Ціни на м'ясо: причини зростання і подальші прогнози

Про це пише УНН.

Найбільше подорожчало сало (+64%), найменше - курка (+32%). Середні ціни на ринку країни зараз такі: яловичина - 112 грн/кг, свинина 101 грн/кг, сало - 65 грн/кг, курка 55 грн/кг. Найдорожча м'ясна кошик - традиційно в столиці.

"Сало зараз є тим продуктом, пропозиції по якому все менше. Дуже сильно скорочується поголів'я через відсутність корму. Раніше свиней нерідко годували відходами, а тепер відходів все менше, тому що самі люди купують менше продуктів і, відповідно, у них менше відходів. Доводиться купувати корми. А коли вирощуєш 2-3 свині - собівартість виходить дуже висока. Це і вплинуло на вартість", - заявив директор Української асоціації поставників торгових мереж Олексій Дорошенко.

Скорочення поголів'я свиней викликано не тільки відсутністю корму. З початку 2016 року по всій країні було зафіксовано не менше 185 спалахів африканської чуми. За цей час знищено 80 тисяч голів свиней. Такі дані на своїй сторінці в ФБ призводить нардеп Сергій Тригубенко.

Крім АЧС, ціни на м'ясо традиційно підігрівав і підвищений попит в період літніх відпусток, відзначає експерт Євген Дворник. Внаслідок різкого стрибка цін на свинину, вгору поповзли і всі інші види м'ясної продукції.

"Ціни на свинину підтягують ціни і на інші види м'яса - яловичину і курку, оскільки ринки взаємозалежні. Традиційно при високих цінах на яловичину м'ясопереробні компенсують дефіцит сировини свининою чи м'ясом курки. Були ситуації, коли росла ціна курки, і тоді виробники переорієнтувалися на інші види сировини, що призводило до зниження попиту і відповідно цін на конкретний вид м'яса", - зазначив він.

Представники роздрібних мереж підтверджують, що зростання цін на курку спровоковане різкою переорієнтацією з дорогого "червоного" м'яса на відносно доступне "біле".

"Причиною подорожчання курятини є стрімке зростання попиту споживачів, які перейшли від покупки червоних типів м'яса (свинини і яловичини) до більш доступного продукту. На червоне м'ясо в свою чергу ціна виросла, зокрема, через спалах АЧС на всій території України, в результаті якої значна кількість виробників була змушена скоротити поголів'я", - повідомляється на сайті Антимонопольного комітету України.

Самі ж споживачі вважають, що на зростання цін могли вплинути підвищення комунальних послуг, індексація пенсій, інфляцій і сезонність.

"Споживачеві завжди хочеться, що б все було дешевше. Але ціни до зими завжди ростуть. Пенсію підвищили, комунальні послуги подорожчали - природно, і ціни пішли вгору", - про це розповіла Ніна, споживач м'ясної продукції.

Зростання цін не остаточне, вважають експерти.

"Якщо в наступному році зменшать держпідтримку внутрішньоорієнтованих галузей (тваринники) - це прямим чином вплине на зростання цін. Той стрибок цін, який ми спостерігали влітку цього року, був спровокований конкретними макроекономічними ефектами. Собівартість продукції зростала пропорційно зростанню долара в той час, як доходи населення залишалися незмінними. Коли мінімальну зарплату підняли до 3200 грн, що абсолютно правильно, - тоді ж і виробники підвищили ціни, щоб відновити рентабельність виробництва.

Тепер, коли ми говоримо про необхідність обмеження дотацій для виробників, ми самі провокуємо черговий виток цін. Я розраховую, що цього не станеться, і Мінагрополітики разом з Мінфіном прислухаються до експертному середовищі", - зазначив кандидат економічних наук Павло Мороз.

В іншому випадку Україна можуть заполонити чергові "ніжки Буша" - заморожене м'ясо низької якості, додав він.

"Імовірність повернення "ніжок Буша" дуже висока. Це буде наслідком обмеження держпідтримки для тваринників. Якщо ж державна підтримка залишиться на колишньому рівні, то і витка цін не повинно бути. Ціни на м'ясо і так вже виросли, попит збалансований, пропозиція відповідає сьогоднішнім реаліям, валютних дисбалансів немає. Чи не буде витка цін, не буде і імпортозаміщення. Якщо ж держпідтримку обрізаємо - ризики високі", - пояснив експерт.

Як би там не було, а напередодні Нового року потрібно розраховувати на те, що м'ясо може подорожчати в межах 5-10%.

"Є два сценарії: помірний і негативний. Помірний говорить про те, що до кінця року загальний рівень інфляції буде 2-3%. Відповідно, м'ясо виросте на трохи більше - 5%. Негативний сценарій теж має місце, якщо загальна інфляція складе до 5%. Тоді відповідно м'ясо подорожчає на 10%", - резюмував директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Нагадаємо, найбільшим вітчизняним виробником курячого м'яса є агрохолдинг Миронівський хлібопродукт (МХП), що випускає продукцію під брендом "Наша Ряба".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Основні покупці української агропродукції

За 9 місяців 2017 року Україна поставила на ринки країн світу зернових на 4,9 млрд дол. США, у т.ч. кукурудзи – на 2,4 млрд дол. США, пшениці – на 1,9 млрд дол. США, ячменю – на 0,6 млрд дол. США. Обсяги експорту олійних культур у вартісному вимірі за цей період склали 1,3 млрд дол. США, з них на сою та ріпак припадає по 0,6 млрд дол. США. Зарубіжні поставки соняшникової олії принесли експортерам цієї продукції 3,2 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, найбільшими покупцями вітчизняного збіжжя у січні-вересні 2017 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових кілька років поспіль утримує Єгипет, частка якого у загальному експорті цієї продукції у січні-вересні цього року склала 14,5%, зазначив експерт.

Помітні частки у українському експорті зернових припадали на Іспанію (7,8%), Нідерланди (7,1%), Китай (6,6%), Саудівську Аравію (5,2%) Італію та Індію (по 5,0%). З урахуванням часток Бангладеш (4,4%) та Ізраїлю (4,3%) всі ці країни акумулювали близько 60% вартості експорту зернових культур.

Найбільшими покупцями вирощених в Україні олійних культур у січні-вересні 2017 року стали Туреччина (14,2%), Нідерланди (11,2%), Німеччина (10,9%), Іран (9,1%), Бельгія (8,8%), Єгипет (7,4%) та Пакистан (5,5%). Сукупно вони формують 2/3 доходів українських експортерів цієї продукції.

Домінуючим покупцем жирів і олій українського виробництва традиційно виступає Індія. За 9 місяців 2017 року її частка у вітчизняному експорті цього виду продукції склала 32,4%. Решта основних країн-імпортерів помітно відстають від неї: Китай – 10,4%, Іспанія – 10,3%, Нідерланди – 7,4%, Італія – 5,5%. З цих п’яти країн українські експортери отримують 66% виручки за продукцію цієї групи, зауважив Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Туреччина може замінити російську кукурудзу на українську

Ця обставина робить рентабельною поставку кукурудзи з України судами класу Handysize, пише УкрАгроКонсалт

Туреччина, як правило, ставить умовою постачання зерна каботажними судами, і саме так працюють російські експортери. Але в певних економічних обставинах турецькі покупці готові взяти на себе додаткові витрати на розвантаження суден класу Handysize.

За інформацією з трейдерських кіл, російська кукурудза на базисі C&F Мармара з постачанням в листопаді котирується близько 181 $/тонна. Пропозиції української кукурудзи на тому ж базисі з поставкою на Handysize озвучується на рівні 180-182 $/тонна. Деякі учасники ринку готові запропонувати 179-180 $/тонна. Турецькі покупці в даний час тестують можливості опустити ціни до 175-176 $/тонна.

У поточному сезоні ціни на кукурудзу в Україні найнижчі за три останніх роки, в той час як за обсягами врожай може стати другим рекордним – 27 млн. тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Органічна продукція набуває все більшої популярності серед споживачів ЄС

Якщо експерти та дистриб'ютори перш за все розглядають органічну продукцію із точки зору сертифікації, то для споживачів важливим фактором є користь продукту та відсутність хімічних добавок, - повідомляють експерти міжнародної організації IMAS у доповіді "Органічна їжа в Польщі 2017 ",  пише "Інфошувар".

“Рівень довіри до органічної продукції продовжує зростати як серед споживачів, так і серед фахівців галузі . Перш за все це пов’язано із суворим контролем, який здійснюється на всіх етапах виробництва — від якості грунту, в якому цю продукцію вирощують, до фінального етапу переробки. Сертифікація ЄС є єдиною і незаперечною гарантією якості органічної продукції на всіх етапах виробництва та переробки. Процедури контролю проводяться спеціальними органами сертифікації, а також самими дистриб'юторами.

Однак, несприятливим чинником зараз є продаж в умовах інформаційного хаосу, коли споживачів вводять в оману стосовно того чи іншого продукту”, - розповідають фахівці IMAS International.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні почали виробляти чорний часник

Чорний часник виробляється відповідно до класичної азійської технології – методом природної ферментації в умовах високих температур і певної вологості, без додавання жодних барвників і хімічних речовин. За рахунок цукру й амінокислот, що виділяються за цей період, часник набуває чорного кольору.

«МР Гарлік» використовує виключно вітчизняну сировину. Потужність виробництва становить понад 200 кг на місяць, розповіла менеджер з продажів компанії Дарина Мірзахметова, пише AgroTimes.

Компанія отримала повне узгодження технічних умов на виробництво ферментованого часнику в Україні.

Нині «МР Гарлік» постачає чорний часник ресторанам та під замовлення. У майбутньому ж планує вийти на торгові мережі, а також експортувати свою продукцію, зазначила Дарина Мірзахметова.

Довідка:

Чорний ферментований часник має пряно-солодкий аромат. Він гіпоалергенний. Позитивно впливає на травну, кровоносну, серцево-судинну систему й на весь організм у цілому. Після ферментації в часнику значно зростає вміст антиоксидантів та фруктози.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Плодово-ягідна продукція та її переробка – цікава ніша для малого та середнього агровиробника

Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час церемонії нагородження переможців I Національного конкурсу соків прямого віджиму.

Головною метою даного конкурсу було визначення та заохочення кращих виробників зазначених соків та популяризація продукції українських виробників ягід та фруктів. Конкурс проходив в рамках Форуму «Fruit&Berriesss Plate», під час відкриття 20 Міжнародної виставки «World Food Ukraine». Організатором цього заходу виступила Асоціація «Укрсадпром».  

«До недавнього часу галузь садівництва та ягідництва, можливо, була несправедливо обділена увагою з боку держави. Але ситуація вже починає змінюватись. Вирощування таких культур я відношу до нішевого виробництва.  Вони не будуть давати такого ж високого валового збору, як зернові. Але ця продукція є перспективною з точку зору переробки, доданої вартості та прибутковості для виробника. Більше того, ми з боку міністерства закладаємо і механізми  державної підтримки галузі АПК, наприклад, на 2018 рік в бюджеті передбачено 6,3 млрд грн»,- наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції під час оголошення переможців конкурсу.

В конкурсі брали участь вісім виробників соків прямого віджиму з різних регіонів України. А також одна білоруська компанія була позаконкурсним учасником. Якість соків прямого віджиму оцінювалась  закритим способом спеціальною дегустаційною комісією, за 10-ти бальною системою в шістьох номінаціях.

«Я надзвичайно рада бачити тут не просто виробників фруктів чи ягід, а саме переробників, які виробляють надзвичайно якісні та смачні продукти, які до цього ж є корисними»,- відмітила Ольга Трофімцева.

Довідка: За інформацією Державної служби статистики України, станом на  01.10.2017 року у всіх категоріях господарств зібрано: плодів та ягід-1 587 тис. тонн   (103 % до 2016 року на звітну дату), винограду-43 тис. тонн   (110 % до 2016 року на звітну дату). Збір врожаю плодово-ягідних культур та винограду у 2017 році сільськогосподарськими підприємствами: ягідні культури-12,4 тис. тонн, кісточкові-22,6 тис. тонн, зерняткові-210,6 тис. тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview