Ціни на цибулю раптом обвалилися: чого чекати далі

Хоч, здавалося б, причин для такого стрибка немає, адже в розпалі збір врожаю, пише газета "Експрес".

"Наприкінці серпня господарства справді спробували підвищити ціни на цибулю, - розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи. - Тоді ринком поповзли чутки, що врожай буде нижчим, бо багато цибулі  поганої якості. Це спричинило певний ажіотаж серед перекупників, які почали закуповувати ріпчасту з надією, що у другій половині року її можна буде продати дорожче й заробити. Тому ціни різко й підскочили - до 8 - 10 гривень за кілограм"

За її словами, у цьому бізнесі працює багато компаній, які пам'ятають ситуацію дворічної давності, коли в серпні 2015-го також почала зростати ціна цибулі. У вересні темпи підвищення збільшилися, у жовтні вартість досягла максимальних показників - 8 - 10 гривень за кілограм. Перекупники почали скуповувати ріпчасту по цій ціні й закладати на зберігання, бо врожай того року був не дуже гарним. Ті, хто купив цибулю у жовтні по високій ціні, зберігали її до весни 2016-го і в квітні-травні змушені були продавати по 5 гривень за кілограм.

"От що зробили паніка, штучний дефіцит. Цього сезону хотіли прокрутити таку ж аферу, але не вдалося. Стрімке зростання негативно вплинуло на внутрішній попит. Гуртові компанії, навчені невдалим досвідом сезону 2015/2016, вирішили не поспішати із закупівлею продукції та почали активно проробляти питання імпорту з Польщі. Але до імпорту так і не дійшло, бо вже ближче до середини вересня ціни в українських господарствах почали знижуватися. І це цілком нормально для цього періоду, коли йде збір та багато пропозиції. Зауважу, що поточне зниження ціни перш за все пов'язане зі збільшенням пропозиції цибулі низької якості, яку фермери не планують зберігати. Якісну продукцію виробники переважно закладають в сховища, а залишки пропонують щонайдешевше 3,5 грн/кг (0,11 євро за кг). Для порівняння, в сусідній Польщі господарства продають її по 0,08 -0,09 євро за кг", - зазначає Тетяна Гетьман.

У 2016-му врожай цибулі перевищував 1 млн тонн, позаминулого - 950 тисяч тонн. Врожаю в цих межах очікують й цього року. Його цілком вистачить для забезпечення власних потреб.

Ціна цибулі цього року на 25% вища, аніж торік через  скорочення площі під нею. "З цього бізнесу пішли ті, хто професійно цибулею не займається. Побачивши високі ціни два роки тому, торік вони посадили цей овоч, але не мали жодного досвіду вирощування. І прогоріли. Річ у тому, що під боком - Польша, один із найбільших виробників цибулі в Європі. Якщо у нас неврожай, то починаємо імпортувати звідти. І саме за цінами імпортної цибулі у другому сезоні в Україні формується внутрішня ціна. Тобто вона зростає до того рівня, коли імпорт стає економічно обгрунтовним. Так було два сезони тому, коли ціна зросла до 8 - 10 гривень, але почали завозити польську цибулю по 7 гривень за кілограм, і це спричинило зниження ціни", - підкреслила Тетяна Гетьман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Херсоні відкриють інноваційну сімейну ферму

У Голопристанському районі відкриють сімейну ферму, пише khersondaily.com.

Ферма є інноваційною через те, що вона обладнана молокопроводом з автоматичним миттям, механічною системою видалення гною, професійною лабораторією з контролю якості сировини. 

Окрім того, на території ферми обладнано навчальний клас, дана сімейна ферма стане навчальним майданчиком для потенційних сімейних фермерів Херсонської та Миколаївської областей.   

Відкриття заплановано на 4 жовтня 2017 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське пиво завойовує світові ринки

За перше півріччя 2017 року експорт з України безалкогольних напоїв з цукром виріс майже на 25%, а пива - на 75% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляють експерти Центру підтримки експорту при Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП), повідомляє «Дело».

У грошовому вираженні експорт українських безалкогольних напоїв з цукром склав близько $21 млн. Пива за вказаний період було продано на зовнішні ринки на $13,5 млн.

На думку віце-президента УСПП, координатора Центру підтримки експорту при УСПП Дениса Краснікова, збільшення експорту українських напоїв відбулося завдяки ефективній роботі виробників зі світовими торговельними мережами і розширенню ринків збуту продукції.

«Міжнародні торгові мережі по достоїнству оцінили наші напої у співвідношенні «ціна-якість», - говорить Красніков. - Особливо відзначив би активну позицію виробників у питанні розширення і освоєння нових ринків. Якщо по тій же «безалкоголці», яка експортувалася майже у 80 країн світу, раніше це були в основному країни СНД (63% експорту), то тепер українські постачальники активно працюють на ринках Європи (Польща + 90%, Латвія + 24%, Німеччина + 6%), а також Азії і Африки, збільшивши свої поставки в ці країни в 2,5 рази».

Значно краще йдуть справи у експортерів солодового пива, які підвищили експорт своєї продукції на 75%. Пиво експортується майже у 60 країн світу, серед яких основна частка припадає на держави СНД - 82%, зокрема, Білорусь і Молдову.

При цьому, як відзначають в Центрі підтримки експорту, поступово пивовари розширюють експортні ринки, зокрема, за рахунок Алжиру, Гани та ПАР. Зростає експорт до Грузії (+ 139%), Литву (+ 23%), Ізраїль (+ 72%) і Китай (+ 28%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Компанія T.B. Fruit планує підкорити ринок пектину

Про це розповів керівник компанії Тарас Барщовський в інтерв’ю польському інтернет-порталу Sadyogrody, пише AgroTimes.

Будівництво мають завершити наприкінці 2018 - початку 2019 років.

Плановий обсяг інвестицій – близько 25 млн євро. Річна переробна потужність заводу – 200 тис. тонн яблук і 7-8 тис. тонн суниці.

Пектин отримуватимуть із вижимків, що є відходами при виготовленні яблучного соку. Підприємство планує використовувати як вижимки з власного виробництва, так і купувати сировину на інших переробних заводах Польщі.

Яблука містять близько 0,5% пектину, а в сухих вижимках його вміст сягає 10%.

Тарас Барщовський пояснив, що виробництво пектину є окупним лише тоді, коли обсяг виготовленої продукції сягає 1 тис. тонн.

Щоб отримати таку кількість готової продукції, знадобиться близько 250 тис. тонн яблук.  Оскільки в ЄС нині небагато компаній, здатних переробити зазначені обсяги яблучної сировини, у T.B. Fruit вважають виробництво пектину перспективним напрямком.

Довідка:

Холдинг T.B. Fruit – виробник фруктових соків-концентратів. Під садами (яблуня та вишня) зайнято понад 1,4 тис. га. Компанія має вісім заводів із переробки фруктів та овочів, два з яких – у Польщі, один – у Молдові, решта – в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні практично немає у продажу якісної риби

Про це ГолосUA заявив голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

«В Україні практично втрачений контроль над виробництвом і реалізацією продуктів харчування і цьому три основні причини. Перше – це дворічний мораторій на перевірки, який дуже сильно підірвав всю структуру державного контролю над якістю продуктів харчування. Бізнес сприйняв цей мораторій, як вседозволеність і тепер українці не можуть бути впевнені в тому,  чи є м'ясо в ковбасі, а у вершковому маслі молоко. Друга причина – Україна єдина країна на пострадянському просторі, яка не запровадила сертифікат походження риби та рибної продукції, який відповідає за легальність походження такого продукту харчування», - констатував О. Чистяков.

Крім того, за словами експерта, на сьогоднішній день на прилавках українських магазинів і базарів практично неможливо придбати якісну рибу та рибну продукцію.

«У нашій країні є серйозний перекос з реалізації риби і подібної продукції – тільки 12% це вітчизняна риба, все решта – імпорт, не завжди хорошої якості. Можу відзначити, що на прилавках наших магазинів неможливо знайти якісний продукт. До нас везуть в основному сурогат невідомого походження і часу виробництва», - резюмував О. Чистяков.


 

Про це під час прес-конференції в інформагентстві ГолосUA заявив голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

«В Україні практично втрачено контроль над виробництвом і реалізацією продуктів харчування і цьому три основні причини. Перше – це дворічний мораторій на перевірки, який дуже сильно підірвав всю структуру державного контролю над якістю продуктів харчування. Бізнес сприйняв цей мораторій, як вседозволеність і тепер українці не можуть бути впевнені в тому, що чи є м'ясо в ковбасі, а у вершковому маслі молоко. Друга причина – Україна єдина країна на пострадянському просторі, яка не запровадила сертифікат походження риби та рибної продукції, який відповідає за легальність походження такого продукту харчування», - констатував А. Чистяков.

Крім того, за словами експерта, на сьогоднішній день на прилавках українських магазинів і базарів практично неможливо придбати рибу та рибну продукцію.

«У нашій країні є серйозний перегин з реалізації риби і подібної продукції – тільки 12% це вітчизняна риба, все решта – імпорт, не завжди хорошої якості. Можу відзначити, що на прилавках наших магазинів можна знайти якісний продукт. До нас везуть в основному сурогат невідомого походження і часу виробництва», - резюмував А. Чистяков.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/social_problem/v_ukraine_prakticheski_net_v_prodaje_kachestvennoy_ryibyi__ekspert_8162
Golos.ua © 2015

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з’явиться незалежна лабораторія з контролю якості молока

Про це повідомляє прес-служба АВМ.

У лабораторії аналізуватимуть фізико-хімічні якості сировини:

- загальні проби молока від господарства для вчасного реагування на негативні зміни у здоров’ї тварини;
- проби молока від кожної корови для налагодження виваженої селекційної роботи.

Крім того, лабораторія забезпечуватиме оперативну ідентифікацію збудників маститу та їх чутливості до антибіотиків з метою підбору оптимальних програм лікування та профілактики.
 
«Створенню лабораторії сприяло кілька причин. Одна із головних - бажання виробників збільшити кількість молока-сировини екстра класу», - поінформував керівник лабораторії Андрій Білан.

Слід підкреслити, що мастити корів — одна з найбільших проблем молочного скотарства. Збитки, які несе виробник від захворювання корів на мастит, перевищують збитки від всіх інших хвороб. Так, щорічні збитки від цієї хвороби у Великобританії оцінюють у понад  170 млн. фунтів стерлінгів, а в США - понад 2 млрд дол. До цих втрат включають – затрати на лікування та профілактику хвороби; втрати потенційного прибутку через погіршення якості молока-сировини, репродуктивної функції корів та їх передчасну вибраковку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview