Чи стали українці менше пити після здорожчання алкоголю

Цікаво, чи зменшився попит через підвищення цін?

Про це пише expres.ua.

"Горілку справді купують трохи менше. Однак у відсотках поки що рахувати рано, - говорить один з працівників супермаркету. - Буває по-різному. Можуть купити за день і ящик, а можуть пляшок зо п'ять. Однак помітно, що замість горілки зараз більше купують пиво".

Якщо у великих торгових мережах ще точних збитків не підраховували, то у невеликих магазинах це вже роблять. "У нас продаж алкоголю знизився на 2 - 3 відсотки", - каже Марія Грисюк, продавчиня.

В іншому магазині, у спальному районі міста, кажуть, що ситуація набагато гірша. "Після подорожчання у нас попит на горілку та коньяк впав майже на 50 відсотків! Тепер за день можуть купити лише дві-три пляшки міцного алкоголю, - бідкається пані Галина, також продавчиня. - Схожа ситуація була й у попередні рази, але люди звикали до нових цін..."

"Це здорожчання - невідповідне до наших доходів. У Німеччині алкоголь утричі дорожчий, ніж в Україні, але ж зарплати вищі, ніж у нас, певно в 20 разів! У Польщі дорожчий вдвічі, але й там платять людям у чотири рази більше. Фактично з усіх країн Східної Європи спиртне в Україні є найбільш недоступним, - стверджує Олексій Дорошенко, гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж. - Така ситуація провокує розквіт ринку тіньового алкоголю. Посадовці стверджують, що його частка торік становила менше як 50 відсотків усього ринку. Хоч знавці цієї сфери кажуть, що це усі 80%!"

За словами експерта, здорожчання алкоголю провокуватиме самогоноваріння і продаж контрафакту, тобто підробок. "Чув, що вже є черги на виготовлення самогонних апаратів. Люди, які замовили таку річ, чекають від трьох до п'яти місяців, - каже фахівець. - Звісно, купуватимуть і контрафактну горілку, адже вона вдвічі дешевша. Вартість спирту в півлітровій пляшці горілки становить 10 відсотків. Уявіть, коли вартість такої горілки становить 30 гривень, то вважайте, що 27 гривень - прибуток. Адже "підприємці" не платять жодних податків. Тож чи виправдане здорожчання алкоголю?"

"Ціни на спиртне мають бути високими, як і в багатьох розвинених країнах світу, - додає Володимир Демкович, координатор руху "Твереза Україна". - У нас люди масово спиваються. П'ють не лише дорослі, а й діти. За рівнем підліткового алкоголізму років 10 тому Україна посідала перше місце у світі! Зараз же ми на 13-му місці, але це ще не дуже хороші показники".

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тарифні квоти ЄС будуть збільшуватись для 18 українських товарних груп протягом 5 років

Але, окрім того, в 2017 році також відбулось планове збільшення обсягів імпортних тарифних квот (Tariff Rate Quotas) для 18 позицій українських аграрних товарів. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Як вже добре відомо, з 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 ЄС про надання Україні додаткових торговельних преференцій. Відповідно до документу, додаткові квоти вже діють на 5 позицій українських агротоварів: мед, виноградний сік, ячмінна крупа та борошно, обробленні томати, овес. А з 1 січня 2018 року також почнуть діяти додаткові преференції на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Але, я хочу відмітити, що окрім того, в 2017 році, паралельно із цим, відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, було планово збільшено тарифні квоти для  18 українських аграрних товарів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, які закріплені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, передбачена модифікація тарифних квот в частині їх збільшення на цілу низку українських аграрних та харчових товарів.

«Ці позиції збільшуватимуться одноразово протягом п’яті років, у середньому на 10% в рік. Наприклад, в 2016 році розмір квоти на українське м'ясо птиці складав 16 000 тонн, а в 2017 році він зріс до 16 800 тонн, в 2018 році розмір тарифної квоти буде вже на рівні 17 600 тонн », - відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що обсяги торговельних преференцій збільшуватимуться й надалі на: баранину, ячмінну крупу та борошно, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, мед, яйця та інші.

«Всі ці поступові зростання об’ємів торговельних преференцій для української продукції є додатковими можливостями для наших експортерів на європейському ринку. Але я відмічу в черговий раз, що українські експортери успішно поставляють свою продукцію до ринків ЄС в значних обсягах і поза межами імпортних тарифних квот. Сьогодні 287 українських підприємств отримали право доступу до європейського ринку, в тому числі 107 експортують на цей ринок харчову продукцію для споживання людиною», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Нагадаємо, станом на 4 жовтня 2017 року, вже вичерпні на 100% імпортні тарифні квоти ЄС на такі українські товари, як: мед, цукор, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, овес, ячмінь, кукурудза, пшениця. Але залишається низька товарів, де квоти не вичерпні взагалі: баранина, яловичина, гриби, продукція з обробленого молока та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як обрати якісні продукти в магазині?

Нині в парламенті розглядають законопроект, який ці держстандарти знівелює. Тобто, виробникам не вказуватимуть, як саме виробляти той чи інший товар. Головне – аби вони були безпечними. У профільному комітеті парламенту аргументують –  так Україна наближає свої стандарти до європейських, пишуть fakty.ictv.ua.

Чиновники радять не лякатися необов’язковості держстандартів. Фабрики свою продукцію виробляють за так званими технічними умовами – власною, секретною рецептурою. У Держпродспоживслужбі, яка ці умови вивчає, звітують: вони цілком безпечні й не поступаються європейським. Хоча зізнаються: перевірити сумлінність  дотримання можуть лише раз на 2 роки і з попередженням.

Фахівці радять більше не зважати на красиві написи ДСТУ, а самостійно читати склад кожного продукту. Виробники зобов’язані вказати на етикетці всі наявні інгредієнти. Хоча, часто навіть ця порада не працює. Як у разі з вершковим маслом. У більшості зразків продукції незалежні експертизи виявляють пальмову олію.

"Було написано: вершкове масло! На ньому всьому, до речі, було написано ДСТУ, і в складі лише вершкове масло й жодної згадки про рослинні жири. Це – 60% відвертого фальсифікату", – каже керівник відділу тестувань Ніна Кільдій.

Окрім уважного вивчення етикеток, фахівці радять довіряти лише перевіреним брендам. А в разі обману – не лінуватися писати скарги в Держпродспоживслужбу. Саме ці звернення в умовах мораторію на перевірки допоможуть чиновникам робити несподівані ревізії й ловити на гарячому несумлінних виробників.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині “доять” чорну ікру тоннами

Зараз ж вони “видоюють” з неї ікру за 100 доларів США за 100 грамів, пише “Агро-Центр”.

Ферма розташована на Київщині. Рибу тут не вбивають, а роблять їй УЗД. Потім з неї “видоюють” ікру, тож риба знову може вагітніти. Осетри живуть до 100 років, а ікру починають давати на 7-10 році життя. Зараз на фермі живе 50 тисяч рибин. За рік вдається зібрати до однієї тонни чорної ікри. Компанія OSETR вже імпортує ікру до країн ЄС. У вересні перша партія ікри відправилася до Америки. Київські бізнесмени на рівних конкурують з російськими виробниками чорної ікри.

У перспективі фермери планують вирощувати осетрів-альбіносів. Ці риби дають рідкісну ікру з золотавим відблиском.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вже зібрано 5 млн тонн кукурудзи

Загалом цьогорічний врожай зернових та зернобобових культур вже складає 42,9 млн тонн із 11,1 млн га (76% від 14,6 млн га), Зокрема, з них:

- гречка - 165 тис. тонн із 148 тис. га (81% від 182 тис. га) при врожайності 11,2 ц/га;

- просо - 73 тис. тонн із 50 тис. га (89% від 56 тис. га) при врожайності 14,5 ц/га.

Крім того, проводиться збирання:

- соняшнику - 8,9 млн тонн із 4,7 млн га (79% від 5,9 млн га) при врожайності 19,1 ц/га;

- сої - 2,1 млн тонн із 1,1 млн га (57% від 2,0 млн га) при врожайності – 18,1 ц/га;

- цукрових буряків - 4,5 млн тонн із 107 тис. га (34% від 318 тис. га) при урожайності 426 ц/га.

Поряд із збиранням врожаю проводиться підготовка ґрунту під посів озимих культур та посів озимих. На даний час, підготовлено 7,6 млн га (95% до прогнозованих 8,1 млн га).

Посів озимих культур на зерно під урожай 2018 року проведено на площі 5,0 млн га (69% від прогнозних 7,2 млн га). У тому числі:

- озимої пшениці та тритикале - 4,5 млн га (74% до 6,1 млн га);

- жита - 122 тис. га, (76% від 161 тис. га);

- ячменю - 335 тис. га (36% від 926 тис. га).

Посів озимого ріпаку проведено на площі 805 тис. га (104% до прогнозних 777 тис. га).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На городі у мешканки Волині виросло справжнє диво

Про це пише atmagro.ru.

Ця картоплина залишилася на городі ще з минулого року, де росли буряки, тут і зимувала, - каже Надія. – Сорт картоплі – Слов'янка. Купки, як зазвичай, над нею не робили, бо навіть не знали, що вона там є. Прийшла на город і побачила, що із землі стирчить картоплина. Стала викопувати – і знайшла таке диво.

http://atmagro.ru/wp-content/uploads/2017/10/IMG-765f4837a5e1dff4d2d28766730e5489-V.jpg
Якщо говорити про інші картопляні рекорди Волині, то регіону є чим похвалитися. Приміром, минулого літа в господарстві Анатолія і Надії Саливончиков з Щитиня Любешівського району виростили картоплину вагою 1,9 кг. А трохи пізніше їх досягнення перевершила гігантська бульба з господарства Валентини Пінкевич (село Височное Ратнівського району), затянувшая на 2,2 кг. Цей рекорд став не просто волинським, але і всеукраїнським.

Світовий рекорд належить фермеру з Лівану Халіль Семхату, який виростиву картоплину вагою в 11,3 кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview