Чи є в ковбасі м’ясо?

З чого роблять ковбасу в Україні, та чи можливо знайти м’ясо серед консервантів та ароматизаторів, пише fakty.ictv.ua.

Як обирати і що купувати?

Справжній термін споживання, зазвичай, зазначений на хвостику ковбаси. З простроченої продукції їх завбачливо зрізають і викидають. Те ж саме роблять і з маркуванням для сосисок. Така продукція не просто не корисна, вона – небезпечна.

Та навіть якщо ковбаса свіжа, чи безпечна і корисна вона?

Виробник каже, насправді м’ясо кладуть у будь-який сорт продукції. Просто відсоток і якість цього м’яса – різні. І фактично у всі ковбасні вироби  додають жирову емульсію, підсилювачі смаку, стабілізатори та ароматизатори.

Глутамат натрію, який позначається на етикетці як Е-621, секретна зброя виробників ковбас. Це підсилювач смаку. Хімія, яку не вважають небезпечною, але вона діє як наркотик, тобто організм звикає і вже вироби без цієї добавки здаються не такими смачними.

Та якою б смачною не здавалася така нахімічена ковбаса, лікарі вживати її не радять. Серед такої хімії, яку використовують у вигляді стабілізаторів, навіть така собі поверхневоактивна речовина, яку використовують у виробництві пральних порошків та миючих засобів.     

Ще одна секретна зброя виробників – заміна натурального м’яса соєю та клітковиною. Дешеву клітковину виробляють переважно із моркви та капусти. Її здатність вдвічі-втричі збільшувати вагу, просто незамінна для ковбасних комбінаторів.

А замість яловичини та свинини додають курятину, свинячу шкірку, сою та кісткове борошно. Для кольору – нітрит натрію, а іноді ще й червоний барвник.  Для збільшення об’єму і ваги – воду, крохмаль, клітковину та карагінани. Для консистенції – шкідливі фосфати.

У Держспоживслужбі пояснюють, боротися з такими порушеннями вкрай важко. Штрафи для виробників за брехню на етикетці – копійчані.

Але до відкликання, як правило, справа не доходить. Бо в Україні – мораторій на перевірки. Держоргани повинні попереджати підприємства за 10 днів до візиту.

Одна із порад від експертів – купувати ковбасні вироби вищої якості, з традиційними назвами, і зробленими за ДТСУ. У них не має бути нічого зайвого. Принаймні, теоретично.  Також радять віддавати перевагу сиров’яленим ковбасам.

Якість вареної можна перевірити старим дідівським способом. Якщо під час смаження ковбаса піднімається грибком, вона – якісна, якщо ні – м’ясо там замінили чимось іншим.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Італії 850 г грибів виставили на аукціон за 75 тисяч євро

Володарем лота став фінансист з Гонконгу Юджин Фунг, повідомляється на сайті замку Гринцане-Кавур, передають fakty.ictv.ua.

Всього на аукціоні було 10 лотів з трюфелями, за які вдалося виручити $ 370 тис. (9,8 млн. грн).

Організатори заявили, що частина зароблених грошей піде на благодійність.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які компанії представляють Україну на найбільшій агровиставці світу

Серед українських компаній є як «мастодонти» вітчизняного машинобудування, так і невеликі компанії.
Список компаній:

ПАТ «Гідросила»
«Лозівські машини»
ПАО «Бердянські жатки» (John Greaves)
KMZ Industries
Харківський підшипниковий завод HARP
ТОВ «Чернігівський ковальський завод»
ТОВ «Український кардан»
ПАТ «Завод Фрунзе»
ТОВ «Мелітопольський завод автотракторних запчастин» (ATS)
Харьківський завод зерноочисного обладнання
Завод «Лубнимаш»
ТОВ «Варіант Агро Строй»
ТОВ «Оліс»
ТОВ «Отіс Тарда»
ТОВ «Полімершпагат»
ППФ АГРО-ЦЕНТР

Загалом на виставці AGRITECHNICA у цьому році представлено понад 2800 експонентів з 53 країн світу. AGRITECHNICA є найбільшою виставкою сільгосптехніки в світі – 23 виставкових павільйонів на площі 394 000 кв.м. За сім днів виставку відвідує близько 500 000 осіб.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок праці АПК: люди розуміють, що в селі основні гроші

Про тенденції на ринку праці та проблеми з дефіцитом кваліфікованих кадрів Аgroreview.com запитала під час Українського форуму агробізнесу в Олександра Єранкіна, доктора економічних наук, професора кафедри економіки агропромислових формувань, директора Інституту економіки та менеджменту агропромислового комплексу.

«Нестача кадрів - проблема комплексна. По-перше, зараз зменшилася кількість випускників, але через пару років ситуація вирівняється. По-друге, сьогодні на ринку праці не вистачає фахівців, але надлишок дипломів», - зазначив експерт.

«Інститут  - це, перш за все,  люди, Не стіни, не лабораторії. Проблема технологічного оснащення вирішується дуже просто в контексті кооперації з практиками. Тут головне бажання самих аграрних підприємств брати до себе на практику студентів.  А ось проблема з людьми, тобто з викладачами, буде загострюватися, так як через об’єктивні причини низької оплати праці та слабкої мотивації багато кваліфікованих спеціалістів відмовляються від викладацької діяльності», - підкреслив Олександр Єранкін.

За його словами найбільш затребуваними серед сучасної молоді є юридичні та економічні спеціальності.

«Агробізнес має стабільний попит. З одного боку людей село лякає, з іншого боку вони розуміють, що там основні гроші. Тому я думаю, що поступово напрямок агробізнесу буде збільшуватися», - зауважив Олександр Єранкін.

Нагадаємо, як стверджують у Державному комітеті статистики,  середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ і організацій в сільськогосподарській сфері у вересні 2017 року становила 7 114 грн, що у 2,2 разу вище від рівня мінімальної заробітної плати (3 200 грн).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні можуть відновити держрегулювання цін на продукти

Про це Данілішин написав у Facebook.

"Вважаю за доцільне відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням, на яке в даний час ринок має дуже односторонній специфічний вплив, і зростанням споживчих цін", – написав він.

Глава ради НБУ підкреслив, що в Україні в структурі споживчого кошика питома вага витрат на продукти харчування є високою, тому скасування регулювання цін на продовольство вплинуло на інфляцію.

Джерело: fakty.ictv.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рада має намір законодавчо врегулювати безпеку і гігієну кормів

Верховна Рада підтримала за основу законопроект № 2845 про безпеку та гігієну кормів. За проголосували 234 народних депутата, повідомляє 112.ua.

Відповідно до пояснювальної записки, законопроект регулює відносини між підприємствами на ринку кормів, кормових добавок та преміксів; регламентує права та обов'язки, а також відповідальність за якість і безпечність продукції, а також приводить термінологію у відповідність до законодавства ЄС.

Законопроект визначає правові та організаційні засади виробництва та обігу кормів, регулює відносини між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів, зокрема: 

  • повноваження органів державної влади та їх посадових осіб;
  • основні засади державного контролю кормів;
  • права та обов'язки операторів ринку;
  • порядок реєстрації, припинення, поновлення, скасування дії державної реєстрації потужностей;
  • вимоги до виробництва та обігу кормів, потужностей, що виробляють корми для їх ввезення (пересилання) на митну територію України;
  • відповідальність за порушення законодавства про корми тощо.
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview