Чому українські аграрії недорахувалися $ 1 млрд прибутку

Такі цифрі навів директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк на круглому столі комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва «Інструменти енергонезалежності та промисловий розвиток», пише landlord.ua.

Причиною такого провалу він назвав недоотримання рослинництвом азотних добрив навесні. «А азоту недотримали тому, що були серйозні збої з виробництвом мінеральних добрив. Розраховувати наступного сезону, що ми задовольнім ринок за рахунок імпорту – нереально. Тоді буде ефективно працювати сільське господарство, коли буде стабільно працювати ринок мінеральних добрив. І ми ставимо собі питання: а чому у нас не працює ринок мінеральних добрив? З одного боку у нас є свій, український газ, у нас є стабільний споживач, сільське господарство, яке платить стабільну мирову ціну за мінеральні добрива», — говорить Володимир Власюк.

Оскільки основним ресурсом для виробництва азотних добрив є газ, то експерт називає головною причиною дисбалансу саме викривлення на ринку газу.

«З однієї сторони, Росія дотує своїх виробників, для них він коштує 70 доларів. З іншої — ціна, яка встановлена Нафтогазом для наших виробників добрив – 350-360 доларів за тону. При імпортній ціні на кордоні близька 210 доларів за тону! З моєї суб’єктивної точки, зору ціна для наших виробників занадто висока. Це причина того, що така галузь, як виробництво добрив, на змогла цього року працювати ефективно, отримати рентабельність, виробити потрібну кількість добрив. Ці два цінові викривлення руйнують цілий сектор», — резюмував Володимир Власюк.

Експерт звернув увагу учасників круглого столу, парламентаріїв та представників Кабміну на те, що перш ніж встановлювати ціни на газ, регулятор повинен зважати на всі сектори економіки, всі галузі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Світовий банк готовий фінансово підтримати проведення в Україні земельної реформи

Зокрема, президент групи Світового банку Джим Йонг Кім, який перебуває з візитом у Києві, зазначив, що є можливість збільшити обсяги інвестицій в приватний і державний сектори, але це залежить від швидкості та якості проведених реформ, пише УНІАН.

«У державному секторі я вірю в медичну реформу, і я думаю, що ми будемо розширювати проекти там», - сказав Кім.

У свою чергу, директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен нагадала, що з 2014 року Світовий банк спрямував понад 5,5 млрд дол. в проекти в Україні і надав ще 0,5 млрд дол. гарантій на закупівлю газу.

«Ми зараз готуємо кредит на політику розвитку, який підтримає політику уряду і державний бюджет. Ми також сказали уряду, що якщо земельна реформа працюватиме, то ми будемо готувати значні інвестиції в сільськогосподарський сектор», - сказала вона.

Раніше представники Світового банку заявили, що проведення земельної, антикорупційної, медичної і пенсійної реформ забезпечать світле майбутнє для України та її громадян.

Довідка:Світовий банк - міжнародна фінансова організація, що надає фінансову і технічну допомогу країнам, які розвиваються. За останні два роки група Світового банку надала Україні близько 4,7 млрд дол. США у формі бюджетної фінансової допомоги, інвестиційних операцій і фінансування приватного сектору. Президент групи Світового банку Джим Йонг Кім 12-14 листопада відвідав Київ із першим візитом в історії взаємин України зі Світовим банком.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні відкривають найбільший завод з виробництва пластівців

Цех фасування вже працює тиждень, а з 1 грудня стане до ладу цикл заводу з виробництва вівсяних пластівців у Михайло-Коцюбинському, що під Черніговом, повідомляє Голос України.

Власником заводу є компанія Agricom Group, яка планує, що завод перероблятиме майже 12 тис. т пластівців із зернових. Це виводить підприємство у статус найбільших цього профілю в Україні. Для Михайло-Коцюбинської об'єднаної територіальної громади підприємство стане основним бюджетоформуючим.  У Чернігівському районі ця компанія обробляє більше 10 тис. га землі, в основному у селах саме цієї громади.  Як уточнюють на підприємстві, завод працюватиме не тільки з вівсом, а й з іншими зерновими та зернобобовими культурами, проте овес буде основним. "Родзинка" підприємства - мюслі із додаванням натуральних фруктів та горіхів.

Компанія оголосила, що обсяг інвестицій сягнув 10 мільйонів доларів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що буде з цінами на яйця в Україні

В Україні з початку листопада яйця 1-2 категорії подорожчали на 32 копійки за десяток, тобто на 1,4%. Це значно нижче темпів подорожчання, які спостерігалися у вересні-жовтні. В цілому з початку року яйця подорожчали на 13%, а за рік – на 21%. Такі дані озвучив "Сегодня" генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

"Зараз ціна практично стабілізувалася у більшості торговельних мереж. Вартість яєць в листопаді може зрости ще на 1 грн за десяток, але вже в грудні можливе падіння ціни. Воно буде незначним, але це буде говорити про подальше зниження", – зазначив Дорошенко. За його даними, ціни на яйця 1-2 категорії навряд чи перевищать 27 грн.

Осінні цінові "гойдалки" експерт пояснює тим, що українські виробники не навчилися планово працювати, коли протягом року неістотно змінюються ціни.

"У нас спочатку покупці значно переплачують за курячі яйця, а коли ціна на них перевищує купівельну спроможність, то виробники довгий час працюють у збиток, у зв'язку з тим, що не можуть стабілізувати ціну після падіння. Ні покупцям, ні виробникам це не йде на користь", – упевнений фахівець.

Дорошенко нагадав, що в 2016 році після осіннього стрибка ціни на яйця з початку листопада до початку грудня впали на 15%, а вже до лютого 2017 року зниження склало 37%, через що протягом декількох місяців виробники яєць працювали в збиток.

"На початку цього року зниженню ціни сприяла заборона українського експорту в ряд країн. Тому сказати зараз, скільки буде коштувати цей продукт, практично неможливо, оскільки ймовірно як продовження зростання, так і сильне падіння ціни", – резюмує експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Останній київський Ленін сховався в теплиці

За повідомленням iloveobolon.kiev.ua, у Києві знайдено останній уцілілий пам’ятник Леніну.

В Оболонському районі на Мінському масиві був виявлений неушкоджений пам’ятник Іллічу. Він знаходиться на території колишнього тепличного господарства, через яку має проходити Кільцева дорога до вулиці Богатирської. Там зараз проходять підготовчі роботи, під час яких було демонтовано частину споруд колишнього господарства. Але пам’ятник Леніну будівельники чомусь залишили.

Нагадаємо, 9 квітня 2015 року Верховна Рада України прийняла закон про декомунізацію. Відповідно до нього в Україні мають прибрати всі пам’ятники, які возвеличують функціонерів тоталітарного режиму. Як вважалося, останній пам’ятник Леніна у Києві було демонтовано 12 травня 2017 року у Голосіївському районі столиці. Але, як виявилося, він не був останнім.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Спад обсягів виробництва продукції тваринництва сповільниться

Це лише на 0,6% менше показників 2016 року, тоді як торік спад обсягів виробництва цього виду продукції складав 2,0%, а у 2015 році – 3,7%, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, обсяги виробництва м’яса – продукції вирощування худоби і птиці – практично залишаться на рівні 2016 року (-0,4%) і становитимуть 3197,1 тис. т.

Виробництво м’яса великої рогатої худоби збільшиться на 2,3% – до 619 тис. т.

Зберігатиметься тенденція збільшення (+2,2%) виробництва м’яса птиці – до 1561 тис. т.

Обсяги виробництва м’яса овець та кіз становитимуть 29,1 тис. т – 96,8% до рівня 2016 року.

Виробництво м’яса свиней зменшиться на 5,8% і становитиме 950,0 тис. т.

Виробництво молока також практично залишиться на рівні 2016 року. Його обсяги складуть 10296,0 тис. т, що на 0,8% менше рівня минулого року.

Яєць прогнозується одержати 15,3 млрд шт., що на 1,6% перевищить торішні показники.

Традиційно зменшиться виробництво вовни – до 2,0 тис. т, що на 9,1% менше, ніж 2016 року.

Водночас у 2017 році обсяги виробництва продукції тваринництва стануть найменшими з 2010 року, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview