Ціни на кавуни в Україні продовжують стрімко рости

Про це повідомляє "АПК-Информ: овощи и фрукты".

Так вже сьогодні фермери декларують ціни на кавуни на рівні 1,6-2,6 грн/кг (0,05-0,09 євро/кг) в залежності від регіону, якості та обсягу партії. Нагадаємо, що ще в кінці минулого робочого тижня їм не вдавалося укладати угоди дорожче 2,3 грн/кг (0,08 євро/кг).

Активно підвищувати ціни фермерам дозволяє відразу кілька факторів. Зокрема, подорожчанню сприяє досить обмежена пропозиція кавунів на ринку, оскільки урожай цих фруктів в господарствах істотно скоротився через спеку. При цьому, попит на дану продукцію як всередині країни, так і з боку експортерів залишається вельми високим, що позитивно впливає на ціни.

Однак варто підкреслити, що, в середині серпня 2016 року українським господарствам вдавалося збувати кавуни в середньому в 1,9 рази дорожче, ніж сьогодні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший виробник курятини майже вдвічі збільшив прибуток

Про це повідомляється на сайті Лондонської фондової біржі, пише latifundist.com.

При цьому за ІІ квартал 2017 р прибуток МХП склав $ 153 млн, що на 8% менше аналогічного періоду минулого року ($ 167 млн).

Операційний прибуток за І півріччя зріс на 11% і склала $ 226 млн, а за ІІ квартал - на 15% $ 152 млн.

Виручка компанії за І півріччя 2017 р збільшилася на 24% до $ 600 млн. При цьому експортна виручка склала $ 349 млн або 58% від загальної виручки (І півріччя 2016 року - $ 254 млн, 53% від загальної виручки).

Згідно зі звітом, за перше півріччя EBITDA збільшилася на 9% до $ 266 млн, а за ІІ квартал - на 14% до $ 173 млн.

Нагадаємо, що за 2016 р чистий прибуток МХП збільшилася до $ 69 млн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна та Китай зацікавлені у розширенні торговельно-інвестиційного співробітництва в АПК

Водночас, існує багато перспективних напрямів в аграрній галузі для створення успішних двосторонніх проектів. Йдеться про такі підсектори, як науково-технічне співробітництво, розвиток smart farming та новітніх ІТ-рішень, інфраструктура та логістика, зелена енергетика та інше.

Про це йшлося під час шостого засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі сільського господарства Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки.

«Сьогодні головним завданням для наших країн у двосторонній торгівлі є диверсифікація товарної структури експорту та імпорту, відкриття ринку КНР для більшої кількості українських продуктів. Як показує перше півріччя 2017 року, ми маємо прогрес у цьому напрямі. Китайський ринок відкрився для експорту нашої замороженої яловичини, також збільшився експорт української молочної продукції, насіння олійних культур та горіхів. Але, зважаючи на масштаби економік обох країн та на можливості українського аграрного сектору, є ще досить великий потенціал як для збільшення обсягів торгівлі, так і для двосторонніх проектів між українськими та китайськими компаніями», - зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Вона висловила сподівання на швидке підписання протоколів щодо соняшникового шроту та буряковому жому до кінця поточного року, з метою початку українського експорту даних продуктів на китайський ринок вже в 2018 році. Також Ольга Трофімцева наголосила на надзвичайній зацікавленості української сторони у відкритті ринку КНР найближчим часом для українських черешні, продуктів з яєць, м’яса птиці, меду та продукції бджільництва, ріпаку, пшениці, лохини, сорго, яблук.

На думку Ольги Трофімцевої, цікавими напрямами для спільних проектів в аграрному секторі сьогодні є: кооперація у розвитку інфраструктури та логістики, більш активна і тісна співпраця в галузі ветеринарії та фітосанітарії, обмін досвідом у науково-технічних розробках та сфері зеленої енергетики. Також цікавою для України є співпраця в галузі геокадастру та формування геопросторових даних.

«Наші країни вже мають досвід масштабних проектів в аграрній сфері на державному рівні. Водночас, недостатньо задіяним на сьогодні є проекти на регіональному рівні та співпраця приватного бізнесу. Для КНР такі проекти можуть бути цікавими як складова частина проекту «Єдиний економічний пояс – Великий Шовковий Шлях», - прокоментував заступник Міністра сільського господарства Китайської Народної Республіки Юй Сіньжун.

Він відмітив, що китайська сторона зацікавлена у поглиблені співпраці в аграрній галузі та створенні нових проектів співробітництва. Він підкреслив, що українським виробникам необхідно ретельно вивчати тенденції попиту на китайському ринку: китайський споживач все більше орієнтується на високу якість продукту, який він купує. Юй Сіньжун зауважив, що спільна робота в галузі генетики та селекції, розвитку тваринництва джерел відновлюваної енергетики дасть можливість відчутно розширити торговельно-інвестиційне співробітництво.
Наприкінці зустрічі сторони підписали протокол засідання, в якому зазначені основні напрями співпраці у галузі на наступний рік та домовились про проведення сьомого засідання Підкомісії в 2018 році в Пекіні.

Довідка:

За результатами 2016 року, експорт української продукції до Китаю становив $1,025 млрд. Ключові товари експорту: олія – $527,1 млн, зернові злаки – $464,1 млн, продукти борошномельно-круп. промисловості – $16,833 млн, насіння олійних культур – $3,630 млн, сири та йогурти – $2,1 млн, кондвироби – $1,9 млн. За той само період імпорт становив – $105,2 млн. Ключові товари імпорту: залишки харчової промисловості – $14,2 млн, тютюн – $12,4 млн, консервовані рибні продукти – $11,359 млн, овочі – $6,7 млн.

За 6 місяців 2017 року експорт становив – $434,554 млн. Товари експорту: олія – $226,2 млн, зернові та злаки – $182,9 млн, сири та йогурти – $6,8 млн. Імпорт склав – $53,972 млн. Товари імпорту: кава та чай – $4,8 млн, риба – $6,2 млн, харчові продукти тваринного походження – $2,8 млн, консервована риба – $ 7,1 млн тощо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

5 світових трендів споживання продуктів харчування

Головні акценти виділив президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Алекс Ліссітса,  пише propozitsiya.com.

1. Одним з основних світових важелів впливу на глобальні ринки продуктів залишиться релігія.

Відмова від свинини або алкоголю у мусульман, кошерна їжа у євреїв, вегетаріанство у індусів, піст у православних і інші релігійні обмеження будуть визначати культуру споживання в тій чи іншій країні.

Оскільки у мусульман народжуваність вище, а відповідно приріст населення в мусульманському світі вище ніж у інших релігій, то очевидно, що саме їхні традиції в харчуванні і будуть визначати в майбутньому світові тренди споживання за релігійними ознаками.

2. Глобалізація, туризм та інтернет визначають споживчі настрої.

Слов "рукола", "севіче" з "сибаса" або "круасан" 20 років тому українські споживачі не тільки не розуміли, а й уявити собі не могли, що це.

Якщо Україну накрила хвиля грузинської кухні, то в Європі в тренді - Перу. Мода на певні країни і кухні буде тримати рестораторів і споживачів в тонусі.

3. Погіршення екологічної ситуації і поширення пов'язаної з нею алергії та інших хвороб, плюс популяризація здорового способу життя, будуть все більше впливати на споживання продуктів харчування в світі.

4. Ідентифікація особистості і приналежності до певного класу, стану, субкультурі або напрямку буде однією з ключових визначальних в майбутньому споживанні продуктів харчування.

Наприклад, для більшості українців в післявоєнний період ситість була основною умовою виживання.

Жителі багатьох африканських країн і зараз показують свій достаток шляхом демонстрування величини живота.

За підрахунками німецьких вчених в Німеччині кількість вегетаріанців з кожним роком збільшується і досягає 7 млн ​​чол.

5. Сучасна наука пішла настільки далеко вперед, що через пару десятків років ми будемо тільки мило посміхатися при питанні: "А з чого у вас котлета по-київськи?". Вона буде точно не з м'яса.

Для України, як великого гравця на світовому аграрному ринку з часткою АПК в ВВП країни 30%, це означає, що ми повинні поміняти підходи до формування агрополітики та інструментів її реалізації. Міняти треба все: від аграрної статистики, яка живе сама по собі, до нікому не зрозумілої підтримки українських фермерів замість підтримки просунутих українських стартапів в агросекторі, за якими майбутнє.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво цукру в Україні хочуть наблизити до норм ЄС

У такий спосіб міністерство продовжує імплементацію норм директив ЄС у національне законодавство у рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Так, зазначений проект наказу розроблено з метою гармонізації законодавства України із законодавством ЄС у частині вимог до цукру та його видів, призначених для споживання населенням.

Документ містить вимоги щодо термінології, маркування видів цукрів, призначених для споживання, виконання яких забезпечить внутрішній ринок якісною продукцією та значно розширить можливості України для виходу на світові ринки.

Слід зазначити, що на сьогодні українські цукрові заводи виробляють цукор білий згідно ДСТУ 4623:2006 «Цукор білий. Технічні умови», відповідно до якого більшість норм показників цукру відповідають вимогам, що містяться у Директиві Ради № 2001/111/ЄС.

Оскільки вищезазначений державний стандарт України є на сьогодні добровільним, прийняття розробленого Мінагрополітики наказу зумовить обов’язковість виконання виробниками вітчизняного цукру вимог до видів цукрів, призначених для споживання людиною.

Проект наказу розміщено на офіційному веб–сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (http://www.minagro.gov.ua у розділі «Регуляторна політика»).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна збере найнижчий врожай яблук за останні 6 років

Таким чином, в цьому році країна збере однин з найнижчих врожаїв яблук за останні 6 сезонів, втім, зниження виробництва буде досить незначним, в порівнянні з Росією та країнами ЄС.

Як повідомлялось раніше, за попередніми оцінками WAPA , в сезоні 2017 року,  країни ЄС  зберуть  9,3 млн. тон яблук, це буде найнижчий за останні 10 років врожай . Польща, яка є головним постачальником імпортного яблука в Україну, збере всього 2,8 млн. тон яблук, тобто на 35% менше від попереднього сезону. В Росії, яка попри ембарго, лишається де-факто головним зовнішнім споживачем українського та європейського яблука, валовий збір  в 2017 році становитиме 1,1 млн. тон, проти 1,7 млн. в попередньому сезоні.

Читайте також: На Закарпатті негода поклала на землю яблуневі сади

«Загалом, ми очікуємо , що конкуренція з польським яблуком в Україні в цьому році суттєво послабшає,  а станом на квітень 2018 року, українське яблуко буде коштувати мінімум на 18% дорожче, ніж в попередньому сезоні. Попри це,  обсяг експорту залишиться на тому ж рівні, або навіть трохи зросте», – зазначив пан Хорев в своєму виступі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview