174499

Чим Україна годує ЄС

Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС, за підсумками січня-листопада 2017 року, збільшився на 31,1% або на $ 1,715 млрд, порівняно з аналогічним періодом 2016 року, та склав $ 7,2 млрд. При цьому, експорт аграрної та харчової продукції з України до країн ЄС зріс порівняно з 2016 роком на 38,2% або на $ 1,4 млрд та становив $ 5,2 млрд.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева. Вона підкреслила, що за весь 2016 рік український аграрний експорт до країн ЄС склав $ 4,2 млрд.

«Ми раді відмітити, що Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС працює, і це відображується в конкретних цифрах зростання нашого двостороннього товарообігу в аграрній та харчовій сфері. Ми також сподіваємось, що даний позитивний тренд буде продовжено і надалі, враховуючи нашу активну роботу в галузі наближення українського законодавства до стандартів ЄС», - зазначила Ольга Трофімцева.

Заступник Міністра підкреслила, що найбільшими товарними групами, які Україна експортувала до ЄС за даний період, стали зернові ($ 1,4 млрд ), олія ($ 1,3 млрд ) та насіння олійних культур ($ 0,9 млрд).

«Поряд з цими традиційними продуктами експорту, ми значно збільшили експорт такої продукції як екстракти солодових, продукти з борошна, крупи (на $ 31,7 млн), хлібобулочні, кондитерські вироби (на $ 15,4 млн), масло вершкове (на $ 12,4 млн), казеїн (на $ 11,9 млн), шоколад та інші продукти з вмістом какао (на $ 7,9 млн) тощо», - зауважила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, ТОП-5 країн-покупців української аграрної продукції в ЄС за вказаний період стали: Нідерланди з часткою 18,4%, Іспанія – 14,4%, Польща – 13,3%, Італія – 11,8%, Німеччина – 10,3%.

 

ТОП-найприбутковіших виробників вина в Україні

Найсуттєвіше впав випуск десертних вин — мінус 17% порівняно з 2015-м. Ситуація в сегменті ігристих вин особливо не змінилася, пише delo.ua.

"Єдина категорія, яка показує хоч і невеликий, але стабільний ріст, це столові вина. Ключову роль відіграє фактор акцизної політики: ставка акцизного податку на цей продукт залишається без зміни, завдяки чому в 2016 році кількість продукції збільшилося на 8%", — пояснює директор асоціації "Виноградарі та винороби України" В'ячеслав Пономарьов.

Ще більш гнітюча статистика в 2017 році. Виробники пов'язують падіння із зростанням акцизів: у 2017-му на столові вина він не підвищувався, зате на 12% зріс податок на кріплені (з 7,16 до 8,02 грн) та ігристі вина (з 10,40 до 11,65 грн). Як і у випадку з горілкою, в кінці 2016 року були підняті мінімальні роздрібні ціни на вина: на столові — до 33 грн за пляшку, кріплені — до 42 грн, ігристі — до 69,9 грн.

На відміну від виробників міцного алкоголю, винороби не можуть компенсувати невдачі на внутрішньому ринку за рахунок експорту.

Після закриття ринку Росії, на який припадало 90-92% експорту української продукції, на перше місце вийшов Китай, однак обсяги експорту непорівнянні. У 2016 році в цю країну українські виробники експортували 59 тис. дал  вин, на другому місці — Казахстан (38 тис. дал) і на третьому — Польща (9 тис. дал). "Зміна напрямків суттєво позначилася на загальному обсязі експортованої продукції. Цей показник поки що далеко не найкращий. До прикладу, у 2012 році тільки в Росію було експортовано 323 тис. дал вина", — каже В'ячеслав Пономарьов.

Зараз алкогольний ринок переживає дуже складний період. Непродумана акцизна політика і низька купівельна спроможність грають проти легальних виробників. Передумов для поліпшення гравці ринку поки не бачать.

Виноградні вина

 

Чистий дохід

Чистий прибуток

Компанія

2016, млн грн

2015, млн грн

2016 зростання, %

2016, млн грн

2015, млн грн

Науково-виробниче підприємство "Нива"

736

534

38

20

10

Одесавинпром

528

324

63

24

-40

Вин Агро

473

517

-9

11

5

Коблево

447

360

24

68

36

Артемівськ Вайнері

387

392

-1

9

8

Ваш вибір 'Подобається'.

У МінАПК підтримали зниження ставки ПДВ на продукти харчування

Про це він написав у своєму персональному блозі, передає УНН.

“Галузь (сільськогосподарська — ред.) так і не оговталася після скасування спеціального режиму ПДВ. Ця пільга перетворила аутсайдера, яким був АПК в кінці 1990-х років, у лідера національної економіки, і дотації, навіть масштабні, не можуть компенсувати її втрату.

Тінізація та протести вказують на необхідність більш радикальних реформ. Однією з них може стати введення спеціальної ставки ПДВ для аграрної продукції, умовно — 7%. Ми починаємо дискусію у галузі і хочемо підійти до кінця 2018 року з консолідованим рішенням”, — сказав М.Мартинюк.

Нагадаємо, у грудні минулого року народні депутати України зареєстрували одразу два законопроекти про зниження ставки ПДВ для сільгоспвиробників. Однак, попри схожість назв, законопроекти суттєво відрізняються по суті, стверджують експерти.

У першому випадку, законопроект співавтора М.Люшняка пропонує знизити ставку ПДВ для виробників, зокрема алкогольної продукції. Другий законопроект співавтора О.Бакуменка пропонує знизити ставку ПДВ на конкретні продукти харчування, зокрема м’ясо, яйця, молоко.

Експерти просять підтримати законопроект О.Бакуменка, оскільки пропозиція М.Люшняка юридично недосконала та несе потенційну загрозу для Державної фіскальної служби.

Ціни на цукор можуть зрости

Про це керівник аналітичного відділу асоціації Руслана Бутило повідомила в інтерв'ю Українським Новинам.

"Якщо маємо на увазі закупівельні ціни, то вони підуть дещо вгору, але незначно. Ми дуже залежимо від світових цін. На перший погляд може здатися, що частка експорту в нашому виробництві не дуже велика, тому прямої прив'язки до міжнародних цін у нас начебто б немає, але по факту ми маємо ті самі тенденції - коли світ (світові ціни на цукор) іде вгору, Україна йде вгору, коли світ іде донизу, Україна йде донизу... Тому прогнозуємо, що в Україні ціни збільшаться десь на 5-10% до весни, і світ, за різними оцінками, теж піде нагору, але несуттєво", - сказала вона.

Бутило зазначила, що світові ціни на цукор залежать від ситуації в країнах - великих виробниках цукру, таких як Індія та Бразилія, і цін на нафту.

Крім того, вона повідомила, що після завершення сезону цукроваріння оптово-відпускні ціни піднімуться приблизно на 5-7%.

Наразі, зі слів Бутило, ціни на внутрішньому ринку нижчі порівняно з минулим роком.

На її думку, це викликано тим, що впали ціни на світовому ринку порівняно з 2016 роком, а на внутрішньому ринку України був великий обсяг цукру.

З 10 листопада по 11 грудня, за даними Державної служби статистики, середньозважені ціни на цукор знизилися на 4,7%, або на 0,63 гривні до 12,78 гривні/кг.

Станом на початок 2017 року (10 січня) середньозважені ціни на цукор були на рівні 14,92 гривні/кг.

Наприкінці серпня 2017 року з початком збирання цукрового буряка стартував сезон цукроваріння 2017/2018 (вересень 2017 - серпень 2018), прогноз виробництва цукру від асоціації "Укрцукор" становить 2 млн тонн, стільки ж було вироблено в минулому сезоні цукроваріння, при цьому внутрішнє споживання оцінюється в 1,5 млн тонн за рік.

Аграрні розписки працюватимуть у кожній області України

Проект «Аграрні розписки в Україні», після введення в дію Реєстру аграрних розписок, готують до поширення на всі області України. Очікують, що до початку весняного сезону 2018 року аграрні розписки працюватимуть у кожній області, пише Урядовий кур'єр.

Тож нині представники проекту проводять серію навчальних тренінгів для нотаріусів і кредиторів. Запровадження аграрних розписок має на меті поліпшити та спростити доступ до фінансування малих і середніх сільгоспвиробників.

Представник проекту Сергій Чехов зазначив, попит на аграрні розписки в Україні зростає. Відповідно, подальше поширення на всю територію України дасть змогу аграріям кожної області отримати кредитування за аграрними розписками. До нього долучаються нові кредитори. Переважно розписками користуються виробники зернових та олійних культур. Водночас і фермери, які займаються овочівництвом і садівництвом, дедалі більше звертають увагу на цей інструмент фінансування.  

За офіційною статистикою, нині  в Україні оформлено 160 аграрних розписок, 65 з них — товарні, 95 — фінансові. Успішно виконано та закрито — 73. Обсяг залученого фінансування перевищив  мільярд гривень. Ще не було жодного повідомлення про невиконання зобов’язань позичальником із відкриттям процедури примусового виконання за аграрними розписками.

III аграрна конференція "Стратегії експорту: трейдинг і логістика"

 Але й це далеко не межа. Експерти чекають значного збільшення поставок української сільськогосподарської продукції на зовнішні ринки та закликають учасників галузі працювати над диверсифікацією ринків збуту, асортименту експортної продукції та компаній-постачальників. Спрогнозувати попит, спланувати майбутній урожай, створити або розширити переробні потужності, оптимізувати (в окремих випадках створити "з нуля") логістику - це тільки частина завдань, що стоять перед експортерами. А ще: утримати належну якість продукції, пройти процедури сертифікації, забезпечити фінансову безпеку, запобігти ризикам шахрайства та створити репутацію надійного постачальника. Весь цей комплекс питань вирішується в рамках експортних стратегій агропідприємств та компаній-трейдерів. З кожним роком з'являється все більше інструментів, технологій та методів управління експортною діяльністю, але мета при цьому залишається незмінною - отримання максимального прибутку від продажу агропродукції.

Аграрна конференція "Стратегії експорту: трейдинг і логістика 2018" стане майданчиком для обговорення актуальних викликів, що стоять перед українськими експортерами та трейдерами сільгосппродукції, перспектив вітчизняного експорту, а також шляхів розвитку логістики та інфраструктури.

В рамках конференції буде розглянуто наступні питання:

  • Поточний стан і перспективи розвитку світового ринку зернових та олійних
  • Експорт української агропродукції: реалії та потенціал
  • Стратегії виходу на нові ринки - практичні кейси
  • Перспективи  руху експортних цін. Інструменти зниження цінових ризиків бізнесу при експорті аграрної продукції
  • Нові механізми фінансування експортних операцій
  • Вимоги до якості зернової та олійної продукції в різних країнах-покупцях: є чого прагнути
  • Змішування зерна різних класів на лінійних і портових елеваторах: за і проти
  • Реалії вітчизняної логістики: особливий підхід до планування експортних продажів в піковий період
  • Проблеми української зернової логістики: збої з наданням та розподілом вагонів посилюються
  • Місце українських виробників нішевих і органічних культур на світовому ринку

 

Другий день конференції буде присвячено питанням виходу української агропродукції на нові ринки збуту. У центрі уваги - Близький Схід, Північна Африка та ринки Азії. Серед спікерів -  представники компаній, які зуміли ефективно організувати роботу в названих регіонах.

У учасників конференції буде можливість знайти нових ділових партнерів та встановити корисні контакти. Максимум потрібної інформації, практичний досвід колег, відкриті дискусії та сюрпризи від організаторів - все це чекає Вас на III аграрній конференції "Стратегії експорту: трейдинг і логістика". Якщо Ви націлені на збільшення прибутковості та ефективності Вашого бізнесу, чекаємо Вас 8-9 лютого 2018 року в Києві.

З питань участі в роботі заходів, партнерських програм, організації доповіді та розміщення реклами звертайтеся в інформаційно-аналітичну компанію "ПроАгро Груп":