Ціна на картоплю в Україні побила рекорд

Оптова ціна на картоплю в даний момент коливається від 7 до 10 грн / кг (28-40 центів США за кг). Причому угоди відбуваються переважно по 8-9 грн / кг, а в кінці тижня навіть по 8 грн / кг (32 цента США) багато виробників відмовлялися продавати картоплю, повідомляє прес-служба УПОА.

Здавалося б ціни повинні знижуватися – адже нещодавно почалося збирання пізніх сортів картоплі в професійних господарствах, які вирощують від 10 до 500 і більше гектарів картоплі, і господарства населення збирання завершили, а значить пропозиція продукції на ринку в даний час близька до максимальної. Однак ціни не тільки не знижуються, але минулого тижня навіть мали тенденцію до зростання, а на цьому тижні утримувалися на високому рівні. 

Для порівняння, в Росії в даний момент можна купити картоплю в 2,5 рази дешевше, ніж в Україні, а в Білорусі – в два рази дешевше. Тому не дивно, що така істотна різниця в цінах провокує імпорт. І він, за даними аналітиків, продовжує збільшуватися щодня, адже заробіток для трейдера виходить дуже непоганим.

Навіть в Молдові, за даними цінового моніторингу EastFruit, ціни на картоплю зараз нижче, ніж в Україні.  Адже саме Молдова весь минулий сезон була головним ринком збуту для української продукції. Однак зараз Україну на цьому ринку замінять Росія і Білорусь, де ціни істотно нижче. Крім цього, це дозволить забезпечити зворотне завантаження транспорту, яке постачає молдавське яблуко в Росію і Білорусь.

Здається цілком логічним, що висока ціна на картоплю повинна була б відлякати покупця, і попит на картоплю повинен знизитися, проте все виходить з точністю до навпаки.

«Українські споживачі ще пам’ятають дефіцити радянських часів. Ще більш свіжим є спогад неймовірно високої ціни на цибулю навесні цього року. Тому вони реагують на високі ціни нестандартно – біжать на ринок і намагаються купити більше продукції, ніж зазвичай, що провокує подальше зростання цін», – пояснює Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

При цьому урожай картоплі в північних регіонах країни в 2019 році був навіть гірше, ніж не надто хороший урожай роком раніше. Однак площі під ним були незначно розширені, що, по суті, забезпечило такий же обсяг виробництва. При цьому продають господарства населення свою картоплю в цьому році дуже неохоче – вони теж пам’ятають, що в минулому сезоні закупівельні ціни на картоплю в квітні зросли майже в два рази в порівнянні з вереснем і очікують, що цей сценарій повториться знову. У цих умовах, уже традиційно, активізувалися перекупники – вони намагаються скупити картоплю у населення і закласти її на зберігання в надії продати дорожче в зимовий період.

«Якщо ми проаналізуємо історію цін на картоплю за останні 10 сезонів, порівнюючи оптову ціну в середині квітня з ціною в середині вересня, то побачимо цікаву картину. У п’яти випадках ціна на картоплю в квітні була абсолютно ідентичною ціні на картоплю в середині вересня. Ще в одному випадку, оптові ціни на картоплю в квітні були на 5,5% нижче, ніж у вересні, а в одному випадку – ціна зросла лише на 6% в квітні по відношенню до вересня. Тобто в абсолютній більшості випадків (в 70%) ті, хто вважав за краще зберігання картоплі аніж її продаж у вересні, несли збитки, так як втрати в процесі зберігання абсолютно неминучі. Крім того, необхідно нести витрати на догляд за сховищами, їх оренду (або ж амортизацію), та й гроші, які необхідні для закупівлі картоплі (або неодержані внаслідок її нереалізації) мають свою, дуже чималу в Україні вартість», – говорить Олександр Хорєв , керівник проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

«Саме в минулому сезоні (2018/19 років) і вийшов найбільший ціновий приріст – картопля подорожчала в середньому до 86% в середині квітня в порівнянні з серединою вересня. Також в сезоні 2014/15 відзначалося зростання на 54%, однак це був період величезної політичної та макроекономічної нестабільності, і його брати в розрахунок, напевно невірно. І ще один раз зростання цін склало 35%, що не дозволяє говорити про можливість високого заробітку на перепродажі картоплі. А значить, чітка вигода від продажу картоплі після зберігання була всього один раз за останні десять років, тому, на наш погляд, системний підхід до маркетингу, коли виробник планомірно продає картоплю протягом усього сезону, є найбільш оптимальним підходом до продажів», – зазначає Олександр Хорєв.

Аналітики УПОА відзначають, що такої високої ціни на картоплю у вересні, вираженої в гривні, як та, яка встановилася на ринку зараз, не було ще ніколи в історії. 

Чи може ціна на картоплю в Україні вирости в найближчі тижні і бути вище навесні, ніж зараз? Відповідь на це питання слід шукати в історії. Так, за оцінками «АПК-Інформ: овочі і фрукти», загальне виробництво картоплі в 2019 році зросте в порівнянні з 2018 роком за рахунок кращої врожайності в професійних господарствах і розширення площ. Однак головне питання полягає в тому, скільки надмірно закупленої картоплі згниє в сховищах жителів міст, адже вони зараз закуповують продукцію про запас, не маючи необхідних для зберігання картоплі умов..

З огляду на всі фактори, аналітики очікують, що ажіотаж на ринку картоплі буде продовжувати розкручуватися засобами масової інформації, що може привести до збереження високих цін. Це буде грати на руку тим фермерам, які «під шумок» отримають хорошу ціну за свою продукцію, яка не підлягає тривалому зберіганню. Недосвідчені споживачі, закупивши таку картоплю, швидше за все викинуть не менше половини такої продукції вже через кілька тижнів.

Подібна ситуація також буде грати на руку імпортерам, які продовжать завозити картоплю з Білорусі та Росії (через Білорусь). При цьому імпорт на ціну істотно впливати не буде – він просто буде її стримувати. Проте, незначне зниження цін в найближчі тижні все-таки можливо.

А ось чи вдасться більше заробити на картоплі навесні – це велике питання. Імовірність отримання 20-25 грн / кг картоплі в опті навесні виглядає на даний момент малоправдоподібним, особливо на тлі подальшого зміцнення української валюти, що робить імпорт ще більш доступним. Тим більше потрібно врахувати, що перспективи зниження ціни на картоплю в Росії, Білорусі та Польщі поки ще не вичерпані – там прибирання в багатьох регіонах тільки починається. ЄС також очікує отримання більш високого врожаю картоплі, а значить імпортувати продукцію вони в великих обсягах не будуть.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З українських динь роблять пасту для Японії

Про це AgroTimes розповів фахівець із розвитку плодоовочевого ринку Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) Валерій Федоренко.

«З українських динь польське підприємство виготовляє сировину для соусу на експорт в Японію», — сказав Валерій Федоренко.

За його словами, обсяг однієї партії динь для експорту на переробку в Польщі  зазвичай становить 800 тонн.

Сортотип Галія дуже розповсюджений в Європейському Союзі. В Україні із цього сортотипу найвідомішими сортами вітчизняної селекції є Даяна та Берегиня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Європі найдорожчий хліб

Теґи: 

У 2018 році ціна хліба та вироби із зернових культур у країнах Європейського Союзу відрізнялася більш ніж в три рази.

Як повідомляє "Європейська правда", про це свідчать дані Євростату.

Про порівнянні цін у країнах ЄС експерти брали за основу середній показник, який дорівнював 100.

 
Результати показують, що в 2018 році ціна хліба була найвищою у Данії (з індексом рівня цін 152), Австрії (135), Люксембургу та Фінляндії (обидві 127).

Найнижчим рівень цін на хліб у 2018 році був у Румунії (з індексом рівня цін 54), Болгарії (62) та Польщі (68).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄС надав Україні €6 млн на вдосконалення системи контролю за продуктами харчування

Про це йшлося під час підсумкової конференції Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», пише agravery.com.

Проект, бюджет якого становив понад €6 млн, впроваджувався з березня 2014 року по вересень 2019.

«Наш проект допомагав Україні реформувати систему безпечності харчових продуктів за європейським принципом "від лану — до столу". Завдяки новому підходу український споживач отримає можливість вживати безпечні продукти, український виробник — можливість виходу на європейський та світовийринки, а держава — виконати свої зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС», — розповів керівник проекту Тоні Віл.

Серед найважливіших результатів проекту: 

- Гармонізація українського харчового законодавства з європейським: розроблено 11 законопроектів та 92 підзаконних акти.
- Допомога бізнесу та Держпродспоживслужбі адаптуватися до вимог нового харчового законодавства.
- Підвищення кваліфікації працівників Держпродспоживслужби.
- Освіта майбутніх фахівців.
- Передача Держпродспоживслужбі сучасного лабораторного та ІТ обладнання, а також програмне забезпечення на сумму понад €2,5 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хто отримає найбільшу вигоду від ринку землі - бізнес, держава або землевласники

Після 18 років обіцянок в Україні нарешті збираються запустити ринок землі – про це неодноразово заявляли і новообраний президент України Володимир Зеленський, і члени пропрезидентської фракції у парламенті, і представники нового уряду. Більше того, із заяв влади випливає, що впроваджена модель ринку носитиме досить ліберальних характер, допускаючи до покупки землі максимальну кількість суб’єктів та застосовуючи мінімальне число обмежень. Хто є хто на майбутньому ринку землі, які інтереси та побоювання характерні для кожного суб’єкта, та кому запуск ринку принесе найбільшу вигоду?

Землевласники

Найбільша група осіб, пов’язана із земельною реформою в Україні, - землевласники. Це близько 7 млн українців, які внаслідок розпаювання земель у 1990-х роках отримали у власність більш ніж 70% всіх сільськогосподарських угідь в Україні. А це становить близько 30,5 млн га.

Трансфер землі у приватні руки повинен був стати актом відновлення справедливості після незаконної колективізації всіх сільськогосподарських угідь в СРСР. Але, попри отримання права власності на ділянки, землевласники виявились обмеженими у можливості повноцінної реалізації такого права. Введений у якості тимчасового заходу у 2001 році, мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення позбавив селян можливості продати свій пай. Більше того, землевласник не може використати ділянку у якості застави в банку, аби отримати кредит.

Таким чином, замість відновлення соціальної справедливості, 7 мільйонів українців отримали у власність неліквідний актив. Враховуючи, що близько 75% з них не працюють у сфері сільського господарства, а більше половини є людьми похилого віку, чи не єдиним способом отримати хоч якусь вигоду з земельної ділянки стала здача її в оренду. При цьому, через неможливість альтернативного використання активу, ціна оренди в Україні є неймовірно низькою навіть у порівнянні з колишніми соціалістичними країнами Центрально-Східної Європи, з якими Україна знаходилась у фактично рівних стартових умовах після розпаду СРСР.

Порівняння вартості річної оренди 1 га землі в країнах ЄС та Україні, долари США

 



<a href="http://www.liga.net/">Источник</a>

Враховуючи все вищесказане, землевласники є найбільш потерпілою від мораторію групою стейкхолдерів. Запуск ринку дозволить продавати земельну ділянку або використовувати її у якості застави для отримання кредиту. Більше того, вільний обіг землі збільшить оренду плату, яку отримують орендодавці, адже за наявності альтернативних способів використання активу переговорна сила буде в руках селян, а не в бізнесу. Вже зараз можна констатувати, що відкриття ринку неминуче позитивно вплине на добробут власників ділянок.

Бізнес

Згідно з даними Державної служби статистики, в Україні сільськогосподарським виробництвом займаються більше 45 тисяч суб’єктів господарювання, більшість з яких (57%) обробляють до 100 гектарів землі.

За 18 років бізнес пристосувався до специфічних умов, що склалися на ринку: через неможливість отримати великі обсяги сільськогосподарських земель у власність підприємства в основному працюють на орендованій землі. Станом на 2019 рік в Україні було укладено близько 5 мільйонів договорів оренди, більшість з яких – на строк від 8 до 10 років.

Наявність мораторію серйозно вплинула на ефективність ведення бізнесу українськими сільськогосподарськими підприємствами. Відсутність права власності на землю та обмежений доступ до фінансування, зумовлені мораторієм, не дозволяють вітчизняним виробникам досягти результатів європейських країн в з точки зору ефективності. Так, українські фермери та компанії в середньому використовують в 4 рази менше добрив на 1 гектар сільськогосподарських земель, ніж країни ЄС. Бізнес-модель, що ґрунтується на обмеженій за терміном оренді, а не на праві власності, також призводить у більшій мірі до короткострокового планування та уникнення багаторічних культур, які приносять більший прибуток. Як наслідок, порівняно з країнами Європи, частка високомаржинальних культур у загальній структурі виробництва є меншою в 4 рази.

Порівняння ефективності використання земельних ресурсів в Україні та 
ЄС

 



<a href="http://www.liga.net/">Источник</a>

Зняття мораторію на продаж землі може призвести до збільшення витрат підприємств на земельні ресурси, зокрема після закінчення строку оренди за поточними договорами. Потенційно, найбільші ризики пов’язані із малими фермерами, які мають набагато обмеженішу можливість залучати зовнішнє фінансування, порівняно з середніми та великими виробниками.

Разом з тим, новопризначений Уряд дав зрозуміти, що підтримка фермерів є одним із пріоритетів при впровадженні реформи. Запровадження фінансових інструментів, які збільшуватимуть конкурентоздатність малих фермерів, не спотворюючи при цьому ринкові механізми та не знижуючи ціну, дозволить досягти максимального ефекту, забезпечивши його справедливий розподіл між всіма суб’єктами ринку.

Крім того, зняття мораторію може надати поштовх для розвитку сільськогосподарських підприємств, якого бракувало протягом 18 років застою. Зменшення прибутковості внаслідок збільшення витрат на земельні ресурси спонукатиме компанії шукати шляхи оптимізації діяльності: від виходу на іноземні ринки до переходу на вирощування більш маржинальних культур.

Таким чином, попри наявність ризиків та збільшення витрат, у перспективі зняття мораторію може сприяти збільшенню ефективності та прибутковості українських сільськогосподарських підприємств.

Держава

У контексті ринку землі держава може розглядатися з трьох сторін: як регулятор ринку, як землевласник та як сторона, що уособлює інтереси суспільства.

Основним органом виконавчої влади у сфері земельних відносин є новостворене Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства, яке формує та впроваджує державну аграрну політику, а також здійснює нагляд за Держгеокадастром. В умовах мораторію Держгеокадастр зосередив у себе в руках велику кількість повноважень: від розпоряджання державними землями до контролю за їхнім використанням, а також веденням Державного земельного кадастру. Концентрація такого обсягу повноважень в руках негативно впливає на ефективність діяльності структури. Наприклад, Держгеокадастр приймає рішення щодо передачі у безоплатну приватизацію землі державної власності громадянам України. Зрозуміло, що за умов обмеженості доступної землі, отримання безкоштовної ділянки пов’язане з величезними корупційними ризиками. Не справляється Держгеокадастр також і з обліком земель: за словами експертів, до 1/3 проінвентаризованих земель відсутні у Держземкадастрі.

Рішенням, яке дозволить подолати неефективність Держгеокадастру, є децентралізація його функцій. Місцеві органи влади можуть набагато ефективніше розпоряджатися сільськогосподарськими землями, а також вносити відомості в Земельний кадастр. У 2018 році Уряд вже прийняв рішення про передачу земель за межами ОТГ у власність громад, і надалі цей процес повинен продовжуватись. Держгеокадастр же, позбавлений розпорядчої та контрольної функцій, зможе бути перетворений в орган, основним завданням якого є обслуговування всіх учасників ринку шляхом надання кадастрової інформації у відкритому доступі.

Окрім регуляторної функції, держава виступає також як один із землевласників. Зараз з державній та комунальній власності досі перебуває близько 25% всіх земель сільськогосподарського призначення. Частина цих земель здається в оренду, частину становлять землі запасу, решта знаходяться у користуванні державних підприємств. Наприклад, Національна академія аграрних наук України, через свої підприємства, розпоряджається близько пів мільйоном сільськогосподарських земель, що співставно з найбільшими агрохолдингами України.

Статистика свідчить, що державні землі використовуються з набагато меншою ефективністю, ніж землі приватної власності. Державні підприємства генерують набагато менший прибуток на одиницю землі у користуванні. Крім того, державні землі часто є об’єктом «тіньової оренди», внаслідок чого Україна недоотримує мільйони гривень у державний бюджет. Саме тому вирішення проблеми неефективного використання державних земель повинно стати одним із ключових пріоритетів земельної реформи.

Нарешті, якщо розглядати державу як уособлення інтересів суспілства, то зняття мораторію дозволить Україні суттєво пришвидшити темпи економічного зростання. Відкритий ринок зумовить зростання споживчих витрат землевласників, які матимуть змогу реалізувати свій актив за справедливою ціною, сприятиме збільшенню інвестицій в галузі (як всередині країни, так і з боку іноземних інвесторів) та значно підвищить податкові надходження у державний бюджет, як від транзакцій з землею, так і від загального збільшення ділової активності.

Саме тому пріоритетом Уряду повинно стати розробка такої моделі ринку землі, яка дозволить забезпечити найбільший приріст ВВП, а також впровадження механізмів, які враховуватимуть справедливий розподіл цього приросту між всіма суб’єктами ринку.

Автор - Дмитро Ливч, керівник аналітичного відділу /проектний менеджер ГО EasyBusiness (входить до Реанімаційного Пакету Реформ).

Матеріал підготовлено за участю Вадима Федчишина, економічного аналітика EasyBusiness

Джерело: biz.liga.net

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На українських ринках дорожчають огірки

Для ринку огірків в Україні на поточному тижні була характерна нестабільна цінова ситуація, повідомляють аналітики проекту EastFruit. За словами операторів ринку, на початку тижня продавці активно знижували відпускні ціни на огірки із-за достатньої пропозиції з комбінатів, а також плівкових теплиць в умовах стриманого попиту.

Так, ще в понеділок огірки з комбінатів відвантажували за 7-9 грн/кг($0,28-0,36/кг), в той же час продукція з парникових теплиць надходила в продаж по 2-4 грн/кг($0,09-0,16/кг).

Проте напередодні вихідних ситуація в даному сегменті кардинально змінилася. За словами операторів ринку, пропозиція огірків помітно скоротилася. Вибірки в комбінатах були нестабільними та зменшилися. При цьому попит до кінця тижня помітно активізувався. У сформованих умовах продавці отримали можливість підвищити відпускні ціни.

Таким чином, на сьогоднішній день тепличні огірки надходять у продаж за ціною 12-14 грн/кг($0,49-0,57/кг), що в середньому на 45% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. У той же час ціни на продукцію із парникових теплиць вдалося підняти до рівня минулого тижня 5-7 грн/кг($0,20-0,28/кг).

Варто відзначити, що незважаючи на чергове підвищення цін у сегменті тепличного огірка, дана продукція в Україні в даний момент пропонується до продажу в середньому на 6% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року. При цьому більшість операторів ринку прогнозують подальше зростання цін у даному сегменті. Свою думку вони аргументують нечисленними вибірками в тепличних комбінатах, а також подальшим скороченням продукції із плівкових теплиць.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview