Чому українські бджолярі ховаються у тінь

За даними компанії Pro-Consulting, левова частка меду збирається бджолярами-аматорами і поширюється через знайомих або на ярмарках.

Захопившись підпільною торгівлею, виробники зменшують обсяги експорту і не розширюють географію зовнішніх поставок.

Торік з України було експортовано 49,4 тис. т загальною вартістю $98 тис. Це на 18,4 тис. тон менше, аніж позаторік.

Щомісячні обсяги експорту-2018 в середньому склали трохи більше 4 т. У цьому вони можуть бути ще скромніші.

Державна фіскальна служба вже повідомила, що експорт меду за один місяць 2019 року не «дотягнув» навіть до 3000 т (склав лише 2883 т).

На внутрішньому ринку меду головні позиції займає вітчизняна продукція.

Імпортний мед завоював дуже маленьку частину в обсязі українського ринку: не більше 0,2% від виробництва. Його продають в якості вже готового (розфасованого) продукту.
Українська якість повністю відповідає європейським стандартам. Понад 70% меду експортують до Європи та США.

Серед показників якості — вміст антибіотиків, співвідношення фруктози та глюкози.

У Європі українські бджолярі мають конкурентну перевагу, завдячуючи традиційним методам виробництва меду.

Джерело: vechirniykiev.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Виробники малини переходять на більш прибуткові технології

Про це розповів заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН Олександр Ярещенко.

Він підкреслив, що минулий рік показав, що малиновий бум 2016-2017 років минув. Збільшення обсягів виробництва у 2018 році призвело до найнижчих цін на малину за останні декілька років.

Також, за словами Олександра Ярещенка, відбуватиметься перехід від кількості до якості. Адже у 2018 році на ринку бракувало ягоди високої якості.

«Виробники малини вкладатимуть не стільки в розширення насаджень, скільки в удосконалення технологій для досягнення вищої якості продукції», – зазначив він.

Крім того, цього року ягідники розвиватимуть кооперацію, розбудовуватимуть потужності із заморожування малини.

Експортний потенціал має переважно заморожена малина. Так, експорт у 2018 році був спрямований здебільшого до Польщі та Білорусі з подальшим реекспортом.

Виробники, які минулого року змогли організувати заморозку якісної ягоди, без проблем експортували її, й експортували б і більше, якби вона була.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти прогнозують підвищення ціни на соняшникову олію

Нарощування виробництва соняшникової олії в Україні та Росії додатково тисне на котирування.

Аналітики зауважують, що ціни на сою найближчим часом не будуть зростати внаслідок відтермінування підписання угоди між США та Китаєм. Проте заява Трампа про наміри залишити імпортні мита на китайську продукцію на тривалий час, не лише до підписання угоди, але й після, щоб впевнитися, що Китай виконує свої зобов’язання, ставить під питання сам факт підписання угоди.

Протягом місяця в Чикаго ф’ючерси на сою залишаються на рівні 332,9 $/т, тоді як соєва олія подешевшала на 5% до 646 $/т.

Можливе скорочення виробництва пальмової олії внаслідок посухи дещо підтримало котирування. На біржі в Бурсі ф’ючерси на малайзійську пальмову олію виросли в середу до двотижневого максимуму 532,35 $/т завдяки активізації експорту, який за 20 днів березня збільшився в порівнянні з лютим на 0,8% до 925 тис т.

Минулого тижня пальмова олія подешевшала на 2,8%, проте до кінця тижня ринок відіграв падіння й за підсумками двох тижнів закрився з плюсом 2,2%.
На ринок соняшникової олії тиснуть сусідні ринки пальмової та соєвої олії, оскільки покупців з Китаю та Індії цікавлять більш низькі ціни.

За тиждень ціни попиту на українську соняшникову олію знизилися на 5-8 $/т до 655-660 $/т FOB-Чорне море, тоді як ціни пропозицій залишилися на рівні 665 $/т FOB для поставок у квітні-травні.

В ЄС ціни на соняшникову олію впали до найнижчого з лютого рівня - 690 $/т FOB для поставок у квітні-травні.

В Україні завдяки зростанню курсу долара на 3,4% за тиждень закупівельні ціни на соняшник виросли на 200-300 грн/т, проте зростання обмежило падіння закупівельної ціни на соняшникову олію.

Сезонне збільшення пропозицій соняшнику з боку виробників також тисне на ціни, які складають наразі 10200-10800 грн з доставкою на завод та 9800-10000 грн/т на франко-господарстві. Найближчим часом ціни на соняшникову олію можуть дещо укріпитися за підтримки ринку пальмової олії, що підштовхне до зростання ціни на соняшник. 

Джерело: agro-business.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Kernel розповіли про інновації для ефективності агробізнесу

Про це  в інтерв'ю журналу «Новое время» розповів Ігор Чикін, директор Агробізнесу компанії Kernel.

«У цьому році ми як ніколи близько підійшли до нового великого етапу цифрового розвитку. Більше 2,5 років ми працювали над проектом, який має зібрати в собі всі елементи технологічних рішень, використовуваних в полях, в одну єдину ERP-систему. Ми розглядаємо це як створення якоїсь BigData, яка вже на сьогодні є комплексним рішенням для управління ключовими процесами в Агробізнесі. Цей проект вже проходить етап тестування в регіонах», – заявив Ігор Чикін.

Читайте також: Діджіталізація принесла Kernel додаткових $25 млн

Він зазначив, що сьогодні всі бізнес-процеси інтегровані в мобільні додатки в планшет для кожного агронома.
«Ми називаємо цей проект «Мобільний агроном» (МАГ)-скаутинг і підходимо до того, що алгоритми роботи, прийняття рішення, оцінки стану посівів та виявлення ризиків і шкідливих об'єктів будуть однаковими для всіх співробітників компанії. Ми стандартизируем ці процеси, що в свою чергу дозволяє дати достатньо повну комплексну оцінку всьому, що відбувається на полі», - підкреслив Ігор Чикін.

В Kernel також реалізований автоматизований облік товарно-матеріальних цінностей через мобільні пристрої, і компанія в цьому році планує повністю відійти від паперових носіїв. У повному обсязі реалізований проект по обліку зерна: кожна тонна, завантажувана в автомобіль в полі, автоматично потрапляє в облікову систему, минаючи паперові носії.

«Ми зацікавлені в розвитку ефективності агробізнесу не тільки в рамках компанії, але і в рамках всієї України. Кращим підтвердженням політики відкритості Kernel служить наш проект Open Agribusiness, запущений в 2018 році. Кожен учасник програми за допомогою нової ІТ-платформи в режимі онлайн може вивчити виробничі результати інших учасників проекту та впровадити їх досвід на своїх полях. Єдиною умовою для участі в цій програмі є бажання і готовність ділитися своїми результатами з іншими учасниками проекту. Сьогодні перед усіма аграріями України стоїть складне завдання, в рамках якого ми повинні створювати нові механізми конкуренції на світових ринках. І цю задачу можна вирішити, лише об'єднавши спільні зусилля і надаючи ринку сучасні інноваційні продукти», - заявив Ігор Чикін.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво круп скоротилося, але не гречки

За грудень показник виробництва становив 11 тис. т, що на 2 тис. т менше грудня 2017 року, свідчать дані Ради з питань експорту продовольства, пише agro.guide.

Виробництво круп має свої особливості, які пов’язані як із сезонністю, так і з запасами на складах.

Найбільшим є виробництво гречки, що склало торік 63,4 тис. т. Це на 16,3% більше проти 2017 року.

Рисової крупи було вироблено 18,7 тис. т, що на 64,4% більше 2017 року. Вівсяної – 14,1 тис. т (+156%). Виробництво пшона становить 13,3 тис. т, його отримано менше  на 36,6% проти 2017 року.

Як експорт, так і імпорт круп характеризуються незначними обсягами. Причина полягає в тому, що в країну ввозиться та вивозиться зазвичай сировина, після чого вона переробляється на крупу місцевими виробниками.

Динаміка імпорту круп до України має свою специфіку. Вітчизняний виробник виконує
імпортні поставки посезонно – зазвичай це відбувається із січня по квітень. В інші місяці обсяги круп частіше всього незначні або взагалі відсутні. Також спостерігається значне коливання загального обсягу товару.

У 2018 році до України було ввезено круп загальним обсягом 133,9 тон, що на 168% більше 2017 року (50 т). Найбільший імпорт круп в 2018 році спостерігався в лютому
– 68 тон.

За останні три роки спостерігається падіння в обсягах експорту круп за кордон. У 2018 р. показник експортованого товару становив 1,86 тис. т, загальною вартістю $938,9 тис.

У порівняні з 2017 роком цей показник на 0,74 тис. т менший, та на 49% менший
2016 року. Найбільший показник спостерігався у лютому – 268 тон, це на 14% перевищує обсяг лютого 2017 року. Найменший показник був липні – 50 тон, що на 4,1% більше липня 2017 року.

Щодо вартості продукції, то найбільшу суму за крупи сплатили Нідерланди ($212 тис.
або 22,6% від загальної суми експорту), Польща ($169 тис. або 18%), Словенія ($107 тис. або 11,4%) та Литва ($89 тис. або 9,5%).

У 2018 році в Україні найбільшими компаніями-експортерами стали: ТОВ «Інтерлінк», що займає 20,5% ринку збуту, ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» з 20,4% ринку.

Основними країнами-імпортерами вітчизняних круп у 2018 році стали: Нідерланди 19,5% (363 т), Польща 15,5% (289 т), Литва 11,7% (219 т) та Словенія 11,3% (210 т).

За результатами 2018 р. найбільш стабільною стала ціна на рисові крупи (23,30 грн/кг у січні та 23,80 грн/кг у грудні).

На пшоно ціни за 2018 рік зросли на 49% (16 грн/кг в січні до 23,90 грн/кг у грудні).

На гречану крупу ціни поступово знижувались з 21,50 грн/кг до 16,30 грн/кг. Причиною цього є значні обсяги реекспорту Казахстаном гречки з Російської Федерації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині знову активізувалися рейдери

В ніч з п’ятниці на суботу відбулося захоплення землі  підприємства ТОВ "Деремезна-агро" (Київська область, Обухівський район), повідомляє прес-служба ВАР.

ТОВ "Роза Л" (Обухівський район) вчинило захоплення землі всупереч ухвали суду щодо відкриття кримінального провадження та накладення арешту. Керівник підприємства Олександр Голобурда госпіталізований з діагнозом “гіпертонічний криз”.

“ТОВ “Деремезна-агро” має землю в селі Деремезна. Договори оренди землі були укладені в 2014-2015 роках та зареєстровані у визначеному законом порядку. За підробку документів Мінюст скасував реєстрацію, ми почали судитися. Суд наклав арешт і заборону, є судове рішення щодо неправомірності дій Мінюсту. І зараз знову вчиняється рейдерська атака. Але є ухвала суду, є арешт земельної ділянки, їх ніхто не скасовував. Проти осіб-представників рейдера порушено кримінальну справу, проти посадових осіб Мінюсту також порушено кримінальну справу, проводиться розслідування. За рейдерами стоїть власник Узинського цукрового заводу пан Мойсеєнко. Від його дій з 2016 року страждають агропідприємства Обухівського та Білоцерківського районів. Нами зроблено заяву до поліції, співробітники якої приїхали, але не зупинили проведення робіт”, - розповів аграрій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview