Чим Україна годує світ і скільки заробляє

Інститут аграрної економіки порахував, скільки і що саме з агропродукції продає Україна за кордон. Результати аналітики свідчать – ми покращуємо показники агроекспорту.

Експорт харчів
У І півріччі 2019 року Україна стала продавати за кордон більше продуктів харчування.

За даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2019 року збільшився майже на 20% проти минулорічних показників за відповідний період і склав 10,3 мільярда доларів США.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції за цей період становить майже 42%.

Найбільше харчів купують в України країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД. При цьому в СНД стали продавати менше, а в інші регіони – навпаки.

Азійські країни за І півріччя 2019 року закупили українського продовольства майже на 4,3 мільярда доларів, це на 15% більше, ніж минулого року.

Країни Європейського Союзу купують у нас третину всіх харчів на експорт. За січень-червень 2019 року вони закупили українського продовольства на 3,4 мільярда доларів (+28,7%), а минулого року – на 2,6.

Майже на 25% проти відповідного періоду минулого року збільшилися обсяги експорту до країн Африки і становили близько 1,6 млрд доларів.

Експорт до країн СНД за 6 місяців цього року склав 7% від загального експорту аграрної продукції.

Трійка лідерів-імопртерів українських харчів це:

Китай (торік за перші шість місяців посідав третє місце);
Єгипет;
Індія.

Визначальними товарами для українського експорту залишились зернові, олія та олійні культури, а також м’ясні продукти. Сумарно вони забезпечили понад 84% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства. Крім того, у І півріччі 2019 року відбулось збільшення експорту цих груп продуктів у натуральному виразі відносно минулого року.

агроекспорт

М'ясо

Експорт м'яса у цьому році зріс майже на 20% – до 364 мільйонів доларів.

Найбільше м’ясної продукції – 21% – у нас закупила Саудівська Аравія, яка в нинішньому році продовжує очолювати рейтинг імпортерів вітчизняного м’яса.

Найбліьше зріс експорт м'яса птиці. У І півріччі 2019-го він виріс проти минулорічних показників майже на 38%, до 211 тисяч тон. При цьому вартість експорту цього виду м’ясної продукції збільшилася на 28% – з 241 мільйонів доларів до 307.

Олія

Найбільше жирів і олій українського виробництва купує Індія. За січень-червень 2019 року її частка у структурі українського експорту цього виду продукції склала 32,1%.

Решта основних країн-імпортерів помітно поступаються Індії за вартісними обсягами закупівель: Китай (12,9%), Нідерланди (9,4%), Ірак (8,2%), Іспанія (6,3%) та Італія (5,6%).

Зерно

За січень-червень 2019 року експорт вітчизняних зернових склав 26,2 мільйона тон, приніс виручку на суму понад 4,5 мільярда доларів.

Найбільшими покупцями українського зерна у І півріччі 2019 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.

Лідер серед імпортерів вітчизняних зернових кілька років поспіль Єгипет – він імпортує з України до 15% вартісних обсягів поставок зерна.

Імпортери України

Експорт в Європу
За даними Інституту аграрної економіки, у січні-червні 2019 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився на 23% – до 4,8 мільярда доларів.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн – Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Німеччина та Франція. Найбільше до Європи Україна продала у першому півріччі: зернових (на 1570 мільйонів доларів) та олійних (187) культур, соняшникової олії (684 мільйони), макухи (293), а також м’ясопродукції (на 104 мільйони доларів).

Головний успіх експорту для України – збільшилося позитивне сальдо до 1,9 мільярда доларів у порівнянні з І півріччям 2018 року. Тобто, скоротився розрив між кількістю товарів, які ми продаємо за кордон, і які закуповуємо (але купуємо все ще більше, ніж продаємо).

Джерело: 24tv.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Дніпропетровщині невідомі пограбували директора агрофірми

Про це УНН повідомили у правоохоронних органах.

У місті Синельникове невідомі проникли до помешкання комерційного директора агрофірми та напали на нього та його дружину.

Після цього зловмисники відкрито заволоділи грошима на суму понад 90 тисяч гривень та ювелірними прикрасами і зникли з місця скоєння злочину.

За цим фактом розпочато досудове розслідування за кваліфікацією "розбій".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може залишитися без якісного хліба. Але з валютою

Хороший врожай зернових не зможе гарантувати Україні продовольчої безпеки і ледь забезпечить відносно скромні потреби внутрішнього ринку, пише ubr.ua.

Рекорд за рекордом

Українським аграріям підкорюються нові досягнення врожайності: середній обсяг зборів усіх видів зернових культур станом на 3 жовтня перевищив рекорд попереднього року на 10%. В абсолютних числах після завершення жнив прогнозується 72 млн. т. зборів зернових, що на 2,5 млн. т. вище значень 2018 року. З урахуванням олійних культур цифра зібраної с\г продукції досягне позначки 97 млн. т. вважають в Українській зерновій асоціації.

Автоматично зросли і прогнози зовнішньої торгівлі зерновими, обсяг якої вже зараз на 49% перевищили минулорічні показники. Друга після металургії стаття українського експорту, за перше півріччя принесла Україні $4,5 млрд за 26,2 млн т. проданого зерна, за оцінкою Мінсільгоспу США, в новому маркетинговому році збільшиться до 50,7 млн. т. За розрахунками Нацбанку України продаж зерна також зможе стати запорукою для зміцнення економіки і збільшення золотовалютних резервів країни.

Продаємо дешевше і в Азію

Незважаючи на зростання поставок зерна на європейські ринки, основними імпортерами вітчизняної пшениці залишаться країни Азії та регіону MENA (Близький Схід і Північна Африка). Якщо ЄС більш зацікавлені в фуражній пшениці, то Єгипет, Індонезія і Бангладеш завозять до себе борошномельну.

Інтерес африканців і азіатів до української пшениці, як розповіла фахівець компанії Engelhart CTP Ukraine Олена Зирянова, викликаний передусім її низькою вартістю: українська пшениця на міжнародному ринку одна з найдешевших поряд з російською та аргентинською. Вітчизняна продукція більш високої якості попитом, за словами Зирянової, за кордоном не користується також із-за ціни: аналогічну і більш дешеву пшеницю на ринку пропонує Казахстан.

Орієнтація закупників на низький ціновий сегмент вносить свої особливості в торгівлю зерном. Дещо зіпсувала експортні амбіції України зміцніла гривня, так як сильна локальна валюта робить менш конкурентними товари з орієнтацією на експорт, зазначила радник глави Української зернової асоціації (УЗА) Олена Нероба. З цієї причини на нещодавно проведеному Єгиптом тендері українська пшениця була замовлена в трохи менших обсягах, ніж за аналогічний період минулого року: 2,5 млн т. проти 3,3 млн т.

На думку директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, непередбачуваний курс долара надалі також може зіграти негативну роль в загальному обсязі поставок: «В збиток собі ніхто везти не буде», – зазначив Пендзин.

Вплив зернових на економіку

На думку експертів пікових притоків валюти від експортної виручки надалі очікувати не варто: починаючи з листопада відвантаження зернових традиційно знижується, а логістичний ланцюжок зміщується в бік кукурудзи.

«Пшениці ми збираємо небагато, близько 24-25 млн т. в середньому за рік. Решта – це кукурудза. Говорити про те, який у нас експортний потенціал можна буде тільки тоді, коли закінчиться маркетинговий рік, тобто в жовтні. У будь-якому випадку, збільшення виробництва на два мільйони тон не призведе до того, що у країни замість 3% зростання ВВП буде 7% – це не досягається такими методами», – аналізує вплив агроекспорту на економіку Олег Пендзин.

Аграріїв експорт не радує

В той час, як українська економіка очікує валютних надходжень, аграрії недоотримують прибуток.

«Причина більш низьких відносно минулого року закупівельних цін у тому, що в Північній півкулі справили на 12 млн. т. більше пшениці при збереженому на колишньому рівні попиті», – пояснила ситуацію Зирянова. Якщо що і «з'їдає» у виробників зерна частину доходів, так це робота «Укрзалізниці», де «дуті, абсолютно невиправдані тарифи і вузьке горло», вважає представник Engelhart CTP Ukraine.

Джентельменська угода

Щоб не дати трейдерам вивезти з України занадто велику кількість зерна, щорічно між представницькими організаціями всіх зацікавлених сторін, включаючи аграріїв, мукомелів, пекарів і самих зернотрейдерів, затверджується Меморандум, що фіксує експортний бар'єр.

Документ, підписаний главою Мінекономіки Тимофієм Миловановим 3 жовтня, відрізняється від попередніх відсутністю чітких числових обмежень щодо експорту. Це дозволить не прив'язуватися до конкретних параметрів і оперативно підлаштовуватися під мінливу ринкову кон'юнктуру, зазначив заступник міністра Тарас Висоцький під час обговорення даної міри.

«Учасники ринку домовилися зустрічатися кожен останній понеділок місяця та обмінюватися поточною інформацією та у разі необхідності вже говорити про обмеження в кількісному вираженні», – висловився з цього приводу глава УЗА Микола Горбачьов.

Більше зерна

Однак, директор «Укрхлібпрому» Олександр Васильченко обстоював більш радикальне рішення: механізм обмеження експорту повинен бути більш впливовим, тому що існує ризик для української переробки втратити доступ до якісної пшениці.

Пекарі аргументують свою позицію тим, що для виробництва якісного хліба всередині країни необхідно залишати якомога більше пшениці 2-го класу.

«Новий стандарт якості пшениці цього року розділив її тільки на продовольчу і непродовольчу. Причому, друга вся в одному класі  - четвертому. Але для третього класу позначений рівень клейковини 18% – за старим радянським ГОСТам це була непродовольча пшениця. Сьогодні з тієї класифікації можна хороше борошно робити тільки з другого класу. Перший би підійшов, але його немає в принципі – там занадто високі показники по білку, яких виробник не може досягти».

За словами Васильченка, третій клас можна використовувати, але його потрібно хоча б змішати з «гарним» зерном, якого мало, і половину якого, побоюється глава «Укрхлібпрому», вивезуть. Рішенням могла би бути заборона на вивезення всіх класів зерна вище 3-го.

«Поки цього немає, не можна сказати, що ми в безпеці, з точки зору якості хлібопекарської продукції, виробленої з української пшениці. За офіційними даними у нас 60% виробленої пшениці – продовольча. А з продовольчої пшениці – тільки 20% відповідає другому класу. 20% з 27 мільйонів врожаю – це 5 з хвостиком мільйонів тон. А тепер дивимося баланс, який складає Міністерство аграрної політики – на продовольчі цілі потрібно 5,5 мільйонів. Тобто потенціал для експорту продовольчої пшениці у нас є тільки за рахунок третього класу», – попереджає глава «Укрхлібпрому».

У відповідь на дані побоювання Олена Зирянова запевняє, що з України експортується в основному фураж і третій клас, зважаючи на неконкурентність більш високих сортів.

«У нас вироблено майже 30 мільйонів тон пшениці, з них 10 залишається в країні для внутрішнього споживання. В основному залишається перший-другий клас, тому що вивозять фураж в кількості 12 млн. т., і третій клас. Тому нестачі пшениці на внутрішньому ринку не може бути. Зворотне може статися хіба що через спекуляції», – впевнена експерт.

Дані продовольчої організації ООН (ФАО) швидше підтверджують побоювання глави «Укрхлібпрому» Васильченко: за їх інформацією український експорт складається в основному з високоякісної борошномельної пшениці і незначної частини фуражної.

Однак не існує жодного достовірного способу перевірити якість виробленої пшениці, ні тим більше визначити, який відсоток йде з України на зовнішні ринки, вважає Родіон Рибчинський, голова асоціації «Мукомоли України».

«Конкретних даних за класами зараз не мають ні учасники ринку, ні Мінагро. Якщо говорити про експорт, який відсоток вивезеної пшениці «продовольчої», то для цього потрібно подивитися зведену декларацію експорту по білку, наприклад. Але на поточний момент в учасників ринку немає доступу до декларацій експортерів – тільки в Мінекономіки, або в митниці», – пояснює він.

Так чи інакше, експерт висловив упевненість, що з наявного на внутрішньому ринку зерна можна спокійно знайти необхідне за якісними характеристиками. Єдине питання – в ціні.

«На поточний момент мукомоли забезпечують свої виробничі потужності в повному обсязі як у кількісному, так і якісному відношенні. У найближчі 2-3 місяці ми не бачимо передумов до проблем для борошномелів і тим паче пекарів у розрізі якості пшениці. Але вже сказати, що буде в березні наступного року, з яким потенціалом ми прийдемо до весни, – складніше», – підсумував голова асоціації «Мукомоли України».

Хліб буде дорожчати, але помірно і не через експорт

За даними аналітиків «АПК-Інформ», в цьому році був зафіксований найнижчий урожай жита за всю історію України – 317 тис. т. Історичний мінімум також встановили посівні площі, відведені під культуру – всього 117 тис. га. Це, в свою чергу, призводить до істотного скорочення пропозиції житнього борошна на внутрішньому ринку, який заміщує товаром з Білорусі.

«Ми, на жаль, мелимо все підряд, від чого якість нашого борошна дуже поступається білоруському. Його доводиться закуповувати нашим компаніям, що займаються хорошими сортами хліба, – розповідає Олександр Васильченко.

Яким би значним не був би експорт пшениці, безпосередньо вплинути на вартість хліба вже на магазинних полицях він не зможе. Тільки 40% від ціни буханки хліба припадає на борошно, решта – супутні при його виробництві витрати на оплату праці, енергоносії та інше.

«Пекарі дуже довго сиділи на сортах хліба від'ємної рентабельності за держрегулювання цін на соціально значущі продукти – зараз вони піднімають потихеньку цю рентабельність. Незалежно від рівня інфляції у нас хліб дорожчає щороку на 22-24%».

«Ціна зерна в Україні прив'язана до світового рівня, але якщо в Європі хліб коштує 1-2 євро, то в Україні – максимум 70 євроцентів. Тому хліб буде дорожчати незалежно від того, скільки буде коштувати пшениця, але поступово – інакше так і до бунту недалеко», - резюмує глава «Укрхлібпрому».

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Підроблену молочку зобов'яжуть продавати на окремих полицях

В Україні можуть заборонити продавати молочну продукцію, що містить рослинні інгредієнти, разом з натуральною молочкою. Відповідні ініціативи містить законопроект №2188, який днями внесла у Верховну Раду група позафракційних нардепів, пише ubr.ua.

Вони вважають, що нинішня практика, коли виробники називають свої товари двозначними словосполученнями на кшталт «сирний продукт», вводить споживачів в оману. Тому першим ділом вони пропонують прописати законодавчо термін «молокомісткі продукти». Під таким пропонують розуміти будь-яку молочку, при виробництві якої використовуються якісь замінники складових натурального молока.

Виробники повинні будуть чітко маркувати таку продукцію відповідною позначкою, а торговці повинні будуть розміщувати її на окремій полиці, щоб не плутати покупців.

Крім того, тим же законопроектом автори ініціативи хочуть встановити заборону на виробництво молочки, в якій вміст молочних жирів менше 50%. А щоб захистити покупців від неминучого зростання цін, вважають за доцільне дозволити уряду запроваджувати тимчасове цінове обмеження на молочну продукцію.

Подумали автори і про штрафи для підприємців. Приміром, за порушення правил маркування виробника можуть виписати санкції у розмірі 100% вартості виготовленого з порушеннями товару. А недотримання встановлених правил торгівлі обійдеться підприємцям в 50-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-3 400 грн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Технології, які невдовзі змінять сільське господарство

Про це повідомляє landlord.ua.

Серед сучасних інноваційних рішень, які вплинуть на майбутнє всього людства, вагоме значення відведене технологіям, пов’язаним із сільськогосподарським виробництвом і забезпеченням населення планети продуктами харчування, – технологіям, які докорінно змінять сільське господарство.

Один із останніх оглядів зібрав такі рішення з чотирьох ключових напрямків: датчики, продукти харчування, автоматизація та інженерія. В ньому представлені розраховані експертами дати, коли кожна технологія буде життєздатною з наукової точки зору, коли в неї почнуть активно інвестувати і коли технологія стане фінансово життєздатною.

Датчики
Біометрія сільгосптварин за допомогою нашийників із GPS, які можуть автоматично визначати і передавати життєво важливу інформацію в режимі реального часу. Технологія отримала наукове обґрунтування у 2017 році, інвестиції – з 2018, фінансово життєздатною технологія стане до 2020 року.

Датчики врожайності дозволяють застосовувати диференційоване внесення добрив, а також визначати стан посівів на всьому полі, наприклад, за допомогою інфрачервоного світла. Наукова ідея отримала підтвердження у 2015 році, стала мейнстрімом у 2018 році, а у 2019 році стане і фінансово життєздатною технологією.

Продукти харчування
Створення нових штамів тварин і рослин для кращого задоволення біологічних і фізіологічних потреб. Відмова від генетично модифікованих продуктів харчування. Наукове обґрунтування технологія отримала у 2016 році, активне інвестування заплановано на 2021 рік, фінансової життєздатності технології буде досягнуто у 2022 році.

Виробництво м’яса «в пробірці» – продукту, який ніколи не був частиною живої тварини. Запущено кілька дослідницьких проєктів, у межах яких експериментально вирощують м’ясо в лабораторних умовах. Наукове обґрунтування технологія отримала у 2017 році, активне інвестування заплановано на 2024 рік, фінансової життєздатності технології буде досягнуто у 2027 році.

Автоматизація
Сільськогосподарські роботи або агроботи. Автоматизація збирання фруктів, оранка полів, догляд за ґрунтом, прополювання, посів, зрошення та інші необхідні технологічні операції. Наукова життєздатність доведена у 2018 році, основне інвестування передбачається у 2020 році, досягнення фінансової життєздатності – у 2021 році.

Роботизовані фермерські рої – комбінація десятків або сотень сільськогосподарських роботів з тисячами мікроскопічних датчиків, які разом могли б відстежувати, прогнозувати, вирощувати і збирати врожай практично без втручання людини. Наукова життєздатність напрямку, як очікується, буде доведена у 2023 році, основне інвестування і фінансова життєздатність заплановані на 2026 рік.

Інженерія
Створення закритих екологічних систем, що не залежать від обміну речовин поза системою. Такі замкнуті екосистеми здатні перетворювати відходи в кисень, їжу і воду, щоб підтримувати форми життя, які населяють систему. Подібні системи вже існують у невеликих масштабах. Наукова життєздатність технології отримала підтвердження у 2015 році, основні інвестиції в цей напрямок очікуються у 2020 році, фінансова життєздатність – у 2021 році.

Вертикальне землеробство як природне продовження міського сільського господарства. Вертикальні ферми будуть культивувати рослини або тварин у спеціалізованих або змішаних хмарочосах у міських умовах. Наукової життєздатності напрямку буде остаточно досягнуто у 2023 році, досягнення його фінансової життєздатності очікується до 2027 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Волині держава здає в оренду 300 га і отримує мільйонні збитки

Про це стало відомо із розмови заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького із керівником Волинської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" Сергієм Романчуком, пише konkurent.in.ua.

Зі слів керівника центру на Волині, за договорами підряду обробляється 300 гектарів землі. Решту обробляє сам центр. У результаті держава не те, що нічого не заробила, а й отримала сім мільйонів збитків. 

"Ці землі мають бути приватизовані або передані громадам, і вони хай вирішують, що з ними робити", – наголосив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview