Чому в Україні не вистачає якісного молока

Виробництво знижувалося, ринок чутливо реагував як на внутрішні політичні й економічні чинники, так і на світові тенденції, його лихоманило від внутрішніх галузевих проблем, пише landlord.ua.

Учасникам молочного ринку 2016 рік запам’ятався скороченням поголів’я великої рогатої худоби, зменшенням пропозицій молока, зростанням закупівельних цін і розширенням географії збуту.

Також свою роль у поглибленні ситуації відіграло скасування спецрежиму ПДВ і введення прямих дотацій. У 2017‑му, на думку експертів, ринок і далі трансформуватиметься й навчатиметься грати за новими правилами.

Досягнувши піку у 2014 році, виробивши майже 2 млн тонн молочних продуктів, галузь ось уже два роки перебуває в стані стагнації, зазначають в Асоціації виробників молока (АВМ).

Зменшення пропозиції молока на ринку на 6% в 2016‑му (дані Держстату) призвело до зниження виробництва більшості молокопродуктів. Падіння, як порівняти з 2015 роком, спостерігалося в сегментах обробленого молока — на 4%, жирних сирів — майже на 8, сухого молока й вершків — на 3, кисломолочної продукції — на 1,4%. Водночас виробництво сиру зросло на 3,9%, а вершкового масла — на 0,1%. У цілому виробництво молокопродуктів в Україні у 2016 році скоротилося на 3%. Якщо порівнювати з докризовим 2014 роком, то лідерами з падіння став сир (–13%), масло (–11,4%) та кисломолочна продукція (–11,16%). Виробництво молока знизилося найбільше (–17,08%).

За п’ять місяців 2017 року всі категорії господарств виробили 3,97 млн тонн молока, що на 1% менше, ніж за аналогічний період минулого року. За балансовими розрахунками експертів ЕДК, за означений період наповнюваність внутрішнього ринку молокосировини зменшилася майже на 5%, а споживання населенням молочної продукції в середньому становило 77,8 кг на людину.

Утім, як зазначив Максим Фастєєв, провідний аналітик молочних ринків «Інфагро», зменшення виробництва молока відбувалося шляхом скорочення в категорії господарств населення, в той час як обсяги виробництва в сільгосппідприємствах були стабільними.

Попри все Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу FAO, вважає, що процеси на молочному ринку є найбільш позитивними з моменту здобуття Україною своєї незалежності. За даними FAO, зростання виробництва в сегменті сільськогосподарських підприємств, що спеціалізуються на виробництві молока, навіть у найскладніші 2014–2016 роки перевищувало 10% щорічно, що є найвищими темпами зростання виробництва молока у світі. Збільшення частки промислового виробництва молока у 2016 році становило 26%, а частка молока сорту екстра та вищого досягла 51,3%, що вперше становило понад половину всього виробленого молока.

І все ж виробництво якісного молока в Україні поки що недостатнє. «Інвестиції у виробництво одного літра молока в 10 разів більше за інвестиції в переробку цього літра. Це дуже великі гроші, що досягають $250 тис. на одну корову в промисловому молочному комплексі. І повертаються вони повільно, — каже Ярмак і з оптимізмом додає, — Незважаючи на майже повну відсутність довгих кредитів на адекватних умовах, сьогодні в Україні будується або реконструюється понад 100 промислових молочних комплексів».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Юрій Косюк має намір купити польську компанію

Компанія «Миронівський хлібопродукт» (МХП) українського бізнесмена Юрія Косюка має намір підкорити польський ринок. Про це повідомляє hyser.com.ua.

Першим кроком на шляху до досягнення цієї мети повинна стати купівля місцевої компанії Exdrob.

Варто відзначити, що останнім часом Exdrob є збитковою. Тим не менш, Управління захисту конкуренції та споживачів Польщі отримало заявку від кіпрської фірми Roftan Holding», яка належить «Миронівському хлібопродукту». Компанія просить дозволу на купівлю Exdrob.

Примітно, що нещодавно представники МХП відзначали, що аграрний холдинг зацікавлений в покупці третього заводу в ЄС. Головним товаром компанії Косюка на європейському ринку є напівтуші охолоджені курей. Зараз їх переробляють на двох підприємствах МХП в Європі — в Нідерландах і Словаччині.

Зазначимо, що з початку 2017 року МХП отримав 942 млн грн з державного бюджету в якості дотацій (41% від усіх виплачених дотацій). Тільки в липні «Миронівському хлібопродукту» виплатили 132 млн грн, притому всього за цей місяць аграрії отримали 400 млн грн дотацій.

Юрій Косюк каже, що його компанія отримує дотації чесним шляхом і це ніяк не пов'язано з тим, що він раніше працював в Адміністрації президента.

Відзначимо, що власник «Миронівського хлібопродукту» Юрій Косюк в 2014 році працював заступником глави АП. У минулому році він розташувався на 5 сходинці у рейтингу українського Forbes. Стан агарного бізнесмена оцінюють в 1 млрд доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Світовий банк розраховує на прийняття земельної реформи в Україні цієї осені

Про це повідомила директор СБ у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен, пише Інтерфакс-Україна.

"Те, що немає дозволу на купівлю і продаж землі – це вже давно має бути реалізовано, і мені було приємно почути у виступах прем'єр-міністра і президента, що реформи у сфері сільського господарства залишаються на порядку денному. Восени будуть здійснюватися відповідні кроки щодо цього. За нашими оцінками, це може дати поштовх для розвитку країни", - сказала вона в ході Українського фінансового форуму.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Банк може забрати молокозавод "Галичина" за борги

Відповідне рішення Господарського суду Львівської області прийняв 6 липня, передає Finbalance.

Свої вимоги держбанк обгрунтовував, перш за все, генеральним кредитним договором від 20 березня 2013 року, позичальниками за яким виступали "Галичина" і "Ковельмолоко" (при цьому ці ж компанії виступали поручителями за супровідними позиками), пише Економічна правда.

Як наголошується в судових матеріалах, на 23 листопада 2015 року заборгованість "Галичини" перед "Укрексімбанком", яка виникла в зв'язку з невиконанням зобов'язань за генеральною угодою і укладеними в її рамках кредитними договорами, становила 27,8 млн доларів.

При цьому між "Укрексімбанком" та "Галичиною" укладено ряд договорів, згідно з якими в заставу банку передані земельні ділянки, будівлі комплексу заводу по переробці молока та виготовлення молочної продукції площею 7 799,8 кв. м, обладнання та транспортні засоби, право інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг, а також готова продукція на складі і товари в обороті.

За даними НКЦПФР, власником 100% акцій "Галичини" (як і власником 98,9% акцій "Ковельмолоко") є кіпрська компанія "Бросмонт Холдінгз Лімітед".

Як повідомлялося, в 2010 році "Західна молочна група" (підконтрольна групі "Континіум" Степана Івахіва і покійного Ігоря Єремєєва) об'єдналася з ЗАТ "Галичина" (бенефіціарами якого були львів'яни Андрій Король, Сергій Гібай, Юрій Ложкін), що публічно підтверджували в групі "Континіум".

Об'єднана молочна структура зберегла назву "Галичина". Власне, Степан Івахів входив до наглядової ради підприємства.

У 2014 році багаторічного гендиректора молочного заводу "Галичина" Володимира Петрина на час замінив Дмитро Лещенко, який до цього призначення працював радником гендиректора групи "Континіум".

Додамо, що в травні-липні Госпсуд Львівської області також визнав вимоги "Банку інвестицій і заощаджень" (підконтрольний групі "Континіум") до "Галичини" на 72,8 млн грн і включив їх в четверту чергу в реєстрі вимог кредиторів.

Серед кредиторів "Галичини" - в т.ч. ТОВ "Молочна компанія "Галичина" (контакти якого наводяться на сайті заводу), а також ряд компаній, пов'язаних з групою "Континіум" і їх мережею АЗС WOG.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Внесок для участі в аукціонах з оренди землі планують підвищити в 10 разів

Як повідомив голова парламентського підкомітету з питань земельних відносин Олег Кулініч, відповідний проект закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності" (№7060) аграрний комітет підтримав на засіданні в середу, пише Інтерфакс-Україна.


О.Кулініч зазначив, що наразі гарантійний внесок для участі в земельних аукціонах становить 5% від річної орендної плати. Він уточнив, що такий розмір внеску дає змогу брати участь в аукціоні особам, які свідомо мають намір його зірвати й не допустити передання в оренду певної ділянки землі, в якій вони зацікавлені. Отже, результати майже чверті аукціонів анулюються, стверджує народний депутат.

Він також повідомив, що крім цього проект закону передбачає зменшення розміру земельної ділянки, яку можна безкоштовно приватизувати для ведення особистого господарства - з 2 га до 1 га. Крім того, документ забороняє протягом семи років змінювати цільове призначення землі, яку держава безкоштовно передала для особистого користування.

Законопроект також визначає перелік осіб, які мають право на безкоштовну приватизацію землі для ведення особистого господарства, - це учасники бойових дій і працівники соціальної сфери села.

За словами О.Кулініча, законопроект також передбачає, що 50% земель сільськогосподарського призначення, права на оренду яких продаються через аукціони, мають передаватися в оренду тим особам, які планують створення і розвиток фермерських господарств.

Як повідомлялося, група народних депутатів України 4 вересня цього року зареєструвала у Верховній Раді законопроект, який скасовує безкоштовну приватизацію землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого господарства, а натомість вводить аукціони з передання земельних ділянок в оренду з правом викупу.

Право безкоштовної приватизації земель для ведення особистого господарства автори законопроекту пропонують залишити за працівниками соціальної сфери, які працюють у сільській місцевості, ветеранами війни та власниками будівель, розташованих на земельній ділянці. При цьому документ дозволяє для ведення городництва поза аукціонами передавати в оренду не більше ніж 0,6 га землі.

Згідно з чинним законодавством, кожен громадянин України має право безкоштовно отримати від держави або територіальної громади до 2 га землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого господарства.

Наразі в державній власності перебувають 10,4 млн га землі, з яких 2,5 млн га - у запасі, 3,2 млн га - у власності державних підприємств і організацій, решта - в оренді.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агролайфхак: як вирощувати гарбузи на експорт

Про це повідомив заступник директора ФГ «Степове» Андрій Пістоль в інтерв’ю Kurkul.com.

«Під гарбузами у нас 130-250 га, (в залежності від року). Вирощуємо їх вже четвертий рік. Хоча мушу зауважити, що саме цього року, через відсутність опадів, результатом не задоволений. Маємо два комбайни для збору, сушку, мийку, шліфовку і так далі. Вирощуємо тільки під контракт, який підписали весною. Реалізуємо його в Австрію», ― повідомив Андрій Пістоль.

В Євросоюзі дуже високі вимоги до продукції. Але у господарстві вже навчилися їх дотримуватися.

«Ми дотримуємось дуже суворого контролю якості, зокрема, по хімічному складу, тому що австрійці можуть не прийняти. Купуємо в них посівний матеріал, крім того, вони присутні на всіх стадіях вирощування. Приїжджають на посівну, під час вегетації, на збір урожаю. Але основний контроль якості — при здачі насіння на їх центральний склад», — розповів Андрій Пістоль.

Розпочати вирощування цієї культури було справою не з легких. Це дуже кропіткий процес, який потребує дотримання технологій.  На початку вирощування, досвід переймали у інших компаній, які вже займалися гарбузами.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview