьезд фур из Украины закончились ночью. 3 дня ищут новую машину. Находят. Кост на доставку вырос на 500 евро. Вдумайтесь: за окном еще полтора месяца экспорта, в ряд стран уже нет лимитов на вьезд и транзит.
7. Фух, отправили.
8. Через 3 дня просыпаешься на 4 утра от звонка водителя (сегодня). Польская карантинка при таможне не пропускает. Вместе с импортером связываетесь с карантинкой. Через 2 часа понимаешь, что в Хелме делается практически то, что когда-то было на границе с Россией и молочкой и дистанционно вы ничего не решите. Едешь в Хелм, часами околачиваете двери и обьясняете, что у вас в инвойсе, контракте, спецификациях, декларации, фирменном бланке импортера с заверениями, не пищевой продукт, а сырье для фарм производства, поэтому эта кипа бумажек которую они запрашивают, на вас не распространяются. И вообще через 48 часов это должно перерабатываться, а оно и так лишних 2 дня простояло в очереди на границе.
9. Через 12 часов машину пропускают. Волочишь мозг и тушку до ближайшего вайфая с ноутбуком.
10. Пишешь очередное письмо банковскому валютному богу: "Валютный Бог, мне пришел свифт через хер знает сколько от клиента, будь милостлив к бренному МСБ-экспортеру, зачисли мне на счет эти деньги, потому что это не от продажи облак небесных, а от тлена земного по такому-то контракту, который мы зарегистрировали еще 2 недели назад".
11. Валютный Бог НБУ в лице менеджера банка по валютному контролю перезванивает: "У вас пробел после дефис в номере контракта, переделайте документ и прикрепите еще раз"
12. Ждешь обязательной продажи валюты. Держишь в уме, что ты не предприниматель, экспортер и умница, а быдло, которое должно стоять в стойле, мычать и жрать кучку силоса, когда дают, то есть нужно в рабочий день попасть в те немощные пару часов с заявкой на продажу валюты. И самое страшное не это. Самое страшное, что если раньше ты хотел обмена валюты на протяжении всего банковского дня, то сейчас готов умолять, чтобы дали еще один банковский час, потому что вы маленькие, вам сложно как-то выживать в такой узкой нормативке.

И единственная мысль 24\7 - выжить и как можно быстрее перерасти с микро в малый, с малого в средний, потому что там есть жизнь.

Я видела жизнь в больших экспортерах. В украинском МСБ жизни экспортерам нет.


Тому, перш ніж планувати експортні чумацькі шляхи, добре зважте свої можливості і доцільність перспектив. А з логістичної точки зору Україна поступово, але ґрунтовно, потрапляє в торговельну ізоляцію.


Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Інтернет тварин": розумні гаджети для худоби та птахів

По всій Америці фермери вже створюють інтернет-мережу для корів, свиней і курчат. Використовують будь-девайси - від мікрофонів, акселерометрів і засобів відстеження GPS до градусників, вимірників глюкози і датчиків провідності шкіри, пише aggeek.net.

За десятиліття сільськогосподарської індустріалізації технології дозволили фермерам розводити тисячі тварин одночасно, збільшуючи масштаб господарств і доходи з кожним роком. Але поки світовий попит на продукти тваринного походження зростає (в наступні 15 років він повинен вирости на 40%), число тварин, продовжує падати. З 9 мільярдами ротів, які потрібно буде прогодувати до 2050 року, агропромисловість не стане багатолюдною. Замість цього камери, мікрофони і датчики стануть замінювати очі і вуха численних фермерів.

Натільні комп'ютери для домашньої худоби вже існують у багатьох формах і розмірах - це і браслет на лапу, і пояс для живота, і бирка для вуха. Але всі вони покликані вирішити одну проблему: зберегти тварин здоровими при зростаючих масштабах сільськогосподарських операцій. Переповненість загонів і антисанітарні умови збільшують ймовірність хвороб і поранень. Сьогоднішня технологія може допомогти фермерам своєчасно надати медичну допомогу або запобігти пораненню.

Це доцільно і з точки зору захисту тварин, і з точки зору економіки. Здорові тварини дадуть більше яєць, молока і м'яса.

GPS проти курячого кліща

Споживачі не поспішають ставати вегетаріанцями, але вимагають все більшої прозорості у виготовленні продуктів тваринного походження і кращого лікування для домашньої худоби. Візьмемо, наприклад, яйця. До 2025 року експерти очікують, що сім з десяти яєць, з'їдених в США, будуть відкладені куркою поза клітиною. Але утримувати птахів у клітках - настільки звична справа, що багато фермерів навіть не замислюються, що на волі курки будуть вести себе інакше.

вольер

Не знаючи нюансів технології, це може бути страшним. Комерційні пташині вольєри без клітин - це гучні, пилові, металеві коробки c крилатим хаосом всередині. Датчики на птахах допомагають фермерам вивуджувати інформацію про кожну з 20,000 голів - засікти спалах курячого кліща, помітити бійку або лихоманку.

Одна з найбільш поширених травм у домашніх птахів - перелом грудної кістки. Щоб перевірити, чи допомагають натільні комп'ютери визначити травму, дослідник Майкл Тоскано вирішив прикріпити датчики до своїх курчат. Коли курчата проходять повз антени, вона фіксує чіп, прикріплений до лапи кожного курчати. Тоскано виявив, що у здорових і поранених курчат виявилися різні режими дня. Травмовані птиці проходили повз датчика в один і той же час, немов по будильнику. На наступних етапах експерименту Тоскано планує додати радіодетекторні датчики для відстеження рухів курей до вольєра і з вольєра, а потім і GPS-трекери для відстеження їх точних маршрутів.

Так фермери зможуть створити систему, яка автоматично визначала б ознаки хвороби або травми на основі моделей руху або температури тіла. Це дозволить більш комплексно доглядати за птахами. Наприклад, робити щеплення від кліща будуть тільки тих птахам, які вважають за краще гуляти по відкритій частині вольєра. А якщо фізично слабкі птахи будуть вибирати годівниці тільки на нижніх рівнях, фермери зможуть додавати кальцій тільки в них.

Вібропояс проти поросячої смертності

Для деяких фермерів інтерес використовувати датчики полягає не в тому, щоб знайти певну особину серед стада, а в тому, щоб знайти стадо взагалі. Велика рогата худоба переміщається по величезних пасовищах протягом багатьох місяців, і власники ранчо змушені буквально переслідувати стада - витрачаючи години і галони палива.

Мелісса Брандао спробувала вирішити цю проблеми. Спочатку її компанія HerdDogg спробувала використовувати автономний ровер, який зміг би об'їжджати по долині стадо і повідомляти його координати. Але незабаром Мелісcа залишила позаду свої інженерні амбіції, промінявши їх на простоту і практичність. Вона вирішила зайнятися приладом, з яким агроринок вже добре знайомий - вушною биркою для корів.

Її винахід транслює на смартфон або комп'ютер розташування кожного бичка, температуру його тіла і дані про мікроклімат. Мелісса запропонувала свій пілотний проект дрібним фермерам в Каліфорнії і Колорадо, які вважають за краще стійкість підприємства його масштабу. Для них це зробило смартфон таким же звичним сільськогосподарським обладнанням як совок або трактор.

belt

Є і фермери, які пішли далі, дозволяючи технології автоматично втручатися в життя тварин, коли ті наражають себе на небезпеку. Наприклад, 10% поросят вмирають через те, що їх випадково душать свиноматки, коли поросята підповзають до них в пошуках тепла. "Тисячі поросят вмирали тільки на нашій фермі", - говорить Метью Руда, менеджер великої компанії по розведенню свиней в Айові. - "Ми втрачали сотні тисяч доларів кожен квартал. Але свині досить розумні тварини. Одного разу я подумав - а чому б не спробувати навчити їх не вбивати своїх дитинчат?".

Руда придумав суміш коміра-електрошокера і фітнес-пояса. Прилад надягав на живіт свині і засікав час, коли вона йшла їсти і пити. В цей час температурні датчики допомагають зберігати в сараї досить тепла, щоб поросятам не було холодно далеко від мами. У системи є і слуховий компонент - якщо вона фіксує поросячий писк, пояс на свиноматці починає вібрувати, змушуючи її посунутися. Якщо ж свиня не реагує - комір посилає слабкий розряд електричного струму. При цьому команда Руди винайшла алгоритм, який відрізняє передсмертний вереск поросят від простих похрюкувань.
І свині, здається, дійсно вчаться - з часом система стала запускати шоковий сигнал все рідше і рідше. Зараз проект Руди, який він назвав SwineTech, співпрацює з Університетом Айови, а послугами пояса для свиней вже хочуть скористатися кілька великих американських свиноферм. Руда вважає, що така швидка слава його проекту повністю виправдана - суворі умови роботи і важка фізична праця не дозволяють фермерам розпорошувати свою увагу на неперспективні проекти. Це означає, що вони вкладають гроші не просто в хайтек-примху. Вони вкладають в майбутнє.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview