182818
178171

Чи втратить королева свою корону?

Завдяки снігу, який покриває велику частину Північних рівнин і Верхнього Середнього Заходу, сезон врожаю може здатися запізнілим, але насправді затримка становить лише кілька тижнів.

Ще однією ознакою майбутнього сезону врожаю 2018 року став Арлінгтон, Вірджинія, де Міністерство сільського господарства США озвучило перші за рік оцінки сівби на своєму щорічному сільськогосподарському форумі.

Згідно з першими оцінками USDA, конкуренція надто велика, щоб визначити явного переможця між кукурудзою і соєвими бобами.
Агентство прогнозує масштабні кукурудзяні і соєві акри, але не очікується, що вони перевищать рекордну площу останніх років, каже головний економіст USDA Роберт Йоханссон, виступаючи на цьому заході.

За даними Йоханссона, в 2018 році в США очікується приблизно однакова кількість кукурудзи і сої, при цьому посадка кожної культури складе 90 мільйонів акрів. Це на 0,2% нижче, ніж рік тому, для кукурудзи і на 0,1% менше для соєвих бобів. З іншого боку, в 2018 році за прогнозами, частка пшениці збільшиться на 1,1% до 46,5 млн. акрів.

Йоханссон додає, що «королева кукурудза» може скоро втратити свою корону.

«Ми очікуємо, що соєві боби досягнуть паритету з кукурудзою в 2018 році і просунуться вперед»,  говорить він.

Індекс контрасту USDA з останніми оцінками промислової торгівлі, які були випущені на наступний день. В опитуванні взяв участь 21 галузевий аналітик, включаючи Farm Futures.

 

Для кукурудзи аналітики дали середній прогноз у 90,12 млн. у Сполучених Штатах, з діапазоном від 88,77 млн. до 92,5 млн. акрів. Кукурудзяні площі в 2017 році виявилися трохи вищими  90,177 млн. акрів.

Аналітики також запропонували початкову оцінку середньої врожайності кукурудзи в загальній кількості 173,3 бушелів на акр в цьому році, загальний обсяг виробництва склав 14,363 млрд. бушелів. Farm Futures дали оцінку  90,108 млн. акрів, середню прибутковість 172,6 млрд. акрів і загальну продуктивність 14,288 млрд. бушелів.

Аналітики вважають, що американський ринок соєвих бобів в 2018 році дорівнюватиме 90,69 млн. акрів. Окремі припущення про торгівлю варіювалися від 88,5 до 92 млн. акрів. Якщо вони будуть реалізовані, площа дожене 2017 рік, коли вона складала 90,142 мільйона акрів.

Аналітики також оцінили доходи і виробництво сої в 2018: середня прибутковість 48,8 млрд доларів за загального виробництва 4,374 млрд. бушелів. За даними Farm Futures: 90,144 млн. акрів, середня прибутковість 48 пунктів, всього 4,291 млрд. бушелів.

Пшениці в цьому році буде трохи більше, ніж в попередньому  46,38 млн. акрів в порівнянні з 2017  в цілому 46,012 млн. акрів. Аналітики також очікують, що дохід в середньому досягне 46,6 млрд. барелів. В цілому 1838 млрд. бушелів в 2018 році. Farm Futures: 46,766 млн. акрів, середня продуктивність 45,2 млрд. акрів і загальна продуктивність – 1,734 млрд. бушелів.

 

Ці перспективи завжди пов'язані з трьома ринковими факторами, додає Йоханссон:

  • змінами попиту,
  • змінами пропозиції,
  • зовнішньою політикою США.

 

«Поліпшення глобального економічного зростання приверне більше домашніх господарств до середньго класу, що підвищить загальний попит на продовольство»,  говорить він. Так само торгові угоди можуть відкрити нові ринки для американських виробників, що також підвищить попит на продукцію США».

З точки зору пропозиції, погодні умови часто розгойдують виробництво  як вгору, так і вниз. Наприклад, ця зима в Південній Америці показала, що посуха в Аргентині знизила врожай сої, в той час як виробництво в Бразилії отримало стимул завдяки сприятливим дощам, говорить Йоханссон.

А міністр сільського господарства Сонні Пердью знову пообіцяв підтримку в політиці США на Форумі по перспективам сільського господарства.

«Я говорю американським виробникам  якщо ви виростите це, ми допоможемо вам продати його», заявив Пердью.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


50 відтінків діджиталізації

Окремо обговорювалося питання людського ресурсу у впровадженні передових технологій.  

На думку Олександра Хижняка, керівника ІТ-проектів KERNEL, визначальним трендом ІТ-сфери українського АПК буде створення і впровадження комплексної системи управління, яка допомагає ретельно планувати і досягати максимальної врожайності.

Якщо подивитися ширше, то однозначно, ті компанії, які не приділяють належної уваги процесу, будуть менш ефективними. Дуже важливий фактор — це підготовка персоналу: у вас може бути крута IT-система, але може не бути людей, які в принципі можуть з нею працювати. У KERNEL вже близько 6 років є програма з підготовки молодих фахівців, яка для інженерної і агрономічної служб щороку дає кілька десятків молодих талановитих людей, хоча ми розуміємо, що цього недостатньо. Але ми будемо накопичувати історію, покращувати алгоритми.

 

На думку експерта, провідним вектором буде роботизация.

В принципі, трактори без людей — це вже не новина, хоча зрозуміло, що це шок для людей в селах. Це доволі складне питання навіть для європейських країн: як техніка сама виїде кудись і буде працювати? Але це однозначно буде і цього не уникнути. John Deere недавно купив проект Blue River (внесення ЗЗР, розпізнавання і визначення зони ураження, точкове впорскування), але коли я розмовляв про надання можливості протестувати цей проект із відповідальною особою за інновації в компанії John Deere, він відповів мені, що цю технологію зараз навіть не випускають зі Штатів. Однозначно, це тренд.

 

Всі виробники хочуть оптимізувати витрати: витрачати менше засобів захисту рослин; мати точкове впорскування: або з дрона, або з якоїсь наземної машини. У перспективі 5-6 років ми побачимо суттєву трансформацію агросектора. Темп будуть задавати агрохолдинги — тому що для них це питання виживання. Зараз побутують умови, за яких світові ціни падають, і холдингам потрібно дуже ювелірно працювати зі своїми витратами, дбайливо ставитися до землі.

В рамках нашої стратегії, кожне поле  центр витрат і прибутку водночас, тому що ми хочемо, щоб кожне поле було ефективним, і технології  це те, що може зробити його максимально ефективним. І, звичайно, люди. Люди і технології  це дві основи, з якими потрібно працювати, і підготовка персоналу  це дуже важливо. З опором до інновацій боротися не потрібно, людей потрібно готувати до інновацій. Наприклад, в нашій компанії є програма "мобільний агроном", у своїй першій частині вона контролює логістику. При впровадженні її в виробництво, в рамках пілотного проекту в одному з кластерів, кілька співробітників служби безпеки звільнилися, тому що для них освоєння нового продукту виявилося занадто складним. Це теж є. Насправді, людей не можна ламати, з ними потрібно працювати, пояснюючи, що технології полегшують вашу працю, роблять її більш ефективною. Але є люди, яким складно сприйняти цей факт, тоді з ними доводиться прощатися.

Чим глибше технології будуть проникати в агрокомпанії, тим більш детальною повинна бути програма change менеджменту, яка необхідна в компанії для мінімізації шоку, стресу, щоб люди сприймали зміни правильно.

Наприклад, запуск нашого digital agribusiness теж стане для агрономів певним стресом, але ми намагаємося його згладити, пояснюючи, що за допомогою системи буде легше досягти ваших цільових показників і в решті решт заробити ті премії, на які ви розраховуєте.

Фрагмент виступу Олександра Хижняка можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Ірина Зайченко, керівник агропроектів проектного офісу МХП, вважає, що визначальними трендами в розвитку ІТ-сфери АПК України на найближчі 5 років стануть тренди, які пов'язані не тільки з агробізнесом, але є спільними в цілому для різних галузей.

Це всі процеси, які можна перетворити на математику, в тому числі якісь узгодження або визначення напрямку руху  вони всі будуть автоматизовані, і це вже не інновація, це відбувається сьогодні, і завтра цим будуть користуватися всі. Відповідно, всі посади, які зав'язані на монотонній ручній праці, будуть потроху скорочуватися і в якійсь мірі зникнуть. Я згодна з колегами, що дійсно, це певна проблема. Але з цим треба працювати. Не можу сказати, що у всіх напрямках ситуація "сумна", тому що люди теж хочуть розвиватися. Звичайно, мова не йде про агронома, якому 75 років, але в принципі, зараз навіть люди у віці готові йти в нові технології. В МХП є проект для агрономів, і насправді, наші працівники навпаки постійно цікавляться: "коли ви вже дасте нам інструмент, яким ми зможемо користуватися?" Буває по-різному і піар-кампанія із діджіталізації має свою велику вагу.

Фрагмент виступу Ірини Зайченко можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Юрій Петрук, президент AGTECH UKRAINE, вважає, що люди дійсно бояться використовувати технології, і дрони  один із найпоширеніших прикладів, оскільки він дорого коштує, і працівники бояться матеріальної відповідальності.

Упродовж наступних 5 років з'явиться багато інформації про технології, які зрештою перетворяться на інструмент для прийняття рішень. Наразі Африка в мобільному банкінгу випереджає весь світ і в ній відбувається купа трейдингових операцій. Фінансові інструменти те, що буде більше розвиватися найближчі 5 років на ринках, які мають дефіцит фінансування. Зараз в нашій країні дуже багато грошей "лежить налом" і не працює через недовіру до банківської системи. Коли буде інструмент, який зможе їх захистити і зменшити ризики, ці гроші почнуть працювати. Це те, що може завести економіку. Що стосується кадрів, то людей, які ні на що не здатні, крім ручної роботи, потрібно буде «списати».

Читайте також: IT успішного аграрія.

Для великих компаній це політика корпоративної і соціальної відповідальності, яку потрібно впроваджувати вже зараз, тобто, потрібно створити певну роботу, яку зможуть здійснювати люди без додаткової підготовки. Окремі сегменти зможуть автоматизуватися і потрібно буде набирати людей, які стануть операторами і техніки, та обладнання, і програмних продуктів. Але для людей, які не зможуть перекваліфікуватися, потрібно буде підібрати просту роботу, одним із прикладів якої є surveying.

Фрагмент виступу Юрія Петрука можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Підготувала Дар'я Анастасьєва

Ваш вибір 'Цікаво'.


Україна поставила рекорд в експорті фруктів

Більше того, Україна поставила рекорд із експорту свіжих фруктів та ягід власного виробництва за всі роки (без врахування реекспорту). В 2018 році можна з впевненістю очікувати оновлення цього рекорду, адже тестовий маркетинг наших продуктів на світових ринках проходить надзвичайно успішно.

Стосовно ринку Російської Федерації, продукція і надалі йде через Білорусь, але вже зараз значно привабливішими виглядають поставки до ЄС, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. На думку експерта, до РФ можна завжди продавати те, що не пішло на більш багаті і вибагливі ринки.

Якщо взяти топ-10 експортних продуктів агропродуктової сфери, то так швидко, як експорт плодоовочевої продукції, не зростав експорт по жодному з них. Правда і фруктам, поки що, далеко до топ-10. Ну й завдячуємо ми, звичайно, в цьому зростанні, передусім ягодам.

Загалом, плодоовочевий сектор приніс України в 2017 році 414 млн доларів США виручки, з яких свіжа плодоовочева продукція з горіхами принесла 238 млн, а продукти переробки – 176 млн. Це всього лише 2,5%від загальної виручки агросектору, але ж експорт за цією групою товарів зростає швидше, ніж за більшістю інших.

Найбільше грошей принесли концентрати томатного, яблучного та інших соків, а також експорт соків – близько 31% від загальної суми. На другому місці горіхи, які принесли Україні аж 101 млн. доларів або 24% від всієї експортної виручки. Свіжі фрукти принесли майже стільки – 94 млн і 23% від загальної виручки.  А решта – це інша переробка та свіжі овочі – близько 22% разом.

Більшість з вас загляне в статистику, і скаже, що це якась помилка! Якщо взяти експорт груп 7 та 8, то виходить 430 млн, а якщо додати сюди переробку, то вийде аж 607 млн. Поясню, чому мої цифри трохи відрізняються. Справа в тому, що бобові, згідно міжнародної класифікації, входять до групи овочів, однак, з точки зору ринку, це категорія grains and pulses, або зернобобові. Тому я завжди рахую міжнародну торгівлю овочами без бобових культур, за виключенням зеленого горошку та квасолі, які входять до переробки овочів.

Що цікавого можна відмитити в цих голих цифрах?

1. Плодоовочевий сектор (свіжий ринок) дуже швидко оговтався від втрати російського ринку. Більше того, почав зростати ще швидше. А що найголовніше – зроблено акцент на якість і на додану вартість – саме те, що нам зараз потрібно.

2. Переробка повністю не відновилася від втрати ринку РФ, але вже показала перше зростання, причому відразу на 26% за рік. Більше того, ми бачимо непогану активність компаній в пошуку нових ринків збуту, тому прогнози на 2018 рік є дуже позитивними.

3. Горіхи дають більше експортної виручки, ніж всі фрукти разом взяті. Горіхи дають більше виручки, ніж експорт борошна, спирту, яловичини або сухого молока. При цьому зростання експорту горіху останнім часом не відмічається. На превеликий жаль, корупційні схеми, що заважають прозорому експорту цього товару, продовжують негативно впливати на галузь та скорочують експортну виручку.  В той же час, вже за 2-3 роки почнуть давати врожай нові інтенсивні сади волоського горіха, які зможуть надати новий поштовх цьому бізнесу.

4. Зростання експорту овочів – це приємний момент. В основному цьому сприяє розвиток виробництва нішових овочів. Також починає розвиватися експорт тепличних овочів. Однак тут у нас перспективи, поки що, не такі однозначні, як по фруктах та ягодах.



Вітчизняний виробник ЗЗР представив нові високотехнологічні препарати

Лідер українського ринку ЗЗР, Група компаній UKRAVIT, до нового аграрного сезону виводить на ринок 4 нові високотехнологічні препарати для комплексного захисту рослин. Про це Аgroreview.com розповів керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР ГК UKRAVIT Олександр Мигловець.

«UKRAVIT  постійно оновлює свій портфель продукції та пропонує своєчасні рішення. Представлені у лютому 2018 року нові гербіциди і фунгіциди направлені на захист рослин від найпоширеніших видів шкідників. Проведені дослідження науковцями компанії свідчать про відмінну якість продукції і її відповідність усім насущним потребам вітчизняних аграріїв у ЗЗР», - зазначає Олександр Мигловець.

За його словами, одна з новинок – це препарат системної дії  ІМІ-ВІТ®. Він використовується проти широкого спектру однорічних дводольних та злакових видів бур’янів у посівах сої та соняшнику та є стійким до групи імідазолінонів.

«Однією з його переваг є дія на бур’яни через листя та кореневу систему, можливість стримувати появу наступних сходів бур’янів. Також за наявності ґрунтової вологи, існує необхідність лише однієї обробки за вегетаційний період культури», - підкреслює Олександр Мигловець.

Ще одна новинка сезону – новітній гербіцид системної дії - Варяг®. Його призначення - це контроль однорічних злакових та дводольних бур’янів у посівах сільськогосподарських культур.

«Від інших препаратів його відрізняє покращений контроль важко знищувальних бур’янів. Також можна відмітити відсутність обмежень щодо застосування в сивозміні, широке технологічне «вікно застосування», повне розкладання в ґрунті та рослинах. Всі ці переваги препарату досягнуті завдяки високому рівню синергії двох діючих речовин», - зауважує Олександр Мигловець.

Покращеною формулою відзначається ще одна новинка – двоконтактний гербіцид контактно-системної дії для знищення однорічних та деяких багаторічних дводольних видів бур’янів у посівах сої - Флагман Екстра®.

«За рахунок додавання другої діючої речовини – ацифлуорфену, новинка є більш ефективною у порівнянні з однокомпонентним препаратом та забезпечує удосконалений контроль таких видів бур’янів: щириця (види), гірчак (види), паслін чорний, амброзія полинолиста та інші. Відсутність післядії на наступні культури в сивозміні та селективне відношення до культури роблять Флагман Екстра® оптимальним для використання у посівах сої», - пояснює фахівець.

Фунгіцидна лінійка UKRAVIT також  поповнилася препаратом Делавіт® - контактним препаратом профілактичної та лікувальної дії для захисту плодових та овочевих культур від комплексу хвороб.

«Гнучкість у строках застосування дає можливість використовувати Делавіт® на усіх фазах росту і розвитку культури. Також аграрій може бути впевненим у надзвичайно високій стійкості до змивання опадами та у подовженому періоді захисної дії, яка у 2-3 рази вища у порівняні з іншими продуктами», - розповідає Олександр Мигловець.

«Створення раціональних систем захисту рослин, які постійно вдосконалюються, є одним із пріоритетів  ГК UKRAVIT. Усі розроблені препарати для нового сезону гарантують аграріям високий рівень врожайності та прибутковості», - підсумовує Олександр Мигловець.

За додатковою інформацією про технологічні переваги використання препаратів звертайтесь до представників ГК UKRAVIT.

Телефон - 0800301401

Сайт - www.ukravit.ua

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українські аграрії використовуватимуть передові технології захисту рослин

В умовах інтенсивного вирощування, постійно мінливого клімату, появи нових популяцій шкідників, значної забур’яненості та мутації збудників хвороб аграріям не обійтися без засобв захисту рослин. 

Щоб серед різноманіття препаратів обрати найкращі, фермеру варто дотримуватися чотирьох головних принципів: продукт має якісно виконувати свої основні функції, він має бути максимально безпечним для оточуючого середовища, відповідати ціновим сподіванням та економічній доцільності та бути універсальним (вирішувати декілька проблем одночасно).

Агрономи, які вже багато років займаються вирощуванням сільгоспкультур, знають, що засоби захисту рослин (ЗЗР) і мікродобрива є найбільш дорогими складовими, необхідними для розвитку рослинництва. 

Подорожчання вартості імпортних ЗЗР разом з девальвацією гривні підсилює інтерес українських фермерів до вітчизняних виробників агрохімії. Саме тому лідер українського ринку ЗЗР, Група компаній UKRAVIT, виводить на ринок до аграрного сезону-2018  одразу 6 новітніх засобів для захисту рослин і підвищення їх урожайності .

Впроваджуючи постійно технологічні інновації для вирішення актуальних проблем аграріїв,  цьогоріч провідні науковці ГК UKRAVIT розробили та дослідили до нового сезону ряд препаратів, спрямованих на знищення широкого спектру бур’янів у стратегічно важливих культурах, а також препарати для підвищення їх урожайності. 

«Щорічні зміни гідро-термічних умов, зокрема підвищених температур повітря і ґрунту, повітряні посухи, різкі коливання денних та нічних температур, а в окремі роки у певні періоди значне зволоження – створюють справжні «виклики» для усіх аграріїв нашої держави. Зменшення пестицидного навантаження на навколишнє природне середовище, не знижуючи технічної ефективності пестицидів на шкідливі організми – це одні із ключових факторів, які враховують та якими керуються наші спеціалісти при створенні препаратів», - підкреслив власник ГК UKRAVIT Віталій Ільченко. 

Загальною  особливістю групи нових препаратів ГК UKRAVIT є як їх іноваційність, так і спрямованість на зниження витрат агровиробників для захисту і підживлення різних сільськогосподарських культур. 

Зокрема, це новий гербіцид системної дії ІМІ-ВІТ®, розрахований на повноцінний контроль забур’яненості посівів сої, гороху та соняшнику (стійкі гібриди). Його переваги полягають у високоефективній дії проти широкого спектру бур’янів, забезпеченні дії як через листя так і через кореневу систему небажаної рослинності, можливості стримувати появу наступних хвиль сходів бур’янів, за наявності ґрунтової вологи.

Цілий ряд новинок ГК UKRAVIT спрямовано на підвищення врожайності різноманітних культур. Передовсім, це добрива з мікроелементами  «Авангард® Кремній бобові, олійні» та «Авангард® Кремній зернові», які незамінні для передпосівної обробки насіння культур після обробки їх протруйниками та для обробки кореневої системи культур перед їх посадкою. 

Добривом «Авангард® Кремній бобові, олійні»  рекомендується обробляти перед посадкою кореневу систему саджанців плодових дерев, ягідних культур, чебуків винограду, садженців грецького горіху, флянців суниці садової, садженців декоративних кущів. Саме кремній підвищує морозостійкість і посухостійкість, активує процеси фотосинтезу, сприяє активному росту коренів та листя рослини.

«Це добриво підвищує польову схожість насіння на 10% та енергію їх проростання на 2-5%, сприяє появі дружніх сходів на 3-5 днів раніше, підвищує стійкість культур до хвороб, ґрунтової посухи, приморозків та до інших стресів, знижує пригнічуючий вплив на молоді проростки культур протруйників та на 10-15% підвищує їх ефективність, підвищує врожайність культур на 10-30%», - зазначає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаний UKRAVIT Олександр Мигловець.

Авангард® Р Кремній Біо (марки А та Б) дозволяють забезпечити високі врожаї  десятків видів культур - як зернових, так і зернобобових, як овочів, так і фруктів. Це концентровані рідкі кремнієво-калійні добрива, збагачені гуміновими кислотами, фульвокислотами та водоростями, що легко засвоюються культурами. Авангард® Р Кремній Біо  підвищує імунітет культур, активує процеси фотосинтезу та ріст і розвиток кореневої системи, запобігає  непродуктивному випаровуванню води з рослин та  прониканню патогенних спор грибків у клітини культур і пошкодженню їх шкідниками, підвищує посухо- і солестійкість культур, зрештою - підвищує врожайність культур на 10-20%,  поліпшує смак і товарність врожаю, подовжує термін зберігання яблук, груш, бульб картоплі, головок капусти, коренеплодів моркви, коренеплодів буряка столового, цибулі ріпчастої та часнику.

«Комплексне добриво, що застосовується для позакореневого підживлення культур та для передпосівної обробки їх посівного матеріалу АВАНГАРД® Гроу - іще одна новинка від ГК UKRAVIT. Синергія біологічно активних речовин добрива забезпечує відразу цілий комплекс його властивостей, які оцінить кожен практичний аграрій. Це водночас стимулюючий, кріопротекторний,  антистресовий, імунокорегуючий впливи на культури. АВАНГАРД® Гроу призначений не лише стимулювати ріст рослин, але і захищати їх від перемерзання та інших несприятливих умов, сприяти кращому засвоєнню елементів живлення,  посилювати їх опір хворобам, незрівнянно збільшуючи продуктивність сільськогосподарських культур», - зауважує Олександр Мигловець. 

«Аграрії на власних полях засвідчують і переконуються, що вітчизняні продукти нічим не гірші, а інколи й кращі за препарати транснаціональних компаній, і до того ж мають більш економічно привабливу вартість.  При цьому ми завжди надаємо повну безкоштовну консультаційну допомогу від наших фахівців щодо використання препаратів на посівах тих чи інших сільгоспкультур», - зауважує Віталій Ільченко.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися: ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42. Гаряча лінія: 0 800 301 401
 
 

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Бережіть бджолу!

Україна виконала квоти по поставках меду до Євросоюзу ще на початку січня. Якими є об’єми експорту українського меду?

Квоти надаються на мед, який ми постачаємо до ЄС і який не оподатковується. Такого меду ми можемо експортувати 5 тисяч тонн, але загальний світовий експорт цього продукту складає близько 70 тисяч тонн.

Якщо мед робити більш рідким, піддаючи його термічній обробці, в продукті можуть активізуватися шкідливі речовини.

Чим український мед корисніший за європейський?

Українці споживають мед у тому вигляді, в якому він створюється, в природному. Якщо він закристалізований, то він закристалізований. В Європі інша культура споживання, вони звикли до більш рідкого меду. Оскільки більша частина меду (близько 90%) що експортується закордон соняшниковий і ріпаковий мед, його виробляється найбільше і ці сорти кристалізуються. В ньому ще можуть бути домішки гречки, яка теж швидко кристалізується. Через те з ним вчиняють так звану гуманізацію ще в Україні: мед розігрівають до 45 градусів, це допустима температура, якій можна піддавати цей продукт, після чого його розміщують у спеціальних ваннах-змішувачах, де безпосередньо відбувається гуманізація меду. Цей процес розбиває кристали, і у подальшому вигляді мед має консистенцію сметани. Після цього він фасується у 200-літрові бочки та відправляється за кордон. Формуються партії по 18-20 тонн і відправляються на експорт. Якщо мед робити більш рідким, піддаючи його термічній обробці, в продукті можуть активізуватися шкідливі речовини. Але при цьому, розбавляти мед у великій кількості гарячої води можна. З давніх часів мед використовували як лікувальний засіб, додаючи до гарячого чаю чи молока. Шкідливі речовини виділяються при підігріві самого меду, коли зменшуються його вологість.

Розкажіть про кристалізацію.

Ті сорти меду, що кристалізуються, мають більший вміст сахарози. Кристалізація процес природний і непоганий. Просто певні сорти меду, як от: гречаний, соняшниковий, ріпаковий тощо, мають у своїй структурі кристали, що спричиняють густішання. Мед з акації може стояти упродовж 4-5 років і не кристалізуватися. Спочатку цвіте ріпак, а потім акація. І якщо пасічник пропустив рамку, в якій був ріпаковий мед, і він потрапляє до акацієвого, відповідно, потрапляють кристали, змінюється структура продукту, і цей мед вже теж починає кристалізуватися.

Продукти бджільництва. Які з них є неосвоєними?

Недостатньо освоєним продуктом бджільництва є маточне молочко (маточне молочко містить вітаміни та амінокислоти, і є рекомендованим для дорослих при розладах травлення, гіпертонії, стресах та інших проблем зі здоров'ям. Також маточне молочко вживають для поліпшення апетиту, після важких захворювань, як загально зміцнювальний засіб AR),  дуже недооцінене. Воно взагалі недешеве, але якщо використовувати його з профілактичною метою, зараз його вживають без переробки: беруть маточник, заморожують його, для споживання зберігають у морозильній камері. Одна людина, залежно від віку та ваги, потребує три-чотири маточника на день як курс профілактичного лікування. Вартість такого маточника становить 15 гривень. Тобто, 45 гривень на день, курс лікування до 2 тижнів. Маточне молочко підвищує імунну систему, а також виводить радіонукліди з організму, має радіопротекторну дію.

Культура споживання маточного молочка розпочалася з Японії?

Так, після бомбардування Хіросіми та Наґасакі, коли величезна кількість японців була заражена радіонуклідами, вони почали активно шукати шляхи, як допомогти людям, і звернули увагу на цей продукт. 70% виробленого маточного молочка у світі досі споживається в Японії. Там побутує навіть соціальна практика: давати цей продукт дітям і пенсіонерам безкоштовно.

На користь окремих продуктів бджільництва звертає увагу організація Апімондія (Міжнародна федерація бджільницьких об'єднань. Створена в 1949 з центром у Римі. Налічує більше 115 країн-членів і є наступницею Секретаріату Міжнародного Бджільницького Конгресу, заснованого в 1895 AR), збори якої відбуваються раз на 2 роки. Останній Конгрес Апімондії відбувся у вересні минулого року в Стамбулі. Серед великої кількості доповідей, особливу увагу звертали на прополіс, який допомагає організму відновлюватися, запобігає старінню. Окрім того, прополіс знищує шкідливі мікроби в організмі, залишаючи при цьому корисні.

Японські імпортери українського меду позначають країну походження продукту, розміщуючи етикетку з українським прапором

Україна ділить ⅔ місце із США за об’ємами експорту меду у світі?

Так, але США здійснює реекспорт, експортуючи імпортоване. Окремої уваги потребує той факт, що японські імпортери українського меду позначають країну походження продукту, розміщуючи етикетку з українським прапором. На відміну від американських та європейських імпортерів, які змішують український продукт зі своїм, і розповсюджують як продукт внутрішнього виробництва.

Інтерактивна карта українських експортерів меду допоможе бджолярам довідатись,  де знаходиться той чи інший експортер, та як з ним можна зв'язатись.

Де в Україні купувати мед: магазини/виставки/ярмарки що порадите пересічному споживачеві?

Я би радив шукати спілки пасічників і звертатися до них. До спілок входять найбільш активні виробники, які сумлінно дбають про якість меду. Якщо спілка проводить якийсь ярмарок, перед виходом у продаж, здійснюється ревізія пасічника, який буде представлений на ярмарку. Перевіряють санітарію, роботу пасіки тощо.

Спілка пасічників України ініціює проведення на День Незалежності всеукраїнської акції біля Михайлівського Собору. Це буде ярмарок, де разом із випічкою відвідувачам пропонуватимуть куштувати та купувати мед різних вітчизняних виробників. Свого роду, популяризація культури вживання меду. Однією із умов участі в ярмарку буде те, що пасічник виділятиме частину свого продукту на безоплатній основі для відвідувачів.

Наразі в Україні немає акредитованої лабораторії, що здійснює дослідження меду, які визнаються в Європі.

Стандарти держави: Україна ставить вищі вимоги для виробників меду ніж ЄС?

За деякими показниками – так. Але, коли мед експортується до ЄС, він має пройти аналіз за їхніми стандартами. Наразі в Україні немає акредитованої лабораторії, що здійснює дослідження меду, які визнаються в Європі. Наш продукт відправляється до Ганноверу, де проходить сертифікацію, і після чого може бути експортований до ЄС. Я стикався із “цікавою” ініціативою одні польські підприємці пропонували виготовляти “медовий продукт”: замість збирання пилку, бджоли отримували звичайний цукор, обробляли його, і цей продукт планували продавати як мед. Але впровадження такої практики сильно би вдарило по іміджу держави як виробника меду, адже такий продукт не має корисних властивостей і є фактично сурогатом.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва