170513

Чому вітчизняні аграрії відмовляються від конопляного бізнесу

Скорочення відбувається через дві основні причини, акцентував у коментарі для AgroPortal.ua президент асоціації «Українські технічні коноплі» Олександр Ігнатюк.

За його словами, у 2017 р. культивувалося вже близько 2,7 тис. га під найрентабельнішою сільськогосподарською культурою. У 2018 р. — 1,3 тис. га, у 2019-му — ще менше, тоді як з 2012 р. (після скасування вимоги щодо обов'язковості охорони) до 2016-го площі щорічно подвоювалися.

«Найголовнішими проблемами розвитку галузі є, по-перше, відсутність сучасних потужностей з первинної переробки конопляної соломи/трести, в тому числі, на мобільних платформах», — зазначив Ігнатюк.

На його думку, таке становище обумовлене існуючими абсурдними положеннями Постанови КМУ №589 від 2009 р., відповідно до яких «знищення залишків після переробки стебел конопель здійснюється суб'єктами господарювання після їх зважування шляхом щоденного спалювання». До слова, наприкінці 2019 р. асоціацією ініційовано внесення змін у вищезазначений нормативно-правовий акт.

«При тому, що первинна переробка стебел технічних конопель підвищує рентабельність культивування конопляної рослини до $2-2,5 тис./га. Для порівняння: без отримання конопляних волокон та костриці на одному гектарі тільки на товарному зерні заробляють від 700 до 800 $/га», — зазначив він.

По-друге, бізнес гальмують кримінальні провадження, які відкривають на аграріїв, що вирощують технічні коноплі (абсолютно соціально безпечні), за ініціативою зацікавлених в особистому збагаченні співробітників правоохоронних органів, переконаний експерт.

«Усі справи розсипаються в судах, бо закон — на боці сільгоспвиробників. Урешті-решт кримінальні провадження закривають за відсутністю складу злочину, однак за 3-4 місяці, поки триває процес, на фермерів здійснюється шалений психоемоційний тиск, та з них вимагають 300-400 тис. грн, за що обіцяють «зам'яти» справу», — говорить він.

В Україні, вважає Ігнатюк, потрібно змінювати підхід державних службовців до вирощування технічних конопель.

«Наприклад, у США в грудні 2018 року були внесені зміни у Закон «Про фермерські господарства», якими на федеральному рівні було врегульоване питання щодо культивування промислових посівів технічних конопель. Відтоді у найбільш розвиненій країні світу площі посівів під технічними коноплями миттєво збільшилися майже в 100 разів — до 60 тис. га, й країна стала другою в світі за вирощуванням найбільш прибуткової сільськогосподарської культури», — зазначив він.

Загалом рентабельність вирощування технічної коноплі в компаніях-членах асоціації не опускалася нижче 70-80%, підсумував Ігнатюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині відкрили молокопереробний міні-завод

Зі слів керівника фермерського господарства Олексія Кругляка, рішення про будівництво заводу було прийнято 20 серпня 2016 р. Потужність заводу за одну добу 10 т молока. Підприємство забезпечено необхідним обладнанням: від пастеризації молока до упаковки готового сиру.

Обладнання виготовило підприємство «Полтава-Союзмаш», що спеціалізується на обладнанні харчового виробництва.

Зазначається, що молоко використовується із власної ферми, де налічується 500 голів дійного стада.

Джерело: kurkul.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Протеїнова їжа майбутнього: хробаки, жуки та личинки на столах європейців

У Європі дедалі частіше люди почали вживати в їжу комах та черв’яків. На полицях супермаркетів ви з легкістю знайдете цукерки, хліб, печиво та соуси з хробаками, пише landlord.ua.

Фермерка з Данії Дорте Свенструп кілька років тому зайнялася розведенням черв’яків – борошняних хрущаків. Раніше вирощувала свиней та рогату худобу.  За словами жінки, у хрущака чотири стадії розвитку: яйце, личинка, лялечка, жук. Потім жуки знову відкладають яйця. Живуть комахи у пластикових коробках. Їдять дрібнозмелену зернову суміш, моркву, картоплю капусту. Дора вирощує 2 тонни комах на місяць. Кілограм личинок коштує 1000 крон (понад 3500 грн).

Доросла личинка – джерело протеїну, натрію, заліза, міді, цинку. Кількість білків, які люди отримують від комах така ж сама, як і від корів. Однак комахи їдять у 12 разів менше, йдеться у звіті ООН. Плюс їхнє розведення потребує менше часу та меншої площі.

Відповідно до даних ООН, вже понад 2 млн людей у світі їдять комахи. В основному – в Азії та Африці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через протести м’ясна промисловість Канади під загрозою

“Ми закликаємо уряд знайти довгострокове життєздатне рішення для всіх сторін конфлікту. Постійні перебої у постачаннях впливають на репутацію Канади як надійного торгового партнера, і невизначеність вкрай згубна для наших виробників, які покладаються на залізничну систему як на ключовий механізм доставки їхнього продукту”, – сказав Кріс Уайт, президент Канадської ради виробників м’яса.

Після того, як минулої осені відбувся страйк працівників залізничного транспорту, ланцюг постачань м’ясної промисловості та глобальна інфраструктура розповсюдження перериваються вже вдруге. Альтернативи залізничному транспорту для транспортування м’яса є – це перевезення автомобільним транспортом. Утім, вартість такого способу перевезень значно вища і матиме серйозний вплив на конкурентоспроможність канадської м’ясної галузі.

“Це додаткове навантаження на галузь, яка все ще має проблеми щодо торгівлі з Китаєм, другим за величиною для нас ринком свинини”, – пояснив Тревор Сірс, генеральний директор Canada Pork International.

У червні 2018 року двотижневий страйк бразильських перевізників вплинув на м’ясну галузь країни, зменшивши дохід на 60%. Аналогічна ситуація може бути спровокована і на канадському ринку, якщо блокада залізничних шляхів не припиниться.

Джерело: Meat-Inform

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Львівщині запустять напрямок шокової заморозки овочів, фруктів та ягід

Раніше даним напрямком займався польський завод Групи T.B. Fruit. Однак згодом було прийнято рішення про перенесення виробництва в Україну.

Таким чином компанія забезпечує робочими місцями українців і створює передумови для розвитку вітчизняної сировинної бази.

Технологія IQF (Individual Quick Freezing) – швидке заморожування продуктів шляхом використання максимально низьких температур. Це дозволяє  зберегти  зовнішній вигляд, смакові властивості та всі корисні речовини у фруктах, ягодах та овочах на рівні свіжого продукту. Потужності виробництва з шокової заморозки становитимуть 120 тон сировини на добу.

Заморожена продукція буде постачатися великими об'ємами для b2b сегменту, так і на полиці українських супермаркетів, що дозволить витіснити іноземного виробника і здешевити продукт для кінцевого споживача.

"На сьогодні більшість замороженої продукції на полицях українських супермаркетів займає продукція польських виробників, які тут в Україні закуповують сировину, фасують це все в Польщі, а потім ми споживаємо імпортовану продукцію з полиць вітчизняних магазинів. T.B. Fruit ламає тенденцію і дає розвиток українському виробництву в цьому напрямку. За рахунок цього збільшиться посадка садівництва під відповідними агрокультурами. Цим самим ми даємо роботу українському селу та робимо акцент на споживанні української продукції",– прокоментував Олег Мочалюк, директор з виробництва T.B. Fruit.

Джерело: УНІАН

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У "Слузі народу" спрогнозували здорожчання землі і порадили її "притримати"

Про це заявив народний депутат (фракція "Слуга народу"), голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, пише  ZIK.

Парламентар запевнив, що законопроєкт про продаж землі у суспільстві вже продискутований і компроміси з основних питань знайдені, тож проєкт закону залишилося ухвалити і втілити у життя. З його слів, потрібно провести роз’яснювальну роботу, проте для цього є час, адже ринок землі не відкриється вже завтра.

"Буде проведена роз’яснювальна робота, будуть проведені заходи щодо підготовки. І ще одне питання – ми ж з вами не говоримо про те, що ми повинні взяти всю землю держави і продати. Ми говоримо про те, щоб просто дати можливість людям розпоряджатися своєю власністю. Це абсолютно не передбачає її продаж, вони можуть її не продавати, і правильно зроблять, бо, за нашими підрахунками, ціна на землю буде рости. Вони можуть її притримати і продати через якийсь період або взагалі не продавати", – заявив Данило Гетманцев.

Нагадаємо, фракція "Слуга народу" просить колег по парламенту піти на компроміс, щоб прискорити розгляд поправо до другого читання законопроекту про ринок землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview