182818
178171

Ціни на огірки різко обвалилися

Теґи: 

Про це свідчать дані щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За інформацією проекту, на сьогоднішній день тепличники вже готові відвантажувати огірок по 5-6 грн/кг (0,16-0,20 євро/кг), тоді як ще в кінці попереднього робочого тижня ціни на цю продукцію в комбінатах нерідко доходили до 13 грн/кг (0,43 євро/кг).

Настільки різке цінове зниження представники господарств пояснюють суттєвим збільшенням пропозиції огірка з літніх теплиць, який надходить у продаж від 1,5 грн/кг (0,05 євро/кг).

Зазначимо, що в таких умовах великі комбінати вже змушені реалізовувати огірок в середньому вдвічі дешевше, ніж у такий же період минулого року. У той же час, ціни на продукцію із плівкових теплиць в 4 рази нижче торішніх.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У Німеччині на зборі суниці за годину заробляють стільки, як в Україні за день

За інформацією Асоціації південнонімецьких виробників спаржі та суниці (VSSE), кожен п’ятий учасник опитування повідомив, що пропозиція робочих рук значно скоротилася, а майже половина відзначила, що охочих стало менше, пише agroday.com.ua.

В даний час для збору врожаю суниці та спаржі у Німеччині щорічно наймається від 160 тис. до 180 тис. сезонних робітників, які тепер отримують встановлену законом мінімальну заробітну плату в розмірі 8,84 євро (270,5 грн) на годину. На думку німецьких аграріїв, такий розмір оплати має небажаний ефект: багато румунів заробили достатньо грошей і поїхали ще до завершення сезону.

Водночас, для порівняння, в Україні сезонним працівникам на зборі ягід платили 200-300 грн за день.

Нині VSSE та Асоціація сільськогосподарських роботодавців (GLFA) виступають за укладення ефективних угод для працівників по збору врожаю з інших країн, таких як Україна.

Варто відзначити, що полякам та румунам для роботи в Німеччині спецдозвіл не потрібен. Але для робітників, наприклад, із Західних Балкан існує певний порядок оформлення. Як зазначають в асоціації, подібні обмеження вкрай негативно позначаються на пропозиції робочих рук через те, що претендентам доводиться місяцями чекати на візу.

Нагадаємо, що на початку 2018 року в Польщі, яка також відчуває брак рук, набули чинності нові правила працевлаштування іноземців, згідно з чим українці, білоруси та громадяни інших неєвропейських країн можуть легально працювати на сезонних роботах до 9 місяців у році та без робочої візи.

У цьому сезоні у Польщі на збиранні суниці можна заробити в середньому 10-15 злотих за годину (70 -105 грн). Середня ціна за кошик у 2 кг – 2 злотих. Однак поляки жаліються, що українці стали менш охоче їхати до них на роботу. Для вирішення проблеми, польський уряд вирішив залучати іноземців соцзахистом через договір про допомогу на час збору врожаю (umowa o przy pomocy zbiorach).

60% агропідприємств Великобританії також повідомляють про нестачу низькокваліфікованої робочої сили. Ті, хто залишився після брекситу на британських полях, — вихідці зі Східної Європи старші сорока, що погано володіють англійською. Ситуація настільки критична, що фермери готові брати молдаван з румунськими та болгарськими паспортами.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


ФАО попереджає про загрозу занесення вузликового дерматиту в Україну

Про це повідомляє прес-служба ФАО, пише milkua.info.

За інформацією, Білорусія, Республіка Молдова та Україна є країнами підвищеного ризику, в зв'язку з чим необхідно в найкоротші терміни розробити і прийняти регіональний план з надзвичайного реагування та забезпечення готовності.

«Великий досвід ФАО в питаннях контролю заразного вузликового дерматиту на Балканах і на Кавказі дає можливість запустити новий регіональний проект для посилення готовності до реагування і запобігання поширенню дерматиту, який почнеться з технічного семінару в Києві», — йдеться в повідомленні.

Оскільки дерматит є новим захворюванням, ветеринарні служби в цих країнах не мають досвіду роботи з транскордонними хворобами. Потенційні серйозні проблеми включають економічні втрати від смерті худоби, зниження продуктивності тварин, високу вартість проведення програм вакцинації та управління вогнищами захворювання, і найважливіше — торгові обмеження. Ризик, що насувається поширення захворювання на ще не уражені ним Білорусію, Республіку Молдову і Україну дуже високий, враховуючи спільні кордони цих країн.

«Дуже важливо знизити ризик появи спалахів і поширення вірусу, особливо в країнах, які ще не інфіковані і, відповідно, не знайомі з ним», — сказав Андрій Розстальний, експерт Регіонального відділення ФАО для Європи і Центральної Азії по племінній справі у тваринництві та ветеринарії.

Підхід ФАО до боротьби з хворобами грунтується на ретельному моніторингу ситуації шляхом постійної оцінки ризику і гармонізації дій, спрямованих на контроль і профілактику, введення програми вакцинації та створенні регіональних платформ для обміну інформацією, досвідом і практичними рекомендаціями всередині країни. Даний проект об'єднає провідних експертів для вирішення специфічних проблем властивих кожній окремій країні, досліджуючи нові підходи для зниження ризику і контролю за спалахами в разі потреби.



Уряд планує завершити процес передачі землі ОТГ у грудні

Теґи: 

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк під час онлайн-конференції на його сторінці у Facebook, передає УНН.

“Ми повністю вкладаємось в графік, навіть з невеликим випередженням і плануємо завершити цей процес в грудні поточного року”, — сказав він.

Мартинюк також розповів, що по третині, а це близько 200 ОТГ, технічна робота вже виконана, і на початку червня відбудеться підписання актів прийому-передачі землі від держави до громад.

Як повідомляв УНН, у лютому 2018 року практично всі створені в Україні об’єднані територіальні громади розпочали процес отримання земель у власність.



В Україні скорочується кількість м'ясопереробних підприємств

Про це інформує Асоціація тваринників України (АТУ) з посиланням на дані Державної служби статистики, пише AgroTimes.

Так, на початок 2018 року кількість становила 299 проти 302 на початку 2017 року і 330 на початку 2016 року. Тобто за два роки кількість забійників зменшилася на 9,4%.

Нагадаємо, держава вводить нові вимоги до забою тварин, згідно з якими м'ясо тварин, забитих не в спеціалізованих забійних пунктах, вже з 2020 року не можна буде продавати, використовуючи його лише для власного споживання.

В асоціації переконані, що перед тим, як упровадити заборону на продаж м’яса тварин, забитих не на спецпунктах, потрібно розбудовувати широку мережу забійників, доступних у кожному населеному пункті України.

Наразі існує велика проблема з діяльністю забійників: частина з них законсервована і не працює,  частина – в неналежному стані. Боєнь, які відповідають високим санітарно-епідеміологічним стандартам, часто в деяких регіонах – одиниці. До того ж вони територіально віддалені.

Має бути ухвалена спеціальна державна програма розвитку тваринництва та м’ясної галузі, наголосили в АТУ.

Крім того, необхідно забезпечити певний адаптаційний період, протягом якого буде розроблено прозорий механізм впровадження вимог щодо забою тварин.

 



У МінАПК цьогоріч прогнозують урожай зернових понад 60 мільйонів тонн

Про це під час онлайн-конференції на своїй сторінці у Facebook повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, пише Укрінформ.

“Станом на 30 травня посіяно 7 066,6 тис. га ранніх зернових та зернобобових культур. Посівні площі – на рівні минулого року”, – зазначив урядовець.

Зокрема, у розрізі культур посіяно: ярої пшениці – 167,3 тис. га, ячменю – 1 502,4 тис. га, вівса – 191 тис. га, гороху – 418,3 тис. га, кукурудзи на зерно – 4 531,8 тис. га, гречки – 90,6 тис. га та проса – 36,7 тис. га.

Також, як повідомив Мартинюк, аграрії посіяли цукрових буряків – 281,6 тис. га, соняшнику – 5 610,6 тис. га та сої – 1 681,6 тис. га.

“Перезимівля озимих – чи не найкраща за всю історію спостережень, весняна посівна проведена в запланованому обсязі та в оптимальні терміни, зберігаємо прогноз урожаю на рівні 60 млн тонн +”, - повідомив посадовець.

Він також розповів, що за програмою часткової компенсації вартості сільгосптехніки, станом на 1 травня 2018 року, аграрії придбали 953 од. техніки та обладнання загальною вартістю 354,6 млн гривень з ПДВ.

“Отримали компенсацію 667 сільгосптоваровиробників на суму 70,7 млн гривень. За попередніми розрахунками, обсяг коштів для виплати часткової компенсації за травень 2018 року складатиме близько 50 млн гривень”, - зазначив перший заступник міністра.

За даними Мартинюка, спеціальну бюджетну дотацію - 2500 грн на теля - нараховано 3 573 фізичним особам із 24 областей України на суму 6 741,3 тис. гривень. Також нараховано дотацію - 1500 грн на корову - 1 198 суб’єктам господарювання на утримання 345 546 корів на суму 259 159,5 тис. гривень.

“У рамках програми держпідтримки тваринництва підписано меморандуми із 16 банками, через які надаються дотації із компенсації будівництва тваринницьких комплексів. Через внутрішні протоколи фінустанов, що є нашими партнерами в цих програмах, процедура оформлення дотацій за ними потребує відносно більше часу, однак банки активно приймають документи для надання одержувачам бюджетних коштів фінансової підтримки за визначеними напрямами”, - написав Максим Мартинюк.

За його словами, максимальних обсягів реалізації програм держпідтримки сільгосптоваровиробників очікують уже у червні.

Ваш вибір 'Подобається'.