186395

Чому зростання посівів нічого не говорить про шкоду «соєвих правок»

Зростання посівів сої порівняно з минулорічним показником не свідчить про відсутність негативних наслідків від прийняття «олійних правок», які передбачають скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку, а є наслідком специфіки вирощування олійних культур.

Про це заявив член Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), керівник ТОВ «Лебідь-Агро» Денис Сергієнко на своїй сторінці у Facebook.

«Нещодавно фактично виконуючий обов’язки міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк заявив, що станом на 4 травня вітчизняні аграрії посіяли сої на площі 661,9 тис. га, тоді як на аналогічну дату минулого року засіяно було 636 тис. га, що нібито свідчить про відсутність негативних наслідків від прийняття «олійних правок»,які передбачають НЕвідшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Хотілося б розділити оптимізм Максима Петровича, але деякі деталі специфіки вирощування сої та інших культур заважають це зробити», - написав аграрій.

За словами Сергієнко, справа в тому, що сільгоспвиробники планують структуру посівів і сівозміну заздалегідь, і роблять це не випадково. Крім того, щоб зберегти рентабельність на прийнятному рівні, сою не можна замінити на будь-яку культуру. Наприклад, ранні зернові в останні роки не давали фермеру заробити. Доступними альтернативами є, к приміру, соняшник та кукурудза. Ось тут, власне, і виникають проблеми.

Аграрій зазначив, що здебільшого під кукурудзу та соняшник аграрії готують площі з осені, вносячи мінеральні добрива під основний обробіток. У той же час сою багато хто сіє під мінімальну або нульову технологію. «Соєві поправки» були прийняті в грудні 2017 року, тобто тоді, коли фермери не могли вже фізично підготувати площі під пропашні культури та довнести необхідні обсяги добрив в мерзлий ґрунт.

Крім того, Сергієнко додав, що якісний посівний матеріал також доводиться замовляти і купувати заздалегідь, багато хто це зробив ще восени 2017 року. Відповідно, у них залишалась тільки одна можливість - посіяти зарезервовані та частково передоплачені обсяги насінневої сої і сподіватися, що ВРУ все ж зможе скасувати норми про невідшкодування ПДВ при експорті олійних.

З огляду на все вище сказане, за прогнозами Сергієнко, очікувати скорочення посівних площ під соєю ми можемо в 2019, а не в 2018 році. Зате скорочення обсягів валового врожаю за офіційною статистикою ми можемо очікувати вже в цьому. Причина в тому, що у фермерів пропадає стимул продавати зібрану сою легально - в будь-якому випадку ціна не буде містити в собі відшкодування ПДВ експортерам, відповідно, різниця між цінами по перерахунку та за "кеш" скоротиться.

Однак, як кажуть, курчат по осені рахують. Подивимося, яким буде валовий збір сої за офіційною статистикою за підсумками 2018 року, а також які площі будуть закладені під сою у 2019 році.

Довідка. Наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла зміни до Податкового кодексу, якими скасовується відшкодування ПДВ при експорті олійних. Дані зміни призведуть до зниження закупівельних цін на ці культури всередині держави, в результаті чого переробні підприємства, що належать вітчизняним олігархам та великим транснаціональним корпораціям, опиняться у виграші. У той же час збитки малих та середніх аграріїв сягнуть близько 8 млрд грн. В результаті сільгоспвиробникам стане невигідно вирощувати сою.

Для повернення справедливості та скасування сумнозвісних «олійних правок», був розроблений законопроект №7403-2, яким повертається відшкодування ПДВ при експорті олійних. Цей документ підтримали 15 обласних рад, міжнародні установи, ряд народних депутатів та усі найбільші асоціації.

Однак Верховна Рада затягує його прийняття. Законопроект вже кілька разів вносився до порядку денного парламенту, але так і не був розглянутий депутатами. Для привернення уваги народних обранців до проблеми аграрного сектору, сільгоспвиробники за підтримки ВАР були вимушені тричі перекривати головні автомагістралі країни, влаштовувати акції протесту під профільним податковим комітетом Ради та власне будівлею парламенту.

Якщо після відновлення роботи Верховної Ради у середині травня депутати вкотре ігноруватимуть вимоги сільгоспвиробників, керуючись інтересами олігархів, а не малого й середнього бізнесу, аграрії будуть вимушені продовжувати акції протесту та робити їх масштабнішими.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Чистий прибуток Вінницького молокозаводу «Рошен» зріс у 315 разів

Згідно з річним звітом підприємства в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, його чистий дохід зріс на 44,8% – до 2,18 млрд грн, пише agrotimes.net.

Валовий прибуток молокозаводу минулого року збільшився в 4,9 раза – до 176,49 млн грн, операційний – в 33 рази – до 127,77 млн грн.

Зазначається, що Вінницький молокозавод «Рошен» у 2017 році реалізував 3,68 тис. тонн вершкового масла  (478,99 млн грн у грошовому виразіі; 10% від загального обсягу продажів), 14,715 тис. тонн молоковмісного згущеного продукту «Молс» (371,673 млн грн, 41%), 8,06 тис. тонн сухого знежиреного молока (414,55 млн грн, 23%) та іншу продукцію.

 



Свіжа ягода коштує вже дешевше, ніж рік тому

В порівнянні з минулим тижнем, ціни на ягоди на ринках регіону знизились мінімум в 2 рази, до того ж, сьогодні суниця та черешня вже коштують в 1,5 рази дешевше, ніж рік тому. Про це повідомляє «Інфо-Шувар» з посиланням на данні щоденного моніторингу цін.

Станом на ранок 8 травня 2018 року, на ринку «Шувар», який є найбільшим гуртовим майданчиком для торгівлі вітчизняною плодоовочевою продукцією в Західному регіоні, суниця садова пропонується по 25-45 грн/кг (0,8-1,44 EUR/кг) , а черешня коштує 23-26 грн/кг (0,74-0,84 EUR/кг). При цьому, пропозиція суниці та черешні представлена тільки вітчизняною продукцією. Для порівняння, рік тому на «Шуварі» суниця коштувала 45-65 грн/кг (1,58-2,3 EUR/кг), за першу черешню продавці просили 35-45 грн/кг (1,23-1,57 EUR/кг).

Фахівці «Інфо-Шувар» також наголошують на тому, що в Польщі на ринку «Броніше» сьогодні суниця коштує майже в 2,5 рази дорожче, ніж на ринку Західної України, що може свідчити про непогані умови для експорту української ягоди.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Аграрії відзвітували про перебіг посівної кампанії

Ранніх ярих зернових та зернобобових посіяно на площі 2,2 млн га або 92% до прогнозу. Зокрема:

- пшениці – 158 тис. га або 90% до прогнозу;

- ячменю – 1,5 млн га або 92% до прогнозу;

- вівса – 181 тис. га або 89% до прогнозу;

Триває посів кукурудзи на зерно, який проведено на площі 3,3 млн га або 72% до прогнозу, гречки посіяно 20 тис. га запланованої площі або 13% до прогнозу, проса посіяно 14 тис. га або 25% до прогнозу, цукрових буряків посіяно 271 тис. га, що становить 90% до прогнозу, соняшник посіяний на площі 4,4 млн га або 79% до прогнозу, сої посіяно на площі 869 тис. га 45% до прогнозу.

Крім того, за оперативними даними областей станом на 05 травня 2018 року аграрії повністю забезпечені мінеральними добривами. Так, для проведення комплексу весняно-польових робіт заявлено та передбачається використати 995 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. З урахуванням перехідних залишків сільськогосподарськими підприємствами було придбано 1,1 млн тонн поживних речовин мінеральних добрив або 111% до заявки.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Ціна мораторію на продаж землі в Україні — мільярди доларів

Про це заявила в інтерв'ю Bloomberg директор Світового Банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, пише milkua.info.

Вона зазначила, що майже 6,9 млн землевласників (а це кожен шостий українець, — ред.) отримують найнижчу орендну плату за землю в Європі, при тому, що якість українських грунтів одна з найкращих у світі.

«Безумовні переваги української економіки не реалізовані через мораторій. Агросектор, котрий є лідером експорту соняшникової олії, сформований за Радянського Союзу, нині не може розвиватися та стримувати корупцію», — каже Кахконен.

Повідомляється, що, на її думку, уряд боїться репутаційних ризиків напередодні виборів у 2019 році, тому й не встановлює правил на ринку землі. Друга причина, на думку Сату Кахконен — це лобізм деяких чиновників та бізнесменів, які використовують «status quo» на землю для непрозорого використання с.-г. угідь за низьку орендну плату.

«Політики вбачають тезу про мораторій на «захист селян» як засіб для отримання виборчих дивідендів», — видання також цитує першого заступника міністра аграрної політики України Максима Мартинюка.

Він також додав: «Народ задовольняється міфами про ризики скасування мораторію і боїться помилок, як і під час приватизації у 1990—х роках».

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Ізраїль може відновити імпорт українських яєць

Про це повідомляє Держпродспоживслужба, пише landlord.ua.

«Місія триватиме з 7 по 11 травня 2018 року. За результатами роботи місії українська сторона очікує на відновлення експорту яєць до Ізраїлю», – йдеться у повідомленні.

Представники місії ознайомилися з функціями і повноваженнями Держпродспоживслужби. Також заплановані робочі зустрічі з представниками ряду територіальних органів Держпродспоживслужби та інспектування підприємств, які зацікавлені в експорті яйця столового на ізраїльський ринок.

З представниками ізраїльської делегації зустрівся директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль.

В середині січня 2016 року Ізраїль заборонив поставки яєць з України через виявлені в них бактерій сальмонели. Міністерство сільського господарства Ізраїлю перевірило яйця після смерті ізраїльтянина від сальмонельозу та госпіталізації 15 дітей.

Виробники обіцяли усунути можливість зараження. Однак поставки в Ізраїль досі не відновили. Постачати цю продукцію в Ізраїль українські підприємства стали з жовтня 2015 року.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.