Ціни на огірки побили рекорд за роки незалежності України

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За даними щоденного моніторингу проекту, тільки за тиждень огірок на українському ринку подорожчав на 20-33%. Сьогодні ціни на цю продукцію варіюються в межах 40-42 грн/кг (1,28-1,35 євро/кг), що є рекордним показником для середини листопада за всю історію незалежності України.

Таке стрімке подорожчання огірка спровоковано дефіцитом цієї продукції, оскільки більшість тепличних комбінатів вже завершили сезон реалізації. У той же час, поставки огірка з Туреччини поки досить незначні і нестабільні, що, за словами трейдерів, пов'язано з несприятливими погодними умовами в цій країні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна - срібний призер експорту зернових (Інфографіка)

В останні роки Україна експортувала більше 65% свого виробленого зерна, а частка зернових у структурі експорту країни сягнула 17%. Такі цифри свідчать про провідну роль України у забезпеченні світової продовольчої  безпеки, на що звернула увагу заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час конференції Global Grain Geneva (Швейцарія).

 

 

«Цікавим є той факт, що ще на початку тисячоліття Україна експортувала всього-на-всього 4-5 млн тонн зерна на рік. Сьогодні українське зерно постачається у понад 90 країн світу, з яких близько 20 купляють 1 млн тонн і більше. Згідно з даними міністерства сільського господарства США в 2016/2017 МР в рейтингу найбільших експортерів зернових Україна посіла 3 місце за обсягом поставок ячменю, 4 - по кукурудзі, 6 - по пшениці. У сукупності за обсягом експорту всіх зернових ми стали «срібними призерами», пропустивши вперед лише США», - зазначила заступник Міністра у своєму виступі перед учасниками конференції.

У той же час Олена Ковальова додала, що поточний виробничий потенціал в аграрному секторі України залишається не реалізованих в повному обсязі. При цьому, світові демографічні тренди, а також прогнози розвитку світових економік акцентують увагу на необхідності нарощування сільськогосподарського виробництва з метою забезпечення світової продовольчої безпеки.

 

Згідно з прогнозом на наступні 10 років, Україна буде орієнтована на збільшення виробництва зернових до 77-80 млн тонн з метою забезпечення експорту на рівні 53-55 млн тонн.

 

«Водночас подальший системний розвиток зернового сектору України, так й Чорноморського басейну , що підтверджується виступами учасників Форуму, вже в короткостроковій перспективі потребуватиме нагального вирішення завдань з розвитку і диверсифікації зернової логістики. Також ключовою вимогою стає якість зерна» - підкреслила заступник Міністра.

Крім того, нею були озвучені короткострокові та довгострокові прогнози щодо виробництва зернових. Так, незважаючи на незначне зниження врожаю зернових у 2017/2018 МР у порівнянні з минулим сезоном через погодні умови, поточний прогноз урожаю у 63,6 млн тонн є другим за обсягом за всю українську історію. Причому, за оперативними даними, врожай пшениці залишився на рівні минулого року – 26 млн тонн.

 

Довідково:

Global Grain Geneva - це одна з найбільших і впливових конференцій для тих, хто виробляє, переробляє, купує і торгує різними видами зерна.

 

Щорічно, більше 1200 делегатів з 65 країн світу зустрічаються в Женеві, щоб дізнатися найостанніші новини і прогнози на майбутній рік, а також укласти угоди і розширити коло клієнтів і постачальників з усього світу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки мають коштувати продукти та як формується їх ціна

Про механізм розповів генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко в інтерв’ю AgroPolit.com.

За словами Дорошенко, є декілька механізмів оцінки вартості продуктів.

«Скільки мають коштувати продукти? Є декілька оцінок. Перша притаманна Радянському Союзу: витрати виробників. Друга — ринкова. Продукти мають таку ціну, яку можуть запропонувати виробники з інших країн», ‒ розповів генеральний директор Асоціації.

Він додав, що сьогодні українці спостерігають ціни навіть вищі, ніж деякі закордонні.

"Сьогодні ми маємо ціни (навіть на деякі соціальні продукти харчування) вищі, ніж у Польщі. Цю країну ми беремо для порівняння, адже вона схожа на нашу. На значну кількість продуктів ми бачили однакову ціну вже 2016 року. Цьогорічні ціни, за винятком овочів і хліба, наздогнали європейські. Тому наступного року стоїть питання не обігнати", ‒ відмітив експерт.

І додав, що коли мова йде про різницю в 5%, це допустимо. Але коли на молочку чи деякі види м’яса ціна на 25% різняться, то це за межею розумного.

"Таким чином ми гробимо державу й бізнес. Гадаю, наступного року у нас буде виникати баланс між попитом і пропозицією за рахунок припливу імпортної продукції. Наші виробники відчують це на собі, тож з’явиться конкуренція. І ті, хто рахував ціну лише через собівартість, почнуть орієнтуватися на ринкову ціну. Коли розумієш, що товару більше, випити чашечку кави й домовитися про ціну немає з ким, а Burger з Німеччини шле дешевше, то поставиш нижчу ціну. Яка частка затрат закладена в європейські ціни? №1 ‒ заробітна плата. У нас вона номер два, три, або взагалі не закладається", ‒ підсумував Олексій Дорошенко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Основні причини загибелі озимих

Про це нагадала Світлана Чоні, кандидат с.-г. наук, технічний партнер з підтримки і розвитку протруйників насіння ТОВ «Сингента», пише Пропозиція.

В Україні ми маємо господарства різної форми управління. Ситуація своєчасності проведення захисних операцій дуже важлива. В великих агрокомпаніях часто спостерігається дефіцит техніки. І одна операція може розтягуватися на 5–17 днів, а вони дорожчі золота, бо це та сама волога, дуже важлива в осінній період. Тому дуже важливо правильно спланувати організаційні підходи і підібрати попередники.

Інтервал між підготовкою ґрунту і сівбою зараз скоротився до 7 днів, а за класичною технологію мусить минути місяць, щоб узимку не було гибелі озимини.

Світлана Чоні розказала, що компанія отримує багато звернень аграріїв, які виявляють на озимих чіткі ознаки пожовтіння. Це ознаки браку вологи і відсутності належних попередників під озиму пшеницю.

Для нормального входження в зиму рослини повинні пройти 40–60 днів осінньої вегетації. «Будемо сподіватися, що осінь буде сприятлива і затягнеться цього року. Зараз спостерігаємо недостатні суми ефективних температур. Тому лише на Заході України маємо повну фазу кущення. Переважно ж це 3–4 листочки або лише 1 стебло», - пояснила С. Чоні.

Вона наголосила, що аграрії часто нехтують внесенням з осені фосфору і калію. «Працюють переважно з азотом. А дефіцит фосфору і калію обмежує споживання азоту, і рослина не засвоює останній. Тому слід пам’ятати, що фосфор і калій підвищують ефективність азотних добрив», — додала представник ТОВ «Сингента».

Підвищити ефективність використання рослинами азоту також можна за допомогою сірки, сульфатів, ортофосфатів. Про це розказав Віктор Швартау, завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому морозиво може стати дефіцитом для українців

Про це пише gogetnews.info.

Кількість підприємств скоротилася у тому числі після анексії Криму та окупації територій на сході країни, повідомляють експерти.

За словами аналітиків, майже 90% ринку утримують близько 10 компаній.

Інші 18-20 гравців — дрібні виробники, які випускають до 4 тис. тонн морозива в рік.

За прогнозами експертів, невеликі компанії будуть згортати виробництво.

Відзначимо, на даний момент в Україні випускають понад 900 видів морозива.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії отримають доступ до безкоштовних кредитів на відновлення тваринництва

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час святкування Дня сільського господарства, передає кореспондент УНН.

"Я хочу, щоб у 2018 році наші агропромислові агровиробники отримували доступ і вони отримають доступ до безкоштовних кредитів на відновлення тваринництва в країні", - запевнив Глава уряду.

За його словами, це додаткові десятки мільярдів, які будуть направлені сільгоспвиробниками на відновлення тваринництва, будівництво нових ферм, нових молочнотоварних комплексів.

Він також зазначив, що близько 3 млрд грн уряд зможе направити у наступному році на розвиток тваринництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview