150670

Чим допоможе бізнесу новий зерновий термінал на Миколаївщині?

Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у відкритті "Перевантажувального комплексу ТОВ "Баловненська виробнича база" у Миколаївській області. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Мінагрополітики.

Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що розвиток сільського господарства є одним із трьох пріоритетних напрямків експортної стратегії України, які можуть надати українській економіці новий поштовх для розвитку.

«Українські експортери мають використати можливості виходу на світові ринки. При цьому надзвичайно важливим є не лише кількість виробленого зерна, а і його якість, яка значною мірою залежить від умов зберігання. Це підприємство забезпечує високу якість зберігання зернових і олійних культур, а також є енергоефективним і відповідає сучасним екологічним стандартам», – сказала Віце-прем`єр-міністр. Вона наголосила на тому, що відкриття нових інфраструктурних об`єктів – це приклад відновлення довіри внутрішніх інвесторів до держави, а також сигнал для зовнішніх інвесторів про те, що в Україні зростає економіка, і сюди можна і треба вкладати кошти. Окрім цього, Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що такі проекти допомагають розвитку малого  та середнього бізнесу, який великий бізнес залучає як підрядників.

Голова Миколаївської обласної  державної адміністрації Олексій Савченко, своєю чергою, сказав, що 70% підрядників, залучених до будівництва перевантажувального комплексу, – це підприємства Миколаївщини. Він подякував власникам компанії за створення 220 нових робочих місць, а також соціально відповідальне рішення про виділення 10% вакантних місць колишнім учасникам АТО. Середня заробітна плата на підприємстві складає 10 тисяч гривень.

Заступниця Міністра аграрної політики і продовольства України Олена Ковальова зазначила, що розвиток зернової логістики є надзвичайно важливим для України, оскільки більшість виробленого Україною зерна експортується. Протягом поточного маркетингового року Україна встановила черговий рекорд з експорту зернових культур – 43,3 млн т (у попередньому році – 39,5 млн т). За словами Олени Ковальової, наразі Україна посідає перше місце у світі за експортом соняшникової олії, третє – кукурудзи та ячменю, шосте – пшениці.

Нагадаємо, торік інвестиції в аграрний сектор України зросли на 49,5%, порівняно з 2015 роком. За перші чотири місяці поточного року експорт продукції сільського господарства загалом зріс на 22,8%, зокрема, до ЄС – на 18% і на 82% - до країн Африки. Сектор АПК складає 42% в структурі валютних надходжень України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-10 трендів в АПК, які скоро прийдуть в Україну

Теґи: 

Звичні комбайни та сівалки модифікуються до невпізнання, кількість працівників на 1 га сільгоспугідь скорочується в рази.


Зниження цін на продукцію АПК на тлі рекордних врожаїв по ідеї повинно стимулювати аграріїв до переробки і створення товарів з високою доданою вартістю. Однак українські компанії поки не поспішають наслідувати приклад зарубіжних колег.

Яким буде сільське господарство в найближчому майбутньому? Яких змін чекати і до чого варто готуватися українським фермерам? LIGA.net побувала на Міжнародній зерновій конференції в Лондоні (IGC 2017) і вивела топ-10 трендів в АПК, про які говорили її учасники. Частина з них вже досягли нашої країни, інші ось-ось доберуться.

Омолодження фермерства та фокус на невеликі ферми

Незабаром відбудеться омолодження підприємців, які займаються сільським господарством. Середній вік фермера в США - 57 років, а 30% з них - старше 65 років. У Європі цей показник приблизно такий же. Середньосвітовий показник - 55 років.

У агросектор активно приходять підприємці-фермери 30-35 років - з'являються невеликі фермерські господарства, які за рахунок новітніх технологій роблять агробізнес успішнішим.

У той же час тренд на відхід від великих холдингів в світі буде проявлятися все яскравіше. Типова ферма в Європі з земельним банком 2000 гектарів може коштувати близько $ 10 млн, включаючи вартість землі.

В Україні поки цей принцип не працює - холдинги нарощують земельні банки, а фермерські господарства зберігають розміри своїх земель.

Ставка на технологічність

Фермери в світі все частіше використовують наукові розробки, щоб стати більш конкурентними і незалежними. Нові продукти, засновані на аерофотознімках, датчиках, грунтових картах і мільйонах метеорологічних даних, вже стали невід'ємною частиною "розумної ферми". Володіння технологіями стає конкурентною перевагою.

В Україні до технологій сьогодні особливе ставлення. Майже всі великі агрохолдинги вже давно практикують точне землеробство. Однак більш широке поняття - smart farming  тільки входить в будні українських аграріїв. За словами засновника компанії SmartFarming Артема Бєлєнкова, тільки 3-5% українських агрокомпаній готові до впровадження новітніх технологій. Більшість лише використовують вдалі приклади конкурентів. Ноу-хау активно впроваджують "Кернел", "Миронівський хлібопродукт", "Сварог Вест Груп", "Індустріальна молочна компанія", "Астарта" та ін. Для дрібних фермерів нові технології часто залишаються недоступними.

Розвиток біотехнологій

Суперечки навколо ГМО не вщухають вже багато років. Якщо в США є система реєстрації модифікованих рослин, то в Україні поки офіційно немає заборони на ГМО.

Тим часом світові розробники технологій генної інженерії вже прийшли в сільське господарство.

Замість спірних генно-модифікованих культур впроваджуються і альтернативні методи. Такі технології доступні і в українських дослідницьких центрах глобальних компаній. Зокрема, Dupont Pioneer розробила методику редагування генома Crispr-Cas, а модифіковані гібриди вже ростуть по всьому світу.

Вузька спеціалізація

Агробізнес стає все більш спеціалізованим. У 1982 році 35% всіх американських ферм виробляли кукурудзу, але в 2007 році її вирощували тільки 22% ферм. Сьогодні фермери диверсифицируются за родом діяльності: одні компанії спеціалізуються на виробництві органічних культур і продуктів без ГМО, інші - на виробництві соєвих бобів і кукурудзи з високим вмістом крохмалю.

Цей тренд прийшов в Україну кілька років тому. Аграрії зрозуміли, що нішеві напрямки - соя, рапс - більш вигідні, ніж вал традиційних зернових. Однак з часом вони перейшли в групу основних культур. Сьогодні сою та ріпак вирощує кожне друге господарство. Фермери шукають нові, більш прибуткові нішеві культури. Наприклад, розвивається вирощування льону та гороху.

Нестача ресурсів і кліматичні зміни

Фермери повинні бути готові до того, що природні ресурси можуть вичерпатися або втратити свої родючі властивості. Наприклад, в Америці з 1961 року за рахунок зрошення вдалося домогтися приросту виробництва продовольства більш ніж на 40%.

Але підземні джерела виснажуються. Американські вчені турбуються, що водоносний горизонт Огаллала, який забезпечує 30% підземних вод зрошення в США, з часом втрачає свої запаси. Зміна клімату також створює проблеми. Вчені вважають, що підвищення температури на кожні 1,8 ° F знижує врожайність на 10%.

Дефіцит води в силу потепління відчувають і українські аграрії. На полях все частіше з'являються зрошувальні системи, створюються штучні водозабори.

Зміна товарної кон'юнктури

Сьогодні ресурсні ринки настільки волатильні, що про стабільні ціни не доводиться говорити. Наприклад, коливання цін на нафту впливають на сільськогосподарські ринки.

Прогноз врожаю кукурудзи в майбутньому менш оптимістичний, ніж в останні роки, оскільки ціни на кукурудзу і біопаливо багато в чому залежать від цін на нафту. Хоча попит на сою залишиться високим.

Українські фермери, як і їхні закордонні колеги, звикли до того, що ціни на зернові в останні три роки досить волатильні. Вони остерігаються прогнозів, але при цьому збільшують врожаї і збувають левову частку продукції у вигляді сировини.

Зміна м'ясних вподобань

Споживання м'яса в світі зростає. До 2022 року споживання м'яса і птиці в Китаї, згідно з прогнозами, виросте на 15,2%. Є й інший тренд: переваги жителів планети змінюються в сторону дієтичного і більш дешевого курячого м'яса.

Ця хвиля вже добралася до України - курятина стає самим високомаржинальним видом м'ясної продукції в країні.

Публічний контроль за захворюваннями тварин

Гуманні методи в системі забезпечення безпеки тваринництва стають основним трендом. Великі харчові компанії і мережі супермаркетів поступово відмовляються від використання небезпечної тари, все більш жорстким стає законодавство в сфері АПК.

В Україні прийнята частину законів про харчову безпеку. У них є норми про сертифікацію, походження товарів, вимоги до результатів лабораторних досліджень та ін.

Здоровий спосіб життя і тренд на екологію

Фермери все частіше відмовляються від добрив і пестицидів. Органічні товари вважаються безпечними для здоров'я, а постулати екологічних організацій все глибше проникають у свідомість людей.

Попит на органіку в Україні зростає вже кілька років. Більш того, підтримка виробництва натуральних продуктів без використання хімічних речовин і добрив задекларована на рівні Міністерства аграрної політики і продовольства.

Державна аграрна і економічна політика

Фермери повинні бути готові до макроекономічних змін. Епоха криз триває вже понад 10 років, і немає ніяких підстав очікувати, що незабаром вона закінчиться.

Аналітики радять пильно стежити за тим, як розвиваються найбільші світові економіки, не забуваючи і про власну.

В Україні фермерам все ще надають підтримку - дотації з державного бюджету виділяються пропорційно обсягам виробленої продукції. Однак дотуються не всі галузі. Рано чи пізно агробізнесу доведеться виживати за свій рахунок.

Марія Бровинська

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Андрій Ярмак назвав ТОП-5 проблем молокопереробної галузі

Реальна проблема молокопереробної галузі – в тому, що її представники не помічають жодної дійсно важливої проблеми! Таку думку висловив на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

На противагу деяким публікаціям у спеціалізованих ЗМІ пан Ярмак приводить власний ТОП-5 проблем галузі.

1. Менеджмент і далі величезна проблема, пише експерт. Дірки в ефективності на кожному етапі виробництва, і, особливо, маркетингу.

2. Відсутність асоціації переробників, яка б дійсно працювала на галузь і займалася питаннями просування експорту, просування внутрішнього споживання, боротьби з неякісною продукцією, тощо.

3. Відсутність системної роботи з експорту продукції. «Перші зрушення є, але в принципі цей фактор стримує розвиток галузі, - вказує фахівець. - Зараз світові ціни трошки пішли вгору, і відразу всі розслабилися. А системна робота передбачає створення міцної позиції на стратегічних ринках. І знову велика проблема з кадрами!»

4. Відсутність орієнтації на якість як кінцевої продукції, так і процесів всередині підприємства. Найбільша ж проблема - це відсутність системної роботи з підвищення якості сировини. Це дискредитує галузь в очах споживача та негативно впливає на ефективність всього ланцюга. Це проблема майже всіх виробників. Одиниці працюють інакше.

5. Банально, але застаріле обладнання та технології. «Так, ми збудували за роки незалежності всього 2-3 нових заводи, і продовжуємо модернізації та реконструкції того, що, часто, за визначенням не має перспективи» - констатує Андрій Ярмак.

Також експерт говорить про відсутність кооперативних заводів, але це, на його думку, проблема виробників, а не переробників. «І буду робити все можливе, щоб вони з'явилися. Тоді переробникам лишиться ще менше сировини, а на ринку з'являться нові конкуренти! І тоді, на мою думку, вони дійсно займатимуться вирішенням власних проблем, а не перекладатимуть відповідальність за свої проблеми на зовнішні фактори!» - висловлює сподівання економіст ФАО.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Півцарства за качан»: ТОП-4 імпортерів української кукурудзи

За підсумками травня 2017 року Україна експортувала 2654 тис. тон кукурудзи, що на 36% більше, ніж місяцем раніше (1946 тис. тон було в квітні 2017) і в два з половиною рази перевищує обсяг поставок в травні минулого року (1002 тис. тон).

Всього за дев'ять місяців поточного сезону Україна експортувала 18,186 млн. тон кукурудзи, що на 19% перевищує аналогічний показник 2015/16 МР, відзначають аналітики УкрАгроКонсалт.

У звітний період на частку країн Євросоюзу довелося 40% всіх поставок української кукурудзи в порівнянні з 51% в 2015/16 сезоні. При цьому українським експортерам в поточному сезоні вдалося істотно наростити поставки кукурудзи на ринки Єгипту і Ірану.

Додамо також відновлення в останні місяці експортних відвантажень української кукурудзи на ринок Китаю. З початку сезону в Китай було експортовано 870 тис. Тонн кукурудзи з України. Крім того, за попередньою інформацією операторів ринку, до відвантаження в червні заплановані значні обсяги.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому у українських тваринників з’явився серйозний привід для оптимізму?

У січні - квітні 2017 року експорт  живих тварин, продуктів тваринного походження  склав 304,4 млн. дол. США, що на 54,1% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Про це говориться в повідомленні Державного комітету статистики України (Держстастики).

Також на 56,3% зріс експорт живих тварин (реалізовано на суму 10, 3 млн. дол.США), на 73,1% - експорт м’яса та їстівних субпродуктів (до 167,5 млн. дол.США).

При цьому загальне зростання експорту з України січні-квітні 2017 року склало 26,8% й сягнуло 13,71 мільярдів доларів США, а імпорту  +24,3%, до 14, 6 мільярдів доларів США.

Загалом частка товарів першої групи товарів «Живі тварини; продукти тваринного походження» в загальній структурі українського експорту за січень-квітень 2017 року складає вже 2,2 %.

До того ж на 25,2% впав імпорт живих тварин (реалізовано на суму 16,05 млн. доларів. США). Хоча в частині імпортованих  м’яса та їстівних субпродуктів ситуація дещо інша -  фіксується зростання на 5,9 %, але сума не перевищує 25,8 млн. дол. США.

Ситуація з імпортом живих тварин та продуктів тваринного походження також вказує на позитивні для українських виробників тенденції. Так, у січні-квітні 2017 року імпорт  живих тварин, продуктів тваринного походження  склав 208,6 млн. дол. США, що на 6,7% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

«Наразі склалася сприятлива кон’юнктура на м'ясо на світових ринках – ціни стабільно зростають. Крім того, на успіхи наших виробників м’яса вплинула низька порівняльна база 2016 року, використання квот ЗСТ з ЕС, висока якість української продукції, низька вартість праці та зростання цін всередині України. Поступово бізнес адаптується й до обмежень, які виникли на ринках СНД. Звичайно, результати могли б бути набагато кращі, якби вчасно вдалося приборкати епідемію АЧС», - зазначила Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ще одна країна забажала імпортувати українських курочок

Ірак зняв заборону на ввезення м'яса птиці з України, введений в середині березня через спалахи пташиного грипу, повідомляється на сайті Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.

Відповідна інформація надійшла від компетентного органу ветеринарної медицини Республіки Ірак.

Нагадаємо, що 16 березня 2017 року Катар, Ірак, Китай, Ємен, Йорданія ввели тимчасову заборону на поставки продукції птахівництва з усієї території України через спалах пташиного грипу. Принцип регіоналізації до поставок української продукції птахівництва застосували Гонконг, ЄС, Саудівська Аравія, ОАЕ. Заборона на поставки в ці країни стосується тільки тих українських областей, де були зафіксовані спалахи пташиного грипу.

Перед цим Госпродпотребслужба України повідомила, що експортери продукції птахівництва з 1 березня повинні отримувати додатковий дозвіл при поставках в Катар в зв'язку зі спалахами пташиного грипу в Європі і Японії. В середині червня Катар скасував заборону на ввезення птиці з України.

За матеріалами: Інтерфакс-Україна

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview