Ціни на огірки б’ють нові рекорди

Про це повідомляє «АПК-Информ: овощи и фрукты».

Так, тільки з початку поточного тижня ця продукція на українському ринку подорожчала в середньому на чверть. Продавці готові відвантажувати якісні огіроки по 50–60 грн / кг (1,52–1,82 €/кг), менш якісну продукцію вони пропонують від 46 грн/кг (1,39 €/кг). Для порівняння: ще тиждень тому угоди в цьому сегменті полягали не дорожче 45 грн/кг (1,36 €/кг).

Такий ціновий тренд трейдери пов'язують одразу з декількома факторами. Перш за все, зростання цін спровоковане подорожчанням огірків в Туреччині, яка наразі виступає фактично єдиним постачальником цієї продукції на український ринок. Більш того, поставки турецьких огірків досить малооб'ємні і нестабільні, що також впливає на ціни.

На сьогодні огірки в Україні вже коштують в 1,5–1,6 разу дорожче, ніж у другій половині грудня попереднього року. Однак продавці відзначають, що зростання цін вкрай негативно позначається на попиті. Роздрібні мережі вже скоротили обсяги закупівель до мінімуму, посилаючись на вкрай низькі темпи збуту в роздрібній торгівлі. При цьому покупці все частіше залишаються незадоволені якістю продукції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новорічний стіл-2018 обійдеться українцям у 1350 гривень

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, для оцінки було взято новорічне меню зі страв, які є традиційними для столу середньостатистичної родини: салати, м’ясні та рибні продукти, овочі, фрукти, хлібобулочні та кондитерські вироби, напої тощо.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 3 кг салату «Олів’є» традиційної рецептури обійдеться у 130,81 грн. Це на 26,5 % більше, ніж при святкуванні Нового 2017 року. Найдорожчими інгредієнтами страви є ковбаса – 43,00 грн за 0,5 кг, 6 яєць – 14,87 грн, 0,5 кг зеленого горошку – 17 грн та 200 г майонезу – 9,50 грн. Ще у 19,44 грн обійдуться цибуля, морква, картопля та солоні огірки.

Трохи дешевше – 84,68 грн – коштуватиме салат «Оселедець під шубою» (1,4 кг). Левову частку його вартості складе оселедець – 70 грн за 0,5 кг. Майонез обійдеться у 9,50 грн, морква – 1,22 грн, буряк – 1,49 грн, цибуля – 0,84 грн, картопля – 1,63 грн.

Суттєво зростуть витрати на м’ясні продукти. Півкіло нарізки з ковбаси «Салямі» коштуватиме, в середньому, 74,66 грн, стільки ж підчеревини копченої – 67,50 грн, а биток зі свинини свіжий – 56 грн. За 1 кг філе курячого свіжого доведеться заплатити, в середньому, 85 грн. Загалом, вартість 2,5 кг м’ясних продуктів на новорічному столі складе 282,96 грн.

Традиційний для українського столу оселедець (0,5 кг) обійдеться у 70 грн.

Вартість овочів на новорічному столі складе,  в середньому, 141,12 грн. Картопля (2 кг) коштуватиме цього року 11,62 грн, гриби (1 кг) – 36 грн, перець солодкий (0,5 кг) – 36 грн, огірки свіжі (0,5 кг) – 19,50 грн, помідори свіжі (1 кг) – 38 грн.

Фрукти на святковому столі обійдуться у 100 грн. За 2 кг мандаринів доведеться заплатити 64,0 грн., 1 кг бананів обійдеться, в середньому, у 25 грн., лимон (200 г) – 10 грн.

Батон білого хліба (1 кг) коштуватиме 15,81 грн, а шоколадні цукерки – 170 грн за 1 кг.

Пляшка шампанського «Артемівське» (0,75 л) обійдеться у 90 грн. У півтора рази більше – 140 грн – доведеться заплатити за пляшку (0,5 л) коньяку «Шабо».

Безалкогольні напої обійдуться у 80,47 грн. За 2 л соку «Садочок» доведеться заплатити 49,60 грн, за воду «Моршинська» (1,5 л) – 10,97 грн, за солодку воду «Живчик» (2 л) – 20,50 грн.

Сім’ям, які мають можливість купувати делікатеси, доведеться додатково заплатити близько 340 грн. Баночка червоної ікри (120 г) обійдеться у 216,42 грн, а 200 г червоної риби – у 118,86 грн. Відтак вартість новорічного столу з делікатесами підвищиться до 1685,46 грн, зазначив Юрій Лупенко.

Вартість бюджетного варіанту новорічного столу у Києві складе 1450,70 грн, що на третину більше вартості новорічного столу 2017 року. Стіл з делікатесами обійдеться мешканцям столиці у 1897,87 грн, зазначив Юрій Лупенко.

Довідка
Розрахунок вартості новорічного столу у 2018 році зроблений Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» на основі даних Державної служби статистики України, моніторингу роздрібних цін на міських ринках та у супермаркетах в середньому по регіонах станом на 10 грудня 2017 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи буде затягнуто податковий зашморг на садівництві?

Однак через дії держави в сфері податкової політики сільгоспвиробники можуть опинитися у вкрай несприятливих умовах для ведення діяльності в подальшому, починаючи з 1 січня 2018 року. Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

З початку 2017 року було скасовано дію спецрежиму ПДВ. Натомість були введені державні дотації галузі. Втім, з 1 січня 2018 році сільгоспвиробники можуть бути позбавлені й дотацій. Зокрема, для садівництва втрата спецрежиму та дотацій може призвести до нівелювання тих зусиль, що докладаються бізнесом та громадськими об’єднаннями, для розвитку галузі. В результаті, такі дії влади можуть спричинити тривалий занепад одного з перспективних напрямків сільського господарства – садівництва, незважаючи на відновлення програми державної підтримки та погашення заборгованості за минулі роки. А відтак, Україна ризикує не лише втратити можливість вийти на світовий ринок ще з одним видом продукції, а й взагалі стати імпортером фруктів і ягід! І це з урахуванням тих сприятливих погодно-кліматичних умов, що має країна, для розвитку цього сегменту! Більше того, занепад садівництва матиме й негативні соціальні наслідки. У багатьох регіонах в сільській місцевості це є основним видом діяльності населення, що забезпечує добробут мільйонів сімей, залучених до роботи в садах!

Поступове збільшення оподаткування ПДВ постачання фруктів і ягід сьогодні вже призвело до підвищення цін на цю продукцію у 2 рази, а введення загальної системи оподаткування ПДВ для виробників фруктів і ягід у 2018 році не просто зажене у тінь існуючих виробників, а зупинить розвиток галузі в цілому.

Втім, в останні дні року, що минає, існує шанс не довести ситуацію до критичного стану – 19 грудня 2017 року було зареєстровано законопроект №7420, авторами якого, зокрема, виступили народні депутати України Микола Володимирович Люшняк і Андрій Богданович Кіт, які входять до складу Ради Асоціації «УКРСАДПРОМ». Документом передбачається включення сільгосппродукції до списку продукції, для якої ставка ПДВ становитиме 7%, що повністю відповідає існуючій податковій системі у Європі, що не тільки порівняє у можливостях європейських та українських садівників, а й забезпечить розвиток галузі й держави у майбутньому.

Асоціація «УКРСАДПРОМ» від імені господарств, що входять до об’єднання, закликає народних депутатів підтримати зазначений законопроект, що дозволить створити умови для розвитку сільського господарства України, в цілому, та садівництва, зокрема.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ВР тимчасово обмежила відшкодування ПДВ під час експорту соєвих бобів з вересня 2018 р., ріпаку з 1 січня 2020 р.

За відповідні зміни в законопроекті №6776-д Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році на засіданні в четвер проголосували 274 народних депутата, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Відповідно до прийнятої правки, тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в режимі експорту: з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року соєвих бобів, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року насіння ріпаку.

Щодо насіння соняшнику відшкодування ПДВ під час експорту залишається.

"В результаті миттєвої реакції всього аграрного сектора про внесення поправки №180 до Податкового кодексу щодо скасування експортного ПДВ на сою, ріпак, соняшник і активного висвітлення цього питання, сьогодні депутати зробили крок назад і проголосували з їхньої точки зору по компромісне рішення. Але це можна вважати лише проміжною перемогою аграріїв, адже в аграрному секторі планування здійснюється на три-п'ять років, і ці зміни не є корисними на тривалий час для сектора", - прокоментував правку генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Тарас Висоцький.

За його словами, аграрії і далі будуть переконувати депутатів економічними аргументами і розрахунками, що "вторгнення в конкуренцію" матиме негативний довгостроковий ефект на весь сектор.

"Ми і далі будемо наполягати на прийнятті прозорих довгострокових правил гри, які будуть стимулювати надходження інвестиції в сектор, а не погіршувати міжнародний імідж України", - повідомив Т.Висоцький.

Верховна Рада проголосувала за скасування відшкодування ПДВ під час експорту сої, ріпаку та соняшнику з 1 березня 2018 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Волині з'явився новий тваринницький комплекс

Про це повідомляє прес-служба департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА.

Будівництво комплексу розпочалось в березні 2016 року.

Новозбудовані корівники вміщають 576 голів корів, а доїльний зал обладнаний устаткуванням фірми «Де Лаваль», розрахований на одночасне доїння 24 корів. Середньодобовий надій становить 26 літрів молока від корови.

На підприємстві впроваджено автоматизовану систему управління стадом, що дає можливість контролювати продуктивність та селекцію. Всього система контролює близько 30 показників життєдіяльності тварини.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Активи ДПЗКУ можуть приватизувати за безцінь

Підприємство, яке мало впроваджувати сучасну державну політику, стало сьогодні частиною корупційних схем. Таку думку у коментарі УНН висловив глава Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

"На сьогодні у структурі експорту України сировина АПК становить біля 42%. В тому числі - зернові культури. Вітчизняний АПК має всі шанси стати новим локомотивом української економіки. А вдосконалення експортної політики може вивести нас на високий рівень національної фінансової безпеки.

ДПЗКУ була одним із підприємств, покликаних сформувати ефективний експортний механізм через свою сучасну державну політику. Але, на жаль, ДПЗКУ не виконало покликаних функцій і стало частиною корупційних схем. На сьогодні ми маємо проблеми з обслуговуванням взятих кредитів у дуже серйозного партнера - КНР. Під питанням і виконання наших зобов'язань у вигляді поставок продукції до Китаю", - сказав він.

Виведення активів зернової корпорації на збанкрутілу ДАК “Хліб Україна” ставить під загрозу продовольчу безпеку України, вважає А.Кінах.

"Якщо підприємства передають до фактичної збанкрутілої структури, включаючи ДАК "Хліб України", це знову ж підтверджує відсутність в Україні прозорої сучасної державної політики. Це ставить під загрозу продовольчу безпеку України. Це тривожить тим, що можуть виникнути чергові корупційні схеми, включаючи можливу приватизацію за безцінь стратегічних підприємств України. Якщо ми не маємо конкретної державної програми розвитку корпорацій, і все-таки віддамо дані активи за безцінь - це загрожує погіршенням інвестиційного клімату. Нас не зрозуміють інвестори", - повідомив він.

А.Кінах додав, що дане питання має пильно контролюватися правоохоронними органами та громадськістю.

Нагадаємо, ДАК “Хліб України” наразі через суди намагається відчужити активи Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ). Ймовірно, це робиться із метою подальшої приватизації підприємств ДПЗК зацікавленими особами.

Така ситуація збентежила китайських інвесторів ДПЗКУ, які минулого тижня приїздили з офіційним візитом до України і мали зустріч з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Як пишуть “Економічні вісті”, китайська сторона запідозрила спробу української влади у спосіб виведення активів із ДПЗКУ до ДАК “Хліб Україна” уникнути виплат за півторамільярдним китайським кредитом.

У посольстві Китайської Народної Республіки ситуацію із кредитом та ймовірні претензії через нього до української влади коментувати УНН відмовилися, порадивши при цьому звернутися до українського уряду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview