Tempo950x100

Tempo300x100

Чумне зростання: Чому в магазинах дорожчає м’ясо і до чого тут чума

Чумне зростання: Чому в магазинах дорожчає м’ясо і до чого тут чума

Виграють від ситуації недобросовісні виробники, які здешевлюють м’ясоковбасні вироби, додаючи у фарш дешевий жир і субпродукти.

Про це пише видання 112.uа.

В Україні зростає ціна на свинину. За даними Асоціації “Свинарі України”, в середньому в роздробі охолоджений свинячий стейк подорожчав з 99,4 грн/кг в період травневих свят (коли ціни були традиційно підвищеними) до 108,95 грн/кг 9 червня. За аналогічний період зросли ціни на грудинку – з 81,5 грн/кг до 85,4 грн/кг, ошийок – з 107,4 грн/кг до 121,8 грн/кг, вирізку – з 121 грн/кг до 128 грн/кг. І це ще не максимальне значення цін, зазначає аналітик Асоціації Олександра Бондарська. “Ми прогнозуємо, що, якщо ситуація з АЧС не покращиться, можна очікувати зростання ще десь на 5 грн/кг до нинішньої ціни. Але хотілося б сподіватися, що нинішня ціна є піковою і найближчим часом буде якщо не зниження ціни, то хоча б стабілізація”, – каже експерт з аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Євген Дворнік. Він зазначає, що в літній період ціни на м’ясо традиційно підігріває збільшення попиту – період відпусток, шашлики.

Динаміка цін на м’ясо в рітейлі

Зі зростанням цін стикаються не тільки споживачі, а й насамперед промислові підприємства – м’ясопереробники. За даними Асоціації “Свинарі України”, в кінці травня закупівельна ціна зросла на 2,4% – до 42-43 грн/кг за м’ясо живця (свиней 1 категорії). У червні зростання цін продовжилося, і за минулий тиждень закупівельна ціна додала ще 2% (44-45 грн/кг).

Цього тижня жива вага хорошої беконної свинини коштує вже 44-45 грн/кг у закупівлі, підтвердили на одному з великих м’ясопереробних комбінатів: “На цій позначці ціна не зупиниться. Всі сільгоспвиробники кажуть, що ціна живої ваги дійде до 48,5 грн/кг, до середини липня це точно, а може й раніше”.

Слід зазначити, що зростання цін на свинину розпочалося ще з середини жовтня 2016 року і тривало до першої половини лютого 2017 року. Після цього ціни дещо знизилися, але буквально через місяць повернулися на колишні показники – близько 36 грн/кг (жива вага). Потім ціна підскочила до 41-43 грн/кг залежно від регіону, каже Євген Дворнік.
Ціни на свинину підтягують і ціни на інші види м’яса – яловичину і курку, оскільки ринки є взаємозалежними. Традиційно за високих цін на яловичину м’ясопереробні компенсують дефіцит сировини свининою чи м’ясом курки. Були ситуації, коли підвищувалася ціна курки і тоді виробники переорієнтувалися на інші види сировини, що призводило до зниження попиту і відповідно цін на конкретний вид м’яса, каже Дворнік.

Зростання цін всіх видів м’яса відзначають у Міністерстві аграрної політики і продовольства. Згідно з даними прес-служби Міністерства за результатами моніторингу оперативної ситуації щодо оптово-відпускних середньозважених цін, станом на 26 травня 2017 року на яловичину ціни досягли 66,5 грн/кг (плюс 11% до показника відповідного періоду минулого року), на свинину – 57,78 грн/кг (на 15% більше), на м’ясо птиці (кури) – 37,39 грн/кг (на 16% більше).

Наприклад, закупівельні ціни на куряче філе тільки за минулий тиждень зросли з 66 грн/кг до 68 грн/кг, розповіли на м’ясокомбінаті.

“Ціни на ВРХ традиційно залишаються високими і внаслідок обмеженої пропозиції продукції. Станом на початок року, великі підприємства, наприклад, заявляли, що нема де придбати биків вагою 400 кг, кілограм м’яса такого бика досягав 42-44 грн/кг, тоді як раніше ціни більше 33 грн/кг не піднімалися”, – говорить Євген Дворнік.

Чому зростає ціна м’яса?

Експерти одностайні: головна причина зростання цін – дефіцит пропозиції м’яса, внаслідок скорочення поголів’я, яке сталося, в тому числі, через поширення чуми свиней (АЧС).

За даними Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, з 2012 року в Україні зареєстровано 225 випадків захворювання чумою свиней (193 випадки – домашні свині, 31 – дикі, один інфікований об’єкт). З початку 2017 року в Україні вже виявлено 77 випадків захворювання, у тому числі на території Тернопільської, Донецької, Херсонської, Дніпропетровської та Івано-Франківської областей.

Карантин продовжує діяти в 16 неблагополучних пунктах по АЧС у Полтавській області (4), Київській (3), Запорізькій (2), Хмельницькій (1), Харківській (1), Рівненській (1), Чернівецькій (1), Черкаській (1) та Одеській (1).

У Держспоживслужбі уточнили, що в результаті проведених заходів в Україні було оздоровлено 209 з 225 неблагополучних щодо захворювання пунктів (при цьому не було зареєстровано жодного випадку повторного АЧС в оздоровлених неблагополучних пунктах).

Слід сказати, що ситуація ускладнюється тим, що в разі виявлення захворювання знищенню підлягають не тільки хворі свині, а й ті, що опинилися в зоні ризику (в радіусі 3 км навколо вогнища захворювання). “До прийняття в березні нової інструкції щодо АЧС, якщо виявлявся випадок захворювання в одному дворі, визначали, чи є поширення на прилеглі двори, і якщо це підтверджувалося, в радіусі 3 км вирізувалося поголів’я. Нова інструкція тепер враховує рівні біобезпеки. До того ж вводиться поділ на сектори. Вирізати будуть не у всій окрузі, а тільки в певних секторах, які будуть визначатися на підставі глибокого аналізу. До того ж не потрапляє під знищення поголів’я свиней на підприємствах, які зможуть довести високий рівень біобезпеки, навіть якщо вони потрапили в зону виявлення захворювання”, – пояснив експерт УКАБ Євген Дворнік.

За даними Держспоживслужби, при проведенні заходів із ліквідації АЧС з 2012 року в епізоотичних осередках захворювання було вилучено і знищено 129 тис. голів свиней, причому за два попередні роки – одразу 120 тис. З початку 2017 року вилучено і знищено 6200 голів, і заходи тривають, уточнили в службі.

У Держспоживслужбі зазначають, що, враховуючи динаміку поширення захворювання протягом 2014-2016 років, а також здатність вірусу АЧС за короткий проміжок часу поширюватися на значні території, в 2017 році можна очікувати ще 200-250 випадків захворювання, при цьому кожен 4-й випадок, ймовірно, буде в свиногосподарстві з низьким рівнем біозахисту. “Якщо тенденція до поширення АЧС буде зберігатися протягом найближчих років, втрати поголів’я до 2020 року перевищать 1,2 млн голів, або 4 млрд грн. Непрямі витрати зростуть на 5-7,5 млрд грн”, – повідомили 112.ua в прес-службі Держспоживслужби.

Євген Дворнік з УКАБ зазначає, що поширення чуми призводить до появи проблеми з виплатою компенсацій за вилучених і знищених тварин. “Наскільки мені відомо, мешканці сіл намагаються приховувати випадки захворювання на АЧС – забивають і реалізовують на стихійних ринках, таким чином, призводячи до подальшого поширення захворювання. Це відбувається у зв’язку з проблемами отримати з держбюджету компенсацію. Якби наявна проблема з виплатами була вирішена, вони б здавали хворих свиней як годиться – на утилізацію”, – сказав експерт.

У прес-службі Держспоживслужби уточнили, що, за даними державних адміністрацій та головних управлінь Держспоживслужби в областях, за період з 2012 року по 12 червня 2017 року збитки за вилучених у ході проведення карантинних заходів свиней в особистих селянських господарствах склали 15,97 млн грн. При цьому фактично виплачено 14,87 млн грн, що становить 93,1% від потреби. У спеціалізованих свиногосподарствах збитки оцінюються в 146,7 млн грн, а фактично виплачено лише 606,1 тис. грн, що становить лише 0,4% від потреби.

Раніше глава Держспоживслужби Володимир Лапа зазначав, що серед іншого поширення чуми відбувається через нелегальні ферми, на яких про якість заходів біобезпеки взагалі не йдеться. Через них, за його оцінками, трапляється близько 30% випадків захворювання на АЧС.

Крім того, в інтерв’ю 112.uа Лапа розповідав, що спалахи африканської чуми свиней почасти зумовлені недостатнім фінансуванням. За словами голови Держспоживслужби, виділені минулого року 56 млн грн з держбюджету не дали можливості закрити навіть найнагальніші поточні потреби. “У нас не було коштів навіть проводити діагностику”, – зазначав Лапа.

В результаті, станом на 1 травня 2017 року поголів’я свиней в Україні скоротилося майже на 7,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,6 млн голів, каже експерт УКАБ Євген Дворнік: “Скорочення спостерігається як у сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення”. За словами аналітика Асоціації “Свинарі України” Олександри Бондарської, поголів’я свиноматок станом на початок 2017 року скоротилося на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 234,3 тис. голів.

У 2016 році, за даними Міністерства, спостерігалося скорочення поголів’я всіх видів тварин. “У 2017 році очікується збільшення поголів’я худоби і птиці на 0,8% за рахунок розширення виробничих потужностей. Виробництво свинини зменшиться через зменшення поголів’я свиней, через поширення африканської чуми. Виробництво яловичини залишиться практично незмінним або навіть зросте за підсумками року”, – спрогнозували в Міністерстві.

За словами експертів, у зв’язку з ситуацією в економіці (низька купівельна спроможність на тлі зростання цін на корми та інші супутні витрати) багато сільгоспвиробників заморозили плани з будівництва нових ферм і відповідно збільшення поголів’я тварин м’ясних порід.

На ситуацію в галузі тваринництва негативно впливає відсутність достатньої держпідтримки. У Міністерстві агрополітики повідомляють, що за бюджетною програмою КПКВК 2801540 “Державна підтримка галузі тваринництва” закону України “Про державний бюджет на відповідний рік” було передбачено виділення у 2015 році 250 млн грн; у 2016 році – 30 млн грн; у 2017 році – 170 млн грн. “Однак фактичне фінансування галузі тваринництва здійснювалося лише в 2016 році – 30 млн грн було спрямовано на виплату часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення телиць та корів молочного і м’ясо-молочного виробництва, племінних вівцематок і баранів”, – наголосили експерти.

Додатковим фактором, який також чинить тиск на ціни свинини й інших видів м’яса, є активний експорт у країни, на ринках яких ціни більш привабливі, ніж на внутрішньому ринку в Україні. Зокрема, м’ясо свинини експортується в Грузію (64% всього експорту), Казахстан та Гонконг. “За 5 місяців нинішнього року на зовнішні ринки з України було поставлено свинини на 6,3 млн дол., тоді як за весь 2016 рік було експортовано свинини на 5,1 млн дол.”, – говорить Євген Дворнік.

При цьому через високі ціни на зовнішніх ринках імпорт м’яса є нині не дуже вигідним напрямом. І це також тисне на ціну на внутрішньому ринку. “У попередні роки великі м’ясопереробники ввозили до 30% м’яса за імпортом – з Канади, Америки, Європи. Але імпортувати м’ясо при доларі за 8 ще було вигідно, а зараз в перерахунку на курс долара, євро – це дуже високі ціни. Якщо свинина 2,2 євро в закупівлі, то 69 грн/кг – це її ще нікуди не вивозили, плюс витрати на транспорт, логістику по Україні, Європі. Десь 80 грн/кг буде коштувати, якщо сюди привезти”, – розповів співрозмовник 112.uа в одному з м’ясокомбінатів.

За словами нашого співрозмовника, нині м’ясопереробники знаходяться в ситуації, коли альтернативи немає, і вони змушені погоджуватися на ті ціни, які їм пропонує товаровиробник на внутрішньому ринку.

Ковбаса з жил і жиру

Експерти говорять, що за нинішньої ситуації найбільше мають проблем великі сертифіковані м’ясопереробні підприємства, які виготовляють брендовану продукцію за рецептурами. “Ми не можемо працювати сьогодні на свинині, завтра на курці, післязавтра на яловичині, у нас є чітко прописані рецептури, які передбачають, скільки і якого виду м’яса повинно бути”, – пояснюють на одному з великих м’ясокомбінатів.

З одного боку, за даними Асоціації “Свинарі України”, виробники обмежені в можливостях підвищувати ціни на м’ясо-ковбасні вироби через зниження купівельного попиту, з іншого – на цінову ситуацію тиснуть сірий ринок м’яса, а також недобросовісні виробники.

Як правило, недобросовісні виробники – це невеликі регіональні цехи, розповіло джерело 112.uа на одному з м’ясопереробних підприємств. З метою здешевлення ковбас і сосисок вони частину м’ясного фаршу замінюють добавками жиру, жил, субпродуктів. Інше (колір, смак і запах) заповнюється за рахунок додавання харчових добавок. Продаються такі ковбаси за доступними цінами у лінійному роздробі або з машин на базарах. У підсумку великі виробники змушені відмовлятися від підвищення цін і працювати на гранично низькій рентабельності.

Слід зазначити, що проблема ця є давньою, і пов’язана вона з цілком легальною можливістю виробляти продукцію за ТУ (технічними умовами). Підприємство реєструє цілком легальну ТУ, в якій чітко описується і вміст жиру та субпродуктів у фарші, і ті ж смакові добавки, і називає при цьому виріб: “Докторська домашня”. На обгортці ковбаси при цьому великими літерами написано “Докторська”, а домашня маленькими літерами. В результаті споживач не бачить різниці між “Докторською”, виготовленою в суворій відповідності з якісною рецептурою, і “Докторською домашньою”, виготовленою з меншою кількістю м’яса. Розрізняються такі ковбаси тільки за ціною. Слід зазначити, що великі виробники намагалися заборонити можливість виробляти м’ясо-ковбасну продукцію за ТУ на законодавчому рівні (декілька разів такі законопроекти реєструвалися у Верховній Раді), але безрезультатно.

В Україні до 1 січня 2017 року діяв мораторій на перевірки підприємств (з 1 січня діє спецрежим, який також суттєво обмежує можливості тих, хто перевіряє).

За даними Держслужби статистики, в Україні за січень-квітень 2017 року було вироблено 73,5 тис. т ковбасних виробів, що на 3,4% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року (71,1 тис. т). А за весь 2016 рік обсяг виробництва склав 233 тис. т, що на 0,9% менше, ніж у 2015 році. Зрозуміло, ці цифри ні про що не свідчать, оскільки в них враховано і якісну брендовану ковбасу, виготовлену за правильною рецептурою, і ковбасу, зроблену цехами за ТУ, – в Україні статистика ці види виробів рахує в одній категорії.

 

Перегляди: 5
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/chumne-zrostannya-chomu-v-mahazynah-dorozhchaye-myaso-i-do-choho-tut-chuma
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати