178171

Ціни на груші зросли в півтора рази

За інформацією аналітиків EastFruit, на фоні перевиробництва яблук і рекордно низьких цін, виробництво груш в Україні продовжує залишатися незаповненою нішею. За жовтень ціни на груші в Україні зросли більше, ніж в півтора рази, незважаючи на триваюче збирання нового врожаю.

На сьогоднішній день фермери України можуть продати кілограм якісної груші в середньому по $0,35 за кг, у той час як за кг яблука вони отримують лише половину від цієї ціни. Якщо ж виробник вирощує грушу сорту «Конференція» (Conference), то він може отримати за таку грушу навіть $0,53 кг, при реалізації її на умовах самовивозу. Для порівняння, за грушу сорту «Конференція» у сусідній Польщі фермери отримують на 23% менше, а ціни на неї за місяць знизилися майже на 20%.

Україна, незважаючи на ідеальні умови для вирощування якісної груші, залишається нетто-імпортером цих фруктів. Однак це не означає, що виробникам варто відразу кидатися у виробництво груші, так як у неї є свої особливості. Грушу набагато складніше вирощувати технологічно, і вона менш морозостійка, ніж більшість сортів яблука. Також потрібно врахувати, що у багатьох країнах Західної Європи вже кілька років поспіль спостерігається перевиробництво груші і що попит на неї не зростає, рівно як і яблуко.

Найбільшими світовими експортерами груш є Китай, Нідерланди, Бельгія, ПАР, Чилі та Італія. Україна в останні роки збільшувала експорт груш, проте займає лише 45 місце в світі за обсягами експорту.

Ваш вибір 'Подобається'.

У Roshen пояснили, як майно з липецької фабрики опинилося в Україні

Липецька фабрика вивезла своє обладнання з території держави-агресора. Цю інформацію підтвердили у корпорації Roshen, пише ТСН.

Скандал спалахнув минулого тижня, коли програма "Гроші" на 1+1 повідомила про перетин українського кордону обладнання із заводу в Липецьку. Дороговартісне майно заарештованого підприємства вдалося забрати з Росії та перевезти до Києва. Насоси та холодильні машини перевозили у жовтні 2015 року, квітні 2016 року та двічі цьогоріч у січні. Це стало відомо з документів митниці.

Уже перший транш відбувся, коли майно фабрики було заарештоване рішенням Басманного суду Москви. Оглядачі припускають, що власникам вдалося домовитися і врятувати техніку, вартість лише однієї партії котрої перевищує 10 млн гривень. Яким чином під час дії арешту майно фабрики вивезли до України, журналісти попросили пояснити в Адміністрації президента. Украй стисла відповідь надійшла з особистої пошти голови департаменту інформаційної політики: "Оприлюднена інформація традиційно носить замовний характер і не відповідає дійсності".

На Банковій послалися на репортаж ТСН із Липецька. "Нагадуємо, що в ефірі Вашої телекомпанії був показаний матеріал журналіста Романа Цимбалюка, де він підтвердив, що фабрика "Рошен" у м. Липецьк РФ давно не працює і не випускає свою продукцію", - наголошується в документі. Але у програмі "Гроші" не йшлося про те, працює чи ні фабрика – журналісти просили прокоментувати вивезення устаткування.

Тож ТСН вдруге звернулася до Банкової, але іншої відповіді наразі не отримала.

Натомість у корпорації Roshen ситуацію пояснили ґрунтовніше. Згідно з версією кондитерів, на підприємство у Липецьку було накладено арешт, під яким досі перебувають 12 об'єктів нерухомості. Обладнання під арештом не було, тому офіційно частину обладнання  перевезено в Україну. Корпорація повідомляє, що має намір, коли буде така можливість, забрати все обладнання з Російської Федерації.

Виходить, що московський суд наклав досить умовний арешт на майно Roshen у Липецьку – лише старі цехи ще радянської доби та 700 тисяч квадратних метрів питомо російської землі. А от обладнання, яке нині вивезли в Україну, можна буде знову повернути до Липецька – в разі зміни режиму в Росії.

Ваш вибір 'Подобається'.

Капітальні інвестиції в соціальну сферу села зменшилися втричі

Тенденція нарощування обсягів капіталовкладень у цю сферу припинилася з 2012 року, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль.

За його словами, з розрахунку на 1 грн інвестицій у виробництво продукції сільського господарства, за останні шість років вкладення у соціальну сферу зменшилися більш, ніж утричі: з 0,97 грн у 2011 році – до 30 копійок у 2017 році.

За даними Державної служби статистики України, капітальні інвестиції в соціальну сферу села у 2011−2017 роках у цінах відповідних років склали 12−19 млрд грн.

Водночас, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, якщо виключити вплив чинника інфляції шляхом перерахування капітальних інвестицій у соціальну сферу села в ціни 2017 року, то найбільші їх обсяги − 25,4 млрд грн – були у 2011 році. Проте вже у 2012 році через скорочення бюджетного фінансування і погіршення умов економічної діяльності на селі вкладенні на ці цілі зменшилися до 19 млрд грн. Після деякого зростання в 2013 році – до 23,4  млрд грн – у 2014−2017 роках щорічні вкладення становили 17–19 млрд грн. Скорочення інвестицій у соціальну сферу обумовило диспропорції у розвитку економіки виробництва і соціуму на селі, зауважив науковець.

За останні три роки 91−93% капітальних інвестицій у соціальну сферу села спрямовувалося в житло, яке будувалося переважно в приміських селах. Хоча у 2018 році обсяги його введення в експлуатацію теж почали скорочуватися, поінформував Микола Кісіль. У І півріччі цього року було введено 10156 одиниць житла загальною площею 1191,4 тис. м², тоді як за відповідний період попереднього року ці показники становили 12382 одиниць і 1267,8 тис. м² відповідно.

Капітальні інвестиції на розвиток комунального господарства, торгівлі та харчування, освіти й інших галузей на сільських територіях незначні.

Щоб запобігти деградації соціальної інфраструктури на селі, необхідно вжити кардинальних заходів щодо покращення умов для її відновлення і розвитку, насамперед, збільшення інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування. Для кращого їх моніторингу доцільно відновити складання статистичної звітності, скасованої з 2016 року, підсумував Микола Кісіль.

Ваш вибір 'Подобається'.

Вітчизняний виробник вина зібрав найбільший за всю історію врожай винограду

Такий вдалий сезон виноградарі пояснюють погодними умовами — сонячним літом та високими температурами восени, що дозволило визріти червоним сортам винограду, повідомляє sostav.ua з посиланням на пресс-службу ПАТ «Коблево».

Збирають виноград в Коблево комбайном (30%) і вручну (70%), при цьому частина площ обробляють в темний час доби, щоб виноград не нагрівався. В поточному сезоні збирання врожаїв проводилось з останнього тижня серпня до середини жовтня.

У ПАТ «Коблево» зазначають, нинішній врожай найбільший за всю історію підприємства.

Наразі на виноградниках ведуться фінальні осінні роботи, підготовка до зими, а також триває посадка винограду. На наступний рік площі під насадженнями винограду на плантаціях компанії планується розширити на 200 га.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Грецький фермер, обробляючи поле, відкопав фрагмент древньої статуї

Про це повідомило міністерство культури Греції, пише Європейська правда.

Археологи з середини жовтня вели розкопки неподалік від центрального грецького міста Аталанті, за 150 кілометрів на північний захід від Афін. Розкопки почалися після того, як фермер знайшов тулуб стародавнього куроса - статуї молодого юнака – і повідомив про це владу.

Міністерство прозвітувало в суботу, що в цілому було знайдено чотири великих фрагменти вапнякових статуй молодої людини в натуральну величину, а також трикутну основу під статую.

Фрагменти включали торси, а найбільший був навіть з головою.
 
Крім того, було знайдено сім могил з декількома невстановленими знахідками. Ймовірно, вони були частиною більшого кладовища.

В Україні зробили батончики з цвіркунів

Про це повідомив доцент СНАУ Дмитро Бідюк на своїй сторінці в Facebook, пише agroportal.ua.

«Зовсім нещодавно у лабораторії кафедри технології харчування СНАУ, що знаходиться у комбінаті громадського харчування, ми вперше виготовили «смакоту з цвіркунів» — протеїнові батончики з додаванням борошна з цвіркунів! Але не тільки вперше виготовили, але і вперше продегустували», — написав він.

Бідюк зазначив, що виріб недосконалий і потребує доопрацювання.

«Але цікаво з цього те, що навіть при вмісті цвіркунів 10% вони взагалі не відчувалися», — написав учений.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.