Чому українські бджолярі незадоволені ціновою політикою експортерів?

Оскільки виробникам вигідніше продавати цей продукт за валюту, ніж на внутрішньому ринку. І на тлі зростання експорту виробництво меду всередині країни скорочується, пише Лівий Берег.

У той же час, українських бджолярів не може не обурювати цінова політика. Адже закупівельна оптова ціна за кілограм меду в Європі значно вищий, ніж вітчизняні бджолярі продають експортерам. На цей аспект звернув увагу екс-міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко.

Він зазначив, що в першу чергу мова йде про те, що український мед високої якості імпортують як сировину, яку потім змішують і фасують. А за таких обставин виробники хотіли б самі мати можливість продавати свій продукт за кордон, і тому заробляти в рази більше і вкладати гроші в модернізацію виробництва.

До того ж важко припустити, що саме створення в Україні нових виробничих комплексів з переробки меду може стати доцільним, перспективним і прибутковим вкладенням, підкреслює А. Павленко.

Нагадаємо, основними країнами-споживачами українського меду за перші чотири місяці 2017 року є США - $12,6 млн (34% всього експорту меду), Німеччина - $8,5 млн (23%) і Польща - $3.7 млн (10%). У списку лідерів-країн, в яких користується попитом український мед, також потрапили Бельгія, Франція, Іспанія, Італія, Туреччина, Угорщина та Болгарія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині створили 5 сільськогосподарських молочних кооперативів

На Полтавщині вже успішно працюють п’ять сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) із заготівлі молока. Члени цих кооперативів розповіли, що молочний кооператив в обов’язковому порядку повинен мати власну матеріально-технічну базу.

Для того, щоб розпочати свою діяльність, молочному кооперативу, в першу чергу, знадобиться молокоприймальний пункт (МПП).

«Це означає, що треба буде інвестувати у приміщення. В такому випадку ці витрати ляжуть на собівартість послуг у вигляді амортизації. В іншому випадку приміщення необхідно буде орендувати. Але тоді на собівартість ляжуть витрати на оренду», – говорить директор Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби «ПОРАДА» Світлана Андрієнко.

Потрібно також придбати або орендувати охолоджувальний танк і відповідне лабораторне обладнання, підвести воду й електроенергію.

Ще буде необхідно придбати власні транспортні засоби й відпрацювати логістику (скласти раціональні схеми та маршрути збирання молока). Це важливо, аби максимально повно використати наявний спеціалізований транспорт.

Коли МПП почне працювати, з’являться витрати на електроенергію, миючі засоби, витратні матеріали тощо. Але це все є складовими успіху кооперативу, тому що вища ціна на молоко є підсумком, у першу чергу, ретельної роботи з підвищення якості молока, що приймається МПП.

«Дійсно, так склалися всі фактори в п’яти регіонах Полтавщини, що вдалося об’єднати зневірених, ошуканих заготівельниками молока сільських мешканців для провадження спільної господарської діяльності. А для селян молочний кооператив — це не просто можливість постійної реалізації молока за справедливою ціною, а й шанс відчути себе справжніми підприємцями», — пояснює Світлана Андрієнко.

За матеріалами видання Полтавщина

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тільки третина зареєстрованих сортів озимої пшениці працює в Україні – експерт

З 340 зареєстрованих в Україні сортів озимої пшениці лише 35% реально працюють на виробництво, решта - "статистика для морального задоволення тієї групи людей, яка його зареєструвала". Таку думку висловив заступник директора Інституту фізіології і генетики рослин НАН України Микола Гаврилюк, пише infoindustria.com.ua.

На думку вченого, якщо сьогодні провести генетичне тестування сортів, які є в національному реєстрі, то 30-35% відразу відпали б.

"Держава та її відповідні органи повинні запитати у тих, хто пропонує свої сорти в реєстрації про те, яким чином вони їх сформували, де взяли селекційний матеріал? На жаль, Інститут експертизи сортів рослин досліджує сорти, які подаються тільки за трьома ознаками: відмінність, однорідність і стабільність", - пояснює М. Гаврилюк.

За даними ІФРГ, в межах 10 тис. га озимої пшениці щорічно засіваються насінням незареєстрованих сортів. Близько 2 млн га - не сертифіковані насінням озимої пшениці.

В якості прикладу захисту сортових ресурсів, Н. Гаврилюк навів досвід Франції. В країні спеціальним законом введена нова категорія насіння: фермерське - тобто таке, яке не пройшло процедуру сертифікації. Якщо фермер хоче сіяти несертифіковані насіння - з кожного кілограма вартості насіння він повинен заплатити 3% в бюджет держави.

А ось Німеччина ввела дуже жорсткі умови для іноземних компаній за критеріями оцінки стійкості до фитопатогенам. Продовжено тестування окремих культур до 3-5 років для того, щоб захистити національну селекцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські фермери запропонували голландцям максимальну допомогу і землю в оренду

Радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Каролін Спаанс відвідала кооператив «Агровесна».

Під час візиту, керівництво об’єднання розповіло про устрій кооперативу, інфраструктуру, умови ведення діяльності. Особливу увагу під час спілкування було приділено співпраці членів кооперативу та голландських компаній, перспективам інвестування в розвиток кооперативу та умови членства в кооперативі голландських фермерів.

«Ми раді увазі таких поважних гостей до нашого підприємства. Сподіваємося, що такі зустрічі будуть регулярними, а також хочемо, щоб Посольство Королівства Нідерландів в Україні запрошувало до співпраці з нами представників голландського бізнесу. Зокрема, пані Кароліна сказала, що є фермери, які хотіли б започаткувати бізнес в Україні. У свою чергу, ми готові запропонувати на довгостроковій основі землю в оренду, а також максимальну допомогу та співпрацю», – прокоментував зустріч директор кооперативу «Агровесна» Олександр Ткачук.

Зустріч пройшла за сприяння Асоціації «УКРСАДПРОМ» в рамках поглиблення співпраці профільного об’єднання з Посольством Королівства Нідерландів в Україні.

За матеріалами Інфоіндустрія

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії отримали від українського банку 70 млн грн кредитів

З початку лютого ПриватБанк видав підприємствам агробізнесу 390 кредитів за оновленою програмою кредитування в рамках сервісу «КУБ» («Країна успішного бізнесу»). Як повідомили в банку, загальна сума фінансування аграріїв за період лютий-травень 2017 року становить 70 060 000 грн.

Найактивнішими позичальниками стали аграрії з Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Полтавської, Одеської та Харківської областей. Основні сфери діяльності позичальників – вирощування зернових культур, бобових і насіння олійних культур, оптова торгівля зерном та кормами для тварин.

«Особливі умови кредитної програми «АгроКУБ» дозволили аграріям швидко та просто отримати фінансування під різні цілі: придбання с/г техніки та комплектуючих, с/г обладнання, пального; закупівля насіння, добрив, – зазначив керівник напрямку «Малий і середній бізнес» ПриватБанку Сергій Клюєв. – Розуміючи всю специфіку роботи агросектора, а саме сезонність, ми запропонували оптимальні умови погашення кредиту: перші 6 місяців виплачуються тільки відсотки, наступні 6 місяців – сума боргу з відсотками рівними частинами».

Нагадаємо, що в лютому ПриватБанк запропонував клієнтам агробізнесу нові умови кредитування за програмою «АгроКУБ»: зменшив комісію до 2%, збільшив суму кредиту до 500 000 грн та оголосив кредитні канікули малому агробізнесу. Кредитом можуть скористатися як юридичні особи, так і приватні підприємці. Щоб отримати гроші, потрібно заповнити заявку на сайті проекту https://kub.pb.ua/get-credit/

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Незважаючи на врожай, ціни продовжуватимуть зростати – експерт

Навіть з появою нового врожаю ціни на продукти в Україні неухильно повзуть вгору. Про це ГолосUA повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко.

«На жаль, цього літа ми не побачимо значного здешевлення овочів, фруктів, молочних продуктів і м'яса», - констатує експерт.

За його словами, навіть зараз, коли з'явився новий урожай, ціни на продукти тільки лізуть вгору.

«Молочні продукти повинні були стати більш доступними ще в березні. А у нас вже червень закінчується. Тому цінова стабілізація буде тільки в серпні, але не надовго. Кабінет міністрів практично не звертає уваги на споживчий ринок і рівень інфляції на продукти. Тому реальний рівень доходів, незважаючи на зростання середніх заробітних плат і пенсій, практично в цьому році не підвищиться», - зазначає А.с Дорошенко.

За словами експерта, за останні два місяці (з 20 квітня по 20 червня) подорожчали 18 позицій з 23-х у списку соціальних продуктів харчування, це майже 80% від загальної кількості.

«За даними Держстату, за два останні місяці стрімко подорожчало м'ясо. Свинина додала в ціні 14 грн., яловичина - 5 грн. Сьогодні кілограм свинини можна купити за середньою ціною 94,5 грн., яловичини - 103 грн», - пояснює А. Дорошенко.

За словами експерта, так само стрімко злетіли вгору ціни на овочі.

«Капуста і морква подорожчали майже на 10 грн. На сьогодні середня ціна кілограма капусти становить 16,5 грн., моркви - 16 грн. Цибуля піднявся в ціні на 8 грн. середня ціна його становить 13,4 грн за 1 кг, Картопля і буряк за два останніх місяці додали до ціною 5,5 грн за кілограм.

Станом на 20 червня, середня ціна картоплі склала 12,2 грн за 1 кг, а буряка - 11 грн», - зазначає він.

За словами експерта, за останні два місяці на 2 гривні і більше зросли ціни на сало, на 2 грн подорожчали курячі яйця, м'який сир додав у ціні 2 грн. Варена ковбаса першого сорту також подорожчала на 2 грн. На сьогодні середня ціна сала становить 44,2 грн за 1 кг, десяток яєць 1-2 категорії варто 12,7 грн, м'який сир - 92,3 грн за 1 кг, варена ковбаса - 66,5 грн за кіло.

За матеріалами ГолосUA

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview