Чверть врожаю овочевих втрачається через нестачу сховищ

Про це заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль в коментарі «Аргументам і фактам», пише landlord.ua.

За його словами, така ситуація на ринку овочевих штовхає виробників продавати овочі відразу після збору врожаю під час самих низьких цін. Деякі фермери, взагалі, не збирають овочі через низьку рентабельність.

«Через те, що картоплю та овочі не має де нормально зберігати, втрати врожаю можуть становити 20-25%. Багато фермерів, щоб не згноїти врожай, восени намагаються побільше продати, розуміючи, що з точки зору економіки чинять неправильно, адже ціни одразу після збору врожаю найнижчі. Але вони свідомо йдуть на це. А іноді деякі аграрії, зорієнтувавшись у  цінах на ринку в той час, коли врожай ще в полі, приймають важке для себе рішення не збирати його взагалі. Адже збір і транспортування вирощеного з поля до місця зберігання — це чималі витрати, які складають  приблизно третину від усієї собівартості», — наголосив експерт.

За даними гендиректору УАК, з проблемою зберігання стикаються всі виробники овочевих, особливо господарства населення. Проблема сховищ в тому, що переважно кожна овочева культура має свої особливості зберігання.

«Відомо, що у нас 97-98% картоплі вирощує населення. Тому люди зберігають її як можуть – переважно у  своїх льохах. Овочі борщового набору: капусту, моркву, буряк, цибулю, теж особливо зберігати ніде — у кращому випадку, використовуються якісь старі сховища. Правда, останнім часом з’явилася мережа роздрібної торгівлі зі своїми логістичними центрами, на яких створено перевалочні заготівельні овочесховища. Вони, звичайно, певною мірою дотримуються сучасних технологій, але це — перевалочні споруди, які розраховані на тимчасове зберігання», — каже фахівець.

Павло Коваль запропонував малим та середнім виробникам звернути увагу на кооперацію. Це допоможе в оренді чи створенні складів для сховищ, також наладити переробку

«В майбутньому у нас немає іншого варіанту, як йти тим самим шляхом, що й європейські сільгоспвиробники. Необхідно залучати інвестиції і будувати потужні сховища, треба освоювати нові технології виробництва і нові види переробки овочів і фруктів — заморожування і сушку. Заради цього доведеться кооперуватися, спільно будувати або орендувати приміщення під сучасні склади і сховища — як це роблять на Заході. Поодинці, без підтримки, невеликому фермерському господарству не втриматися на сучасному аграрному ринку», — заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняний сир на зовнішніх ринках дорожчий за європейський

Про це повідомляє Інфагро, пише agroday.com.ua.

Як зазначається, українські виробники скаржаться на низький споживчий попит на сири, але в той же час не хочуть його стимулювати шляхом зниження цін.

Наприклад, ціна на українські традиційні сири в СНД становить $4,1-4,4 тис. за тонну, це приблизно на $ 1 тис. дорожче, ніж європейські гауда і едам.

Як відзначають експерти, з такою ціновою різницею українським виробникам буде складно завоювати нові ринки.

Минулого місяця на зовнішні ринки українські сировари відправили 223 тонни твердих сирів, імпорт даної продукції склав 370 тонн. Крім того, було завезено близько 300 тонн білих сирів і 160 тонн плавлених.

На внутрішньому ринку також спостерігається великий розрив цін залежно від категорії виробника. Оптові ціни для дистриб’юторів на напівтверді сири становлять 130-150 грн/кг. У роздрібних мережах такі сири вже також можна знайти по 150 грн/кг.

Нагадаємо, в 2017 році Україна збільшила експорт сирів на 12% і відправила на зовнішні ринки 9,05 тис. тонн цього продукту на суму $32,51 млн. Крім того, Україна увійшла в десятку експортерів сирів до ЄС.

У той же час, імпорт сирів зріс на 42%, в минулому році було ввезено 10 тис. тонн цієї продукції вартістю $47,13 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Кропивницькому фермер вирощує японську айву

Про це пише “Агро-Центр”.

“За формою це кущ. Саме дерево зможе рости 50 років. У мене з таких рекордсменів тільки горіх. Виходить, придбав йому пару”, — розповідає В’ячеслав Швець.

Він розповідає, що посадив дерево в березні, до початку сокоруху, узяв два саджанці, бо вони один одного запилюють. Відстань між рослинами має бути від трьох метрів, щоб було куди розростися. Айва не боїться перепадів температури і весняних заморозків. Плоди схожі на яблуко. М’якуш та шкірка — жовті.

“Інструкцію продавця з вирощування записав на папірці. Удома ще пошукав у книжках. Виявилося, що вітаміну С у плодах айви в кілька разів більше, ніж у лимоні”, — каже Швець.

Хеномелес квітне помаранчево-червоним або світло-рожевим цвітом. Квітки тримаються на гілках близько місяця.

“Називаю її підсніжником. Зацвітає тоді, коли решта дерев у садку тільки думають, чи викидати листки”, — каже садівник.

За його словами, урожай айви дозріває у вересні-жовтні. Потрібно встигнути зірвати плоди до заморозків. Вони не пообсипаються з гілок, але будуть не такими ароматними. Перший урожай можна зібрати на четвертий рік. З одного куща виходить 3–5 кг плодів, близько 50 г кожен.

“На зиму молоді рослини треба пригинати до землі й накривати гілками хвойних дерев. Із настанням весняного тепла накриття необхідно зняти”, — наголошує Швець.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні очікують перевиробництво овочів

Про це розповів представник Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва Сергій Потапов Agroday.ua.

«У сезоні-2017 вперше за 6-7 років не було такого продукту, який би стрімко дешевшав. Натомість картопля, морква та буряк б’ють цінові рекорди. Вартість овочів борщового набору зросла на 50-300%. Томати та огірки з плівкових теплиць подорожчали вдвічі», — сказав він.

У поточному сезоні при врожайності цибулі 60 т/га її собівартість складала 1,48-1,63 грн залежно від гібриду та регіону вирощування. Відпускна ціна з поля — 3,5-3,8 грн, тобто більш як вдвоє вища.

За словами Потапова, маятник прибутковості овочевого бізнесу зазвичай спрацьовує кожні сім років. І ті, хто поступово накопичували виробничий досвід, в такі роки добре заробляють.

Після цінових рекордів фермери масово ринуться вирощувати овочі і в 2018 році Україна отримає перевиробництво. Це означає, що ціни на продукцію впадуть, а отже багато хто зазнає збитків.

«Торік головною причиною овочевого неврожаю стали погодні катаклізми навесні та восени: гради, ливні та заморозки. Той же "Грін Тім" втратив 87 тонн врожаю іспанського часнику — 480 га поля просто замерзло», — каже експерт.

За даними Мінагрополітики, у 2017 році Україна зібрала 8,7 млн тонн овочів відкритого грунту, і ще 560 тис. тонн — тепличних. Найбільше було зібрано помідорів (2,26 млн тонн), капусти (1,6 млн тонн) та цибулі (майже мільйон тонн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сільгоспвиробники не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій

Механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі, який Кабінет міністрів України затвердив 7 лютого, сприятиме її подальшій тінізації, оскільки, згідно з новими програмами розподілу коштів, сільгоспвиробники не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій, який зміг би компенсувати їх витрати.

Як зазначає заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук, минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», згідно з якою виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство розробило механізм розподілу держпідтримки таким чином, що чиновники зможуть на власний розсуд обирати отримувачів дотацій.

«Програма «квазіакумуляції ПДВ» не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом, а це практично всі середні і малі господарства, дотацію майже не отримували. ВАР розробила проект нового порядку розподілу коштів, з урахуванням допущених помилок. Наші пропозиції були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат», - зазначив Денис Марчук.

Більше того, в цьому році уряд практично усунув профільні асоціації від обговорення порядку розподілу державної підтримки, що обурило учасників ринку та викликало ряд запитань.

«Якщо запропонована програма розподілу коштів і справді така чесна та справедлива, як запевняє Мінагропрод, чому уряд відмовився від діалогу з аграрними асоціаціями? Ми не збираємось мовчати. Для детального обговорення усіх недоліків затвердженого механізму держпідтримки аграрної галузі та визначення подальшого плану дій ВАР проведе круглий стіл за участі виробників м’яса й молока, представників міжнародних організацій, фінансово-кредитних установ та представників міжфракційного депутатського об'єднання "Аграрна Рада". Захід відбудеться у рамках XI Міжнародного молочного конгресу 6-7 березня у ВЦ «КиївЕкспоПлаза». Запрошуємо до участі усіх зацікавлених осіб», - додав експерт.

На переконання ВАР, передбачений на 2018 рік механізм державної підтримки сільгоспвиробників буде неефективним. Найбільші побоювання в експертів викликає програма здешевлення кредитів для будівництва тваринницьких і молочнотоварних комплексів і ферм, на фінансування якої в цьому році передбачено 2,5 млрд грн. Справа в тому, що на сьогодні більшість тваринників в Україні знаходяться практично на грані виживання через низьку рентабельність виробництва. І тому основні сили фермерів направлені на утримання діючих комплексів та збереження існуючого поголів’я, і аж ніяк не на розширення. А тому першочерговою задачею держави мала бути фінансова підтримка тваринників та відшкодування їх витрат внаслідок втрати спецрежиму ПДВ, а не направлення такої значної суми на статтю видатків, половина якої зрештою так і залишиться в бюджеті.

Більше того, основними отримувачами дотацій за цією програмою, як і минулоріч, стануть птахівники, які і без підтримки з боку держави мають надзвичайно рентабельний бізнес і, на відміну від інших напрямків тваринництва, можуть інвестувати значні суми в розширення виробництва.

Іншою сумнівною ініціативою уряду є розширення програми часткової компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 945 млн грн. У 2017 році на фінансування даної програми було передбачено 550 млн грн, з яких витрачено - менше половини.

Додатково 1 млрд грн уряд направив на програму підтримки фермерських господарств і кооперативів. Однак на практиці ця ініціатива також може не спрацювати.

«Фермерів необхідно стимулювати до об’єднання, оскільки кооперація є дієвим інструментом для збільшення ефективності і прибутковості виробників. Однак важливо розуміти, що фермер по своїй суті – індивідуаліст. А більша частина з виділеного 1 млрд грн буде спрямована саме на фінансування кооперативів. Популяризація кооперативного руху – дуже важлива мета, але одного року замало для того, щоб наша держава зробила значний прогрес в цьому напрямку. Тому велика частина коштів за даною програмою також не буде використана», - сказав Денис Марчук.

Крім того, уряд планує направити ще 1,5 млрд грн на компенсацію вартості племінних тварин і матеріалів, утримання молочного стада і вирощування селянами молодняку ВРХ, а 300 млн грн – на підтримку садівництва та виноградарства. Але і ці програми породжують більше запитань, ніж відповідей, основне з яких: хто відповідатиме за розподіл коштів та вирішуватиме, до чиїх рук буде направлена дотація?

Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн с 5,5 млрд грн у 2017 році.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вибір якісної продукції з агроволокна

Типи агроволокна

Агроткань – це матеріал, який застосовується в сільськогосподарській сфері, необхідний для вирощування культур.

Властивості виробу:

  • Легка вага;

  • Висока міцність;

  • Допомагає культур акумулювати тепло.

Матеріал екологічно чистий, що пояснює його популярність у приватних і державних господарствах. Поширення отримали біле і чорне агроволокно. Також, можливо придбати чорно-білий варіант виробу. Їх застосування актуально, якщо потрібно посадка полуниці. Надійністю відрізняються агроволокна від бренду Agreen, Growtex.

Перед тим як підійти до посадки, потрібно обробити ділянку землі, прибрати бур'яни, після чого стелиться матеріал на землю. Його фіксація здійснюється завдяки тому, що роблять невеликі заглиблення, куди укладають краю агроволокна, відбувається присипка його землею. У завершенні сіється культура. Спеціально для цього садівник (фермер) має зробити розріз, після чого сідає полуниця. Підбирати укривний матеріал слід по товщині, так як необхідно забезпечити захист рослин від шкідливих комах. Це дозволяє підвищити врожайність.

Використання чорного типу агроволокна дозволяє запобігти проростання бур'янів, поліпшити врожайність культур. Біле агроволокно використовується, якщо полуницю вирощують в несприятливих умовах, взимку. Забезпечується комфортна перезимівля рослин. На вартість даного виробу впливає товщина, ширина і довжина тканини.

Вибір якісної продукції

Як підвищити врожайність полуниці? Сприятливі умови для вирощування садових культур дозволяє придбання агроволокна. В Україні дану продукцію можна придбати за допомогою магазину «Крапелька». Кожен віртуальний відвідувач сайту може розраховувати на консультації щодо вибору бажаного агротовара.

На сайті представлені види агроволокна (чорне, біле, а також чорно-біле) різної щільності. Ціна даної продукції є прийнятною. У доповненні до цього можна вибирати зручний спосіб оплати. Кожному клієнту магазину Крапелька забезпечуються швидка доставка в найкоротші строки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview