Чи отримають аграрії держпідтримку у разі втрати врожаю

19 січня Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради розглянув проекти законів щодо страхування сільськогосподарської продукції.

Нардепи пропонують реформувати поточну модель державної підтримки сільськогосподарського страхування шляхом створення Державного агентства сільськогосподарського страхування - установи, що виконує спеціальні функції у сфері сільськогосподарського страхування відповідно до завдань, визначених Законом.

На думку народного депутата Андрія Вадатурського, дієва допомога полягає не стільки у виділенні державних дотацій на страхування, як у виведенні ринку в легальне поле. За його словами, страхування тоді стане більш поширеним і дешевим інструментом.
«Потрібно більше працювати в напрямку локалізації та детінізації аграрного виробництва, щоб виробники могли працювати з банками. Коли агровиробники почнуть масово працювати легально, тоді з'явиться попит на ринку агрострахування», - підкреслив Андрій Вадатурський.

У результаті обговорення. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект Закону України про державну підтримку сільськогосподарського страхування № 6355-1, який спрямований на посилення захисту майнових інтересів сільськогосподарських товаровиробників та забезпечення стабільності виробництва аграрної продукції.

Як відзначив експерт  страхового ринку, генеральний директор ТОВ «Агрориск» Володимир Юдін, якби держава закладала в бюджет суми на субсидування агрострахування, як це робиться в ряді розвинених світових країн, це би збільшило довіру фермерів до даної послуги в рази.

«Держава повинна усвідомити, що в разі виникнення форс-мажорних обставин масового характеру, загибель врожаю призведе до зниження надходжень коштів до бюджету від експорту агропродукції, частка якої сьогодні в загальному експорті країни становить 42 %. Державі все одно доведеться виділяти гроші на покриття збитків сільгоспвиробникам від наслідків стихії. А, закладаючи гроші заздалегідь, державі в подальшому не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Все це можна зробити досить швидко, якщо у держави буде чітке бачення концепції розвитку ринку агрострахування», - зауважив Володимир Юдін.

За словами експерта, у першу чергу, необхідно змінювати ставлення аграріїв до страхування, адже фахівці та сертифіковані експерти здатні грамотно оцінити ризики, які приймаються на страхування, та надати об’єктивну оцінку посівів. На думку Володимира Юдіна,  у разі прийняття запропонованих нардепами законодавчих ініціатив,  агрострахування в Україні буде розвиватися активніше, надаючи сільгоспвиробникам можливості для мінімізації ризиків, і як наслідок,  ефективного способу захисту свого бізнесу.

За інформацією керівника проекту IFC (WorldBank Group) «Розвиток  фінансування аграрного сектору в Європі та в Центральній Азії» Лії Сороки, вже намітилися позитивні тенденції на українському ринку агрострахування. Так, минулого року в Україні укладено 957 договорів агрострахування, зокрема 427 – на зимовий та 530 – на весняно-літній періоди. Ще 23 договори укладено щодо страхування тварин. Українські аграрії найбільше страхували озиму пшеницю, озимий ріпак і кукурудзу.
Лідерами за кількістю укладених  договорів є аграрії Тернопільської (98) і Дніпропетровської (94) областей.

За показником застрахованої площі першість належить Полтавській (75,6 тис. га) та Хмельницькій (75,3 тис. га) областям.

Як повідомила Лія Сорока, у 12 областях України сталися страхові випадки й було здійснено страхові виплати. Загальна сума страхових виплат по Україні становила по 7,5 млн грн. Першість за страховими виплатами отримала Хмельницька область із показником 40% (близько 3,1 млн грн) від загального обсягу виплат по Україні.

За словами експертів, вітчизняний ринок агрострахування має потужний потенціал та здатний запропонувати українським сільгоспвиробникам дієві фінансові інструменти захисту.

Так, у  компанії «Агрориск» однією з найпопулярніших є програма «МультіРіск». За нею можуть бути застраховані врожаї озимої і ярої пшениці, озимого і ярового жита, озимого і ярового ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільгоспкультури. Вартість тонни врожаю може бути прийнята за домовленістю зі страховою компанією, тобто страхування може бути за рівнем витрат.

Майбутній урожай може бути застрахований від таких ризиків як град і вторинні хвороби рослин після граду, посуха, землетрус, буря, ураган, вплив шкідників, злива, повінь, надмірні опади, що перешкоджають збору врожаю.

«Компанія «Агрориск» підбирає для своїх клієнтів найкращі умови агрострахування від перевірених часом страхових компаній. Більш того, ми безпосередньо відповідаємо за умови договору перед клієнтом, гарантуючи відшкодування страхових виплат у разі настання форс-мажорних обставин», - зазначає Володимир Юдін.

За його словами, в Україні за останні роки вже створена потужна аграрна галузь, яка передбачає використання сучасних інструментів убезпечення її роботи від зовнішнього негативного впливу, найбільш дієвим серед яких залишається агрострахування.

«Саме тому не можуть не тішити законодавчі ініціативи з боку держави у сфері агрострахування, адже завдяки цьому фінансовому інструменту можуть бути зменшені економічні наслідки від комплексу ризиків. Звичайно, ринок агрострахування потребує державної підтримки, як це відбувається в країнах, які є лідерами з агрострахування. Наприклад, у Китаї та Індії виділяються кошти, які дозволили створити привабливі рамкові умови і держава надає підтримку фермерам до 80% від внеску по преміям. У США та Канаді  за багато років створена дуже широка державна програма страхування, де покриваються навіть ризики по коливанню цін на основні культури», - зазначає Володимир Юдін.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво та експорт зернових в Україні - прогнози ФАО

За повідомлення ФАО, внутрішні ціни на пшеницю зросли за останній рік. Близько 1,2 мільйона людей вважаються незахищеними в плані продовольчої безпеки – у районах, що постраждали від конфліктів.
 
Посіви озимих зернових, які будуть зібрані у 2018 році, знаходяться у стані зимового спокою
 
Посівна озимих зернових 2018 року розпочалася наприкінці серпня та закінчилася до кінця листопада 2017 року. Підраховано, що площа озимих зернових культур близькою до рівня попереднього року. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 5 січня 2018 року близько 86 відсотків посівів перебувають у доброму та задовільному стані. Погодні умови в період з листопада по грудень 2017 року були сприятливими для зимівлі зернових культур, які вступили в стан зимового спокою.
 
Виробництво зернових в 2017 році оцінюється на рівні, вищому за середній
 
Збір урожаю зернових 2017 року було завершено до листопада 2017 року. Загальний обсяг зібраних зернових культур оцінюється в 62,3 мільйона тон, що досі перевищує середнє значення п'ятирічного періоду. Виробництво пшениці становить 26,6 мільйона тон, що трохи перевищує високий рівень попереднього року та  наближується до рекордного показника 2015 року. Проте, частка борошномельної пшениці оцінюється нижче попереднього року.
 
Заготівля кукурудзи була завершена до кінця листопада 2017 року, а загальне виробництво цієї культури оцінюється в 25,5 мільйона тон, що на 9% нижче рекорду 2016 року. Відсутність опадів протягом вегетаційного періоду призвела до 10-відстоткового зниження врожаю в порівнянні з попереднім роком. Крім того, надмірні опади під час збору врожаю негативно вплинули на якість зерна.
 
За оцінками, виробництво ячменю скоротилося на 11%,  впавши з хорошого рівня в 2016 році до 8,4 мільйона тон. Цей спад пояснюється, в основному, зменшенням площь під ячмінь на 13% за рахунок менш конкурентних цін, що спонукало фермерів до вибору інших культур.
 
Експорт зерна в 2017/18 році впаде у порівнянні з рекордним показником минулого року
 
Загальний експорт зернових в 2017/18 маркетинговому році (липень/червень) прогнозується приблизно на рівні у 40 мільйонів тон, що на 9% нижче рекордного рівня минулого року. Більша частина зниження обумовлена ​​очікуваним скороченням поставок пшениці внаслідок посилення конкуренції з Російською Федерацією, яка в 2017 році зібрала рекордний урожай пшениці.
 
Крім того, нові вимоги до імпортної пшениці, що підвищують вміст білка з 11,5 до 12,5% для пшениці, купленої у Чорноморському регіоні, були введені Єгиптом, найбільшим покупцем української пшениці. Очікується, що цей захід сприятиме Російській Федерації, де пшениця має більш високий вміст білка у порівнянні з Україною. Тому, експорт пшениці з України оцінюється на рівні 16,5 мільйона тон, що на 6% менше, ніж високий рівень 2016/17 років.
 
Очікується, що експорт ячменю зменшиться на 12% до 4,7 мільйона тон через зменшення внутрішнього врожаю в 2017 році.
 
Аналогічним чином, експорт кукурудзи в 2017/18 маркетинговому році прогнозується на рівні 19 мільйонів тон, що на 9% менше, ніж рекордний показник попереднього року. Очікується, що високий рівень експорту разом із зниженням внутрішнього виробництва зменшить запаси кукурудзи в країні до найнижчого рівня з 2012/2013 років.
 

 Виробництво та експорт зернових в Україні, 2017 рік у порівнянні до 2016 та до середніх показників, тис тон
 

 

Внутрішні ціни на пшеницю зросли за останній рік  

Експортні ціни на пшеницю зросли з вересня через посилення попиту з боку традиційних імпортерів. Проте, експортні ціни на борошномельну пшеницю в листопаді 2017 року знизились завдяки сильній конкуренції на міжнародних ринках.
 
Натомість, внутрішні ціни на пшеницю продемонстрували деяке зростання. В листопаді 2017 року оптові ціни на борошномельну пшеницю та пшеничне борошно посилились у зв’язку з ослабленням місцевої валюти у другій половині місяця та стійким внутрішнім попитом на якісну борошномельну пшеницю. В листопаді 2017 року внутрішні ціни на пшеницю були на 20% вищими, ніж роком раніше.
 

Експортні ціни на пшеницю та кукурудзу та внутрішні ціни на пшеницю та пшеничне борошно, листопад 2016 – листопад 2017
 

Близько 1,2 мільйона чоловік вважаються незахищеними плані продовольчої безпеки в районах, що постраждали від конфліктів
 
У районах, що постраждали від конфліктів, загальне виробництво зернових є близьким до середнього. Проте безробіття, зниження доходів та високі темпи інфляції в областях на сході України, що постраждали від конфлікту, суттєво обмежують доступ до їжі для приблизно 1,2 мільйона людей. Старі люди, що живуть самі та домогосподарства на чолі з жінками є особливо вразливими в холодні зимові місяці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Архіваріуси українських ринків

Січневого ранку холодно – 8 градусів морозу. Торговці все одно зібралися на Житньому ринку і біля входу. Переважно це люди літнього віку. Не всі герої дозволили використовувати їхні фотографії та вказувати вік. Орфографію збережено. Імена вказані згідно з побажаннями героїв.

Біля Житнього ринку

Анастасія

83 роки

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: 5-6 років

ПРОДАЄ: сухофрукти, горішки, молозиво

ЗВІДКИ: Вінницька область, село Дубова

Приїхали ми з Вінниці, Жмеринський район. Дуже видатні люди. Я вчителька, колишня директорка школи. А от це моя перша учениця (показує на сусідку – ред.). Бачте, які ми видатні люди. А ви тут попитайтеся – тут як не медики, так учителі стоять.

 

450 кілометрів їздимо. На вихідні, бо нас діти можуть пустити. На хазяйстві лишаються, а ми їдемо. Скільки можемо вторгувати? Та як який товар візьмемо. Де продам, а де повіддаю. Давайте вас молозивом вгощу?

 

Бабушка Вєра

 

77 РОКІВ

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: 15-20 років

ПРОДАЄ: курки, яйця, домашній сир

ЗВІДКИ: Київська область

 

Торгувала на ринку, але там усе дорого, місце дороге. Та я вже не пам’ятаю, скільки років торгую – десь 15-20. Я з Київської області, їду автобусом. Найкраще торгується в суботу. Їжджу тільки в цей день. Сто гривнів дорога. Три часа дороги. Гривень сто можу вторгувати. Веземо, аби самому не їсти. Буває продам, буває не продам. Пишіть, хай пенсію добавляють.

 

 

Баба Саша


71 РІК

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: кілька років

ПРОДАЄ: горішки, сливи, груші, томатний сік, лікарські трави

ЗВІДКИ: Вінницька область

Продаю, що вдома є – горішок, сливка, грушка, сік томатний. Лікарські трави, зємлянічка. Я з Вінницької області. Їду сюди до внуків і собі ще й торгую. Приїжджаю раз у місяць. Інколи на один день, на два. Бо мені ж треба ще й з внуками посидіти.

Ні, нас звідси не виганяють. Усім дозволяють – та й мені дозволяють торгувати. Усередині там місця немає, щоб торгувати.

 

 

Тетяна Іванівна


74 РОКИ

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: 10 років

ПРОДАЄ: гриби, налисники, птиця

ЗВІДКИ: Київська область, село Зорівка

От коли жизнь заставила – тоді й приїжджаємо. Заводи позакривали – роботи нема, пенсії нема – а жити за щось треба. Ото і їздимо. Що вдома є – те й продаємо.

Я з Київської області, за 100 кілометрів від Києва. Маршрутка – 100 гривень. Інколи щось вторгуєш, а інколи й додому назад потягнеш. От бачите, чим тягаю (показує на візок з пакетами – ред.). Навіть наліснички продаю. Тут і грибочки, і птиця домашня. Що вирощуємо – то й продаємо.

Ганяють нас звідси, ще й крепко ганяють. Тут таке було, що і водою поливали, і хлоркою трусили. Охорона шукає поліцію, а потім поліція ходить ганяє. Літом місцеві з ринку водою поливали.

 

 

Ніна


61 РІК

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: більше 10 років

ПРОДАЄ: буряки, морква, картопля, цибуля

ЗВІДКИ: Київська область, смт Рокитне

 

А може, краще не треба говорити? Божечки, мені здається ми такі пригнічені, ті українські пенсіонери. По телевізору пообіцяли таку пенсію, а насправді по 50-80 гривень пододавали.

Приїжджаю тільки в суботу, бо в неділю в церкву ходжу. Їду з села півтори години. Нам же треба більше 100 гривень на дорогу. Сьогодні от взяли три морквини на 3,85 гривень і от кіло буряків. То часом прошу водія везти мене назад додому безкоштовно.

А тепер колядники – треба тому сотню дати і тому. А з чого давати? Ой ластівочко, що ж ти зробиш, як гарбузове насіння ніхто не бере.

 

Петро Іванович


82 РОКИ

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: 5 років

ПРОДАЄ: мед, яйця

ЗВІДКИ: Черкаська область

Я приїжджаю з Корсунщини, це Черкаська область. Я виїжджаю з дому о третій, після того їду на вокзал в Миронівку. Бо від мого села немає як. Їду чотири години. В електричці – безкоштовно, я ж пенсіонер.

Пасіка стоїть у Миколаївці, бо там хата батьківська. Мед, яєчка свої. Приїжджаю щосуботи. Ще інколи в середу – четвер, але не завжди.

Якщо мед 65-75 гривень, то за день можу і 500 гривень заробити. Але я і тяжко працюю. Тримаю велику пасіку – 50 сімей. Це як у хаті 12 дітей – то незрозуміло, що твориться. А це уявіть, 50 сімей! Ціле літо я нагнутий, займаюся пасікою. Ще в мене 25 курочок. Є різні – сірі, білі, червоні.

 

Торгував на Житньому ще з 84 року, у ринку. Гриби возив. Взагалі раніше був інструктором з водіння.

Зараз тут торгую, поки не ганяють. Це влітку зазвичай охорона виходить, приводить міліцію. А це ж уже не міліція, а поліція. Ми і біля «Рошену» торгували. Зараз участкових всіх погнали на Майдан, вони займаються іншими справами. То вже два місяці ніхто не ганяє.

На Житньому ринку

 

 


Валентина Михайлівна


65 РОКІВ

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: давно

ПРОДАЄ: домашній сир, бринза

ЗВІДКИ: Чернігівська область

Місце тут на ринку 150 гривень. Як починали роботу – то місце було по 30 гривень.

Торгую творожком – жирним, нежирним, бринзою. У мене є корівка, і не одна. Однієї і для себе мало. Бабушка багата на всі сто!

На вулиці торгувати? Та ні. Тут от сів, руки помив. А там що? Зі всіх сторін дує. А ви знаєте, що творог – це такий продукт, який не миється. Бачте, у нас тут скляна перегородка, щоб сюди нічого не трусилося. А нам видають нарукавники. От грушку помиєш, сливку помиєш, навіть м’ясо помиєш. Правда, голуби тут літають. Але що з ними зробиш? Голуб – пташка миру.

 

 

Баба Таня


ВІК НЕ СКАЗАЛА

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: 10 років

ПРОДАЄ: квашення, голубці

ЗВІДКИ: село Княжичі, Київська область

 

Раніше торгувала на Сінному ринку, років десять. Звідти сюди перейшла. Тут наймолодша, ці інші – старожили. На Сінному там такі люди ходили – високопоставлені. Вони жили у тому районі, там посольства всілякі були. Приходили англійці, навіть фотографії є – як їхали з Києва, то на прощання фотографувалися.

Торгую не кожен день. Два-три рази на тиждень. Це ж треба все зготувати, щоб свіженьке було. Найбільш ходовий товар – огірок, помідор. Все інше – на любітєля.

 

 

Тетяна Миколаївна


63 РОКИ

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: 29 років

ПРОДАЄ: овочі, квашення

Я тут з 1989 року. Півжиття – вдома, півжиття – на Подолі. 150 гривень коштує місце на ринку, ще 25 гривень – аналіз. Щодня віддаємо кожен вид товару в лабораторію. Ми ж на державному рівні, не із землі продаємо. У нас є санітарні книжки, проходимо медогляди.

Знімайте товар, мене ні. Я і так дуже часто потрапляю в телебачення. Тут у середу знімали «Битву екстрасенсів». От там, у перших рядах, знімали.

ФОТО: Кріс Кулаковська

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ультрапастеризація чи бабуся - яке молоко корисніше?

Що насправді означає ярлик "ультрапастеризоване" розповідає Олександр Деркач.

Розповім про ультрапастеризоване, або UHT (Ultra-High Temperature) молоко. Там міфів і забобонів стільки, що й за два тижні не подужаєш. Проте, спробую. Пару вихідних фактів. Парне молоко від здорової корови не містить бактерій. Навпаки, в ньому є природні бактерицидні речовини, які їх вбивають. Але через 2-3 години їхня дія закінчується і в молоці починають активно розвиватися мікроорганізми, що потрапляють з навколишнього середовища. Серед них є умовно хороші. Молочнокислі, які його квасять, розщеплюючи лактозу і перетворюючи на звичайний кисляк. Але не на кефір чи йогурт. Тому умовно хороші. Але є і ті, які його псують. Маслянокислі, псіхротрофні тощо. Вони розщеплюють жир і білок, перетворюючи молоко на прогірклу рідину. Плюс чимало патогенів. Від стафілокока і кишкової палички до чого завгодно. Процес від доїння до сквашування (або псування), в залежності від температури, виду і концентрації бактерій, займає 2-4 дні. Молоко, яке ви купуєте «на базарі» або у «чистенькій бабусі», на 2-3 й день після доїння вже кишить мільйонами бактерій. Об'єктивний процес.

Також за словами керівника АТ "Молочний альянс", будь-який виробник зацікавлений в тому, щоб максимально продовжити термін зберігання молока. Тому хімічно просунута умовна «бабуся» може додати в нього трішки соди і левоміцетину, а виробник побільше, на зразок нас, буде думати, як його максимально очистити. За допомогою науки.

 

Перший крок в цьому напрямку зробив французький мікробіолог Луї Пастер, який в середині XIX століття запропонував нагрівати молоко та інші продукти до 70-80 градусів протягом 20-30 хвилин. Цей процес був названий на його честь пастеризацией і визнаний свого часу революційним. Пастеризація знищує до 80 відсотків бактерій і збільшує термін зберігання молока до 7 днів. Але 7 днів, це небагато, а 20 відсотків бактерій, що залишаються, це багато. 

За 100 років, в середині 60-х, італійський підприємець Калісто Танці, власник найбільшої італійської молочної компанії Parmalat, зробив наступний крок. Він першим широко застосував на своїх заводах метод ультрапастеризації, що полягає в нагріванні молока до температури 135-150 градусів протягом 2-4 секунд з наступним різким охолодженням до 4-6 градусів. В результаті в молоці знищуються всі спори та бактерії, і воно може зберігатися в асептичній 6-шаровій картонній упаковці тетрапак поза холодильником від 3 до 6 місяців. Залежно від якості вихідної сировини. Якщо його відкрити, воно скисне за 4-5 днів, як і будь-яке інше. Оскільки термічний вплив дуже короткий і молоко знаходиться під високим тиском, воно не встигає закипіти. У ньому зберігаються всі вихідні корисні речовини.

Я дивився в інтернеті дослідження на тему, що в молоці руйнується при ультрапастеризації, а що ні. У деяких з них відзначається незначне (від 10 до 20 відсотків) руйнування окремих водорозчинних вітамінів. Наприклад, В1- тіаміну, В12 кобаламіну і С- аскорбінової кислоти. При повному збереженні інших, а також кальцію та білка. До речі, згадані вітаміни в набагато більшому ступені руйнуються за будь-якої теплової обробки.

UHT молоко - це сьогодні 70 відсотків всього молока, споживаного в світі. Причому, в деяких країнах, таких як Франція, Німеччина, Іспанія, його питома вага на полиці становить 90 відсотків. У США навіть organic milk від корів, які пасуться цілий рік на траві, на 80 відсотків поставляється споживачеві в ультрапастеризованому вигляді. 

Довідково 

Історія АТ «Молочний альянс» розпочалася у 2000 році з придбання низки виробничих підприємств, які в 2006 році було офіційно об’єднано в холдингову компанію з установчим капіталом близько 24 млн. грн. та балансом, що на 99,9% складається з довгострокових фінансових інвестицій.

Сьогодні АТ «Молочний альянс» – компанія з централізованою структурою управління фінансами, закупівлями, маркетингом, виробництвом, логістикою та продажами.

До складу Групи входять підприємства з виробництва сирів, цільномолочної та кисломолочної продукції, підприємства зі збору та обробки молока та молочної продукції, а також компанії, які здійснюють реалізацію продукції в Україні та за кордоном.

Продукція випускається під брендами «Пирятинъ», «Славія», «Яготинське», «Яготинське для дітей», «Златокрай» та «Молочний альянс». Продуктовий портфель компанії збалансований таким чином, щоб забезпечити потреби широкого кола споживачів в різних товарних категоріях молочного ринку і ринку сирів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Техномайбутнє аграріїв (ІНФОГРАФІКА)

Тренд перший: кооперативи

У всі часи людям було простіше досягати успіху гуртом, і в 21 столітті нічого не змінилося. Для аграріїв кооперативи вигідні в першу чергу при виробництві продукції. Спільно можна вигідніше закупити техніку, добрива, посадковий матеріал. Під великі обсяги продукції легше отримати кредит. Членам кооперативу вигідніше продавати свою продукцію спільно, тому що кооператив може легше домогтися прийнятних умов збуту. Крім того, кооператив може піти далі простого продажу сировини і організувати його переробку та збут по більш високій ціні.
 
Великі кооперативи навіть можуть впливати на державну політику, ефективно домагатися прийняття необхідних законів. Тому що те, що недоступно одному фермеру, доступно багатьом, якщо вони діють разом.
В Україні з кооперативами погано - після багатьох десятиліть примусового об'єднання в колгоспи, українці не прагнуть створювати хоч щось навіть віддалено схоже на них. Хоча потроху ситуація змінюється, тому що кооперативи - це необхідність, а не примха.

                     У Франції майже всі фермерські господарства - 75% - це кооперативи.

В інших країнах кооперативи більш розвинені, але функціонують по-різному. Наприклад, у Франції майже всі фермерські господарства - 75% - це кооперативи. У них є навчання, обмін досвідом, допомога, інвестування в перспективні проекти і, природно, сильний вплив на ринок в цілому.
 
У США самих кооперативів трохи, але вони об'єднують майже всіх фермерів.
 
У Канаді кооперативів дуже багато, і це повноцінні бізнес-системи, але впливати на державну політику у них виходить не дуже добре через територіальну та ідеологічну роз'єднаності.

Тренд другий: нішеві культури
В Україні звикли до того, що ми вирощуємо кукурудзу, соняшник, пшеницю. Але ці ж культури вирощують і в Європі. Вони важливі для експортних ринків, але є й інший спосіб успішно вийти на експорт.
 
Йдеться про нішеві культури - які у нас вирощують в невеликій кількості, але в інших країнах вони можуть бути популярними: соя, рапс, сочевиця, нут, сафлор.
 
Для них не потрібні величезні території, а значить навіть дрібні фермери зможуть дозволити собі такий бізнес. Серед українців такі культури не надто популярні, тому практично весь обсяг врожаю можна відправити на експорт.
 
Звичайно, є і мінуси: поки в країні не напрацьовано досвід вирощування таких культур, можуть бути невдачі.
 
До речі, навіть якщо ти, як і Трамп, не віриш в глобальне потепління, є факт: зміни клімату погано впливають на вирощування звичної для України кукурудзи. Зате ось сорго росте в таких умовах відмінно.

Тренд третій: аутсорс
Щоб ефективно обробляти великі ділянки землі, потрібна дорога сучасна техніка. Навіть кооператив таку не завжди може собі дозволити. Замість того, щоб купувати оприскувач для внесення добрив, дешевше передати цю задачу на аутсорс.
 
Аутсорс - це передача будь-якої задачі для виконання іншій компанії. Це економить час, ресурси і збільшує ефективність роботи, тому що внесенням добрив, якщо наслідувати наш приклад, буде займатися експерт у цій сфері, який виконує таку ж задачу для великої кількості інших компаній.
 
Компаніям аграрної індустрії і фермерам логічно також віддати на аутсорс ведення бухгалтерії, юридичний супровід та інші непрофільні завдання, щоб максимально зосередитися на основній діяльності.

Тренд четвертий: зростання ефективності роботи завдяки технологіям
Населення Землі невпинно зростає, і людям потрібно все більше їжі. Саме тому ГМО не зникнуть, скільки б протестів проти них не відбувалося. Без ГМО та інших сучасних аграрних технологій, які дозволяють їжі довше зберігатися або зберігати більше поживних речовин, не обійтися.

Тренд п'ятий: експорт на нові ринки
Ринок ЄС - величезний, але потенційні покупці живуть і в інших регіонах Землі. Про ринок Китаю вже багато писали. Китайців багато, і їх цікавить продукція без ГМО, якою можуть забезпечити українські аграрії.
У країнах Африки на південь від Сахари великими темпами зростає споживання м'яса і продуктів переробки м'яса, а також високі темпи зростання ВВП.
У країнах Азії швидкими темпами йде урбанізація, і нові забезпечені жителі міст хочуть їсти щось ще, крім традиційного рису. Місцеві аграрії цей попит задовольнити не можуть, та й клімат в регіоні не дуже сприяє вирощуванню зернових або сої.
Індія купує багато зернових на корм худоби. Індонезії і Таїланду потрібна пшениця.

Тренд шостий: приведення бізнесу у відповідність з нормами ЄС
Європейські регуляторні органи вимогливі. І наші виробники готові виконувати їхні вимоги, адже їх вабить зона вільної торгівлі і відмінні прибутки. Але українські компанії багато років орієнтувалися на невимогливий до якості російський ринок, так що необхідно виконати серйозне "домашнє завдання".
 
Але поліпшити якість товару і переглянути технології виробництва - ще далеко не все, чого від нас хочуть. Найголовніше - це проведення міжнародної екологічної інспекції. Така процедура коштує 40 мільйонів доларів, і це непідйомна сума. Також заважають крихітні квоти на безмитний експорт, які вичерпуються моментально.

Тренд сьомий: переробка сировини

Про це сказано дуже багато, але проблема все ще існує: Україна продає здебільшого сировину, замість того, щоб генерувати додану вартість і продавати дорожчий готовий продукт.
 
Хоча є позитивні кейси, наприклад, за час дії мита на вивезення насіння соняшнику, експорт соняшникової олії зріс у 9 разів. Ovostar Union переробляє яйця в яєчний порошок і інші продукти для харчової промисловості. А ще можна переробляти відходи. Наприклад, "Астарта" переробляє цукровий жом в біогаз, повідомляє businessviews.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як мінімізувати збитки від втрати врожаю фруктів та ягід

Останнім часом Україну лихоманить від капризів природи. Аномально тепла температура повітря в грудні-січні 2017-2018 роках неабияк сполошила вітчизняних аграріїв, адже за відсутності снігу морози можуть знищити майбутній врожай та стати причиною загибелі фруктових садів та ягідних насаджень на території України.

«У зв'язку з глобальним потеплінням Україна увійшла у фазу «ризикованого землеробства». Адже потепління, про яке багато говорять, насправді не відкриває Україні можливість збирати по 2 урожаю і вирощувати екзотичні фрукти, а несе значні ризики. Для розвитку рослини важливий температурний баланс без різких коливань. Все повинно відбуватися в свій час», - зазначає Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Щоб зрозуміти масштаб небезпеки, достатньо згадати торішні заморозки у квітні та на початку травня, які завдали значної шкоди садівникам. Подекуди в господарствах пропав весь врожай.

Так, у 2017 році загальні втрати врожаю плодів, ягід і горіхів через несприятливі погодні умови, за оцінками асоціації «Укрсадпром», складають приблизно 800 тис. тонн або близько 8-10 млрд грн в грошовому вираженні. За словами голови об’єднання Дмитра Крошки, було втрачено близько 40% врожаю, очікуваного на початку року. При цьому спостерігалися не лише погіршення якісних характеристик плодів і ягід, а й дефіцит пропозицій на ринку навіть такої поширеної групи фруктів, як яблука.

Водночас, за словами начальника відділу Агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяни Адаменко, врожайність у 2018 році залежатиме від того, на скільки низькими будуть температури у другій половині зими.

Враховуючи неприємні сюрпризи погоди минулого року, аграріям слід завчасно подбати про свою фінансову стабільність, аби не зазнати значних збитків від втрати врожаю.

«Передбачуваний бізнес в аграрній сфері можливо побудувати лише із залученням агрострахування. В запасі у будь-якої людини, що займається підприємництвом, завжди повинен бути резервний варіант на випадок настання форс-мажорних обставин. Це допомагає з найменшими втратами вийти з будь-якої кризової ситуації. Якщо ж ми ведемо мову про агробізнес, то кількість можливих ризиків тут значно вище, і в першу чергу це ризики природного характеру. Тому аграріям треба думати заздалегідь та застрахувати свій врожай, щоб отримати якщо не врожай, то гроші!», - зауважує експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Так,  страхування врожаю ягід та фруктів проводять на випадок недобору врожаю, або його гибелі. Страхова виплата (компенсація) розраховується як різниця між вартістю фактично отриманого врожаю і застрахованої вартості, виключаючи франшизу. Розмір франшизи встановлюється у процентному відношенні до загальної страхової суми і складає 10% або 20% від загальної страхової суми. Основою для визначення вартості є узгоджена між Страховиком і Страхувальником вартість одного кілограма ягід/фруктів при підписанні договору. Страхування пропонується для юридичних осіб по всій території України.

Агрострахування  передбачає відшкодування збитку в результаті таких подій, як весняні та осінні заморозки, град, ураган, посуха, надлишкові опади, які заважають застосуванню засобів захисту рослин і збору врожаю.

«Наприклад, фермер уклав страхову угоду щодо врожаю яблук чи то ожини на суму 1 000 000 грн. Ця сума розраховується як добуток площі саду, що страхується на вартість тони продукції, що страхується, на врожайність, що страхується. Застрахував збитки від граду та весняних заморозків. Обрана фермером франшиза – 10%. Тариф – 6%. Премія 60.000 грн, сплачена в декілька платежів.
В кінці травня були заморозки, а протягом серпня декілька градів. Клієнт дотримався усіх вимог, встановлених договором страхування щодо заяв у страхову компанію про ці події.

Комісія по визначенню збитку зафіксувала фактичну врожайність ожини (чи яблук) за результатами збирання на суму 500 000 грн.

Розрахунок страхового відшкодування наступний: (1 000 000 – 10%) – 500 000 = 400 000 грн», - пояснює Володимир Юдін.   

За його словами, передстраховий огляд і визначення збитку по кожному застрахованому ризику є обов'язковим. Оповіщення страхової компанії про настання страхової події повинно бути представлено протягом 3 днів з моменту настання події та підтверджено довідкою з найближчої метеостанції про погодні умови, що призвели до втрати врожаю.

«Найкращий спосіб мінімізувати ризик полягає зовсім не у тому, щоб його уникнути, а в тому, щоб забезпечувати максимальний контроль над ним. Використовуючи такий механізм, як агрострахування,  аграріїї отримують більше влади над власним бізнесом та фінансами. Головне, що агрострахування  дає фермерам відчуття впевненості і захищеності» -  переконаний експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії  «Агрориск» Володимир Юдін.

Довідка: Компанія «Агрориск»  з 2003 року працює на ринку агрострахування року і є першим незалежним постачальником послуг в Україні, що спеціалізується на управлінні сільськогосподарськими ризиками. Компанія розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для агровиробника.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview