Чи є в кетчупі взагалі томатна паста?

Про це ГолосUA повідомила керівник відділу тестування пестицидів Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «ТЕСТ» Ніна Кільдій.

За її словами, ідентифікація складу кетчупу є проблемою з проблем.

«Справа в тому, що в Україні чітких вимог до кетчупів немає», - зазначила експерт.

За її словами, у наших сусідів в Росії стандарт на кетчуп є - ГОСТ Р 52141-2003. У цьому документі прописані вимоги щодо вмісту сухих речовин до кожної категорії кетчупів, а також вимоги щодо вмісту в них томатної пасти (від 40% для «екстра» і 15% для «другого сорту»). Однак методу, яким можна було б перевірити, скільки саме томатної пасти в кетчупі не існує.

«Чи є в кетчупі взагалі томатна паста, можна перевірити непрямим шляхом - перевірити продукт на наявність синтетичних барвників. Крім того, можна спробувати визначити кількість пігменту томатів - лікопіну, але така перевірка поки тільки в перспективі», - пояснила Ніна Кільдій.

Експерт вказала на ще одну проблему, яка стосується ідентифікації складу кетчупів - це наявність крохмалю та інших загусників. На жаль, їх присутність і тим більше кількість в кетчупах визначити неможливо, бо немає таких методів досліджень.

«Кетчупи без загусників в складі зустрічаються дуже рідко. Відома якісна реакція на крохмаль за допомогою йоду погано підходить для забарвлених продуктів (колір кетчупів часто темно-червоний з коричневим відтінком) і далеко не завжди спрацьовує для модифікованих крохмалів. Треба відзначити, що в відношенні крохмалів «модифікований» не має ніякого відношення до ГМО та означає просто «змінений» крохмаль. Модифікації крохмалю хімічним шляхом проводять для отримання крохмалю з потрібними для конкретного продукту властивостями. Наприклад, для отримання більш густого клейстеру або, навпаки, для зменшення клейстеризації. До речі кажучи, у відношенні перевірки за іншими загусниками (камеді, похідні целюлози) ситуація не краща», - підсумувала Ніна Кільдій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що відбувається із «борщовим набором» в Україні (інфографіка)

Згідно з цими даними, ціни  на овочі «борщового набору» від початку  літа суттєво знизились,  але  в порівнянні з минулим роком  вони таки помітно зросли. По м’ясу «Інфо-Шувар» зафіксував зростання ціни, як в порівнянні з минулим роком, так  і протягом трьох літніх місяців. 

Так, у випадку із м’ясом, приводом для зростання цін стало зменшення поголів’я ВРХ і свиней, яке, в свою чергу, стало наслідком низької прибутковості тваринницького бізнесу в 2015-2016 роках. Зневіру в секторі свинарства, безумовно, посилює також розповсюдження АЧС.  Крім того, з випередженням минулорічних показників, відбувається  в цьому році і експорт всіх видів м’яса. Однак, вплив цих факторів, схоже, вже зійшов нанівець і ми бачимо стабілізацію цін на м’ясо, або навіть їх зниження. «Споживачі не встигли адаптуватися до цін, які стрімко зростали в останні місяці і зменшили попит. Також, дедалі помітнішою стає тенденція переходу покупців на більш дешеву курятину. Ну і на додаток, в липні вже був зареєстрований сплеск імпорту свинини, який став можливим, саме через високі внутрішні ціни. В результаті, подальший зріст роздрібних цін на яловичину і свинину став неможливим, принаймні на найближчі декілька місяців.» - коментує ситуацію Андрій Панкратов, експерт Міжнародної продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO).

У випадку з овочами, скорочення пропозиції відбулось за рахунок зменшення виробничих площ, бо минулий сезон став провальним для багатьох виробників, через низькі ціни. До того ж, через прохолодну весну спостерігалась затримка дозрівання ранніх овочів, що спровокувало зростання ціни на залишки «старого» врожаю  наприкінці весни та на початку літа.

«Високі чи низькі ціни на овочі «борщового набору» в Україні зараз? Однозначної відповіді на це питання не існує. На жаль, навіть при таких цінах, далеко не всім фермерам вдається компенсувати збитки від продажів минулого року. Нагадаємо,  навесні  та влітку 2016 року, господарства змушені були залишати урожай в полі, бо витрати на збирання неможливо було компенсувати через низьку ціну на ринку. Тому бажано, щоб фермер таки заробив в поточному сезоні, в іншому випадку, вже на наступний рік ми можемо зіткнутися з драматичним падінням виробництва і набагато суттєвішим зростанням ціни», – коментує ситуацію  Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Зміна оптових цін на "борщовий набір" в Україні

20864644_473655416343596_1803004448_n

20916825_473655436343594_1068012073_n

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-5 нішевих агрокультур для експорту в ЄС

Про це повідомляє інформаційний ресурс «U open EU», пише Аgropolit.com

«Виробники нішевої продукції мають вже сьогодні реальні можливості співпраці з великими мережами супермаркетів в Україні задля реалізації своєї продукції. А це, в свою чергу, може стати великим шансом виходу і на європейські ринки за сприяння цих мереж. Але я знову і знову хотіла б наголосити, що ключовим фактором є бажання самого виробника змінюватись, вчитись, впроваджувати відповідні стандарти якості та товарного вигляду продукції, починаючи з простих речей, таких як впровадження системи HACCP на виробництві та в переробці», - наголосила заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Нішеві культури часто не вимагають значних інвестицій в організацію виробництва, але при цьому забезпечують високий рівень рентабельності.

Обрати для себе агрокультуру можна відповідно до списку найбільш затребуваних нішевих товарів для Європейського союзу.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ріпак цьогоріч показує відмінну врожайність

Теґи: 

Станом на 14 серпня поточного року всього обмолочено 759 тис. га, або 97% запланованих до збирання 786 тис. га (офіційні дані), намолочено 2105 тис. тонн олійного насіння при врожайності 2,77 т/га, повідомляє УкрАгроКонсалт.

Темпи збиральних робіт (+74%) і врожайність (+5,7%) вище торішніх показників. Так, роком раніше ріпак було прибрано з площі 435 тис. га з 456 тис. га збиральних площ, намолочено 1139 тис. тонн олійного насіння при врожайності 2,62 т/га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні прогнозують зниження врожайності соняшнику

Про це повідомляє «АПК-Інформ».

Валовий збір соняшнику в Україні цього року на 5,6% поступається торішньому показнику 14 млн т проти минулорічних 14,8 млн т.

Відзначається, що переробка соняшнику в Україні в 2017/18 МР прогнозується в обсязі 13,6 млн т (+ 6,1%; -5,3%). Оновлені прогнози виробництва та експорту соняшникової олії складають 5,9 млн т (+ 9,3% від попередньої оцінки, -5,3% минулорічного показника) і 5,45 млн т (+ 10,5%; -4,4% ) відповідно.

Зазначимо, що Україна за вересень-червень експортувала 187,8 тис. т насіння соняшнику, що є максимальним обсягом за п'ять останніх сезонів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Закарпатті негода поклала на землю яблучні сади

Про це пише Uzhgorod.in.

Відомі рясні сади поблизу сіл Концово і Тарновці, знамениті гарними соковитими яблуками, які постачають мало не в усю Україну, відчутно постраждали від буревію: частина посадок просто лежить на землі. І це тоді, коли яблука, якими всіяні дерева, іще не дозріли. У Концові поклало на землю 20 рядів яблуневого саду, а в Тарновцях чотири. Те, що не побив град, тепер понищив вітер - бідкаються фермери, намагаючись врятувати хоча б ті дерева, які не вщент поламані.

Яблуневі сади Ужгородщини є «зіркою» агропромислового комплексу Закарпаття. Це «внутрішній експорт» області в державу і суттєві надходження в бюджет. Торік АПК приніс скарбниці регіону 13 млн. грн. надходжень,  і левова частка - від садівництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview