Чи відповість екс-губернатор Дніпропетровської області - власник KSG Agro за підготовку замаху на банкіра?

Бізнес Сергія Касьянова починався з імпорту болгарської зубної пасти "Поморін" і шампуню "Кря-кря", але ось реальні мільйони доларів екс-губернатор Дніпропетровщини заробив, провертаючи незаконні махінації в банківському секторі. Попросту - "кидав" державні банки, змінюючи заставне майно, повідомляє Agronews.ua.

Однак потім дійшло і до відвертого криміналу - правоохоронні органи розслідують діяльність Касьянова і його родича, побіжного нардепа Олександра Шепелева в підготовці вбивства і незаконному утриманні банкіра Сергія Дядечка. Шепелев вже ховається від правосуддя в Росії, а Касьянов, враховуючи інтерес до його персони з боку силовиків, в тривозі живе в Україні.

Ім'я Олександра Шепелєва стало відомо у зв'язку з гучною історією "Родовід Банку", який не пережив кризи 2008 року. Розлючені вкладники, серед яких було чимало пенсіонерів, ледь не штурмували відділення, щоб забрати свої гроші. На тлі цього тодішній прем'єр Юлія Тимошенко кинулася рятувати банк з метою набрати очки перед президентськими виборами 2010 року. У підсумку держава рекапитализувала "Родовід", викупивши 99,97% акцій банку. "Наглядати" за новим державним банком був призначений народний депутат від БЮТ Шепелев.

Але значна частина виділених державою грошей на порятунок потерпілого крах банку пішла зовсім на інші цілі. Як розповіли пізніше перебуваючий під арештом тимчасовий адміністратор банку Сергій Щербина, а також екс-віце-президент "Родовід Банку" Сергій Дядечко, організатором розкрадання коштів держбанку був Шепелєв. За словами Дядечко, головну роль в схемі вимивання фінансів з "Родовід Банку" грало адвокатське об'єднання "Бріарей". Даній компанії банк заплатив 301,6 млн грн за надання юридичних послуг, після чого гроші декількома траншами було перераховано на рахунки людей близьких до Шепелеву. Втім, були схеми і скромніше і простіше. Так, за даними слідства, 24 млн грн було вкрадено на фіктивному ремонті в офісному комплексі на розі Софійської площі і Рильського провулка в Києві, який належав дружині Шепелєва Галині.

На ключового свідка схем з викачування грошей з "Родовід Банку" - банкіра Сергія Дядечка - кілька разів робили замах. У 2012 році кілер випустив по автомобілю Дядечко 26 куль і лише завдяки щасливому випадку, банкір залишився живий, а водій і випадковий перехожий отримали поранення.

Після цього, Дядечко намагалися вивезти в Росію. "Влітку 2013 року Шепелєв приступив до організації наступного замаху. Він домовився в Росії, що там буде сфабриковано проти мене кримінальну справу про тероризм. Дали показання, що я нібито передавав гроші чеченським бойовикам. Після цього мене повинні були оголосити в міжнародний розшук, після чого Інтерпол повинен був мене затримати і передати в Росію, де зі мною розправилися б у в'язниці", - розповів банкір.

За словами Дядечко, за фабрикацію цієї кримінальної справи його організаторам в РФ перерахували 1,3 мільйона доларів з рахунків компанії ICD Investments, яка належить свату Шепелєва Касьянову.

Як пізніше стало відомо правоохоронним органам, нині переховуючийся від українського правосуддя Олександр Шепелев направив на банківські рахунки, які належать Сергію Касьянову компанії грошові кошти, частина з яких Сергій Касьянов за домовленістю з Шепелєвим передав в розпорядження безпосередніх виконавців злочинів як матеріальну винагороду їх злочинних дій по відношенню до Сергія Дядечко.

 

Ось платіжки, які підтверджують, що близько 10 мільйонів доларів були переведені з рахунків Ledoyen Holdings Limited (за фіктивним договором позики на 29 млн євро) на рахунок ICD Investments. Цю фірму якраз і контролює Сергій Касьянов. Саме з рахунку ICD Investments в Росію, знову-таки за договором позики були перераховані 1,3 млн дол на компанію Triumph Art Promotion.

З цього епізоду в серпні 2016 року Касьянову суд вибрав запобіжний захід - домашній арешт.

Зараз Касьянов намагається використати політичну нестабільність в країні, намагаючись домовитися з владою. Але жертви його замахів живі і активно виступають за те, щоб справа була доведена до кінця. Крім того, занадто багато питань у суспільства накопичилося і до махінацій у банківській сфері, в результаті яких постраждали мільйони українців. А значить, зростає шанс того, що справу буде доведено до кінця.

В кінці-кінців, Генпрокурору Юрію Луценку треба буде звітувати перед Президентом Петром Порошенком про завершення кримінальних справ стосовно високопосадовців/

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-7 найпопулярніших сортів яблук в Європі

Майже той самий сортовий склад в США, з включенням ще Фуджі, Гренні Сміт. Азійські країни більш полюбляють червоне яблуко. Про це розказав Дмитро Крошка, голова асоціації «Укрсадпром», пише propozitsiya.com.

80% у товарній структурі виробництва країн Південної півкулі займають такі сорти: Гала, Ред Делішес, Фуджі, Гренні Сміт, Кріпс Пінк.

Найбільшим виробник яблук в Європі є Польща. «З 2010 року коли почала діяти дотаційна програма, збільшився врожай, Польща посунула Італію, Францію, Бельгію – історичних гравців на ринку фруктів, бо стала вирощувати дешеві яблуки», - додав Д. Крошка. У Південній півкулі лідує Чилі.

На думку Д. Крошки українські садівники вирощують надто багато сортів, що не дозволяє формувати великі експортні партії. «В деяких господарствах доходить до декількох десятків сортів», - додав спікер.

В останні роки стрімко зростає виробництво яблук в КНР. Там зосереджена половина світового урожаю яблук і 2/3 світового урожаю груш. Будучи найбільшим виробником Китай є і найбільшим споживачем цих фруктів. Друге місце займає Індія. Там діє заборона на імпорт до нового року.

«Українські виробники майже нічого не роблять, щоб реалізовувати яблука не з поля, а зберігати, щоб отримати потім більший прибуток. Ринок вимагає товарної якості, для цього потрібні кроки пов’язані з логістикою, крім того правильно виростити», - розказав Д. Крошка.

Більше 100 країн імпортує українські яблука. А взагалі в світі лише 24 країни завозять більше 100 тис т цих фруктів. Для закордонних поставок дуже важлива тара. Якщо вітчизняний споживач готовий купувати яблука примяті чи з іншими дефектами, то закордонний більш вимогливий.

Нинішній рік вцілому не урожайний. По ЄС зменшилась урожайність на 20%. Найбільше постраждала Бельгія, Польща втратили близько 30% урожайності.

По Україні державна статистика показує приріст урожаю на 1%. Проте Крошка досить скептично оцінює ці данні. «За нашою інформацію зменшення урожаю складе близько 40%. Великої шкоди було задано якості продукції – багато сітки на Голдені, багато деформації», - додав голова асоціації «Укрсадпром».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

Які області найбільше потерпають від агрорейдерства

Про це повідомила заступник міністра юстиції України з питань державної реєстрації Олена Сукманова, пише Укрінформ.


"Хотіла звернути увагу на досить важливу річ: внаслідок роботи антирейдерських штабів ми побачили, що не у всіх регіонах є проблеми агрорейдерства. Наприклад, західні та східні області взагалі не мають такої проблеми. Найбільше скупчення сільськогосподарських земель тільки в центральній частині України. Там дійсно маємо проблеми", - сказала Сукманова.

Вона нагадала, що за ініціативи Міністерства юстиції з 15 серпня по всій України почали працювати антирейдерські штаби.

"Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів, вони працюватимуть до 15 листопада. Створення таких штабів було ініціативою міністерства. Звичайно, що вона не виникла просто так, був такий меседж від землевласників, від аграрних підприємств, від професійної спільноти, асоціацій. Нині наші представники в територіальних управліннях юстиції займають надактивну позицію у всіх засіданнях, консультаціях і тому подібне. І ми побачили, що це достатньо вдалий досвід", - наголосила вона.

За словами Сукманової, антирейдерські штаби стали унікальним майданчиком. "Не державним органом, а дійсно майданчиком, де спілкуються всі представники державних органів, які навіть теоретично мають чи можуть взяти участь у вирішенні подібних питань. Це і юстиція, і МВС, і Держгеокадастр, і прокуратура. До того ж, штаби створені на базі облдержадміністрації. Усі ці перераховані органи беруть участь у засіданні штабів. І коли на засідання з проблемою приходить фермер чи селянин, МВС, Держгеокадастр чи юстиція не можуть переадресувати вирішення питання комусь іншому, бо ж всі разом беруть участь у засіданні штабу, а значить - спільно вирішують проблему", - заявила вона.

Заступник міністра зауважила, що завдяки правоохоронним органам та оперативній роботі штабів вдалося запобігти виникненню будь-яких силових конфліктів.

За її словами, найпроблемнішими областями є Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська і Житомирська області.

"Але навіть у тих регіонах, де немає таких гострих питань, ми проводимо дуже корисну і важливу роботу. Наприклад, створили пересувні мобільні групи, які їздять по всій Україні, по всіх селах, по всіх районних центрах, і консультують людей. Цікаво, що зазвичай люди взагалі не звертаються з питаннями рейдерства. Приходять з дуже побутовими питаннями: як оформити земельну ділянку, спадщину, як отримати субсидію, одружитися чи розлучитися і тому подібне", - розповіла вона.

Сукманова повідомила, що на адресу штабів надійшло по всій Україні близько 300 звернень стосовно нібито рейдерських захоплень. З них тільки близько третини містили ознаки рейдерства. В інших фіксувалися якісь порушення, конфліктні ситуації, спір між сусідами тощо, зазначила вона.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нерівномірність розподілу бюджетних коштів - головний недолік дотацій для АПК

Левова її частка знову концентруватиметься у розпорядження кількох десятків сільгосппідприємств, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи проект Бюджетних висновків Верховної Ради України, підготовлений Комітетом з питань бюджету до першого читання проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» (реєстр. №7000 від 15.09.2017.).

Підпунктом 1.11 пункту 1 Бюджетних висновків передбачається доповнення Прикінцевих положень законопроекту №7000 пунктом 16 – щодо призупинення на 2018 рік дії абзацу другого пункту 16-1.6 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» №1877-IV від 24.06.2004.

Останнім передбачено, що з 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації буде здійснюватись у сумі не більше ніж 150 млн грн на одне сільгосппідприємство на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб. Така норма була запроваджена у якості своєрідного запобіжника, який унеможливлював би надмірну концентрацію сум держпідтримки в розпорядженні мізерної кількості сільгосппідприємств, пояснив науковець.

На його думку, у разі призупинення дії даної норми у Законі про Держбюджет-2018 ще на рік «законсервуються» наявні проблеми із виплатою бюджетних дотацій, що досить яскраво проявились у 2017 році – першому році функціонування відповідного напряму підтримки.

Йдеться, в першу чергу, про значну нерівномірність розподілу сум бюджетних дотацій, зазначив експерт. Адже за результатами семи порцій виплат бюджетних дотацій у 2017 році 50 сільгосппідприємств – найбільших їх отримувачів – тобто лише близько 2% від загальної кількості сільгосппідприємств, внесених у відповідний Реєстр, та менш як 3% сільгосппідприємств, що вже отримали такі дотації у 2017 році, – змогли сконцентрувати у себе понад 70 % загальної суми державної підтримки.

На решту 97% учасників даного напряму підтримки припадає менше 30% загальних сум бюджетних дотацій. Станом на кінець жовтня вона становить не більше 350 тис. грн на рік в середньому на одне таке підприємство, зауважив експерт.

Очікувалося, зазначив він, що за результатами виплати дотацій у 2017 році порядок функціонування даного напряму підтримки у 2018 році буде скориговано – особливо з врахуванням необхідності продовження дії цієї, безумовно, корисної програми. Проте замість очікуваного удосконалення порядку виплати дотацій Комітет з питань бюджету ВРУ вирішив «заморозити» на 2018 рік дію важливого запобіжника, який зміг би усунути ключовий недолік даної форми підтримки – нерівномірність розподілу бюджетних коштів.

Таке рішення Комітету може похитнути довіру значної кількості сільгосппідприємств до даної програми підтримки та зумовити їх відмову від участі у ній. Причому таке рішення окремих сільгосппідприємств лише на руку найбільшим реципієнтам даної форми підтримки: чим менше коло учасників, тим більший розмір бюджетних дотацій, отримуваних тими сільгосппідприємствами, які залишатимуться у відповідному Реєстрі.

Без застосування запобіжників щодо обмеження частки окремих сільгосппідприємств та пов’язаних з ними осіб у загальній сумі бюджетних дотацій цей напрям державної підтримки фактично спрямовується лише на стимулювання подальшої концентрації аграрного капіталу, сприяння розвитку надпотужних переважно інтегрованих сільгосппідприємств.

Натомість, раціональна аграрна політика повинна передбачати стимулювання розвитку якомога більшої кількості суб’єктів господарювання, адже це сприятиме збалансованості розвитку вітчизняної аграрної галузі.

Зважаючи на це, рішення Комітету з питань бюджету щодо незастосування у 2018 році запобіжника, який обмежував би максимальні суми бюджетних дотацій «в одні руки», одночасно із лобіюванням окремими групами збільшення обсягів фінансування даного напряму за рахунок зменшення фінансування по інших не менш важливих напрямах і програмах підтримки розвитку сільгосптоваровиробників, складно визнати економічно доцільним,  підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна та Саудівська Аравія підписали Меморандум про інвестиційне співробітництво в АПК

Від імені Уряду України Меморандум підписав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Міжурядовий документ на законодавчому рівні визначає конкретні напрями двостороннього інвестиційного співробітництва у сільськогосподарській галузі та механізми заохочення інвестицій у сільське господарство. Зокрема, Сторони здійснюватимуть обмін інформацією про інвестиційне середовище, включаючи аграрну політику, правила та регулюючі нормативні акти з питань залучення інвестицій, податкового регулювання, потенційних інвесторів із зазначенням їхніх потреб, а також наявність інвестиційних компаній, які мають намір проводити діяльність у галузі сільського господарства та діючі програми підтримки інвестицій.

«Сільське господарство є ключовою складовою торговельно-економічного співробітництва між нашими країнами, а частка продукції АПК в загальній структурі українського експорту до Саудівської Аравії є найбільшою. Підписання Меморандуму – це можливість розширити наше співробітництво у сфері сільського господарства та відійти від моделі прямих поставок сировини, залучивши інвестиції у вітчизняний агросектор, зокрема в переробну  промисловість. Уряд України готовий надати  відповідне сприяння саудівським інвесторам», - прокоментував Максим Мартинюк.

Довідка:

Експорт сільськогосподарської продукції з України до КСА становить близько 80% від загального обсягу вітчизняного експорту до Королівства. За 9 міс. 2017 року експорт продукції сільського господарства склав 309,8 млн. дол. США. В основному експортувалися:

-  зернові злаки – 254 млн. дол. США;

-  олія – 25,2 млн. дол. США;

-  м'ясо та субпродукти (в основному, м'ясо птиці) – 11 млн. дол. США;

-  яйця птиць – 1,6 млн. дол. США;

-  масло  – 1,7 млн. дол. США.

Обсяг імпорту незначний.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українців нагодують європейськими ГМО-продуктами

Кабмін хоче змусити українських виробників маркувати продукцію, що містить генно-модифіковані організми (ГМО) як в Європі. Тобто, при вмісті ГМО на рівні 0,9% і більше в продуктах харчування, кормах і ветпрепаратах на кожній пачці виробник зобов'язаний буде написати «Ця продукція містить ГМО» або «Ця продукція містить генно-модифіковані організми».

Що випливає з норм законопроекту, який КМУ недавно подав у Верховну Раду (№7210 від 19 жовтня 2017 року), щоб привести наше законодавство у відповідність з Регламентом № 830/2003 Європарламенту і Ради ЄС, пише
ubr.ua.

Як відзначають автори в пояснювальній записці, головна мета документа - надійне і повне інформування споживачів про наявність ГМО в продуктах, щоб українці могли робити усвідомлений вибір при покупці. Брати товар з модифікованими організмами або без них.
 

Нове маркування

Законопроект пропонує змінити норми відразу чотирьох законів:

    
«Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні ГМО»;
    
«Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів»;
    
«Про захист прав споживачів»;
    
«Про ветеринарну медицину».

В основному правки стосуються зміни порядку і конкретизації вимог до маркування та відстеження продукції з ГМО.

«Це пов'язано з зобов'язаннями України, взятими під час підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Одним з нововведень є маркування ветеринарних препаратів спеціальною позначкою «Ця продукція містить ГМО», - розповів адвокат Pavlenko Legal Group Сергій Олексин.

Перш за все, новий закон торкнеться виробників ветеринарних препаратів і кормів для тварин. Кормові добавки, премікси і готові корми повинні містити позначку про наявність у складі продукції ГМО.

«Якщо питання використання ГМО в продуктах харчування і косметиці, так чи інакше, було врегульоване, то виробництво продукції для тварин не підлягало такому щільному контролю», - зазначив  керуючий партнер юридичної компанії "Тарасов і партнери", адвокат Андрій Тарасов.

Разом з тим документ не стосується медикаментів для людей або тварин, а також методів зміни генетики, які не є генною модифікацією.

Така ж позначка передбачена для продуктів харчування, які містять частку ГМО в кількості 0,9% і вище. Для нефасованих продуктів, наприклад, що відпускаються на вагу, ця інформація повинна бути вказана в супровідних документах на товар.

Буває, що потрапляння ГМО-домішок в незначних кількостях (до 0,9%) неминуче в силу технічних особливостей виробництва. Тоді не потрібно маркувати продукцію, але виробникові доведеться підготувати докази, що він вжив усі можливі заходи для запобігання попаданню модифікованих організмів в свою продукцію.

Відмітки «без ГМО», які застосовуються зараз, підприємства зможуть ставити тільки при бажанні. Наприклад, щоб відрізнятися від конкурентів. Але в такому разі все одно доведеться запастися відповідними доказами, як того вимагає закон про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів.

І тут наші виробники можуть зіткнутися з новими труднощами, пов'язаними власне, з перевіркою на вміст ГМО.

Проблеми ідентифікації

У країні функціонують кілька молекулярно-генетичних лабораторій, що спеціалізуються на продуктах харчування, куди повинні відправляти зразки товару підприємства.

«Для оперативної і злагодженої роботи кількість таких пунктів варто було б збільшити як мінімум в чотири рази, з урахуванням того, що перевірку продукції в лабораторії треба робити мінімум два рази на місяць - при цьому спочатку перевіряється серія сировини на вміст ГМО, а потім вже готова продукція», - зазначила юрист АК «Прайм» Анастасія Бірюк.

За її словами, в країні має бути мінімум 25 лабораторій. У кожній області України при відділеннях Держпродспоживслужби вже існують лабораторії, але далеко не всі вони облаштовані відповідною технікою.

При цьому сама процедура реєстрації ГМО не ускладнюється, а тільки конкретизується порядок її проведення, уточнятся відомості, які повинні вказуватися.

Реєстрація по-новому

Виробники харчових продуктів, кормів та інших товарів не зможуть виводити на ринок продукцію з модифікованими організмами, до моменту державної реєстрації їх джерела. Поки досить реєструвати тільки саму продукцію з ГМО.

Вміст цих організмів в українських продуктах також поки ніяк не регулюється. Є встановлений законом порядок реєстрації продуктів, вироблених з використанням ГМ-технологій. Все, що є в цьому реєстрі дозволено до використання, все інше заборонено. Проводить реєстрацію та веде реєстр Держпродспоживслужба.

«Якщо продукція, що містить ГМО, вводиться в обіг вперше, необхідно складати письмову декларацію із зазначенням кожного продукту. Зокрема, вказувати інформацію про кожний інгредієнт харчової продукції та кормів (добавок), вироблених з ГМО, його унікальний ідентифікатор, а також реєстраційний номер такої продукції в держреєстрі ГМО», - зауважила Анастасія Бірюк.

Зараз в держреєстрах фіксують сорти рослин, породи тварин, створених на основі модифікованих організмів, а також ГМО джерела кормів. Окремо пропонується включити до реєстрів дані про ветпрепарати. Для них терміни розгляду заяв будуть не як для інших продуктів 120 днів з моменту подачі документів, а 210 днів.

«Крім того, до цих пір при ввезенні ветпрепаратів імпортер повинен реєструвати тільки джерело ГМО, то при прийнятті законопроекту імпортер зобов'язаний буде зареєструвати і сам препарат», - пояснюють юристи.

Так, законопроект зобов'язує виробників при проведенні держреєстрації ветпрепаратів включати відомості про модифіковані організми, що входять до їх складу.

«Такі зміни в цілому досить органічно вписуються в існуючу процедуру реєстрації ветеринарних препаратів. Фактично покупці ветпрепаратів знатимуть, чи отримують їх домашні тварини ГМО», - вважає Сергій Олексин.

За його словами, введення законопроекту не є формальним виконанням умов Угоди про асоціацію з ЄС, оскільки виробники продуктів тваринного походження зможуть контролювати, чи є їх продукція екологічно чистою або містить ГМО.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview