174499

Ціни на курятину в Україні піднімають штучно

Про це ГолосUA повідомив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич.

Причини подорожчання курятини в Україні штучні, заявив експерт.

«Відносно курятини причини її подорожчання штучні, оскільки в Україні відбувається нарощування виробництва даного виду м'яса, однак основний орієнтир - на зовнішній ринок, де, зрозуміло, ціни європейські», - підкреслив Іван Томич.

Експерт додав, що внутрішній ринок курятини монополізований, тому, відповідно, економічно невигідно монополістам в порівнянні з експортною ціною цього м'яса продавати курятину дешевше на внутрішній ринок, тоді як свинина показує ту ціну, за якою її будуть купувати. Безумовно, це штучне підвищення ціни.

«За подорожчанням в Україні м'ясо не набагато відстає від сала. Цінову гонку очолила свинина, а за нею підтяглася курятина і, відповідно, яловичина. Сало пропорційно пов'язано зі свининою і яловичиною», - підсумував Іван Томич.

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні з’явиться ферма з розведення черв’яків

Розведенням черв’яків зацікавився намісник монастиря архімандрит Смарагд, який окрім цього вже займається рослинництвом. Про це Kurkul.com розповів бізнес-консультант із вермикультивування Ігор Попко.

За його словами, вермиферма — це відкриті площі з буртами органічних відходів на ферментації під їжу черв'якам. Це гряди з відферментованних органічних відходів на відкритих площах із заселеними родинами черв'яків, які можуть знаходитись у відведенніх окремих місцях на відкритих площах, у приміщеннях під навісами та підвальних сховищах. Основна робота на такій фермі — це підтримка клімату. Черв’якам потрібна волога, рівень якої не повинен опускатися нижче 55% і підійматися вище 75%. Тому гряди, заселені черв'ками, потрібно проливати в залежності від зовнішньої температури приміщення 1 раз на 7-10 днів.

Ферма розпочне роботу в березні 2018 р. і стартуватиме з 200 сімей черв’яків. Це дозволить отримувати до 5 т біогумусу за місяць.

"Прибуток вермиферми може починатися з 50 тис. грн на місяць і досягати навіть 1 млн грн. Наприклад, прибуток у 50 тис. грн на місяць можуть забезпечити 85 кг черв'ячної маси. Один КамАЗ з органічним добривом без його переробки черв’яками коштує 400 грн. Після переробки за одну вантажівку біогумусу можна отримати вже 4 тис. грн. Цікаво, що на утримання такої ферми буде йти від однієї до п’яти годин часу раз на 7-10 днів", - зазначає Ігор Попко.

Крім цього, на фермі при храмі вже вирощують органічні ягоди та овочі на теплих грядках Розума, що не вимагають трудомісткого переорювання, культивування ґрунту і вивезення бур’янів. А також у монастирі вже займаються виробництвом соків.

Рада скасувала дотації сільгоспвиробникам, виділивши 4 млрд грн тваринникам

Як держдопомога передбачено виділення 4 млрд грн на підтримку тваринництва, 945 млн грн - на програму 20-відсоткової компенсації аграріям вартості української сільгосптехніки, 1 млрд грн - на підтримку фермерських господарств, пише "Інтерфакс-Україна".

Також передбачено 300 млн грн на програму підтримки розвитку хмелярства, закладення нових садів, виноградників, ягідників і догляд за ними. На програму здешевлення кредитів виділять 66 млн грн, на витрати Аграрного фонду зі зберігання, перевезення, переробки та експорту продукції інтервенційного фонду - 52 млн грн.

"Ми вважаємо скасування квазіакумуляції ПДВ (дотацій - ред.) для аграрних виробників абсолютно неприйнятною. Уряд брав на себе зобов'язання, що після скасування спецрежиму ПДВ у тваринників буде держдопомога у вигляді квазіаккумуляції, але нас обдурили", - сказав на прес-конференції заступник голови Всеукраїнської аграрної раді Михайло Соколов.

За його словами, спочатку прийняли такий порядок розподілу дотацій, за яким селяни отримували набагато менше, ніж слід було, потім у проекті бюджету скоротили фінансування цього виду допомоги удвічі\, а в підсумку просто повністю знищили цю статтю.

"Це вкрай негативно позначиться на галузі, оскільки йдеться про кошти, на які бізнес розраховував, про допомогу без корупційних ризиків, яка сьогодні життєво необхідна тваринництву", - додав він.

За словами М. Соколова, порядок розподілу коштів за програмою підтримки тваринництва визначатиме Кабінет Міністрів, але обговорень з асоціаціями з цього питання не було.

Як повідомлялося, Верховна Рада затвердила в цілому законопроект про державний бюджет на 2018 рік. За таке рішення проголосували 273 народних депутата на пленарному засіданні в четвер пізно ввечері.

Загальна сума держпідтримки АПК у 2018 році становитиме 7,3 млрд грн проти 6,3 у 2017 році.

У бюджеті 2017 року передбачено виділення аграріям дотацій у розмірі 4 млрд грн на підтримку тваринництва, виробництва молока, садівництва, виноградарства, овочівництва та ін. Із зазначеної суми 2 млрд грн отримають птахівницькі підприємства.

Також у 2017 році передбачено кошти на програму компенсації кредитних ставок аграріям у сумі 300 млн грн, на кредити фермерам - 65 млн грн, на підтримку тваринництва - 170 млн грн, на розвиток хмелярства, закладення нових садів, виноградників, ягідників - 75 млн грн, здешевлення сільгосптехніки - 550 млн грн, на інші програми - 287,8 млн грн.

Ваш вибір 'Цікаво'.

З'явилися порошки, які не поступаються за якістю фруктам

Інститут репродукції тварин і досліджень продовольства Польської академії наук в Ольштині працює над створенням фруктового порошку з натуральними біологічно активними складовими, вітамінами і антиоксидантами. Очікується, що 2 чайні ложки фруктового порошку зможуть замінити 4 яблука, пише журнал Зерно.

Фруктові порошки, представлені на ринку, містять у собі від 30 до 60% фруктів. Технологія, розроблена доктором Ганною Михальською, здатна збільшити вміст фруктів до 100%.

За словами доктора Михальської, ідея полягає в продовженні сезонності фруктів, щоб всі їхні корисні властивості зберігалися протягом усього року. Сезонні фрукти є джерелом багатьох корисних поліфенольних сполук, включаючи антиоксиданти.

Метод переробки фруктів у харчовій порошок полягає у видаленні води, чого неможливо досягти без використання певних технологій обробки. Застосування традиційних технологій зазвичай сприяє зменшенню кількості цінних властивостей фруктів. А більш сучасні методи сушіння здатні максимально зберегти корисні сполуки.

Фруктові порошки з необхідним вмістом біологічно активних сполук будуть не тільки джерелом натуральних поживних речовин і вітамінів, але і альтернативою харчових добавок або домішок.

У даний момент доктор Михальська очолює ряд новаторських досліджень по попередній обробці і вибору відповідних методів сушіння популярних фруктів у Польщі, таких як яблук, слив, чорної смородини, чорноплідної горобини і журавлини. У співпраці з провідними дослідницькими центрами Європи була розроблена технологія отримання фруктових порошків з бажаним вмістом біологічно активних сполук.

Дослідження доктора Михальської також зосереджені на виявленні шкідливих сполук, які виникають під час переробки натуральних продуктів у порошки, для того щоб фруктові порошки містили в собі якомога менше шкідливих речовин і якомога більше корисних сполук, благотворно впливаючи на імунну систему.

 

У Раді вимагають скасувати прийняття закону про продовження мораторію на продаж землі

У Верховній Раді України зареєстровано проект постанови про скасування рішення парламенту щодо ухвалення закону про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (№7350-П), пише УНІАН.

Тексту проекту постанови на сайті парламенту на даний час поки не оприлюднено. Його авторами є низка депутатів від "Блоку Петра Порошена", "Народного фронту" та "Самопомочі".

Як відомо, у разі реєстрації такої постанови, голова Верховної Ради не може підписати закон та передати його на підпис президенту, доки відповідний проект постанови про скасування ухвалення закону не буде розглянутий парламентом і відхилений.

Згідно з даними на сайті парламенту, спікер ще не підписував закон про мораторій.

Нагадаємо, 7 грудня Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (№7350), продовживши чинний в Україні з 2001 року мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 2019 року.

 

 

Україна не платить за китайським зерновим кредитом

Пов'язано це з попередніми роками нерентабельної роботи підприємства. Таку думку в коментарі УНН висловив нардеп, член Комітету ВРУ з питань аграрної політики Сергій Лабазюк.

За його даними, сьогодні Україна може погасити лише частину боргу, і це вигідно було б зробити, адже ДПЗКУ повинна сплачувати китайській стороні 6% річних за користування кредитом.

Також політик розповів, що декілька років тому з метою перекриття кредиту Україна пропонувала Китаю стати власником частини акцій зернової корпорації та спільно інвестувати в її розвиток. Китайська сторона тоді відмовилася, надавши перевагу поверненню грошей.

С.Лабазюк додав, що невиконання Україною кредитних зобов’язань Китай оскаржив до міжнародного суду.

“Та як на мене китайці зацікавлені, щоб контракт продовжився далі. Дійсно, є розгляд їхньої скарги сьогодні в лондонському суді, і на якомусь етапі, швидше за все, буде рішення на користь Китаю, тому що контракт був прописаний не зовсім в інтересах України а саме - Китай мав можливість відмовлятись від поставок їм кукурудзи і сої, але за кожну партію все одно потрібно було сплачувати Китаю, якщо я не помиляюсь, 5 доларів на тонні.

Загалом сьогодні кошти Китаю дійсно потрібно повернути, хоча б частину, щоб зменшити навантаження. Друге - треба почати ефективно працювати”, - наголосив нардеп.

Нагадаємо, в Україну прибула китайська делегація на чолі із віце-прем’єром. Серед іншого, за даними ЗМІ, метою їх візиту стала ситуація із кредитом ДПЗКУ. Зокрема, як пишуть “Економічні вісті”, китайці запідозрили Україну у намірах не сплачувати за кредитом. Такі висновки зроблені через виведення активів зернової корпорації на збанкрутілий ДАК “Хліб Україна”. Ймовірно, це робиться із метою подальшої приватизації активів ДПЗК зацікавленими особами. Однак, у разі втрати працюючих підприємств, зернова корпорація не зможе розрахуватися за китайським кредитом.

Додамо, що судові процеси з передачі підприємств корпорації до ДАК “Хліб Україна” розпочалися з призначенням нового в.о.керівника ДПЗКУ Дмитра Гавриша. Останній раніше не працював у цій сфері взагалі, проте керував у компанії “Містобуд” екс-регіонала В.Продівуса.