Чи зможуть українці розпоряджатися землею після рішення міжнародного суду

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вчора прийняв гучне рішення по позову двох українців — він визнав, що чинний в Україні мораторій на продаж сільгоспземель порушує майнові права українцїв. «Суд постановив, що держава не встановила справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та майновими правами заявників», — сказано в рішенні суду.

Позивачами виступили два жителі західної України — мешканка Івано-Франківська Софія Зеленчук, 1947 року народження, і житель Тернополя Віктор Цицюра, 1939 року народження. Вони подали позови в ЄСПЛ ще в 2015 році. Суд компенсував двом заявникам по 3 тис. євро судових витрат, зазначивши, що зазвичай він не присуджує компенсацій позивачам. Спочатку позивачі просили 30 тис. євро компенсації морального збитку.

ЄСПЛ не скасував мораторій на продаж сільгоспземель — втім, зовнішня інституція і не могла прийняти таке рішення. Однак, він ухвалив, що українська влада повинна вжити законодавчих заходів, щоб забезпечити дотримання економічної справедливості стосовно власників сільськогосподарських угідь.

На сьогодні в Україні близько 6,9 млн власників паїв, які сумарно володіють близько 27 млн ​​га землі, яка потрапляє під мораторій. Ключовим фактором для ЄСПЛ у встановленні факту порушення прав заявників було те, що сама Україна послідовно ставила перед собою завдання вирішити питання покупки і продажу сільськогосподарських земель після створення ринкової інфраструктури. Влада періодично навіть встановлювала самі собі дедлайни для прийняття законодавства, необхідного для запуску ринку землі, але, незважаючи на це, мораторій, введений в 2002 році, кілька разів пролонгувався. «Це показало відсутність узгодженості з боку влади», — зазначено в рішенні ЄСПЛ.

У своєму рішенні Європейський суд вказав, що якщо Україна «проявить необгрунтовану затримку в прийнятті необхідних заходів, то грошові винагороди можуть стати виправданими».

Андрій Мартин, член Ради Асоціації «Земельна спілка України», вважає це попередженням для України: якщо держава не змінить стан речей з мораторієм, надалі компенсація позивачам може стати масовою. ЄСПЛ не встановлював конкретних термінів, протягом яких влада повинна вирішити проблему мораторію. По суті, законодавець сам встановив собі «дедлайн» — 1 січня 2019 року, адже саме до цієї дати, відповідно до перехідних положень Земельного кодексу України має бути прийнято законодавство про обіг сільгоспземель. «Якщо замість цього наш парламент в черговий раз брутально «продовжить» мораторій (що дуже ймовірно), це буде свідченням того, що Україна ігнорує рішення ЄСПЛ, а власники землі отримають підстави вимагати виплати компенсацій за порушення своїх прав», — сказав Мартин.

Представник громадської організації Easy Business Дмитро Ливч, який за запитом ЄСПЛ готував документ з уточненнями правової та економічної суті питання, звертає увагу, що вчорашнє рішення ЄСПЛ є прецедентом, і в рамках чинного прецедентного права, в разі подачі аналогічних позовів від українців їх справи можуть бути розглянуті швидше. У теорії, в ЄСПЛ з подібною скаргою може звернутися будь-який українець, який має у власності земельний пай. Але, як уточнює юрист адвокатської фірми Pragnum Ігор Бенько, обов’язкова умова — потрібно використовувати всі національні засоби правового захисту, тобто, пройти всі судові інстанції, де оскаржувати протиправність обмеження в праві розпоряджатися своїм майном. При цьому він зазначив, що в практиці ЄСПЛ можуть бути ситуації, коли рішення по однотипних справах приймаються пакетом.«При цьому суд чекає, поки набереться певна кількість скарг і тільки після цього виноситься остаточне рішення», — сказав він.

Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, вважає, що як держава не поквапитися з проведенням земельної реформи, то масові позови власників землі можуть створити значні проблеми для держбюджету. «В даному випадку Європейський суд визнав 3 тис. євро достатньою компенсацією, але це не означає, що так буде тривати і далі. Якщо держава не діятиме, то з великою часткою ймовірності суд може змінити свою позицію», — сказав він.

Джерело: agroinsider.com.ua