Чому виробники органіки часто розчаровуються в цьому бізнесі

Магазин органічних і екологічно чистих продуктів - така бізнес-ідея приваблює багатьох підприємців-початківців. Здавалося б, в наше століття загального забруднення навколишнього середовища люди будуть всіма силами прагнути купити чисту продукцію для себе і своєї сім'ї, і така торгова точка просто приречена на успіх. На практиці ж, багато, хто відкривав магазини екотоварів в Україні, часто розчаровувалися в цьому бізнесі, пише pro-consulting.ua.

Перш ніж вкладати гроші в продаж органічних продуктів, необхідно усвідомити, що ринок органіки в Україні істотно відрізняється від подібних ринків в Європі і США. Там дійсно є цілі супермаркети, які торгують тільки органічними товарами, і вони непогано себе почувають. Безліч завсідників цих магазинів добре розбираються в перевагах органіки і в тому, як її вирощувати. І найголовніше, в розвинених країнах люди довіряють системі контролю за виробництвом органічної продукції.

В Україні ж органічний ринок тільки формується. Закон «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» почав діяти лише з серпня 2019 року. До цього маркування типу «органік», «еко», «біо» могла ставитися, і часто ставилася, на самі звичайні продукти з метою залучення покупців. Таке вільне трактування поняття органічної продукції сильно девальвував її в очах споживачів, і тепер багато хто ставиться до таких написів з недовірою. Ось чому магазин, що позиціонується в сфері органіки, буде багатьма спочатку сприйматися як звичайнісінька торгова точка з претензією на оригінальність. Тому автоматичного успіху не вийде, а треба буде докласти зусиль, щоб заслужити спочатку увагу, а потім довіру покупців.

Як це робиться, в декількох реченнях не розкажеш. Це тема повноцінного бізнес-плану з усіма розрахунками, який краще розробляти спільно зі знаючим фахівцем, знайомим з тонкощами цього бізнесу. Більш легким варіантом є купити франшизу вже розкрученої торговельної мережі, але тоді доведеться забути про оригінальність і самостійності у виборі стратегії розвитку.

Сама по собі бізнес-ідея вийти на ринок органічної продукції дуже перспективна, але не в одну мить. В даний час переважна більшість органічних ферм в Україні орієнтовані на експорт. Але те, що в Німеччині щорічно продається органіки на 9,4 млрд євро, а у нас тільки на 20 млн євро, говорить лише про те, що нашим і виробнику, і продавцеві, і покупцеві доведеться пройти ще досить довгий шлях назустріч один одному. А прибуток на цьому шляху будуть отримувати тільки ті учасники ринку, хто заслужить і збереже бездоганну репутацію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може залишитися без якісного хліба. Але з валютою

Хороший врожай зернових не зможе гарантувати Україні продовольчої безпеки і ледь забезпечить відносно скромні потреби внутрішнього ринку, пише ubr.ua.

Рекорд за рекордом

Українським аграріям підкорюються нові досягнення врожайності: середній обсяг зборів усіх видів зернових культур станом на 3 жовтня перевищив рекорд попереднього року на 10%. В абсолютних числах після завершення жнив прогнозується 72 млн. т. зборів зернових, що на 2,5 млн. т. вище значень 2018 року. З урахуванням олійних культур цифра зібраної с\г продукції досягне позначки 97 млн. т. вважають в Українській зерновій асоціації.

Автоматично зросли і прогнози зовнішньої торгівлі зерновими, обсяг якої вже зараз на 49% перевищили минулорічні показники. Друга після металургії стаття українського експорту, за перше півріччя принесла Україні $4,5 млрд за 26,2 млн т. проданого зерна, за оцінкою Мінсільгоспу США, в новому маркетинговому році збільшиться до 50,7 млн. т. За розрахунками Нацбанку України продаж зерна також зможе стати запорукою для зміцнення економіки і збільшення золотовалютних резервів країни.

Продаємо дешевше і в Азію

Незважаючи на зростання поставок зерна на європейські ринки, основними імпортерами вітчизняної пшениці залишаться країни Азії та регіону MENA (Близький Схід і Північна Африка). Якщо ЄС більш зацікавлені в фуражній пшениці, то Єгипет, Індонезія і Бангладеш завозять до себе борошномельну.

Інтерес африканців і азіатів до української пшениці, як розповіла фахівець компанії Engelhart CTP Ukraine Олена Зирянова, викликаний передусім її низькою вартістю: українська пшениця на міжнародному ринку одна з найдешевших поряд з російською та аргентинською. Вітчизняна продукція більш високої якості попитом, за словами Зирянової, за кордоном не користується також із-за ціни: аналогічну і більш дешеву пшеницю на ринку пропонує Казахстан.

Орієнтація закупників на низький ціновий сегмент вносить свої особливості в торгівлю зерном. Дещо зіпсувала експортні амбіції України зміцніла гривня, так як сильна локальна валюта робить менш конкурентними товари з орієнтацією на експорт, зазначила радник глави Української зернової асоціації (УЗА) Олена Нероба. З цієї причини на нещодавно проведеному Єгиптом тендері українська пшениця була замовлена в трохи менших обсягах, ніж за аналогічний період минулого року: 2,5 млн т. проти 3,3 млн т.

На думку директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, непередбачуваний курс долара надалі також може зіграти негативну роль в загальному обсязі поставок: «В збиток собі ніхто везти не буде», – зазначив Пендзин.

Вплив зернових на економіку

На думку експертів пікових притоків валюти від експортної виручки надалі очікувати не варто: починаючи з листопада відвантаження зернових традиційно знижується, а логістичний ланцюжок зміщується в бік кукурудзи.

«Пшениці ми збираємо небагато, близько 24-25 млн т. в середньому за рік. Решта – це кукурудза. Говорити про те, який у нас експортний потенціал можна буде тільки тоді, коли закінчиться маркетинговий рік, тобто в жовтні. У будь-якому випадку, збільшення виробництва на два мільйони тон не призведе до того, що у країни замість 3% зростання ВВП буде 7% – це не досягається такими методами», – аналізує вплив агроекспорту на економіку Олег Пендзин.

Аграріїв експорт не радує

В той час, як українська економіка очікує валютних надходжень, аграрії недоотримують прибуток.

«Причина більш низьких відносно минулого року закупівельних цін у тому, що в Північній півкулі справили на 12 млн. т. більше пшениці при збереженому на колишньому рівні попиті», – пояснила ситуацію Зирянова. Якщо що і «з'їдає» у виробників зерна частину доходів, так це робота «Укрзалізниці», де «дуті, абсолютно невиправдані тарифи і вузьке горло», вважає представник Engelhart CTP Ukraine.

Джентельменська угода

Щоб не дати трейдерам вивезти з України занадто велику кількість зерна, щорічно між представницькими організаціями всіх зацікавлених сторін, включаючи аграріїв, мукомелів, пекарів і самих зернотрейдерів, затверджується Меморандум, що фіксує експортний бар'єр.

Документ, підписаний главою Мінекономіки Тимофієм Миловановим 3 жовтня, відрізняється від попередніх відсутністю чітких числових обмежень щодо експорту. Це дозволить не прив'язуватися до конкретних параметрів і оперативно підлаштовуватися під мінливу ринкову кон'юнктуру, зазначив заступник міністра Тарас Висоцький під час обговорення даної міри.

«Учасники ринку домовилися зустрічатися кожен останній понеділок місяця та обмінюватися поточною інформацією та у разі необхідності вже говорити про обмеження в кількісному вираженні», – висловився з цього приводу глава УЗА Микола Горбачьов.

Більше зерна

Однак, директор «Укрхлібпрому» Олександр Васильченко обстоював більш радикальне рішення: механізм обмеження експорту повинен бути більш впливовим, тому що існує ризик для української переробки втратити доступ до якісної пшениці.

Пекарі аргументують свою позицію тим, що для виробництва якісного хліба всередині країни необхідно залишати якомога більше пшениці 2-го класу.

«Новий стандарт якості пшениці цього року розділив її тільки на продовольчу і непродовольчу. Причому, друга вся в одному класі  - четвертому. Але для третього класу позначений рівень клейковини 18% – за старим радянським ГОСТам це була непродовольча пшениця. Сьогодні з тієї класифікації можна хороше борошно робити тільки з другого класу. Перший би підійшов, але його немає в принципі – там занадто високі показники по білку, яких виробник не може досягти».

За словами Васильченка, третій клас можна використовувати, але його потрібно хоча б змішати з «гарним» зерном, якого мало, і половину якого, побоюється глава «Укрхлібпрому», вивезуть. Рішенням могла би бути заборона на вивезення всіх класів зерна вище 3-го.

«Поки цього немає, не можна сказати, що ми в безпеці, з точки зору якості хлібопекарської продукції, виробленої з української пшениці. За офіційними даними у нас 60% виробленої пшениці – продовольча. А з продовольчої пшениці – тільки 20% відповідає другому класу. 20% з 27 мільйонів врожаю – це 5 з хвостиком мільйонів тон. А тепер дивимося баланс, який складає Міністерство аграрної політики – на продовольчі цілі потрібно 5,5 мільйонів. Тобто потенціал для експорту продовольчої пшениці у нас є тільки за рахунок третього класу», – попереджає глава «Укрхлібпрому».

У відповідь на дані побоювання Олена Зирянова запевняє, що з України експортується в основному фураж і третій клас, зважаючи на неконкурентність більш високих сортів.

«У нас вироблено майже 30 мільйонів тон пшениці, з них 10 залишається в країні для внутрішнього споживання. В основному залишається перший-другий клас, тому що вивозять фураж в кількості 12 млн. т., і третій клас. Тому нестачі пшениці на внутрішньому ринку не може бути. Зворотне може статися хіба що через спекуляції», – впевнена експерт.

Дані продовольчої організації ООН (ФАО) швидше підтверджують побоювання глави «Укрхлібпрому» Васильченко: за їх інформацією український експорт складається в основному з високоякісної борошномельної пшениці і незначної частини фуражної.

Однак не існує жодного достовірного способу перевірити якість виробленої пшениці, ні тим більше визначити, який відсоток йде з України на зовнішні ринки, вважає Родіон Рибчинський, голова асоціації «Мукомоли України».

«Конкретних даних за класами зараз не мають ні учасники ринку, ні Мінагро. Якщо говорити про експорт, який відсоток вивезеної пшениці «продовольчої», то для цього потрібно подивитися зведену декларацію експорту по білку, наприклад. Але на поточний момент в учасників ринку немає доступу до декларацій експортерів – тільки в Мінекономіки, або в митниці», – пояснює він.

Так чи інакше, експерт висловив упевненість, що з наявного на внутрішньому ринку зерна можна спокійно знайти необхідне за якісними характеристиками. Єдине питання – в ціні.

«На поточний момент мукомоли забезпечують свої виробничі потужності в повному обсязі як у кількісному, так і якісному відношенні. У найближчі 2-3 місяці ми не бачимо передумов до проблем для борошномелів і тим паче пекарів у розрізі якості пшениці. Але вже сказати, що буде в березні наступного року, з яким потенціалом ми прийдемо до весни, – складніше», – підсумував голова асоціації «Мукомоли України».

Хліб буде дорожчати, але помірно і не через експорт

За даними аналітиків «АПК-Інформ», в цьому році був зафіксований найнижчий урожай жита за всю історію України – 317 тис. т. Історичний мінімум також встановили посівні площі, відведені під культуру – всього 117 тис. га. Це, в свою чергу, призводить до істотного скорочення пропозиції житнього борошна на внутрішньому ринку, який заміщує товаром з Білорусі.

«Ми, на жаль, мелимо все підряд, від чого якість нашого борошна дуже поступається білоруському. Його доводиться закуповувати нашим компаніям, що займаються хорошими сортами хліба, – розповідає Олександр Васильченко.

Яким би значним не був би експорт пшениці, безпосередньо вплинути на вартість хліба вже на магазинних полицях він не зможе. Тільки 40% від ціни буханки хліба припадає на борошно, решта – супутні при його виробництві витрати на оплату праці, енергоносії та інше.

«Пекарі дуже довго сиділи на сортах хліба від'ємної рентабельності за держрегулювання цін на соціально значущі продукти – зараз вони піднімають потихеньку цю рентабельність. Незалежно від рівня інфляції у нас хліб дорожчає щороку на 22-24%».

«Ціна зерна в Україні прив'язана до світового рівня, але якщо в Європі хліб коштує 1-2 євро, то в Україні – максимум 70 євроцентів. Тому хліб буде дорожчати незалежно від того, скільки буде коштувати пшениця, але поступово – інакше так і до бунту недалеко», - резюмує глава «Укрхлібпрому».

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як агростартапи проводять пілоти на полі

Так що весь цей процес — випробування не тільки для інноваторів, але і для агрокомпанії. Які труднощі зустрічаються на шляху у обох сторін пілота, і як вони долаються — в матеріалі, підготовленому MHP accelerator спеціально для Аgroreview.com.

Друга хвиля MHP accelerator, що тривала з лютого по вересень 2019 року, зібрала 126 заявок, з яких 30 пройшли в півфінал і 10 — у фінал. Фіналісти провели на полях співорганізатора акселератора — агрохолдингу МХП — 7 пілотів своїх рішень. Враженнями діляться команди IntelSoft і QRSmarty, а також ментори з боку МХП, які курували ці команди.

Пілот IntelSoft проходив з початку липня по середину серпня. IntelSoft допомагає агрокомпаніям краще розуміти бізнес-процеси і прогнозувати їх, включаючи зовнішні фактори, наприклад, активність замовників їх продукції. Це рішення для повної автоматизації процесу моделювання на основі алгоритмів і методів штучного інтелекту, включаючи аналіз ризиків, прогнозування відтоку клієнтів/працівників та іншого.

Так як рішення працює з даними, пілот не припускав роботи в полі і проводився в офісі МХП. Відправною точкою для пілота IntelSoft стало отримання даних, необхідних для побудови прогнозних моделей.

“У рамках пілота ми прогнозували щомісячний обсяг продажу м'яса птиці на півроку вперед. Побудували прогнозні моделі різних типів і перевірили їх ефективність на історичних даних. Загальна точність прогнозу склала понад 99%. Пілот виконав свою функцію на відмінно. В ході тестування ми краще зрозуміли як процеси компанії, так і дані, необхідні для максимізації точності прогнозів на більш детальному рівні планування — продукти, контрагенти тощо", - каже Дмитро Ковальський, директор з маркетингу та продажу IntelSoft.

Менторами IntelSoft з боку МХП були керівник напрямку впровадження проектів діджиталізації МХП Костянтин Вербато і Дмитро Алексєєв.

Костянтин Вербато: “Буває так, що є дуже хороший софт, але компанія до нього не готова. Я кажу про нас, про МХП. Коли ми запускали пілот, у нас було чимало складнощів з отриманням цілісних даних. Якщо даних недостатньо, результат роботи технології може сильно відрізнятися від реальності і проект не "злетить". Нам вдалося зібрати дані для пілота. Для постійної роботи нам потрібно структурувати дані, визначити для себе критерії ефективності."

Ще один пілот в рамках акселератора провела команда QRSmarty. Стартап автоматизує облік зберігання і переміщення товарів і допомагає стежити за ними на всіх етапах: від надходження на склад до списання. Крім цього, QRSmarty допомагає збирати дані про запчастини та інструменти для тендерних закупівель, аналізуючи, в якого постачальника вигідніше купувати.

Пілот QRSmarty розпочався на початку червня 2019 і тривав кілька місяців, проходив на Миронівській птахофабриці. Тестувалася маркування на ТМЦ а також програмне забезпечення. QRSmarty ставила перед пілотом наступні завдання: випробування в реальних умовах, вивчення потреб реального клієнта і адаптація/доопрацювання  під потреби МХП.

Говорячи про результати пілота, софт стартапу успішно пройшов випробування практикою на підприємстві, але були зроблені значні зміни, так як відбувалося налаштування під бізнес процеси компанії. МХП.

Ментором QRSmarty з боку МХП був керівник проектів у виробничому департаменті агрохолдингу Євген Іванов.

Ось враження Євгена: “З приходом діджиталізації за такими акселераторами — майбутнє. Дрібний бізнес і просто розумні молоді хлопці з інститутів з власними ідеями і розробками можуть приходити на подібні майданчики, працювати з накопиченим досвідом і командою професіоналів та менторів великих компаній, таких, як МХП. Якщо говорити про пілот, то він був дуже цікавим і складним. В процесі роботи і підготовки компаній до Demo Day відбулося багато змін — команди приходили з одними поглядами, пропозиціями і можливостями, а в процесі спільної кооперації ми розуміли їх функціонал і можливості, узгоджували потребами бізнесу і отримували спільний успішний результат."

Ще один фіналіст MHP accelerator — Тосап Агротех. Це оперативне і в той же час стратегічне планування збору врожаю. Рішення стартапу запобігає втраті при транспортуванні зерна з поля до місць зберігання врожаю, допомагаючи в режимі реального часу вибрати найкоротший і найбільш вигідний шлях з поля на елеватор і оперативно змінюючи маршрут, якщо в цьому виникає необхідність. Реалізація технології забезпечує зниження впливу людського фактору підвищення прозорості процесів. Як результат — скорочення витрат в логістиці на 30%.

Пілот Тосап Агротех пройшов у липні на підприємстві Агрофорт, що входить до агрохолдингу МХП. "На підприємстві з нами працювала відмінна команда під керівництвом Олександри Гаркавенко", — говорить Олена Берестецька, лідер команди стартапу. — “Нашим завданням було продемонструвати, що системи управління транспортом, які ми успішно впроваджували багато разів в інших галузях, дадуть позитивний економічний ефект і для агрокомпаній. Нам пощастило випробувати систему під час збору і вивозу врожаю, тобто в найгарячішу пору. Результати говорять самі за себе - ми отримали зниження простоїв автотранспорту на 62%, збільшення оборотності автопарку в 1,5 рази та зниження кількості найманого автопарку".

З командою Тосап Агротех працювало три ментора з боку МХП: начальник відділу впровадження інновацій агрохолдингу МХП Андрій Кияненко, Володимир Чик і Олександр Іванишин.

“В цілому, пілот з Tocan'го пройшов дуже вдало, — каже Андрій Кияненко — ми пропрацювали етапи проекту і стратегію, вибрали підприємство для пілота, з'ясували всі процеси, які відбуваються на підприємстві під час збирання врожаю — хто дає завдання, куди їде техніка, як це змінюється при зміні зовнішніх факторів і так далі. Хлопці описали це в своїй системі, розповіли, чого їм не вистачає — якої інформації від підприємства, якого технічного забезпечення. Ми все підготували, зробивши чимало роботи. Складність була в тому, що збиральна кампанія вже йшла, і нам доводилося в неї вливатися на ходу. Інша складність — велика кількість технічних засобів, які потрібно було підготувати і відтестувати для пілота. Але у нас попереду ще збирання пізніх зернових, і на ній ми розраховуємо провести повноцінний тест системи. Якщо все буде добре — а я на це дуже сподіваюся на наступний рік, я думаю, ми продовжимо нашу співпрацю."

За підсумками другої хвилі MHP accelerator можна сказати, що АПК все більше привертає стартапи, команди бачать його потенціал і хочуть спробувати себе.

“Що б ми порадили стартапам, які планують пілот? Однозначно скористатися цією можливістю і перевірити своє рішення в реальних умовах. А далі - отримувати фідбек і вдосконалювати свій продукт!", — каже Олена Берестецька.

Перший пілот в "польових умовах", перша зворотній зв'язок від практиків агробізнесу, перший великий клієнт — все це критично важливо для інноваторів, яких в Україні стає все більше.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посівна під загрозою: погода не на боці фермерів

Станом на середину вересня в більшості областей України запаси продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту становлять від 1 до 7-8 мм, а окремі площі взагалі є практично сухими, зокрема це південні області, а також частина Полтавської і Кіровоградської областей. Про це розповів заступник директора Українського гідрометеорологічного центру Анатолій Прокопенко.
 
«У північних областях України вже почалися оптимальні терміни для сівби озимих культур, але зазвичай в останні роки вони переносяться на більш пізні терміни. Тому на сьогодні ще є ймовірність, що випадуть опади до кінця вересня або на початку жовтня, і ще можна буде вдало провести посівну компанію озимих культур», — зазначив експерт.

Він також повідомив, що практично до 20 чисел вересня на більшій частині України істотних опадів не передбачають, невеликі опади будуть проходити в західних областях України. В зв’язку із цим є загроза, що стан озимих культур на кінець осені, або початок зими може бути на багатьох площах незадовільним і навіть може бути посіяно менше озимих культур, ніж планувалося.

Так, станом на 16 вересня українські аграрії вже провели сівбу озимих зернових культур на площі 840 тис. га або 12% до прогнозу в 7,3 млн га.

Анатолій Прокопенко додав, що цього року протягом тривалого літнього періоду зволоження ґрунту під пізніми сільгоспкультурами було досить нерівномірним. В багатьох областях України опади були обмежені, тому урожай ярих пізніх культур в ряді областей очікується нижчим ніж минулого року.

Цьогорічні врожаї зернових і зернобобових культур в Україні також не досягли рекордних показників через аномальну засуху. 

Урожайність ріпаку, соняшнику та кукурудзи на півдні України нижча на 20% в порівнянні із прогнозованою. Зокрема, на Одещині через аномальну спеку та відсутність опадів гине соняшник. За словами очевидців стебла рослин почорніли та висохли, а їх висота не перевищує висоту коліна.  Прогнозується, що середня врожайність культури на півдні області цього року становитиме від 0,3 тонн/га до 2,1 тонн/га.

Також через засуху аграрії не можуть в повній мірі здійснювати оранку, підготовку ґрунту для посіву та всі необхідні агротехнологічні операції.

Багато фермерів відкладають посівну кампанію, а ті, хто ж все таки на свій страх і ризик уже посіяли озимі, побоюються, що будуть змушені пересівати.

«Що стосується озимих зернових, то часу ще достатньо. Настання оптимальних строків сівби озимих культур у північних і західних областей припадає на кінець першої декади вересня. У Вінницькій, Кіровоградській, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Черкаській, Чернівецькій, Полтавській, Івано-Франківській, Волинській, Житомирській областях оптимальні строки сівби озимих припадають на другу декаду вересня, в південних областях — на кінець другої-середини третьої декади вересня. Щодо умов — по всій території України, крім західних областей спостерігається посуха. Дощі, які очікуються, не переламають ситуацію, оскільки вони будуть невеликими і нерівномірними. Посуха в центральних областях — нетипове явище, яке разом з тим, проявляється все частіше», — додала Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру.

За її словами, цього року найбільше постраждали від посухи території Черкаської та Полтавської областей, а також, прилеглі до них райони сусідніх областей. Центр посухи — Черкаси, за літо там випало у 2-2,5 рази менше опадів, ніж в південних областях.

«У таких умовах залишитися на плаву фермерам допоможуть лише винахідливість, сучасні технології та фінансові інструменти. Погода, як ми бачимо в останні роки, вже  більше не на їхньому боці. І від головних її загроз, таких як посуха, град, заморозки, доведеться страхуватися. Адже, як свідчать глобальні світові дослідження, надалі клімат буде лише погіршуватися, тож фермерам варто звертати більше уваги на страхування», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Він підкреслив, що агрострахування є інструментом, з яким сільське господарство стане більш прогнозованим, адже спрямоване на принципове зниження фінансового збитку, який природні лиха завдають агровиробникам.

«На жаль, в Україні досі немає розвиненої культури агрострахування. Управління ризиками зазвичай зводиться до того, яке насіння чи препарати використовувати. Але ж є ще погодні ризики, насамперед зміни клімату. Досить подивитися на карту, яким чином змінюються посіви кукурудзи, яким чином вони мігрують більше на захід — у регіони, які раніше не були традиційними для вирощування цієї культури», - зауважує Володимир Юдін.

За його словами, агрострахування не просто компенсує втрати, зазнані через дію певного ризику, але дозволяє стабілізувати доходи у часі, повернути взяті в кредит кошти та полегшує доступ сільгоспвиробників до кредитних ресурсів.

«У випадку повної чи часткової втрати врожаю аграрії зможуть покрити свої збитки за рахунок страхових виплат. Це дає можливість стабілізувати свої доходи та продовжувати працювати без тривалих перерв у роботі чи проблем з фінансовою стійкістю. Агрострахування покликане запобігти різким коливанням доходів сільгосппідприємств.
Компенсація збитків завдяки страхуванню дозволяє своєчасно розрахуватися з переробниками, постачальниками матеріально-технічних ресурсів та іншими партнерами. Крім того, агрострахування спонукає до використання сучасних технічних та технологічних досягнень, зокрема, застосування надійних засобів захисту врожаю. Таким чином, воно сприяє підвищенню ефективності виробництва в аграрному секторі країни», - констатує Володимир Юдін.

Він зазначив, що страхові компанії пропонують аграріям широке покриття від усіх ризиків. Сільгоспвиробники мають можливість застрахуватися від характерних для їхнього регіону погодних аномалій, або ж обрати варіант, що захищає їх від найбільш імовірних катастрофічних ризиків

Так,  "Аграрна Агенція АГРОС" пропонує сільгоспвиробникам широку лінійку продуктів по страхуванню сільськогосподарських ризиків, які відповідають потребам як великих вертикально-інтегрованих агрохолдингів, так і невеликих селянсько-фермерських господарств. Фахівці компанії підбирають страхові продукти, які є найбільш актуальними для кожного господарства з урахуванням особливостей території, де підприємство веде свій бізнес, і характеру діяльності. 

«Щоб всі труди і грошові витрати тисяч аграріїв не виявилися марними, а підприємства не несли великі збитки, або взагалі не збанкрутіли, про агрострахування фермерам треба думати вже зараз. Для агровиробника — це спосіб захиститись від непогоди та низького врожаю, запорука фінансової стабільності в разі настання форс-мажорних обставин»,- підкреслює Володимир Юдін.

Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як купити насіння, добрива, ЗЗР за цінами агрохолдингу та отримати гарантований збут для врожаю? Інструкція для аграрія

Де малому та середньому виробнику отримати додаткове фінансування на розвиток свого бізнесу та, при цьому, гарантований збут врожаю? Як і скільки можна зекономити при купівлі насіння, добрив, ЗЗР, ПММ, техніки та запчастин? Чи реально збільшити врожайність за рахунок своєчасного фінансування, інвестицій в техніку, забезпечення якісними ресурсами та використанням технологій компаній-лідерів аграрного сектору? І яка справедлива оцінка прав оренди землі? Кернел у рамках VIP-клубу Open Agribusiness підготував детальну інструкцію для українських агровиробників.

За оцінками Світового банку, велика кількість українських підприємств знаходиться на рівні технічного розвитку ЄС двадцять років тому – дрібному та середньому бізнесам банально не вистачає коштів на впровадження новітніх технологій. Середньостатистичний аграрій впродовж цілого року має справу із пошуком джерел фінансування. Спочатку придбання насіння, добрив, палива, засобів захисту до посівної, потім – розрахунок за позику із банком, що передбачає пошук та налагодження зв’язків із покупцем, який запропонує гідну ціну за врожай та своєчасну оплату. Вирішити питання залучення обігового капіталу та збільшення результативності українського агросектору можливо виключно в партнерстві з найбільшими гравцями ринку. І тут крок назустріч фермерам та агровиробникам зробив найбільший виробник та експортер сільгосппродукції – компанія Кернел. Незважаючи на рекордний експорт зернових у 6,1 млн тонн за результатами 2018-2019 МР, Кернел має амбітні плани на найближче майбутнє.

«Наша стратегічна мета у 2020 році – збільшити обсяг експорту зернових до 8 млн тонн за рахунок запуску нового терміналу в порту Чорноморськ. Агробізнес – локомотив економіки України, а виручка, отримана завдяки експортним операціям, формує валютні надходження до бюджету країни, впливає на ВВП та є одним із факторів забезпечення благополуччя українців», – наголошує Євген Осипов, генеральний директор Кернел.

Переслідує компанія і більш глобальну мету – нарощення виробництва загального обсягу сільгосппродукції до 100 млн тонн та закріплення за Україною статусу ключового гравця на світовому аграрному ринку. Для цього рік тому Кернел відкрився для агровиробників,  запропонувавши їм доєднатися до онлайн-платформи ефективного нетворкінгу та продуктивного обміну досвідом у рамках програми Open Agribusiness. Нині в рамках цієї ж програми презентував партнерам унікальний VIP-клуб та економічно обґрунтовані переваги від членства у ньому. Основа такого взаємовигідного партнерства – ріст врожайності та дохідності дрібних й середніх агровиробників, що сприятиме росту експортних можливостей компанії і розвитку українського АПК.

Які переваги для учасників VIP-клуб пропонує Кернел?

По-перше, додаткове фінансування, яке можна направити на розвиток свого бізнесу. По-друге, можливість економії до $60/га при купівлі насіння, добрив, ЗЗР, ПММ, техніки та запчастин за цінами Кернел. Третьою ключовою перевагою є ріст врожайності мінімум на 10% або $100/га за рахунок своєчасного фінансування, інвестицій в техніку, забезпечення якісними ресурсами, використання технологій та досвіду компанії. Останнє передбачає доступ до системи CROPIO для контролю стану полів в режимі реального часу, а також можливість використання RTK-станцій для точного управління технікою в полях і повноцінна консалтингова підтримка в питаннях точного землеробства. При цьому Кернел гарантує викуп не менше 80% майбутнього врожаю агропідприємства.


Як це працює?

Кернел купує 10% частки агропідприємства, стаючи портфельним інвестором компанії. Це виключно для того, щоб переконатися, що фінансування буде направлено на розвиток та виробництво. Натомість, учасник в будь-який момент може повернути цю частку зворотно викупивши її в Кернел. Відповідна умова фіксується одразу при підписанні Корпоративного договору. При розрахунку вартості частки компанія керується справедливою оцінкою прав оренди землі у $1 500/га, в залежності від термінів дії договорів підприємства.

Така практика розвитку малого та середнього бізнесу багато років успішно працює у Європі та розвинених країнах світу і властива для ІТ-сектору. Невеликий стартап завжди живе у надії знайти фінансування в обличчі когось великого і потужного, адже шанси у цьому випадку втриматися «на ногах» збільшується в геометричній прогресії. А ті, хто не дочекався, рано чи пізно здаються. Для українського ринку, особливо для АПК сектору, це унікальний проект, аналогів якому немає.

Хто може стати учасником VIP-клубу Open Agribusiness?

Фермер чи підприємство, що має офіційно зареєстрований земельний банк від 1 500 га, веде свою діяльність на території однієї з 18-ти областей країни, в роботі опирається на план розвитку підприємства на 3-5 років та амбіції бути кращим в регіоні за показниками врожайності та прибутковості.

Усі працівники підприємства, яке хоче приєднатися до VIP-клубу, повинні бути офіційно працевлаштованими, відповідно, за них роботодавець сплачуватиме податки. Натомість Кернел гарантує абсолютно прозорі ділові відносини та ефективний захист від рейдерства, як повноправному партнеру одного з найбільших агрохолдингів.


Для ознайомлення з умовами членства у VIP-клубі Open Agribusiness та деталями проекту переходьте за посиланням.

VIP-клуб для партнерів Кернел у рамках програми Open Agribusiness – це виняткова можливість дрібним та середнім агровиробникам прокачати свою дохідність та прибутковість, інвестувати в розвиток бізнесу та зробити особистий внесок у зміцнення економіки країни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Формуємо систему підживлення для озимих культур

Та як вирахувати необхідні норми внесення добрив під запланований урожай? Адже кожна культура вимагає різних елементів та їх співвідношень; крім того, необхідно враховувати й винесення поживних речовин із ґрунту попередниками.

«Кожна культура потребує певного мінерального живлення; тож аби забезпечити їй оптимальні умови для росту й розвитку, аграрій має знати, що є і чого не вистачає його полям, – пояснює керівник сервісно аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест. – Завдяки цьому він заздалегідь може прийняти рішення, які добрива застосувати під озимі і в яких нормах, а від яких й взагалі відмовитися. І, відповідно, спланувати свої виробничі витрати. Крім того, своєчасне внесення відповідних добрив допомагає відновити баланс, порушений внаслідок винесення культурами із ґрунту різних елементів».

За її словами, передове обладнання Інституту дозволяє проводити агрохімічні дослідження ґрунту на найбільшу в Україні кількість показників: азот, рН, органічну речовину, рухомі форми (фосфор, калій, сірка), макро- і мікроелементи. Крім того, за потреби ґрунт тут досліджують на залишкову кількість пестицидів – для уникнення фітотоксичності до культурних рослин в майбутньому. Такий комплексний аналіз дозволяє чітко спланувати виробничі витрати і отримати заплановану врожайність.

Крім того, наголошує експерт, не варто забувати й про позакореневе живлення, оскільки велику частку мікроелементів культурні рослини отримують саме завдяки таким підживленням. Тому радить після відновлення весняної вегетації запланувати дослідження рослин у період вегетації – таким чином аграрій може поповнити дефіцит необхідних елементів культури і забезпечити свої посіви усім необхідним.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.